В умовах ринкової економіки економічно важливого значення набуває поліпшення використання матеріальних ресурсів. В управлінні матеріальними ресурсами значне місце набуває організація обліку і контролю за їх використанням.
Останнім часом з’явилися публікації з досліджуваної проблеми [4
— 6], які здебільшого висвітлюють ці питання з позицій їх відображення в нормативних документах.
Як показали дослідження, поки що недостатньо вивчене питання трансформації елементів витрат матеріальних ресурсів у елементи собівартості (статті витрат). Мало приділяється уваги змістовій характеристиці матеріальних витрат як економічній категорії та об’єкта бухгалтерського обліку виробничих витрат. А для дієвого контролю за формуванням собівартості продукції та побудови обліку ці аспекти мають надзвичайне значення.
Метою є встановлення змін в дійчій системі обіліку та контролю використання запасів на підприємствах.
Особливе значення в управлінні має інформація про відхилення формування витрат на виробництво, раціональне й економне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, які є основним джерелом підвищення ефективності виробництва.
Відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» матеріальні витрати входять до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).
Харчова промисловість, належить до галузей, в яких сучасні проблеми організації обліку, його вдосконалення та розвитку взагалі та матеріальних витрат зокрема не сприйняті на належному рівні як дослідниками, так і практичними працівниками.
Розширення прав підприємств у розробці та впровадженні окремих елементів облікової політики слід розглядати, по-перше, як суворе дотримання єдиних принципів формування фактичної собівартості та визначення матеріальних витрат на виробництві; по-друге, як оцінку матеріальних ресурсів при використанні їх на виробництво продукції, робіт і послуг.
Від цього значною мірою залежить реальність балансових даних про майно підприємств, а також звітних показників собівартості, балансового прибутку, розрахунків з бюджетом.
Матеріальні витрати у масштабі суспільного виробництва, зводяться до витрат живої праці, адже те, що є сировиною для одного підприємства, виступає як продукт праці створений на іншому підприємстві.
Як економічна категорія матеріальні витрати виражають виробничі відносини між асоційованими виробниками з приводу привласнення і розподілу витрат уречевленої в певний проміжок часу праці.
Дослідження елемента матеріальних витрат показує, що він є не завжди прийнятним для управління матеріальними витратами на різних його рівнях, та використання інформації по них споживачами.
В умовах ринкової економіки важливого значення набуває поліпшення використання матеріальних ресурсів. Як в економічній літературі, так і на практиці питання обліку матеріальних ресурсів та їх використання розглядаються і здійснюються частіше ізольовано, без зв’язку з іншими функціями управління використанням матеріальних витрат .
Організація ефективної системи обліку і контролю за використанням матеріальних ресурсів, на наш погляд, має бути забезпечена тільки при тісному взаємозв’язку обліку з нормуванням, аналізом і системою матеріального стимулювання економії матеріальних ресурсів (зниження частки витрат у собівартості продукції тощо). Цей взаємозв’язок показано на рис. 1.
Рис. 1. Взаємозв’язок організації ефективної системи обліку і контролю за використанням матеріальних ресурсів
У зв’язку з цим бухгалтерський облік має забезпечувати інформацію для дослідження резервів зниження собівартості продукції за рахунок
раціонального використання матеріалів, зниження норм їх витрат, забезпечення належного зберігання.
Облік і контроль за використанням матеріальних ресурсів постійно перебувають в центрі уваги всіх органів управління. Це визначається тим, що проблема раціонального обліку матеріальних ресурсів має важливе значення, що зумовлено збільшенням вартості та дефіцитності сировини, матеріалів, палива і енергії, а в умовах ринкової економіки і удосконалення управління є постійним визначальним фактором зростання ефективності виробництва.
Облік матеріальних витрат, з одного боку, має відповідати в цих умовах завданню точного відображення, наукового групування, узагальнення і контролю даних про використання матеріальних ресурсів у процесі виробництва, а з іншого — постійно зростаючим вимогам персоналу управління щодо оперативної та придатної для використання інформації. В умовах автоматизації обліку друга функція стає головною.
Виходячи з цих позицій, перед обліком матеріальних витрат стоять наступні завдання:
— правильне і своєчасне документування всіх операцій з відпуску матеріалів;
— контроль за зберіганням матеріальних ресурсів на всіх стадіях виробництва;
— постійний контроль за дотриманням встановлених норм і витрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва;
— контроль за технологічними відходами та їх використанням, а також втратами;
— своєчасне отримання точної інформації про величину економії чи перевитрату матеріальних ресурсів порівняно з встановленими лімітами;
— правильний розподіл вартості використаних у виробництві матеріалів за об’єктами калькуляції.
Одним з головних завдань обліку матеріальних витрат є попередній і поточний контроль за додержанням кожним робітником, бригадою, дільницею, цехами встановлених норм витрат сировини, матеріалів, палива, енергії. Вирішити це завдання облік може лише в тому разі, якщо процес управління підприємством на всіх рівнях буде своєчасно забезпечений інформацією, на основі якої можуть бути вжиті заходи щодо запобігання зменшення невиробничих витрат у діяльності підприємства.
З позиції управління підприємством до обліку матеріальних витрат пред’являються такі вимоги:
— показники обліку мають бути простими і характеризувати відхилення наявності та руху матеріальних ресурсів від норм за всіма параметрами;
— дані, відображені в обліку, мають надходити тільки на ті рівні управління, на яких за ними можуть прийматися рішення;
— обсяг інформації має бути мінімальним, але достатнім для прийняття обгрунтованих управлінських рішень;
— облік має забезпечити можливість отримання необхідних даних пов’язаних з використанням матеріальних ресурсів;
— роботи з автоматизації мають охоплювати не тільки оперативний і бухгалтерський облік витрат, а й процес прийняття управлінських рішень.
Отже, дослідження показали, що матеріальні витрати є найважливішим об’єктом бухгалтерського обліку і виступають в двох якостях: як інформаційний засіб і як засіб контролю. Облік забезпечує суворо документоване інформаційне відображення за допомогою зафіксованих у документах фактів господарського життя в аспектах, заданих управлінням.
Організаційно-технологічні та економічні особливості харчової промисловості суттєво впливають на систему бухгалтерського обліку і контролю. Вони мають сприяти комплексності переробки сировини і запобіганню втрат на всіх стадіях виробництва. В умовах ринкової економіки слід також враховувати нові вимоги, що висовуються до системи бухгалтерського обліку як системи управління виробництвом.
ЛІТЕРАТУРА
1.Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р.
2.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси». Наказ Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999 р. зі змінами та доповненнями.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати».. Наказ Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 р. зі змінами та доповненнями.
4. Облік операцій із запасами.// Все про бухгалтерський облік — 2005,№ 112. — С. 25—32
5. Сікора І. Особливості методики оцінки оборотних активів на виробничих підприємствах. // Бухгалтерський облік і аудит. — 2004 № 9. — С. 13—18.
6. Хліпальська В. Роль вартості матеріальних ресурсів в аналітичній оцінці фінансово-господарської діяльності підприємства. // Бухгалтерський облік і аудит
—2004, № 7. — С. 11
—18. Т. Г. Камінська,асистент, Національний аграрний університет
