Posibniki.com.ua Економіка Соціальна економіка 3.6. Середній клас та умови його формування


< Попередня  Змiст  Наступна >

3.6. Середній клас та умови його формування


унаслідок нестачі коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в конкретний період. Друге означення

Своїм корінням соціально-економічна категорія середнього класу сягає античних часів. Ще Арістотель у своїх працях наголошував, що суспільство представляють бідні та багаті люди, а між ними є середній прошарок населення, представників якого мислитель вважав найкращими. Згідно із поглядами К. Маркса, до середнього класу належать соціальна група, яка перебуває за своїм соціально-економічним становищем між робітниками та капіталістами і землевласниками. У центрі марксистського підходу

— місце людини в системі виробничих відносин. Альтернативною до марксистської класової теорії є веберіанська теорія страт

— відомого німецького соціолога М. Вебера, за якою марксистський підхід вважається спрощеним баченням соціального устрою . Натомість пропонується так званий функціональний підхід, де приналежність до середнього класу визначається не виробничими, як у марксизмі, а розподільчими, статусними факторами (функціями)

— такими, як рівень освіти, впливовість людини в суспільстві, характер зайнятості, наявність індивідуальної власності тощо. Порізному дослідники трактують і критерії виділення середнього класу, його економічне значення та роль у сучасній соціальній структурі суспільства, виконувані ним функції.

Цікаві положення, які стосуються трактування категорії середнього класу, наведені в колективній монографії російських вчених «Середні класи в Росії: економічні та соціальні стратегії» (2003 р.). Дослідники стверджують, що «середній клас

— це новий (для нас) соціальний міф», наголошуючи, що ця концепція у жодному випадку не є обманом. Радше, це

— «деяка схема, що пояснює нам дійсність (разом із минулим та майбутнім)», особливістю якої є те, що «вона вирвана з іншого контексту

— перенесена з нашого минулого чи запозичена із якої-небудь західної теорії» 2 . Російські вчені пояснюють зазначену «міфологізацію» середнього класу так:

— по-перше, незважаючи на свою назву, середній клас уособлює не просто соціальну групу, яка займає відповідні серединні позиції в професійній, статусній чи майновій ієрархії, а являє со

1

Кузнецова Е. Средний класс: западные концепции // Мировая экономика и международные отношения.

— 2009.

— № 2.

— С. 19

—28.

— Режим доступа: http:// demoscope.ru/weekly/2009/0381/analit02.php#_FN_4

2

Средние классы в России: экономические и социальные стратегии / Е. М. Авраамова и др.; под ред. Т. Малевой; Моск. Центр Карнеги.

— М.: Гендальф, 2003.

— С. 16

—17.

— це фронтир (від англ. frontier

— межа, рубіж) масових прошарків населення, який представлений його вищою середньою групою;

— по-друге, середній клас є великою мірою динамічною соціальною структурою, якій притаманні постійно змінювані характеристики, або орієнтири, у напрямі до яких переміщуватимуться дієздатні в економічному та соціальному відношенні групи в недалекому майбутньому; тобто середній клас

— це те, чим повинна стати основна маса активного населення;

— по-третє, спостерігається певне перевантаження категорії середнього класу у ціннісному відношенні із наданням цій соціальній групі перебільшеного економічного та соціального значення, часто невластивих функцій; тобто середній клас

— ідеалізований образ майбутніх членів суспільства; – по-четверте, в частині характеристики рівня і стилю життя людей середній клас

— цілком запозичений образ, який описує життєві стандарти розвинутих західних країн; тобто середній клас

— це детермінація своєрідного способу життя людей, які не просто живуть добре (наприклад, за українськими стандартами), а володіють усіма благами, які є в розпорядженні повноправного громадянина високорозвинутої західної держави.

Звісно, частково з цією думкою можна погодитися, враховуючи передусім той аспект, що дана проблематика набуває все більшої популярності і в Україні, як в академічних, так і урядових колах. Різноманітні аспекти формування і відтворення середнього класу дістають своє відображення в численних наукових працях, політичних деклараціях, офіційних документах, трансформуючись у своєрідний «фетиш» політиків, суспільних діячів, науковців. Водночас цілісного бачення перспектив розбудови широкого представницького середнього класу в Україні та, більше того, ефективних стратегії і тактики його становлення та розвитку на загальнодержавному рівні поки не існує.

