О
П о к а з н и к и
В
П ) , ус е р е д н ь о м уз ап е р і о дув і д с о т к а хд ок і л ь к о с т іе к о н о м і ч н оа к т и в н о г он а с е л е н н я ( ув і ц і
В
7
О
—
—д а н ів і д с у т н і .
М
5
1
С к л а д е н оа в т о р о мз ад а н и м и
Р е а л ь н и й
Р е а л ь н и йн а я в н и йд о х і дн а с е л е н н я , в і д с о т к і вд ом и н у л о г ор о к у
Т е м пз р о с т а н н яр е а л ь н о їз а р о б і т н о їп л а т и , г р у д е н ьд ог р у д н яп о п е р е д н ь о г о р о к уув і д с о т к а х
Р і в е н ьб е з р о б і т т я( з ам е т о д о л о г і є ю
Фактично Україні за рівнем середньодушових доходів з-поміж постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи відводиться місце регіонального аутсайдера. Про це свідчить показник ВВП на душу населення (за паритетом купівельної спроможності валют), величина якого була станом на 2012 р. лише 7 295,142 міжнародних доларів, тоді як у Канаді
— 42 316,511 дол., Франції
— 35 295,371 дол., Німеччині
— 38 665,921 дол., США
— 51 703,949 дол., Польщі
— 20 561,971 дол., Росії
— 17 518,018 дол. (табл. 5.7). Більше того, нашу державу за рівнем ВВП на одну особу уже давно випереджають деякі країни, що розвиваються, такі як Ботсвана (15 705,753 дол.), Габон (18 051,495 дол.) та багато інших.
Таблиця 5.7
ПОКАЗНИКИ ВВП НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ
ТА ВИСОКОРОЗВИНУТИХ ДЕРЖАВАХ СВІТУ, 2012 р.
Показники ВВП на душу населення за ПКС
Країни
Абсолютне значення,
Відносне значення, од.
дол. США (Україна = 1) дол. США (Україна = 1)
Канада42 3165,80
Франція35 2954,84
Німеччина38 6655,30 Італія29 8114,09
Японія35 8554,91
Велика Британія36 5695,01
США51 7037,09
Польща20 5612,82
Чехія27 0003,70
Словаччина24 1423,31
Росія17 5182,40
Ботсвана15 7052,15
Габон18 0512,47
Україна72951,00
Побудовано автором за статистичними даними електронної Бази даних Світових економічних оглядів МВФ (World Economic Outlook Database
— http://www.imf.org/ external/pubs/ft/weo/2013/02/weodata/index.aspx).
Зазначимо також, що за цим показником Україна вже катастрофічно відстає від країн
— ключових інноваторів, у яких ВВП на душу населення у 3
—6 разів перевищує показник в Україні. Зрозуміло, що в цих державах зовсім інші стандарти життя та можливості для соціально-економічного розвитку. Більше того, аналізуючи довгострокову динаміку ВВП у національній економіці, слід підкреслити, що як загальний його обсяг, так і питома його величина у розрахунку на душу населення поки що не досягли докризового рівня 1990 р. Очевидно, вкрай низькі доходи населення в Україні порівняно з високорозвинутими та країнами із середнім рівнем доходів негативно впливають й на інші компоненти людського розвитку, зокрема показники здоров’я нації та бідності населення.
Динаміка економічного відтворення в Україні засвідчує, що впродовж 2000
—2008 рр. відбувся злам ключових негативних тенденцій у формуванні доходів українського населення: стабільними темпами зростала заробітна плата, збільшувалася її частка у сукупних доходах населення, підвищувалася значущість пенсійних виплат у бюджетах пенсіонерів тощо. Проте загальний рівень доходів у країні і по нинішній час залишається низьким навіть за стандартами країн з перехідною економікою. Крім того, середні показники приховують дедалі більший розрив у доходах населення, коли відносно невелика його група отримує переважну більшість доходів.
