МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Статистичний аналіз другої складової процесу відтворення населення потребує розмежування понять народжуваності і плідності.
Народжуваність — процес оновлення населення шляхом появи нових життів і стосується всього населення.
Плідність — процес народження дітей, що розглядається стосовно жінок дітородного віку (дітородного контингенту).
Джерелом статистичної інформації є дані поточного обліку. Причому реєстрації підлягають не самі події народже ння, а записи актів про народження. Це нерідко стає причиною неузгодженості між моментом настання події й моментом її реєстрації. І, хоча чинне законодавство зобов’язує реєструвати новонародженого не пізніше трьох місяців від моменту народження, іноді запис дитини здійснюється перед її оформленням у дошкільний, або навіть шкільний заклад. В актах про народження містяться відомості про дитину та обох батьків. Використовуються також матеріали перепису населення та матеріали спеціально організованих обстежень для визначення репродуктивної поведінки населення.
Екстенсивний аналіз народжуваності і плідності охоплює дві основні сукупності: чисельність народжених і чисельність матерів (жінок дітородного віку). Також досліджуються сукупності випа дків народжень і кількість подружніх пар (сімей). Число випадків народжень не збігається з числом народжених через наявність багатоплідних народжень.
Кількість народжених поділяється за статтю, черговістю народжень, народжених у шлюбі (поза шлюбом), місцевістю і ка-
лендарним часом народження, ознакою живонародження (мертвонародження).
Складаються статистичні групування народжених за: статтю, черговістю народжень, місцевістю народження, віком матері (5-річний інтервал).
Використовується система відносних величин:
1) структури (частки: живонароджених, кожної статі, кожної черговості народження, народжених у шлюбі);
2) координації (співвідношення: живо- та мертвонароджених, хлопчиків і дівчаток, народжених у шлюбі та поза шлюбо м, першої та іншої черговості народження);
3) динаміки ( числа народжених по місяцях року та по роках) і сезонних коливань числа та інтенсивності народжень.
Розраховується середній, модальний і медіанний вік матері, а також черговість народжень та кількість дітей у сім’ї. Причому оцінюється середня фактична і бажана кількість дітей. За цими ж ознаками обчислюються показники варіації.
Система показників інтенсивності народжуваності та плідності охоплює: загальний та спеціальний коефіцієнти народжуваності, а також часткові (вікові) та сумарний коефіцієнти плідності.
Загальний коефіцієнт народжуваності характеризує рівень народжуваності, притаманний населенню певного регіону: ,1000?? S N nпоказує, скільки в середньому живонароджених (N) припадає на 1000 осіб середньорічної чисельності населення )(S . Він залежить від статево-вікової структури населення. Оскільки в процесі народження бере участь не все населення, а лише репродуктивне, то точніший спеціальний коефіцієнт народжуваності.
Спеціальний коефіцієнт народжуваності (коефіцієнт плідності) характеризує рівень плідності дітородного контингенту: ,1000
4915 ?? ? ? F S N FF S
4915
— середньорічна чисельність жінок у віці 15
—49 років.
4915? де
Між спеціальним і загальним коефіцієнтами народжуваності існує такий взаємозв’язок:
,
49–1549–15 F sFn?? F sде
49–15 — частка жінок дітородного віку в загальній чисельності населення.
Часткові (вікові) коефіцієнти плідності характеризують вікову плідність жінок дітородного віку і показують кількість народжених у розрахунку на 1000 жінок x-вікової групи (одно- або п’ятирічної): ,1000?? F x x x S N FF x S xx sFF ? ?
— середньорічна чисельність жінок кожної х-вікової групи. де
На основі вікових коефіцієнтів плідності обчислюється спеціальний коефіцієнт народжуваності як середня арифметична зважена на частки жінок х-вікової групи в чисельності жінок дітородного віку s x : .
49
49–15 ? ?
15
За віковими (частковими) коефіцієнтами плідності визначається сумарний коефіцієнт плідності: , де h — величина вікового інтервалу (5 років). Коефіцієнт показує, скільки дітей може народити в середньому одна жінка за існуючого режиму плідності, якщо вона проживе весь дітородний період. Сумарний коефіцієнт обчислюється як сума вікових коефіцієнтів плідності. Оскільки останні розраховуються в проміле, то для обчислення коефіцієнта плідності в середньому на одну жінку сума коефіцієнтів ділиться на 1000. Якщо F x обчислюються за 5-річними віковими інтервалами, то їх сума помножується на 5.
49
1000: xsum FhF S sum C sumsum FFF??
15
Сумарний коефіцієнт плідності, за наявної інформації, розкладають на відповідні коефіцієнти шлюбної і позашлюбної плідності: .
