Posibniki.com.ua Філософія Методика викладання економічних дисциплін Частина 2. 5.2.Психологічні особливості розуміння економічної інформації та методичні прийоми її засвоєння студентами


< Попередня  Змiст  Наступна >

Частина 2. 5.2.Психологічні особливості розуміння економічної інформації та методичні прийоми її засвоєння студентами


Чому такважливо активно сприймати матеріал?

Для сприйняття нової інформації велике значення має співвідношення відомого учню з невідомим, новим для нього матеріалом; власного досвіду учня і нового досвіду. Важливою стратегією мегапам’яті є мистецтво системи запитань. Є навіть спеціальні тренінги-коучинги для менеджерів. Однією з ефективних форм передачі інформації є опорний конспектсхема лекції або уроку, що зроблений викладачем, а ще краще учнем.

Існує багато методик, які сприяють процесу розуміння і запам’ятовування навчального матеріалу. Наприклад, психолог-викладач Коллоп (1990 р.) порівнював якість

письмових робіт студентів, які складали для себе планконспект відповіді перед початком виконання завдання (лінійне уявлення), з роботами студентів, які використовували методику групування й розбивки на пучки. При цьому основні ідеї спочатку згадувалися у пам’яті, а потім ці поняття чи ідеї поєднувалися лініями, що показували їхні взаємозв’язки один із одним. Крім того, перша група студентів демонструвала прогрес в організації матеріалу та стилістиці письмової відповіді, а друга група показала творчі здібності й запропонувала багато нових ідей.

Чинників успішного проведення занять набагато більше, але ми зупинимось на деяких, пов’язаних із методикою викладання. До цих чинників більшість авторів відносять такі: ? створення психологічного контакту й почуття єдності з аудиторією; ? активізація учнів через дискусії, запитання, аналіз проблемних ситуацій, спеціальні паузи тощо; ? викладання з опорою на власний досвід викладача; ? манера й стиль мовлення; ? голос; ? жести тощо.

Створення психологічного контакту з учнями досягається великою кількістю методичних прийомів. Наприклад, А. Соколинський рекомендує метод миттєвого психологічного контакту або психологічної установки на відкритість своєї позиції, наголошуючи на важливості перших речень. Слухачі повинні (навіть підсвідомо) відчути, що до них звертається людина, близька їм за установкою, яка бажає не агресії, а творчої співпраці. Методика психологічного контакту зі слухачами

Прислухайтесь до порад, щоб краще користуватись умінням студентів слухати: ? розслабтеся; ? виберіть позу; ? підтримуйте зоровий контакт з аудиторією; ? контролюйте свій голос; ? робіть паузи; ? перефразуйте те, що було сказано; ? намагайтесь уникати дуже швидких оцінок, втручання, перескоків та виходу ваших власних емоцій.

Дуже цікавий, на нашу думку, прийом А. Гіна «Мордашки», коли учні сигналізують про свій емоційний стан за допомогою карток зі стилізованими малюнками, які характеризують добрий настрій, середній і поганий. Урок починається з того, що кожен учень показує одну з «мордашок», яка характеризує його стан. При цьому він сам усвідомлює свій стан, ділиться ним з учителем, що значно підвищує його самокерованість. Крім того, учні відчувають до себе увагу, а викладач може настроїти їх на роботу з урахуванням цього стану. Наприкінці уроку для молодших класів можна цей прийом повторити, і якщо посмішок стане більше — ваш у рок удався.

Важливо не що сказати, а як сказати (висновок з відомої притчі). Ми вже звертали увагу на те, що розуміння учнями на

280

вчальної інформації — це певною мірою питання мислення й мови викладача. Ще великий Григорій Сковорода радив викладати знання доступно, ясно і точно, відповідно до віку учнів (погодьтеся, він чудово це висловив). Психологічні особливості «живої мови» викладача економічних дисциплін мають власну специфіку.

Якщо в умовах централізованої економіки суспільство не мало необхідності в умінні економістів професійно форму лювати свою позицію (більше потрібні були розрахунки, а не риторика), то перехід до ринкових відносин перетворив економіку у сферу ділового спілкування.

