Економічну комісію для Африки (ЕКА) засновано в 1958 р., вона є найбільшою за своїм складом регіональною комісією.
У її роботі беруть участь представники 53 африканських держав. Головною метою Комісії є сприяння економічному й соціальному розвиткові в Африці. Для цього вона застосовує такі форми діяльності:
— організує зустрічі голів держав, голів урядів і міністрів африканських країн для всебічного обговорення економічних та соціальних проблем континенту;
— розробляє програми соціально-економічного розвитку;
— надає консультативні послуги з питань управління господарством;
— організує навчальні заклади для підготовки кваліфікованих фахівців.
Вищим органом Комісії є конференція міністрів, яка проходить двічі на рік у штаб-квартирі в Аддис-Абебі (Ефіопія). Допоміжним органом конференції є технічний підготовчий комітет, до якого входять відповідальні працівники урядових установ держав-членів. Комітет скликається напередодні сесій, до його функцій входить вивчення підготовлених секретаріатом ЕКА досліджень і розроблення рекомендацій конференції міністрів. Крім того, періодично на рівні міністрів проводяться зустрічі з окремих проблем економічного розвитку, зокрема фінансів, економічного планування, планування розвитку, соціальних питань, торгівлі, транспорту й комунікацій, ресурсів тощо.
Секретаріат як виконавчий орган забезпечує проведення конференцій та керує допоміжними органами ЕКА. До його складувходять: галузеві відділи — планування, торгівлі й фінансів, промисловості, сільського господарства, соціального розвитку, природних ресурсів, транспорту, зв’язку та туризму, державної адміністрації, управління й людських ресурсів, статистики, народонаселення, а також чотири функціональні відділи — координації політики та програм розвитку, економічного співробітництва, технічного співробітництва та адміністративний.
Рис. 2.5. Організаційна структура ЕКА
Для розроблення та здійснення програм розвитку й економічного співробітництва у 1977 р. створено п’ять субрегіональних центрів, розташованих у Лусаці (Замбія), Яунде (Камерун), Танжері (Марокко), Ніамеї (Нігер), Гізенії (Бурунді). Якщо в перші роки діяльності ЕКА основну увагу приділяла збору, аналізу й поширенню інформації, організації форумів з обміну досвідом, дослідницькій діяльності, то нині Комісія прагне сприяти налагодженню міжафриканської кооперації в гідроенергетиці, розвитку наземного та повітряного транспорту, промислового будівництва, ефективного використання природних ресурсів, організації внутрішньоафриканських платіжних, клірингових та валютних механізмів тощо.
Під егідою ЕКА створені й успішно діють понад 20 економічних організацій, а також Африканський навчальний і науководослідний інститут зі становища жінок, Всеафриканська служба документації та інформації.
У рамках ЕКА створено Багатонаціональні центри з планування й оперативного управління, які розробляють і втілюють соціально-економічну програму по окремих регіонах Африки. Галузеві відділи Комісії координують практичну реалізацію програм і наукових досліджень за галузями народного господарства (сільське господарство; промисловість; торгівля; природні ресурси; туризм; людські ресурси тощо).
Нині основна діяльність Комісії спрямована на розвиток і поглиблення інтеграційних процесів у регіоні з метою припинення подальшого загрузання Африки у трясовині економічної кризи.
