Суспільне призначення податків виявляється у функціях, які вони виконують. Побудова ефективної системи оподатковування залежить від реалізації функцій податків. Однак у нормативних документах з оподатковування функції податків не визначено, а в підручниках та наукових публікаціях автори називають різні функції, що їх виконують податки: фіскальну, регулювальну, стимулювальну, розподільну, соціальну та інші. При цьо му спроби обґрунтування значної кількості функцій є недостатньо аргументованими. Не можна погодитися, скажімо, з тим, що податки виконують самостійну стимулювальну функцію. Оподатковування — це стягнення податків з окремих платників. Логічно постає питання — чи можна стимулювати, стягуючи певні платежі? Функції податків не можна ототожнювати з принц ипами оподатковування, побудови податкової системи, де одним з них є стимулювання підприємницької діяльності.
Порядок обчислення окремих податків та умови їх сплати можуть позитивно впливати на діяльність підприємств у цілому чи на окремі напрямки їхньої діяльності. На основі цього робиться спроба наділити податки стимулювальною функцією. Але насправді — це виявлення їхньої регулювальної функ ції. Стягнення окремих податків може обмежувати, створювати несприятливі
Оподатковування підприємств
5умови для діяльності суб’єктів господарювання. В цьому також виявляється регулювальна функція податків. На наш погляд, найбільш обґрунтованим є судження, що податки виконують дві основні функції — фіскальну та регулювальну.
Фіскальна функція податків є важливою для характеристики їхнього суспільного призначення. Вона виявляється в мобілізації коштів у розпорядження держави, фо рмуванні централізованих фінансових ресурсів для забезпечення виконання її функцій та реалізується через розподіл частини валового національного продукту.
Фіскальна функція притаманна всім податкам. Для реалізації цієї функції важливе значення має постійність і стабільність надходження коштів у розпорядження держави. Це досягається встановленням порядку визначення об’єкта оподатковування, методики йо го розрахунку, визначенням розміру ставок податків і термінів їх сплати, запровадженням штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.
З підвищенням ролі держави зростає значення регулювальної функції податків. Ця функція реалізується через вплив податків на різні напрямки, показники діяльності суб’єктів господарювання (рис.5.2). Слід звернути увагу, що виявлення регулювальної функції по датків визначається багатьма обставинами, факторами і є досить складним питанням у системі оподатковування. Виконання податками цієї функції безпосередньо залежить від досконалості законодавчих і нормативних документів з оподаткування та їх практичної реалізації. Безперечно, що можливість виявлення регулювальної функції окремими податками є різною, а отже, має місце і різний їхній вплив на діяльність підп
6
Собівартість продукції
Обсяг реалізації продукції
Виручка від реалізації продукції
ПОДАТКИ
Штрафні санкції за порушення законодавстваподаткового
Податкові пільги
Строки сплати податку
Джерело сплати податку
Ставки податку
Об’єкт оподаткування
Прибуток від реалізації продукції
Залишки нереалізованої продукції підприємства Іммобілізація оборотних коштів підприємства
Платоспроможність підприємства
Фінансова стійкість підприємства
Прибуток підприємства
Чистий прибуток підприємства
Елементи оподаткування, через які здійснюється вплив податків на фінансово-господарську діяльність підприємств
Рис. 5.2. Схема впливу сплати податків на фінансово-господарську діяльність підприємства
Посилення регулювальної функції податків має важливе практичне значення для вдосконалення оподатковування суб’єктів підприємництва. Це необхідно враховувати, розробляючи відповідні законодавчі і нормативні документи з оподатковування.
У разі використання податків для регулювання діяльності підприємств важливе значення має правильне розв’язання таких питань:
1.Визначення об’єкта оподатковування та методики його розрахун ку. Згідно з чинним законодавством можуть оподатковуватися валовий дохід, прибуток, вартість майна, земельна ділян
Оподатковування підприємств
7
ка, транспортні засоби, оборот з продажу товарів, митна вартість товарів, витрати на оплату праці та ін.
