Posibniki.com.ua Банківська справа Безпека банківської діяльності Розділ 4 ЗАГРОЗИ БАНКІВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ


< Попередня  Змiст  Наступна >

Розділ 4 ЗАГРОЗИ БАНКІВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ


694.1. Формування та класифікація загроз банківській діяльності.

4.2. Банківське шахрайство і зловживання службовим становищем працівників банків.

4.3. Загрози, пов’язані з утягуванням банків у незаконну фінансову діяльність.

4.4. Рейдерство як одна з актуальних загроз діяльності банків.

4.5. Загрози тероризму.

Резюме

Терміни і поняття

Питання для перевірки знань

Завдання для індивідуальної роботи

Література для поглибленого вивчення

Вивчивши матеріал цього розділу, ви будете знати: еволюцію загроз банківській діяльності, ознаки їх реалізації безпосередньо в банку; види та динаміку загроз на вітчизняному ринку банківських послуг; форми та методи шахрайських посягань на кошти банків під час проведення банківських операцій; основні способи втягування банків у незаконну фінансову діяльність; ознаки та способи рейдерських посягань на власність банків; сутність тероризму та його загрози вітчизняним банкам особливо в умовах глобалізації та інтеграції капіталу, а також уміти: виявляти загрози банківській діяльності в процесі виконання своїх обов’язків у банках, визначати їх джерела та причини; обґрунтовувати небезпечність загроз і можливі наслідки їх реалізації для діяльності банку;

70 визначати умови ймовірності виникнення загроз на різних етапах банківської діяльності.

4.1. Формування та класифікація загроз банківській діяльності

Розглядаючи безпеку банківської діяльності як систему протидії різного роду небезпекам і загрозам та захисту від них виникає необхідність ретельніше вивчити саму суть небезпеки та загрози, їх еволюцію, причини та умови виникнення, а також негативне значення для банків.

Незважаючи на досить часте застосування в банківській діяльності таких понять, як ризик, небезпека, загроза, сьогодні існу є досить багато точок зору щодо визначення їх суті та об’єктивного розуміння. Водночас правильне розуміння даних понять формує і відповідну реакцію на них, насамперед з погляду ефективного забезпечення банківської безпеки. Узагальнюючи думки науковців та фахівців, зайнятих у сфері безпеки бізнесу, та використовуючи власний досвід, автори дійшли висновку, що еволюція за гроз здійснюється за схемою, наведеною на рис. 4.1.

Дестабілізувальні факториРизикиНебезпекиЗагрози

Рис. 4.1. Еволюція загроз

Дестабілізуючими факторами є певні процеси, явища, поведінка, які своєю дією здатні змінювати ситуацію, формуючи несприятливі умови для певної діяльності (в даному разі банківської), визначаючи її характер або окремі риси і зумовлюючи відповідні відхилення від планових нормативів та стандартів. Один і той самий фактор в одному випадку (для одного банку) може бути сприятливим, а за інших умо в (для іншого банку) зовсім ні. Наприклад, дестабілізуючими факторами для банків є інфляція, обмеженість джерел залучення фінансових ресурсів, певна поведінка окремих осіб, громадських об’єднань, обмеженість надійних клієнтів та безліч інших.

При потраплянні банків у зону дії дестабілізуючих факторів їх сукупність або відсутність адекватної реакції на них з бок у банків формує певний ризик в діяльності останніх. Стосовно розуміння поняття «ризик» існує також багато різних підходів,

71але, враховуючи його економічну суть, ми можемо схилитися до тих тверджень, які вбачають у цьому понятті імовірність одержання негативного результату. У даному разі мається на увазі ймовірність отримання негативного результату в банківській діяльності від впливу саме дестабілізуючих факторів. Імовірність отримання негативного результату розуміється як математична числова характеристика ступеня можливості появи такого результа ту, тобто тут ризик розуміється як вираз випадковості. За таких умов, визначивши через певну масу випадковостей відповідну закономірність, можна визначити і величину ризику для дії тих чи тих дестабілізуючих факторів у банківській діяльності. На основі подібних розрахунків можуть бути розроблені відповідні методики мінімізації ризиків як забезпечення впливу на ситуацію, що створюється дестабілізуючими факторами. Головним же зав данням банківської безпеки тут буде виявлення джерел, які формують дестабілізуючі фактори, визначення умов та причин формування таких факторів і підстав, за яких такі фактори можуть припиняти чи послаблювати свою негативну дію щодо банків.