Відомі американські економісти, які представляють економічний факультет Масачусетського технологічного інституту і займаються дослідженнями у сфері економіки бідності (poor economics), А. Банерджі та Е. Дуфло значною мірою актуалізували науковий інтерес у сфері вивчення соціально-економічної ролі середнього класу. Вчені наголошують на тому, що середній клас є визначальною соціальною силою у заснуванні та консолідації

бою верхній зріз масових груп, які досягли певного успіху в забезпеченні свого добробуту по відношенню до основної когорти населення, але при цьому ще не дотягують за своїм статусом до вузького суспільного прошарку еліти; тобто середній клас

— по-перше, враховуючи, що зазвичай підприємницький клас уособлюють представники середнього класу, то саме останні у ролі суб’єктів підприємницької діяльності сприяють зростанню продуктивності і зайнятості в економіці;

— по-друге, завдяки середньому класу в суспільстві відбуваються процеси акумулювання людського капіталу і необхідних грошових заощаджень, які в майбутньому втілюються в економічне зростання країн;

— по-третє, люди, які репрезентують середній клас, не лише володіють достатніми можливостями та ресурсами для більшого споживання благ порівняно з бідними верствами населення, а й готові нести додаткові витрати (екстра-витрати) за споживання благ відносно вищої якості. Тим самим попит, який генерується середнім класом, напряму зумовлює нарощення інвестицій у виробництво та якісне його вдосконалення, сприяє розширеному відтворенню економічного потенціалу загалом .

Авторитетний вчений-економіст В. Істерлі у своїй праці «Середньокласовий консенсус та економічний розвиток» (2000 р.) на основі статистичних даних по країнах виявив емпіричну закономірність, що держави, в яких існує представницький середній клас, є успішними (за словами В. Істерлі, ці країни досягли так званого середньокласового консенсусу через забезпечення високої частки доходу для середнього класу і низької етнічної поляризації в суспільстві) 2 . Такі країни, за словами дослідника, мають вищий рівень доходу та економічного зростання, більше акумулюють людського капіталу, мають досконалішу інфраструктуру; для них притаманні краща національна економічна політика, більше демократії, менше політичної нестабільності, сучасніша секторальна структура економіки та соціальної сфери, вищий рівень урбанізації.

У цьому зв’язку також заслуговують на увагу результати останніх економетричних досліджень середнього класу, що були здійснені відповідно індійськими та австралійським економістами Н. Чан, Р. Хасан та М. Улубасоглу, на матеріалах більше сімдесяти країн за двадцятирічний період часу («Роль середнього класу в економічному розвитку. Про що свідчать міжкраїнові дані?»,

1 Banerjee A., Duflo E. What is Middle-Class About the Middle-Classes Around the World? // Journal of Economic Perspectives.

— 2008.

— № 22(2).

— Pp. 3

—28.

2 Easterly William.The Middle Class Consensus and Economic Development.World Bank Policy Research Working Paper Series.

— 2000.

— № 2346 (May). Available at SSRN:

http://ssrn.com/abstract=630718.

— P. 29.http://ssrn.com/abstract=630718.

— P. 29.

демократії, основою ринкової економіки і надають цьому низку таких надважливих функцій:

— низький ступінь демократизації суспільства асоціюється з обмеженими цивільними свободами, неефективним законодавством, політичною нестабільністю, що в цілому дестимулює процеси становлення і зростання економічного потенціалу середнього класу;

— у країнах, в яких недостатньо розвинуті фінансово-кредитні інститути, доступ населення до наявних кредитних ресурсів є більш обмеженим; країни з трансформаційною економікою (постсоціалістичні держави) характеризуються відносно меншим рівнем зайнятості населення в державному секторі, нижчою якістю інфраструктури, більшим податковим навантаженням, недостатнім захистом прав власності, недостатньою якістю регуляторних інститутів; у результаті вказані чинники обмежують економічну активність середнього класу;

— етнічне дроблення населення може перешкоджати зростанню середнього класу через пов’язані з цим труднощі досягнення суспільного консенсусу, економічних компромісів між різними соціальними групами, які сприяють консолідації зусиль держави на шляху досягнення тих чи інших соціально-економічних цілей розвитку;

— відсутність відкритого доступу країн до моря обмежує їх географічні переваги; ці країни часто страждають від недоліків свого географічного розташування, таких як наявність малопродуктивних в економічному сенсі гірської місцевості, великих за площею степів та пустель

— як наслідок, їх економічний потен

1 Chun Natalie, HasanRana,Ulubasoglu Mehmet Ali. The Role of the Middle Class in Economic Development: What Do Cross-Country Data Show? Asian Development Bank Economics Working Paper Series.

