Економічну і соціальну комісію ООН для Західної Азії (ЕСКЗА) було створено в 1973 p. на заміну Бюро ООН з економічних і соціальних питань у Бейруті (ЮНЕСОБ), що існувало з 1963 р. під егідою ЕКОСОР. Секретаріат ЕСКЗА у 1979 р. було переведено з Бейрута (Ліван) до Багдада (Ірак). Членами ЕСКЗА є 12 арабських держав: Бахрейн, Єгипет, Ірак, Йорданія, Ємен, Катар, Кувейт, Ліван, Об’єднані Арабські Емірати, Оман, Саудівська Аравія, Сирія, а також Організація визволення Палестини.
Організаційна структура Комісії майже аналогічна структурі інших регіональних комісій ООН: вищий орган ЕСКЗА — щорічні сесії, виконавчий орган — Секретаріат, допоміжні органи — галузеві й функціональні відділи.
Основними напрямами діяльності ЕСКЗА визнано:
— здійснення погоджених дій країнами-членами для економічного розвитку країн Західної Азії та зміцнення економічних відносин як між країнами регіону, так і з іншими державами;
— вивчення економічних і соціальних проблем у регіоні;
— збір, оцінювання і поширення економічної, технічної та статистичної інформації;
— надання країнам регіону дорадчих і консультативних послуг.
ЕСКЗА організує конференції та семінари, де ці проблеми обговорюються, публікує відповідну інформацію. Провідними напрямами досліджень і обговорень є: сільське господарство та продовольство, довкілля, населені пункти, промисловість, міжнародна торгівля, демографія, транспорт та інші.
Штаб-квартира Комісії знаходиться в Аммані (Йорданія).
2.5. Спеціалізовані установи ООН
До спеціалізованих установ ООН входять: Міжнародна організація праці (МОП), Продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО), Організація з питань освіти, науки й культури
(ЮНЕСКО), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Організація з промислового розвитку (ЮНІДО) та інші.
Крім функціональних і регіональних комісій до складу ЕКОСОР входять постійні комітети й комісії, що координують співробітництво Ради з іншими організаціями та об’єднаннями, а також керують окремими програмами. Комітетів шість:
— Комітет з питань програм і координації;
— Комітет з питань неурядових організацій;
— Комітет з питань політики в галузі розвитку;
— Комітет з питань енергетичних та природних ресурсів у цілях розвитку;
— Комітет з питань економічних, соціальних та культурних прав;
— Комітет експертів з питань державного управління (до складу якого на чотири роки, до 31 грудня 2005 р., обирався Державний секретар Кабінету Міністрів України В. Г. Яцуба);
— низка експертних груп із широкого кола питань компетенції Ради.
Особливу увагу слід звернути на Комітет з неурядових організацій та Комісію із транснаціональних корпорацій, оскільки вони координують відносини ООН з об’єднаннями, що не входять до складу Організації. Саме через ЕКОСОР Міжнародні неурядові організації, в тому числі економічні (МНЕО), беруть участь у роботі ООН і спілкуються з міжурядовими організаціями.
Економічній та соціальній раді підпорядковані також окремі програми, фонди й центри; деякими з них ЕКОСОР керує спільно з Генеральною Асамблеєю. До них, зокрема, належать:
— Світова продовольча програма (СПП);
— Центр із населених пунктів (Хабітат);
— Програма розвитку ООН (ПРООН);
— Фонд розвитку ООН для жінок (ЮНІФЕМ);
— ЮНКТАД, ЮНІСЕФ, УВКБ, ЮНЕП;
— Міжнародна програма ООН з контролю над наркотичними речовинами * .
До складу ЕКОСОР входять також органи експертів:
— Комітет із розвитку планування;
— Спеціальна група експертів із міжнародного співробітництва в галузі оподаткування; *
Ці програми та органи, що фінансуються здебільшого за рахунок добровільних внесків, підзвітні Економічній та Соціальній Раді та/або Генеральній Асамблеї.
— Комітет із транспортування небезпечних вантажів;
— Комітет з економічних, соціальних і культурних прав;
— Комітет із національних ресурсів;
— Комітет із нових джерел енергії;
— Наради експертів з державного управління й фінансів.
Відповідно до Статуту Економічна та Соціальна Рада може залучати до співробітництва неурядові організації (НУО), що займаються питаннями компетенції Ради. Понад 1500 НУО, що мають консультативний статус при ЕКОСОР, поділяються на три категорії:
— організації, компетенція яких охоплює більшість напрямів діяльності Ради (категорія І);
— організації, які мають спеціальну компетенцію в окремих галузях (категорія ІІ);
— організації, які в ряді випадків можуть сприяти роботі Ради, її допоміжних органів або інших органів ООН (реєстр).
Перша група об’єднує структурні одиниці, які є складовою органів Генеральної Асамблеї ООН.
Друга група установ підпорядкована безпосередньо ЕКОСОР. Ці організації взаємодіють з ООН й одна з одною через Економічну та Соціальну Раду і щорічно подають свої звіти й доповіді. Рада уповноважена укладати зі спеціалізованими установами угоди про умови їхніх зв’язків з ООН і подавати такі угоди на затвердження Генеральній Асамблеї.