Оскільки в банківській діяльності як виду комерції обов’язково присутній ризик і ця ді яльність завжди здійснюється в ситуаціях невизначеності, необхідність своєчасного і об’єктивного встановлення наявності та впливу дестабілізуючих факторів є досить актуальною і такою, що забезпечує живучість банків на ринку.

Ризики у разі відсутності заходів їх мінімізації чи ігнорування їх мають властивість накопичуватись або зростати і формувати небезпечні ситуації в будь-якій діяльності, у тому числі і в банківс ькій. Аналіз різних трактувань поняття небезпеки показує, що остання характеризує певний стан об’єкта, ситуації, поведінки. Небезпечну ситуацію, поведінку розуміють як таку, що містить ненадійність, шкоду, взагалі негатив. Але водночас слід розуміти, що небезпека сама по собі не завдає шкоди, вона може реалізовуватися тільки через певн у загрозу. Негативний прояв небезпеки здійснюється лише за відповідних умов, за яких небезпека формується в загрозу і набуває властивості діяти ? погрожувати відповідним негативом. Тобто на відміну від небезпеки, яка характеризує певний стан ситуації, поведінки, явища, загроза являє собою відповідну небезпечну дію, яка формується і проявляється за наявності необхідних і достатніх для цьо го умов. Виходячи з цього слід зазначити, що загрози завжди конкретні. Конкретність їх проявляється в тому, що вони

72мають свого суб’єкта, свій об’єкт і предмет (спосіб впливу). Якщо властивістю небезпек є їх накопичення, то властивістю загроз є їх формування в масі небезпек. У більш небезпечному середовищі імовірність формування загроз збільшується, і навпаки, у середовищі з меншою небезпекою імовірність формування загроз зменшується.

За ступенем сформованості загрози поділяються на по тенційні (характеризують небезпечну ситуацію, в якій за певних умов можуть сформуватися загрози) і реальні (в наявності ситуація, в якій загрози уже повністю сформувались і мають конкретну спрямованість: суб’єкт, об’єкт, спосіб реалізації, факт їх безпосередньої дії характеризується лише часом.

Таким чином, під загрозою банківській діяльності можна розуміти потенційні чи реальні дії певни х суб’єктів, здатні завдати конкретному банку матеріальної або моральної (шкодити іміджу банку) шкоди. Існує досить багато підходів до класифікації загроз: за походженням, за спрямованістю, за ступенем сформованості, за сферою діяльності, за ступенем суб’єктивного сприйняття і т. д. Не вдаючись до розкриття всіх підходів до класифікації загроз, зупинимося лише на тих із ни х, які мають суттєве значення для розгляду питань, пов’язаних із забезпеченням безпеки банківської діяльності. Насамперед важливою є класифікація за походженням суб’єктів загроз. Тут загрози класифікуються як внутрішні та зовнішні.

Внутрішні загрози банку обумовлюються насамперед непрофесійною діяльністю його працівників, недобросовісною, конфліктною, злочинною їх поведінкою. Крім того, внутрішні загрози мо жуть утворюватися від використання недосконалих, неефективних технологій банківського виробництва або інформаційного забезпечення, неадекватного банківській діяльності внутрішньооб’єктового режиму в установах банків. За всіх умов джерелом таких загроз є персонал банку, особи, що залучені до забезпечення його діяльності, а також самі банківські технології.

Найпоширенішою серед загроз, які надходять від персоналу банк у, є непрофесійна його діяльність, особливо на низовій ланці виконавців. Крім того, значне місце в таких загрозах займає шахрайство з фінансовими ресурсами банку, фінансовими інструментами, пластиковими платіжними засобами. Слід звернути увагу, що за обсягами завданої банкам шкоди їх працівниками, шахрайство стоїть на першому місці. Причому

73схеми шахрайських дій, як правило, кожного разу застосовуються більш досконалі, а то й зовсім нові.