Для всіх зазначених коефіцієнтів народжуваності і плідності, окрім часткових, застосовується міжнародна оціночна шкала (дод. 1), яка дає можливість визначити існуючий у країні (регіоні)
рівень цих показників і характер відтворення населення, а також зробити порівняльний аналіз.
Показники народжуваності та плідності порівнюються в часі та просторі за допомогою індексного методу і методу стандартизації.
Використовуються прямий і побічний методи стандартизації. За базу порівняння береться вікова структура жінок репродуктивного віку базисного періоду або середньорічна за певний проміжок часу. Застосовується також стандартна структура (середня по країні чи середньоєвропейська).
Коефіцієнт плідн ості, стандартизований прямим методом: .
49
01
49
0
1
15
0
49xx xx xx sF sF sF ? ? ? ?? ?
154915 st FF? ?.
49
15
00
15
Коефіцієнт плідності, стандартизований побічним методом:
49
11
15
0
49154915 ? ? ?? ?? xx xx st sF sF FF ,
49
10
15
Найчастіше використовується прямий метод стандартизації. Стандартизовані коефіцієнти плідності застосовуються в багатофакторному індексному аналізі.
У динамічному аналізі складається також багатофакторна індексна модель народжуваності: n Iде — індекс вікової плідності; — індекс частки хвікової групи жінок в дітородному контингенті;
49–15 F SSSF IIII xx ???? x F I x S I
—індекс частки дітородного контингенту в загальній чисельності жінок; — індекс частки жінок у всьому населенні. Індексна модель оцінює зміну рівня народжуваності під впливом зміни таких факторів: вікової плідності, вікової структури дітородного контингенту жінок, репродуктивної структури жіночого населення, статевого складу населення.
49–15 S I F S I
Статистичний аналіз причин поступового скорочення народжуваності і плідності, притаманного сучасним розвинутим країнам, передбачає оцінку масштабів та інтенсивності застосування засобів обмеження народжуваності. Зокрема використовуються коефіцієнти поширення абортів.
| Коефіцієнти поширення абортів, у розрахунку на |
Алгоритм розрахунку річного показника |
| 1000 жінок дітородного віку |
Кількість зареєстрованих абортів |
| Середньорічна чисельність жінок дітородного віку |
| 100 вагітностей |
Кількість зареєстрованих абортів |
| Кількість зареєстрованих вагітностей |
| 100 пологів |
Кількість зареєстрованих абортів |
| Кількість зареєстрованих пологів |
| 100 живонароджених |
Кількість зареєстрованих абортів |
Література
1.Жилка Н., Іркіна Т., Стешенко В. Стан репродуктивного здоров’я в Україні. — К.: МОЗ України, НАН, Ін-т екон., 2001. — С. 14—23.
2.Демографічна криза в Україні. Проблеми дослідження, витоки, складові, напрямки протидії / За ред. В. С. Стешенко — К.: НАН України, Ін-т економіки, 2001. — 560 с.
3.Народонаселение. Энциклопедический словарь. — М.: Больш. рос. энц., 1994. — С. 369
—371, 209.
4.Пресса Р. Народонаселение и его изучение. — М.: Статистика, 1966.
— С. 172
— 254.
5.Стеценко С. Г., Швець В. Г. Статистика населення: Підручник. — К.: Вища шк., 1993.
— С. 307—331.
Термінологічний словник
Репродуктивний вік
— вік жінки, в якому вона здатна народити дитину.
Черговість народжень — вказує на порядок народження дитини в матері.
Запитання для самоконтролю
1. Як статистика вирізняє поняття народжуваності і плідності?
2. Чи завжди збігаються в часі події народження і їх реєстрація?
3. Який показник плідності залежить від постаріння дітородного контингенту?
4. Який показник характеризує потенційну плідність умовного покоління жінок?
План практичного заняття
1. Складання типологічних групувань новонароджених за віком матері.
2. Визначення загального та спеціального показників народжуваності, оцінювання їх рівнів за міжнародною шкалою.
3. Розрахунок часткових показників плідності з урахуванням їх зв’язку із загальним показником плідності.
4. Визначення стандартизованих показників плідності. Побудова індексних моделей плідності та народжуваності.
Навчальні завдання
1.У місті за рік зареєстровано 1600 народжених у матерів, молодших 20 років.
| Вік матерів, років |
Кількість народжених дітей |
| До 16 |
25 |
| 16 |
110 |
| 17 |
260 |
| 18 |
500 |
| 19 |
705 |
| Разом |
1600 |
Розрахуйте структуру народжених за віком матері, а також питому вагу дітей, народжених у матерів до 20 років в загальній кількості народжених, яка становила 10 тис. дітей.