Традиційно основним джерелом грошових доходів українців залишається заробітна плата. Її частка у загальних доходах збільшилася від 34,1 % в 1999 р. до 50,9 % у 2012 р. (табл. 5.8). Великою мірою таке нарощення відбулося завдяки зменшенню частки доходів, отримуваних домогосподарствами від підсобного господарства та від самозаготівель. Сам факт нарощення і обсягів, і частки заробітної плати індукує про розширення економічних можливостей індивідів і домогосподарств у міру зростання економічного потенціалу вітчизняної економіки.
Однак з іншого боку, покладання виключно на заробітну плату як основне джерело доходів є економічно загрозливою ситуацією, позаяк в громадян обмежуються способи задоволення своїх економічних потреб, дестимулюється їхня підприємницька активність. Адже загальновідомо, що у високорозвинутих демократичних спільнотах велику частку доходів громадян займають доходи саме від підприємницької діяльності, які й забезпечують фундамент індивідуального добробуту та зрештою визначають високий рівень соціальних стандартів.
2
3
5 зн и х :
4
1
3 ,
1
9
0
6
4
3 І н ш ін а д х о д ж е н н я
2
5 ,
7 ,
9 ,
3 ,
8 ,
7 ,
9 ,
0 ,
0 ,
4 ,
2
8
3
2
8
3
6 Т а б л и ц я5 . 8
2
2
Ут о м уч и с л ів
0
1
1
4
3
2 ,
6
4
4
3
6
5
5
0
4 ,
6 ,
6 ,
4 ,
0 ,
6 ,
1 ,
0 ,
0 ,
3 ,
2
7
9
5
2
2
4
3
2
6
9
1
4 ,
1
9
6
6
5
5
8
1 ,
0 ,
7 ,
4 ,
2 ,
6 ,
3 ,
0 ,
0 ,
3 ,
3
У с ід о м о г о с п о д а р с т в а м і с ь к и х п о с е л е н н я х с і л ь с ь к і й м і с ц е в о с т і
9
5
2
В
1
4
Т
С
Р
А
9
Д
0
7
0
1
5
2
2 ,
9
2
5
2
4
О
2 ,
4 ,
0 ,
7 ,
2 ,
3 ,
7 ,
0 ,
0 ,
4 ,
2
П
8
3
1
2
1
5
С
3
О
Г
О
7
М
1
Ут о м уч и с л ів
1
7
4
6
1
4 ,
0
4
3
5
6
6
6
2 ,
5 ,
4 ,
О
0
5 ,
0 ,
7 ,
1 ,
0 ,
0 ,
4 ,
8
2
9
5
2
Д
9
3
В
С І
Р
2
У
7
9
3
5
9
1 ,
6
2
3
5
6
5
5
С
9 ,
9 ,
5 ,
4 ,
3 ,
7 ,
4 ,
0 ,
0 ,
4 ,
2
4
Е
8
4
2
8
У с ід о м о г о с п о д а р с т в а м і с ь к и х п о с е л е н н я х с і л ь с ь к і й м і с ц е в о с т і
Р
3
Х
И
Н
П
У
К
У
С
А
У к р а ї н и .