— 2011.

— № 245. Available at SSRN:

http://ssrn.com/abstract=1822783.http://ssrn.com/abstract=1822783.

2011 р.). Проаналізувавши широкі вибірки даних, в яких фігурували різноманітні критерії та індикатори середнього класу по багатьох країнах світу, науковці систематизували деякі важливі закономірності та особливості його формування і відтворення в світі. Зокрема, були сформульовані такі висновки. По-перше, у країнах, в яких ще розвинулися достатньо ефективні демократичні політичні системи (Болгарія, Естонія, Латвія, Монголія, Польща, Словенія, інші постсоціалістичні країни), зі значною етнічною диференціацією населення, а також в державах, які не мають прямого виходу до моря (обмежені суходолом), значно менше представлений середній клас. По-друге, було встановлено і підтверджено відповідними економетричними оцінками, що такі фактори, як стимулювання розвитку приватного сектора чи процесів урбанізації в країнах, сприяють зростанню національного середнього класу . Відповідно дослідники обґрунтовують свої висновки так:

— стимулювання розвитку приватного сектора та урбанізація позитивно впливають на процеси зростання середнього класу через більш розширений доступ населення до наявних економічних ресурсів.

Зважаючи на відсутність певного одного, єдиного, інтегрального показника середнього класу, науковці з метою його ідентифікації пропонують цілу низку критеріїв, або ознак (табл. 3.2).

Отже, найпоширенішими ознаками виокремлення середнього класу є матеріально-ресурсні (виділяється середній клас за ознаками матеріального забезпечення), нематеріальні ресурсні (виділяється соціально-професійний середній клас) та соціального самопочуття (виокремлюється так званий суб’єктивний середній клас). Кожній наведеній ознаці відповідає своя система індикаторів, за якими виявляються соціальні класи, і на цій основі виокремлюється середній. Звичайно, в літературі можна віднайти й інші підходи до розмежування середнього класу, яким відповідатиме свій певний набір показників, що свідчить швидше про те, що універсальних загальноприйнятих методів дослідження (оцінки) середнього класу не існує, так само як і донині не вирішено низку методологічних проблем, пов’язаних із трактуванням цієї соціально-економічної категорії.

Таблиця 3.2

ОЗНАКИ ВИОКРЕМЛЕННЯ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ

Ознаки виділення середнього класу

Матеріальні ресурсні (середній клас за ознаками матеріального забезпечення)

Нематеріальні ресурсні (соціально-професійний середній клас)

Соціального самопочуття (суб’єктивний середній клас)

— рівень доходів (обсяг витрат, споживання);

— рівень освіти;

— стратегія успішної економічної поведінки;

— наявність/відсутність зайнятості;

— розмір накопичених заощаджень;

— самооцінка успішності адаптації до нових економічних умов;

— характер праці (фізична, розумова);

— рівень майнової забезпеченості;

— професійно-кваліфікаційна позиція;

— самооцінка комфортності життя тощо

— забезпеченість житлом;

— посадова позиція тощо

— наявність земельної власності тощо

Складено за даними: Средние классы в России: экономические и социальные стратегии / Е. М. Авраамова и др.; под ред. Т. Малевой; Моск. Центр Карнеги.

— М.: Гендальф, 2003.

— 506 с.

ціал та зростання їх середнього класу обмежується суто природним чинником;

Нині не існує досить чіткого поняття «середній клас», але ведеться дуже багато розмов на цю тему. Розглянемо сучасні дефініції категорії середнього класу.

Середній клас (middleclass)

— це насамперед високопродуктивні й широко інформовані, ініціативні та заповзятливі працівники. Саме інформаційно-інноваційний тип особи стає суб’єктом технічної модернізації та політичної демократизації. Тому представники середнього класу добре заробляють, володіють необхідним обсягом благ, задоволені працею, беруть активну участь в управлінні, сміливо дивляться у завтрашній день. Дехто з учених твердить, що середні верстви населення «становлять хребет українського суспільства». Реально ж середній клас в Україні тільки формується, а тому й соціальна структура українського суспільства перебуває на етапі становлення. Вона нестійка, недосконала, отже, й суспільство не можна вважати досить стабільним.

Середній клас

— група людей, що має стійкі доходи, достатні для задоволення широкого кола матеріальних і соціальних потреб. До середнього класу, як правило, відносять таких людей, які мають високий рівень освіти й кваліфікації і займають у суспільстві проміжне становище між багатою невеликою частиною і значною низькооплачуваною частиною населення.