2.Установлення розміру ставок податків і методики їх розрахунку. Розмір ставок податків є дуже складним питанням та істотно впливає на здійснення фіскальної й регулювальної функцій податків. Податкові ставки можуть бути універсальними і диференційованими. Вони можуть установлюватися в г рошовому виразі на одиницю оподатковування або у відсотках до об’єкта оподатковування. Відсоткові ставки оподатковування можуть бути: пропорційними (не залежать від розміру об’єкта оподатковування), прогресивними (зростають зі збільшенням об’єкта оподатковування), регресивними (знижуються зі збільшенням об’єкта оподатковування).
3.Визначення джерел сплати податків. Дже релами сплати підприємствами податків до бюджету можуть бути: прибуток (за стягнення податку на прибуток); витрати діяльності підприємства (платежі за ресурси, відрахування в цільові державні фонди, сплата місцевих податків і зборів); частина виручки від реалізації продукції (сплата мита, акцизного збору, податку на додану вартість).
4.Установлення термінів сплати податків (податкового періоду). Для різних под атків вони різні і залежать від об’єкта оподатковування, розміру податків і джерел сплати. Платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого законами.
Для ун икнення негативного впливу сплати податків на фінансово-господарську діяльність підприємств важливе значення має запобігання тимчасовій іммобілізації оборотних коштів підприємства для сплати податків.
5.Надання податкових пільг. Пільги істотно впливають на виявлення регулювальної функції податків. Вони можуть надаватися за окремими податками і платниками податків, а також визначатися для окремих об’єктів оп одаткування.
6.Стягнення штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства суб’єктами господарювання. Штрафні санкції застосовуються в разі таких порушень: неподання або несвоєчасне подання необхідних документів, форм звітності до податкової адміністрації; несплата в установлений термін податків та інших обов’язкових платежів державі; приховування об’єктів ві д оподатковування, навмисне заниження суми податку. При цьому вияв регулювальної функції податків залежатиме від розміру фінансових санкцій та джерела їх спла
8 Умови та розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства:
• У разі неподання податкової декларації в строки, визначені законодавством, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або його затримку.
• Якщо платник податків не подав у встановлені строки податкову дек ларацію і контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання. В цьому випадку додатково до вказаного вище штрафу платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов’язання за кожний повний або неповний місяць затримки подання податкової декларації. Однак сума штрафу має становити не більше п’ятдесяти ві дсотків від суми нарахованого податкового зобов’язання або не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• Якщо під час перевірки контролюючим органом буде виявлено заниження суми податкових зобов’язань, заявлених у податковій декларації, і податковий орган самостійно доначислить суму податкового зобов’язання. У цьому разі платник податку зобов’язаний сплатити штраф у розмірі п’яти відсотків від су ми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку чи збору, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, в якому платник податків отримав відповідне повідомлення контролюючого органу. Однак сума штрафу не повинна перевищувати п’яти відсотків су ми недоплати та бути не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• Якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання та самостійно погашає суму недоплати і штраф у розмірі п’яти відсотків суми недо плати, додаткові штрафи, а також адміністративні заходи не застосовуються.
• Якщо контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки в податковій декларації, що призвели до заниження суми податкового зобов’язання, і самостійно нараховує суму податкового зобов’язання платника податків, останній повинен сплатити штраф у розмірі п’яти відсотків су ми до нарахованого податку, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
• За умови, коли платник податків не сплачує узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених законодавством, сплачується штраф у таких розмірах:
Оподатковування підприємств
9— за затримки до 30 календарних днів — у розмірі десяти відсотків указаної суми;
— за затримки від 31 до 90 календарних днів — у розмірі двадцяти відсотків такої суми;
— за затримки понад 90 календарних днів — у розмірі п’ятдесяти відсотків такої суми.