Р
У
Т
К
У
Р
Т
С
Д е р ж а в н ас л у ж б ас т а т и с т и к и
Д ж е р е л о :
—д о х о д ив і дп і д п р и є м н и ц ь к о їд і я л ь н о с т іт ас а м о з а й н я т о с т і
—д о х о д ив і дп р о д а ж ус і л ь с ь к о г о с п о д а р с ь к о їп р о д у к ц і ї
—г р о ш о в ад о п о мо г ав і др о д и ч і в ,і н ш и хо с і бт аі н ш і г р о ш о в ід о х о д и
—о п л а т ап р а ц і
—п е н с і ї ,с т и п е н д і ї ,д о п о м о г ит ас у б с и д і ї ,н а д а н іг о т і в к о ю
Ут о м уч и с л і( у% ) :
У с ь о г ос у к у п н и хр е с у р с і в( г р нн ам і с я ц ь )
Г р о ш о в ід о х о д и
В а р т і с т ьс п о ж и т о їп р о д у к ц і ї ,о т р и ма н о їзо с о б и с т о г оп і д с о б н о г ог о с п о д а р с т в ат ав і дс а мо з а г о т і в е л ь
П і л ь г ит ас у б с и д і їб е з г о т і в к о в ін ао п л а т уж и т л о в о к о м у н а л ь н и хп о с л у г ,е л е к т р о е н е р г і їт ап а л и в а
П і л ь г иб е з г о т і в к о в ін ао п л а т ут о в а р і віп о с л у гзо х о р о н и з д о р о в ’ я ,т у р и с т и ч н и хп о с л у г ,п у т і в о кн аб а з ив і д п о ч и н к ут о щ о ,н ао п л а т уп о с л у гт р а н с п о р т у ,з в ’ я з к у
Помітним також є той факт, що стабільно високою і з тенденцією до зростання в Україні є частка доходів, отримуваних у вигляді пенсій, стипендій, соціальних допомог (у готівковій формі)
— її рівень постійно зростав від 16,2 % у 1999 р. до 27,1 % у 2012 р. Звичайно, з першого погляду це свідчить нібито про системне піклування держави про своїх громадян, що трансформується у відповідні соціальні трансферти. Однак, з прагматичних позицій, нарощення соціальних фондів держави та їх перерозподіл на ті чи інші соціальні програми значною мірою свідчить про зростання бідних і соціально незахищених верств населення. Насправді має місце ситуація, коли деклароване багатьма українськими політиками поліпшення в соціально-економічній сфері неадекватно відображається на зростанні доходів населення, присутні ознаки глобальних диспропорцій у (пере)розподілі національного доходу країни.
У контексті соціальної політики Української держави велику увагу необхідно приділяти індикаторам бідності населення, які прямим чином вказують на ефективність національної моделі соціальної політики. Так, якщо за критерій бідності населення брати частку витрат на харчування в структурі загальних споживчих видатків, то загальна ситуація з бідністю в Україні має вигляд вкрай песимістичний. Загальновідомо, що критичним індикатором частки таких видатків на продукти харчування у міжнародній практиці вважається показник у 60 %. Наведені нижче дані щодо структури сукупних витрат українських домогосподарств указують на те, що частка таких витрат в Україні в 2010 р. становила 51,6 % (за статтею «продукти харчування та безалкогольні напої»), тобто показник, який дуже близький до «критичного» (табл. 5.9).
Найвагомішою статтею сукупних витрат українських домогосподарств залишаються витрати на харчування
— їх частка нині близько 50 %. Для порівняння, за даними американського Бюро статистики праці і Державної служби статистики України, витрати на харчування (включаючи поза межами власних домівок) у Японії в 2010 р. складали в середньому близько 22 % сімейного бюджету, Великій Британії
— 20 %, Канаді і США
— близько 15 % (рис. 5.7) . Отже, структура видатків українських домогосподарств є глибоко деформованою (зокрема й за іншими соціально важливими статтями), що вказує на низький рівень соціальних стандартів у країні в цілому.
1 U.S. Bureau of Labor Statistics, Current Spending Topics: How do U.S. expenditures compare with those of other countries?
— Режим доступу: http://www.bls.gov/opub/focus/ volume2_number16/cex_2_16.htm
СТРУКТУРА СУКУПНИХ
Показники199920002001200220032004 Сукупні витрати в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн
426,5541,3607,0658,3736,8903,5
Структура сукупних витрат домогосподарств відсотків Споживчі сукупні витрати
96,693,393,792,893,392,6 продукти харчування та безалкогольні напої
65,264,962,659,158,657,5 алкогольні напої, тютюнові вироби
2,93,02,82,62,82,8 непродовольчі товари та послуги
28,525,428,331,131,932,3 в тому числі одяг і взуття………5,45,35,7 житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива ………10,510,49,7 предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла ………1,72,02,3 охорона здоров’я………3,02,82,8 транспорт………3,03,33,0 зв’язок………1,31,51,8 відпочинок і культура………1,92,32,4 освіта………1,21,11,3 ресторани та готелі………1,11,41,6 різні товари і послуги………2,01,81,7 Неспоживчі сукупні витрати
3,46,76,37,26,77,4 Довідково: оплата житла, комунальних продуктів і послуг
8,66,99,09,28,77,7
Джерело: Державна служба статистики України.
Таблиця 5.9 ВИТРАТ ДОМОГОСПОДАРСТВ
200520062007200820092010201120122013
3456,0
3591,7
1229,41442,81722,02590,42754,13072,7
3814,0
1
6
91,190,590,086,287,890,090,290,990,3
56,653,251,448,950,051,651,350,250,1
2,92,62,62,23,23,33,43,53,5
31,634,736,035,134,635,135,537,236,7
5,75,85,95,95,66,15,86,16,0
8,59,610,99,19,49,39,69,99,5
2,62,82,92,82,32,42,22,32,3
2,52,52,52,73,13,13,13,43,4
3,03,73,44,03,83,74,04,34,3
2,12,62,62,32,52,72,62,82,8
2,62,42,42,51,81,82,02,02,1
1,11,41,31,31,31,31,31,31,2
1,72,22,32,42,52,42,52,52,5
1,81,71,82,12,32,32,42,62,6
8,99,510,013,812,210,09,89,19,7
6,47,18,56,67,77,68,08,38,0
60
50
40
30
20
10 0
СШАКанада
Велика
ЯпоніяУкраїна
Британія
Продукти харчування
Охорона життя
Житло
Одяг і взуття
Транспорт
Рис. 5.7. Структура сукупних витрат у різних країнах,
2010 р. (% від сукупних витрат домогосподарств)
Складено автором за даними Бюро статистики праці США і Державної служби статистики України.
У своїх дослідженнях директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Е. Лібанова доводить, що поширення бідності, низький рівень життя в Україні в цілому створюють непереборні перешкоди для впровадження повномасштабної системи соціального страхування, а отже, і для належного соціального захисту населення. Нині будь-яке серйозне захворювання, стихійне лихо і значне пошкодження будинку або квартири, автомобільна аварія тощо практично неминуче прирікають усю родину на зубожіння. Система соціального захисту, що діє в країні, орієнтована переважно на уразливі верстви населення, а їх підтримка реалізується у формі соціальної допомоги. Водночас поширення на справді широкі верстви населення добровільного страхування
Здійснена на основі показників соціальних стандартів діагностика сучасної української моделі соціальної політики дозволяє стверджувати, що, з одного боку, пришвидшена динаміка макроекономічних показників суспільного розвитку в Україні, яка спостерігалась упродовж 2000-х років, великою мірою не виявляє суттєвих соціальних трансформацій у вітчизняній економіці. На це вказують такі ознаки: відсутність вагомих якісних і структурних зрушень у національній економіці; недосконале інституціональне середовище в країні; істотне недофінансування соціальної сфери; відносно низькі індикатори міжнародних рейтингів України тощо. Визначальною причиною всього цього необхідно вважати неадекватне державне управління трансформаційними процесами, невміння, а часто і небажання з боку владних структур радикально перебудовувати усю систему соціально-економічних відносин в країні, спрямувати її у русло соціалізації відповідно до сучасних загальносвітових трендів.
Недостатня обґрунтованість і непослідовність кроків у процесі ринкової трансформації економіки України, відсутність чіткого бачення декларованої Конституцією України національної моделі соціально орієнтованої економіки зумовили значні соціальні диспропорції та деформації в українському суспільстві. Через внутрішню недосконалість і незбалансованість національної моделі соціальної політики перебіг соціальних процесів у нашій державі набув малокерованого і значною мірою спорадичного характеру. Результатом економічних перетворень став великою мірою лише демонтаж механізмів державного патерналізму і підтримки соціального балансу, звичних соціальних благ та ліквідація системи соціальних гарантій, що склались у минулі роки, без відповідної побудови нової відповідно до західноєвропейських стандартів системи соціального захисту населення. В умовах нових глобальних викликів, зумовлених зокрема
1
Лібанова Е. М. Соціальні проблеми і соціальні важелі конкурентоспроможності української економіки // Демографія та соціальна економіка.
— 2008.
— № 2.
— С. 14.