2.За наведеними нижче даними визначте спеціальний коефіцієнт народжуваності та сумарний коефіцієнт плідності жінок регіону. Зробіть висновки.
| Вікова група, років |
Кількість народжених |
3.За даними, наведеними у завд. 2, розрахуйте часткові коефіцієнти плідності для жінок раннього віку (до 20 років), найпродуктивнішої вікової групи (20—29 років) та у віці 30 і старше років. Результати інтерпретуйте.
4.Народжуваність і плідність у міській та сільській місцевості регіону характеризується такими даними:
| Вид місцевості |
Кількість народжених за рік, тис. |
Загальні коефіцієнти, ‰ |
Визначте в цілому по регіону загальний рівень народжуваності і плідності, оцініть їх значення за міжнародною шкалою.
5.Плідність і структура жінок дітородного віку характеризується даними:
| Вікова група, років |
Структура дітородного контингенту, % |
| 30—34 |
14,3 |
26,5 9,3 2,0 0,1 ? |
| 35—39 |
16,0 |
Визначте середній, модальний і медіанний вік матерів та сумарний коефіцієнт плідності. Результат оцініть за міжнародною шкалою.
6.За даними, наведеними у завд.5, розрахуйте спеціальний і загальний коефіцієнти народжуваності, якщо відомо, що частка жінок дітородного віку в усьому населенні складає 25%. Результати оцініть за міжнародною шкалою.
7.Динаміка вікової плідності жінок регіону ха рактеризується даними:
| Вікова група, років |
Чисельність жінок дітородного віку в % до підсумку |
Визначте загальні коефіцієнти плідності окремо в кожному році, а також індекс плідності жінок змінного складу. Зробіть висновки.
8.За даними завд.7 обчисліть індекси середньої плідності жінок фіксованого складу та структурних зрушень. Результати проаналізуйте.
9.Користуючись даними завд. 7, розрахуйте прямим методом стандартизований загальний коефіцієнт плідності. Результат проаналізуйте.
10.В останні роки кількість зареєстрованих народжень і абортів змінилась таким чином:
| Зареєстровано за рік, тис. |
Рік |
Розрахуйте за кожний рік:
1) коефіцієнти поширеності абортів;
2) загальний коефіцієнт плідності жінок, якщо їхня чисельність у дітородному віці збільшилась з 12440 тис. осіб у базисному році до 12770 тис. осіб у поточному.
Порівняйте динаміку зміни плідності жінок і поширеності абортів. Результати проаналізуйте.
Розв’язування типових задач
Нижче наведено вікові коефіцієнти плідності жінок України за 2000 рік.
| Вікова група, років |
Віковий коефіцієнт плідності, ‰, F x |
Частка жінок х-вікової групи, s x |
F x s x |
| 15—19 |
32,1 |
0,140 |
4,49 |
| 20—24 |
92,7 |
0,141 |
13,07 |
| 25—29 |
55,8 |
0,129 |
7,20 |
| 30—34 |
26,4 |
0,144 |
3,80 |
| 35—39 |
8,7 |
0,159 |
1,38 |
| 40—44 |
1,9 |
0,149 |
0,28 |
| 45—49 |
0,1 |
0,138 |
0,01 |
| У цілому |
217,7 |
1,000 |
30,23 |
Визначте:
1. Спеціальний коефіцієнт народжуваності.
2. Загальний коефіцієнт народжуваності, якщо відомо, що частка жінок дітородного віку в усьому населенні 2000 р. становила 25,8 %.
3. Сумарний коефіцієнт плідності.
Зробіть узагальнюючі висновки, оцінивши рівні народжуваності та плідності за міжнародною шкалою.
Спеціальний коефіцієнт народжуваності обчислюється на основі вікових коефіцієнтів плідності: xx SFF ? ?
49
49–15 ‰8,7258,023,30?? .
15
За результатами розрахунків, наведених в останній графі табщо за оцінною шкалою (дод. 1) свідчить про надзвичайно низький рівень плідності.
лиці F
15–49 = 30,23‰, тобто на кожну тисячу жінок репродуктивного віку народилось у середньому трохи більше як 30 немовлят, лиці F
15–49 = 30,23‰, тобто на кожну тисячу жінок репродуктивного віку народилось у середньому трохи більше як 30 немовлят,
Загальний коефіцієнт народжуваності обчислюється через взаємозв’язок зі спеціальним:
49–1549–15 ??? F sFn , тобто на кожну тисячу українського населення за рік народжувалось близько 8 дітей, що також свідчить про надзвичайно низький рівень народжуваності.
Сумарний коефіцієнт плідності розраховується як сума віко
F sum = (5?217,7)?1000 = 1,089 дитини.
Таким чином, кожна українська жінка може народити 1 дитину за все своє дітородне життя, за умови існуючого режиму плідності і відсутності смертності в інтервалі віку 15—49 років.