До третьої групи входять:
1)МАГАТЕ і ВОТ, які мають угоди з Генеральною Асамблеєю, а не з ЕКОСОР і тому не входять до групи спеціалізованих установ;
2)Міжнародний торговий центр ЮНКТАД/ВТО — МТЦ, пов’язаний з ООН через Конференцію ООН з торгівлі й розвитку (ЮНКТАД);
3)Світова організація торгівлі СОТ, утворена на основі ГАТТ, яка, входячи до системи Об’єднаних Націй, структурно належить до ЕКОСОР, але не має з нею спеціальної угоди, як інші спеціалізовані установи, а пов’язана з ООН через угоду про створення спільного з ЮНКТАД органу МТЦ та угоду про співробітництво із Всесвітнім банком і Міжнародним валютним фондом.
ЕКОСОР координує роботу спеціалізованих закладів ООН, які є, по суті, самостійними, досить потужними й авторитетними організаціями.
У Статуті ООН чітко визначено термін «спеціалізовані установи», порядок встановлення зв’язку з ООН, принципи коорди-
нації, а також ініціатива у справі створення нових спеціалізованих установ ООН.
Спеціалізовані установи ООН — це міжурядові самостійні організації, пов’язані з ООН спеціальною угодою через ЕКОСОР, які наділено самостійними повноваженнями в характерних для них спеціальних галузях діяльності. ЕКОСОР погоджує діяльність спеціалізованих установ шляхом консультацій із ними, надання їм рекомендацій або за допомогою вироблення рекомендацій Генеральній Асамблеї. Генеральна Асамблея розглядає та затверджує будь-які фінансові або бюджетні угоди зі спеціалізованими установами.
Кожна спеціалізована установа має свій статут, який і складає основу та формує внутрішньоорганізаційний механізм її діяльності. Загалом існує 20 спеціалізованих установ ООН: => Міжнародна організація праці — МОП (International Labour Organization), Женева, Швейцарія; => Організація Об’єднаних Націй із промислового розвитку
— ЮНІДО (United Nations Industrial Development Organization), Відень, Австрія; => Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй — ФАО (Food and Agriculture Organization of the United Nations), Рим, Італія; => Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку — МФСР (International Fund for Agricultural Development), Рим, Італія; => Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки й культури — ЮНЕСКО (United Nations Educational Scientific and Cultural Organization), Париж, Франція; => Всесвітня організація інтелектуальної власності — ВОІВ (World Intellectual Property Organization), Женева, Швейцарія: => Всесвітня організація охорони здоров’я — ВООЗ (World Health Organization), Женева, Швейцарія; => Міжнародна організація цивільної авіації — ІКАО (International Civil Aviation Organization), Монреаль, Канада; => Міжнародна морська організація — IМО (International Maritime Organization), Лондон, Велика Британія; => Всесвітній поштовий союз — ВПС (Universal Postal Union), Берн, Швейцарія; => Міжнародний союз електрозв’язку — МСЕ (International Telecommunication Union), Женева, Швейцарія; => Всесвітня метеорологічна організація — ВМО (World Meteorological Organization), Женева, Швейцарія;=> Всесвітня організація туризму — ВОТ (World Tourism Organization), Мадрид, Іспанія; => Міжнародний Валютний Фонд — МВФ (International Monetary Fund), Вашингтон, США; група Світового банку => Міжнародний банк реконструкції та розвитку — МБРР (International Bank for Reconstruction and Development), Вашингтон, США; => Міжнародна асоціація розвитку — MAP (International Development Association), Вашингтон, США; => Міжнародна фінансова корпорація — МФК (International Financial Corporation), Вашингтон, США; => Міжнародна агенція з інвестиційних гарантій — МІГА (Multilateral Investment Guarantee Agency), Вашингтон, США; => Міжнародний центр із врегулювання міжнародних інвестиційних спорів — МЦВМІС (International Center for Settlement of Investment Disputes), Вашингтон, США.
Автономний характер мають Міжнародне агентство з атомної енергії — МАГАТЕ (Відень, Австрія) та Світова організація торгівлі — СОТ (Женева, Швейцарія).
Відповідно до сфери їхньої компетенції всі спеціалізовані установи ООН умовно можна класифікувати так:
1. Фінансові (МВФ, МБРР, Міжнародна фінансова корпорація, Міжнародна асоціація розвитку, Багатостороннє агентство з гарантій Інвестицій, Міжнародний фонд із сільськогосподарського розвитку).
2. Економічні (ФАО, ЮНІДО, СОТГАТТ).
3. Технічні (Міжнародна організація цивільної авіації, Всесвітній поштовий союз, Міжнародний союз електрозв’язку, Міжнародна морська організація, Всесвітня метереологічна організація).
4. Соціальні (Міжнародна організація праці, Всесвітня організація охорони здоров’я).
5. Гуманітарні (Всесвітня організація інтелектуальної власності, ЮНЕСКО).