Середній клас

— частина суспільства, яка займає по статусних позиціях середнє положення між вищим і нижчим класом. У розвинутих країнах середній клас становить більшу частину населення.

З економічного погляду, середній клас

— це основний платник податків, отже

— внутрішній інвестор, який визначає параметри внутрішнього ринку, включаючи виробництво; з політичного

— середній клас визначає електоральні переваги, моральні стандарти й ціннісні орієнтації суспільства; з соціального

— визначає стандарти його, суспільства, життя.

Визначаючи все це, середній клас є основою громадянського суспільства, гарантом дотримання демократичних прав і свобод громадян та базою так званої «вертикальної мобілізації суспільства», простіше кажучи

— долучення до вищого класу як через входження до структур вищої державної влади, так і через зростання доходів.

Ознаки та функції середнього класу

До основних ознак, що окреслюють середній клас як специфічне явище, соціальний інститут і результат функціонування сучасної ринкової економіки, сучасного суспільства, можна віднести:

— рівень матеріального добробуту та стандарти споживання (тип споживання визнається більшістю дослідників класичною ознакою для визначення належності до середнього класу, а також отримання стабільного доходу);

— рівень освіти і кваліфікації та професійно-кваліфікаційний статус;

— специфіку системи мотивів до праці, в якій можуть і останнім часом дедалі більше домінують не тільки економічні, а й позаекономічні фактори;

— особливості професійної етики;

— володіння власністю, що виходить за межі мінімальних побутових потреб

— житло, автомобіль;

— можливість відкладати гроші, наприклад, на навчання дітей, або просто накопичувати їх;

— місце у системі власності (як власника певного обсягу нерухомого та значного за вартістю і статусом рухомого майна, так і суб’єкта соціального партнерства);

— цивільну активність у всіх сферах суспільного життя (здатність адекватно реагувати на події і процеси. І не стільки пристосовуватися до них, скільки будувати своє майбутнє);

— володіння інтелектуальною власністю;

— загальний рівень культури, що надає можливість виконувати висококваліфіковану працю та мати відповідний соціальнопрофесійний статус;

— соціально-психологічну спрямованість на сімейний добробут, індивідуальний усебічний розвиток особи;

— престиж трудової діяльності, кола спілкування, способу життя, наявність соціальних зв’язків, контактів, соціальних взаємодій.

Такі ознаки середнього класу можна було б назвати базовими, або ознаками малого, внутрішнього кола. Однак функції середнього класу в суспільстві, в економіці настільки важливі та глибокі, що поза визначенням широкого кола ознак зрозуміти основні потреби, функції та стратегічні завдання формування такого класу в Україні неможливо. Отже, серед ознак широкого, зовнішнього кола доцільно виокремити такі, як:

— самоідентифікація на основі визначення ціннісної та групової ідентичності;

— динамізм, здатність до самоорганізації та політичної діяльності;

— значний рівень впливу на тлі інших соціальних груп та прийняття владними структурами (усіх рівнів) рішень у галузі економіки, внутрішньої політики.

Критерії самоідентифікації залежать як від реального економічного стану країни, реальних соціальних можливостей людини, так і від уявлення самої людини про своє матеріальне становище, соціальний статус, потенційні можливості, що викликає необхідність визначати граничні межі поля, ареалу існування середнього, або протосереднього класу.

Серед функцій середнього класу можна виокремити такі:

1) вихователь і постачальник висококваліфікованої робочої сили;

2) основний платник податків;

3) культурний інтегратор (хранитель та розповсюджувач цінностей, норм, традицій та законів суспільства);

4) внутрішній інвестор економіки, економічний донор (не тільки виробники величезної частини доходів суспільства, але і крупні споживачі);

5) функція адміністративно-виконавчого регулятора (саме середній клас поставляє кадри чиновників і управлінців різного рангу

— як для державного апарату, так і для бізнесу. Саморегуляція цивільного суспільства також заснована на активності представників середнього класу);

6) носій демократизації суспільства;

7) стабілізатор суспільства, гарант його політичної міцності, «буфер» між крайнощами в соціальній піраміді

— вищими та нижчими верствами населення.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ
4.2. Економічні й соціальні аспекти зайнятості та безробіття
Частина 2. 4.2. Економічні й соціальні аспекти зайнятості та безробіття
4.3. Соціальне партнерство як шлях до гармонізації трудових відносин
4.4. Соціальна відповідальність підприємництва
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki