У процесі своєї діяльності будь-яке підприємство потребує фінансові ресурси, необхідні для здійснення економічних відносин з іншими юридичними та фізичними особами. Такі відносини реалізуються за допомогою розрахункових операцій, що є однієюз необхідних ланок розширеного відтворення. Вони опосередковують розподіл і перерозподіл суспільного продукту, перетворення його з товарної форми на грошову та навпаки, пов’язане при цьому зі зміною форм власності. Розрахунки здійснюються на економічній базі кругообігу засобів у процесі виробництва і є суспільним визнанням того, що продукція підприємства потрібна споживачам. Значення розрахункових операцій полягає у тому, що від правильної їх організації залежить своєчасність та оперативність їх здійснення, а отже, і фінансовий стан підприємства [3].
Грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безготівкової форми, останнім, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення. Для підприємств, які мають великі грошові обороти важливо знати залишок грошових коштів на рахунку у певні моменти часу. З великим об’ємом роботи бухгалтер може не мати фізичної можливості передавати інформацію особисто в паперовому вигляді до банку [2].
Безготівкові розрахунки в господарській діяльності підприємств України регулюються інструкцією «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» Національного банку, яка розроблена згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність», іншими законодавчими актами України та нормативними актами Національного банку України [1].
Актуальність дослідження розрахунків саме у безготівковій формі обумовлена тим, що від правильності їх обліку, своєчасного і повного надходження від платників коштів залежить стан грошового обігу, ціноутворення, кредитні відносини, фінансовий стан підприємств і банківських установ і, як підсумок, соціальний стан населення.
У сучасних умовах досить чітко проявилися основні напрями подальшого розвитку системи безготівкових розрахунків в Укра-їні:
1) оптимізація форми і способів обліку безготівкових розрахунків, їх організації;
2) підвищення самостійності господарських суб’єктів за умови доскональної організації і здійснення безготівкових розрахунків у господарському обороті: грошова відповідальність підприємств недоодержанням грошових коштів після відправлення товарів чи надання послуг вимагає, щоб ці ж підприємства мали право вільно діяти в сфері безготівкового обігу;
3) постійний пошук нових механізмів обліку безготівкових розрахунків, які дозволили б на економічній основі подолати кризові явища і процеси в грошовій сфері [5].
Важливим етапом оптимізації обліку безготівкових розрахунків є його комп’ютеризація через використання дистанційних систем керування банківськими рахунками, вибір яких зумовлює специфіку бухгалтерського обліку, зокрема документального оформлення розрахункових операцій, безготівкових розрахунків підприємства.
Облікові процедури, що виконуються за умови функціонування автоматизованої системи аналогічні тим, які мають місце в разі передання розрахункових документів від банку до клієнта в паперовій формі, але містять значно менші трудові та матеріальні затрати [4].
При різноманітності форм власності і підприємницької діяльності сучасна система безготівкових розрахунків в Україні передбачає вільний вибір підприємствами форм і способів безготівкових розрахунків, регламентованих банківськими інструкціями. Можливість використання тієї чи іншої форми або способу безготівкових розрахунків визначається за згодою сторін і фіксується в умовах договору, а також встановлюється в міжбанківських кореспондентських угодах, які укладаються як між вітчизняними банками, так й іноземними. При цьому слід застосовувати найдоцільніші форми розрахунків, які відповідають господарським зв’язкам, відображають характер продукції, що реалізується; порядок і умови відвантаження її покупцям; місцезнаходження постачальників і платників; джерела коштів, за рахунок яких будуть здійснені платежі.
Завдання економічної науки полягає в тому, щоб науково відображуючи та обґрунтовуючи практику обліку безготівкових розрахунків, одночасно впливати на неї, виробляти правильні прикладні рекомендації щодо вдосконалення й раціональної зміни системи безготівкових розрахунків.
Тому, в даний час, організація безготівкових розрахунків повинна активно сприяти вирішенню таких завдань:
1) удосконалення комерційного розвитку на підприємстві;
2) підвищення відповідальності підприємств за своєчасне і в повному обсязі здійснення платежів за всіма зобов’язаннями;
3) зміцнення договірної дисципліни;
4) прискорення обороту оборотних коштів;
5) упровадження загальнонаціональної платіжної карти, яка буде доступна для широких мас населення і буде обслуговуватись усіма банками України [6].
Таким чином, від правильного вибору форм безготівкових розрахунків залежить обґрунтованість і точність оцінки господарської діяльності підприємства. Нормалізація системи безготівкових розрахунків сприятиме становленню сприятливих ринкових відносин.
Література
1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 № 2121-ІІІ // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу «Вісник Національного банку України»), 2001. — № 1. — С. 3—46 (зі змінами та доповненнями).
2. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. № 3125-XII зі змінами та доповненнями // Баланс.— 20.03.2006.— № 14.— С. 5
—9.
3. Голов С. Ф. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами [Текст] С. Ф. Голов, В. М. Костюченко. — К. : Лібра, 2001. — 840 с.
4. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствахУкраїни: Підручник. — К.: А.С.К., 2000. — 784 с.
5. Кравець В. Перспективи здійснення безготівкових розрахунків / В. Кравець // Банківська справа. — 2009. — № 6.
— С. 3
—8.
6. Фаюра Н.Д. Стан та вдосконалення системи безготівкових розрахунків в Україні [Електронний ресурс] / Н.Д. Фаюра, Н.А. Боднар. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/. Василюк К.С., студент ОЕФ, 4 курсу, напрям підготовки 6.030509 «Облік і аудит», ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», науковий керівник — Івченко Л.В., к.е.н., доцент кафедри обліку підприємницької діяльності