Поширеними в банку є і крадіжки майна або безпосередньо коштів, скоєні його персоналом. Значне місце займає фальсифікація документів, касових та бухгалтерських книг, договорів, сум на банківських рахунках, підроблення документів, оплата особистих рахунків коштами банків, «відкати» за надані посл уги, використання створених працівниками банків фіктивних фірм, незаконне використання з корисливою метою майна банків, штучне внесення змін у бухгалтерський облік, приховане (під виглядом отримання авансових сум) кредитування, несанкціоноване поширення банківської інформації, модифікація електронної інформації в системі електронних платежів, оплата невиконаних робіт, створення конфліктних ситуацій у колективах та ін. Як бачимо, пере лік негараздів, які може отримати банк від своїх працівників досить великий і такі негаразди мають тенденцію до ускладнення.

Динаміку розвитку банківської злочинності можна простежити на основі даних, наведених у табл. 4.1.

Таблиця 4.1

ДИНАМІКА РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ ЗЛОЧИННОСТІ ЗА 1996?2009 РР.

Показник Роки
1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2008 2009
Кількість злочинів, скоєних безпосередньо в банках (за участі його працівників) 765 1078 953 1005 927 657 877 1264 1531

Особливо вплинула на банківську злочинність фінансовоекономічна криза 2008?2009 рр. Банківська злочинність у цей період зростала не тільки кількісно, а й масштабно. Кожен шостий злочин (уього ? 724) ? зі збитками понад 100000,00 грн (у 2008 р. ? 675), 137 злочинів ? зі збитками понад 1 млн грн (у

2008 р. ? 81). Загальна сума збитків банків за пор ушеними кримінальними справами склала 200,06 млн грн (у 2008 р. ? 89,6 млн грн) [143; 144; 169].

Аналіз розкритих у банках злочинів показує, що останнім часом вони концентруються навколо зловживання працівниками банків службовим становищем, шахрайства з фінансовими

74ресурсами, розкрадання грошових коштів та майна банків. Об’єктом посягань були кредитні ресурси та фонди, майно банків та заставне майно клієнтів.

Органи МВС України повідомляють, що службові особи банків розкрадають кошти вкладників, які перебувають на депозитних рахунках, через підробку банківських документів та переказування грошових коштів на розрахункові рахунки інших суб’єктів господарювання, які перебува ють у змові зі службовцями банків; розкрадають кошти банків, оформлюючи фіктивні кредитні угоди на втрачені документи громадян або використовуючи завірені копії документів вкладників, котрі мали чи мають банківські депозити; отримують хабарі, переважно за надані кредити; оформлюють кредити на підставних осіб, без відома позичальників; по фіктивних документах перераховують кошти банків за кордо н на власні рахунки; видають клієнтам фальшиві банкноти і т. п. [73; 120]. То ж не дивно, що тільки за 2009 рік до кримінальної відповідальності притягнуто 903 особи, з яких 52 ? керівники філій і відділень банківських установ, 153 ? інші службові особи банків та 272 особи, що учинили злочини у складі груп [136].

Наведені вище дані св ідчать про те, що працівники банків можуть створювати досить суттєві загрози, і за певних умов їхня «діяльність» може завдавати банкам істотної шкоди.

Водночас необхідно звернути увагу на особливість суспільної оцінки банківської злочинності. Існує думка, що загрози можуть спричиняти тільки недобросовісні працівники, або такі, що мають негативні вади характеру, поведінки чи ті, хто у минулому ма в проблеми з законом та притягувався до відповідальності. Практика показує, що це хибна думка, до створення загроз можуть вдаватись і звичайні працівники, які не характеризуються зазначеними недоліками, але через певні обставини можуть спокуситись або ж бути змушеними порушувати певні правила роботи чи законодавства, щиро переживаючи за прояв таког о негативу в їхній поведінці.

Практика забезпечення банківської безпеки показує, що основними причинами формування загроз у діяльності і поведінці персоналу банків є:

• непрофесійні дії працівників банків;

• низький стан виховної та профілактичної роботи в банках;

• недосконала система заробітної плати і стимулювання праці персоналу банків;

75• порушення правил кадрової роботи, невідповідність кадрової політики умовам роботи банків;

• психологічні та комунікаційні особливості працівників банків;

• відсутність нормативної бази банків, яка встановлювала б режими їх діяльності та правила поведінки персоналу;

• низький стан трудової і виробничої дисципліни, слабка вимогливість керівного складу банків до персоналу;

• відсутність адекватної ситуації системи кадрової безпеки в банках.

Загрози, що виникають унаслідок недосконалих технологій можуть обумовлюватися використанням високозатратних матеріалів, обладнання, програмного забезпечення, у цілому технологій, а також технологій, у яких відсутні елементи захисту або такі елементи неадекватні ситуації, в яких проводиться та чи інша банківська операція. Сюди ж слід віднести і не досконалість або взагалі відсутність методик, які регулювали б дії різних підрозділів банку при проведенні певних операцій, узгоджували такі дії щодо впливу на ситуацію, забезпечували контроль за проведенням операцій по всіх їх етапах. Такі недоліки формують певні передумови і для негативної поведінки окремих працівників, пов’язаної з безконтрольним використанням коштів банків, порушенням ре жимів їхньої діяльності.

Основними суб’єктами зовнішніх загроз для банків можуть бути:

• їх конкуренти;

• особи, що здійснюють кримінальну діяльність, та кримінальні угруповання;

• клієнти та партнери банків;

• органи контролю та нагляду;

• окремі недобросовісні працівники державних установ, правоохоронних органів та органів влади;

• засоби масової інформації;

• колишні працівники банків;

• спецслужби іноземних держав, пов’язані з ними особи і організації, метою діяльності яких є добування економічної інформації;

• особи та організації, що займаються рейдерською діяльністю;

• особи та організації, в діях яких є ознаки терористичної діяльності.

Крім того, зовнішні загрози для банків можуть зумовлюватися стихійними лихами та техногенними аваріями і катастрофами,

76що можуть виникати поблизу установ банків і своїми уражаючими факторами загрожувати їм.

Особливий вид загроз для діяльності банків може створюватися через певну політичну ситуацію як у країні, так і в окремих її регіонах. Розбалансованість у діяльності органів влади, негативні наслідки реформування економіки, корупція, загострення кримінальної ситуації, обмеження демократичних досягнень суспільства можуть с творювати ситуації тривалого чи навіть постійного підвищеного ризику в діяльності банку, агресивної поведінки до банків з боку їхніх клієнтів, недовіри населення до банків. Результатом, як правило, є відплив залучених банками коштів, зниження їх ліквідності та платоспроможності.

Приклад негативного впливу негараздів, пов’язаних з політичною й економічною нестабільністю можна спостерігати в трансформації довіри населенн я до вітчизняних банків. Зміни рівня довіри до банків у період політичної та економічної кризи 2008?2009 рр. в українському суспільстві проілюстровано даними, наведеними в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

ЗМІНИ РІВНЯ ДОВІРИ ДО БАНКІВ У ПЕРІОД ПОЛІТИЧНОЇ ТА

ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ 2008?2009 РР. В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Рівень недовіри, % «абсолютно не довіряю» та «не довіряю» Рівень довіри, % «абсолютно довіряю» та «довіряю»
09.07 11.08 03.09 09.07 11.08 03.09

Така ситуація обернулася для банків загрозою відпливу депозитних коштів. З 1 січня 2008 р. до 1 жовтня 2009 р. із рахунків гривневих депозитів у вітчизняних банках було знято 29,226 млрд грн, а з валютних — 3,74 млрд дол. США [139]. За даними Асоціації українських банків, у першому кварталі 2009 р. відплив з депозитних рахунків досяг 47 млрд грн, тоді як у 20

08 р. за аналогічний період приплив коштів по банківській системі становив 15 млрд грн [134].

Зовнішні загрози проявляються в діяльності банків як недобросовісна конкуренція, розбійні напади на банки з метою заволодіння його коштами, розголошення банківської інформації, що має обмежений доступ, неповернення (несвоєчасне

77повернення) банківських коштів, стоврення несприятливої моральної обстановки навколо банків поширенням негативної інформації про їхню діяльність, дестабілізація роботи установ банків від численних перевірок, примушення банків до проведення неефективних, збиткових операцій, незаконне поглинання банків іншими банками чи організаціями, замахи на працівників банків та захоплення їх у заручники, обмеження діяльності банків певними актами органів влад и чи іншими державними органами, руйнування будівель банків, виведення з ладу їх обладнання і т. п. Звичайно, наявність такого негативу для банків завжди призводить не тільки до дестабілізації їхньої роботи, а й до втрати ними ліквідності і навіть ліквідації їх.

Принаймні, банки в таких ситуаціях не можуть якісно здійснювати покладені на ни х функції, фінансувати економіку країни та забезпечувати фінансову стабільність держави. Тобто зовнішні загрози досить суттєво впливають не тільки на безпеку самих банків, а й через них загрожують національній безпеці держави, у чому і полягає їх особлива небезпечність.

Відповідно до сфери поширення та об’єктів впливу загрози поділяються на економічні, фінансові та інтелек туальні.

Економічні загрози можуть реалізовуватись у формі корупції, шахрайства, недобросовісної конкуренції, використання банками неефективних технологій банківського виробництва, рейдерства. Реалізація таких загроз веде до заподіяння збитків банкам, упущення ними вигоди або взагалі втрати ліквідності.

Основними причинами виникнення економічних загроз можуть бути: недостатня адаптація банківської системи до постійно змінюваних умов ринку; загальна не платоспроможність суб’єктів господарювання; зростаюча злочинність; споживчий менталітет значної кількості громадян; низький рівень трудової дисципліни та відповідальності працівників банківських установ; недостатнє правове регулювання банківської діяльності; низький професійний рівень частини керівного складу і працівників банку та ін.

Фізичні загрози реалізуються у формі крадіжок, пограбувань майна та коштів банків, поломок, виведення із ладу о бладнання банків, неефективної його експлуатації. Унаслідок реалізації таких загроз завдаються збитки банкам, пов’язані з втратою їхньої власності та необхідністю нести додаткові витрати на відновлення засобів виробництва та інших матеріальних ресурсів. Основними причинами фізичних загроз є неефективна кадрова політика банку, низька професійна підготовка

78банківських фахівців, недостатній рівень охорони та режим безпеки установ банків, низький контроль стану роботи працівників банків. Інтелектуальні загрози проявляються як розголошення або неправомірне використання банківської інформації, дискредитація банків на ринку банківських послуг, а також можуть бути реалізованими у формі різного роду соціальних конфліктів навколо банківських установ або в них самих. Крім того, до інт електуальних загроз слід віднести проведення проти банків психологічних та ідеологічних диверсій. Результатом реалізації таких загроз можуть бути збитки банків, погіршення їх іміджу, соціальна чи психологічна напруженість навколо установ банків або в їх колективах, дестабілізація внутрішньої роботи банків. Причинами таких загроз, як правило, є загострення конкуренції на регіональних ринках банківських послу г, неефективна кадрова політика банків, порушення принципу гласності результатів банківської діяльності, відсутність або низька ефективність заходів інформаційного режиму в банках, порушення банками банківського законодавства.

Реалізація загроз має свої особливості відповідно до об’єктів загроз. Для повнішого розуміння можна зазначити, що основними об’єктами загроз банку можуть бути персонал, фінанси, матеріальні цінності та інформація ба нку.

Що стосується персоналу банку, то загрози можуть призводити до моральних або фізичних страждань окремих осіб через вбивство їхніх близьких, родичів або друзів, захоплення заручників, психологічний терор чи шантаж, заподіяння тілесних ушкоджень, вимагання, втрати матеріальних цінностей і т. п.

Загрози фінансам банку можуть реалізовуватися через крадіжки фінансових ресурсів ба нку, шахрайство з коштами банку, фальсифікацію фінансових документів та інструментів, підробку банкнот, збитки від недосконалих технологій банківського виробництва.

Матеріальним цінностям банку може загрожувати пошкодження будівель, приміщень та іншої нерухомості, виведення з ладу засобів зв’язку і систем комунального обслуговування, пошкодження, крадіжки банківського обладнання, техніки, транспортних засобів. Інформаційні загрози можуть реалізовуватися через несанкціоноване озна йомлення сторонніх осіб з відомостями банку, що мають обмежений доступ, модифікацію банківської інформації, її знищення або розголошення.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
4.3. Загрози, пов’язані з утягуванням банків у незаконну фінансову діяльність
4.4. Рейдерство як одна з актуальних загроз діяльності банків
4.5. Загрози тероризму
НЕДОБРОСОВІСНА КОНКУРЕНЦІЯ ТА ПРОМИСЛОВЕ ШПИГУНСТВО В БАНКАХ
5.2. Промислове шпигунство в банківській діяльності
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)