Напевне, усі ми помічаємо, що грамотно висловлювати свої економічні погляди вміє сьогодні тільки невелика частина суспільства. Усім відомі анекдоти та пародії на мову й мислення «нових росіян» і «нових українців».

Сучасні бізнесмени вже побачили, що найбільші успіхи в діловому світі мали люди, які володіли не тільки знаннями та інтуїцією, а ще й умінням добре говорити, переконувати людей у правильності своїх поглядів, рекламувати себе та свої ідеї. (Усі почали читати Д. Карнегі). Тому викладач економіки своїм прикладом повин ен давати учням базові навички спілкування з колегами, раціональної побудови виступу, складання анкет, бізнес-планів тощо. Взагалі, про особливості спілкування з навчальною аудиторією можна говорити дуже багато: про регламентацію часу, інтонацію, уміння зробити паузу, правильний жест, знати настрій аудиторії, уміння вчасно перебудуватись, зробити вчасно відпочинок тощо. Цьому присвячений ку рс «Комунікативні процеси в навчанні». Існує багато методичних прийомів активізації взаємодії викладача та учнів. Наведемо декілька з них. Надзвичайно важливо правильно почати заняття й закінчити його. Тому бажано на першому занятті перші та останні фрази вивчити напам’ять. Як говорив відомий викладач ораторської майстерності П. Сопер: «Промову треба активно починати і рішу че закінчувати».

Звичайно, для молодого викладача розрахувати точно час досить складно, особливо коли він готує лекцію чи урок уперше, але він все одно повинен це робити, тому що тільки тоді приходить уміння правильно побудувати заняття.

Так, А. Гін радить користу ватись таким прийомом, як «вхід в урок», коли вчитель починає його з «настроювання». Урок можна починати з ознайомлення з планом, із жарту, маленького по-

втору будь-якої теми тощо. Завершувати урок треба чітко: традиційним словом або дією. Учні, як і студенти, дуже цінують уміння завершувати заняття точно за дзвоником, і краще, щоб урок закінчувався не дзвоником, а словом викладача «Успіхів вам» або чимось у такому дусі.

Для керування активною увагою в класі можна користуватись під час вирішення конкретних ситу ацій допомогою учнів, але головне, щоб допомога була добровільною. А. Гін описує досвід використання на уроці типових ролей, які він роздає учням для активізації навчального процесу: «Хома невіруючий», «зв’язковий», «спонсор», «чомучка», «адвокат», «той, хто підводить риску», «психолог», «охоронець часу». У процесі викладання ку рсу МВЕД ми під час проведення економічних уроків зі студентами теж давали різні ролі студентам для оцінки ними методичних матеріалів, підготовлених до уроку, і якості його проведення в аудиторії (детальніше про це — у спеціальному практикумі «Методичні поради Гіна»).

Під час лекції, коли викладач виступає, як одинокий соліст, іноді він може відчути себе одиноким. Він не має зворотного зв’язку зі своїми слу хачами і не знає, що вони в цей час думають. І взагалі, чи думають вони про тему лекції…

Активізація слухачів шляхом запитань, дискусій, аналізу ситуацій тощо

Коли викладач веде обговорення, він почуває себе вільно, легко… Це почуття також може вас турбувати, навіть тоді, коли ви добре вмієте вести дискусію і ваші сту денти почувають себе вільно та мислять творчо. Але в глибині душі, навіть коли студенти точно засвоїли три ідеї, тому що самі відкрили їх і висловили, кожен викладач бажає, щоб вони засвоїли більше ідей. Якщо в першому випадку можна зробити перерву на обговорення, а в дру гому — прочитати міні-лекцію, оптимальний вихід — це поєднання лекції і дискусії в одному занятті.

Прибічники поєднання міні-лекцій з обговоренням (наприклад М.Д. Жульєт) виділяють такі переваги (педагогічні й психологічні) цього методу. Комбіновані лекції та обговорення дають усім, і викладачам, і студентам, більший ступінь свободи. Існують певні обмеження, що пов’язані з розміром групи. Але за всіх обставин викладач може вибрати різний ступінь емоційності та різний підхід до обговорення. Для мене дуже корисною була порада викладача Гарвардської школи про чашечку кави, яку спокійно й мовчки пив його викладач. Він робив це для того, щоб

282створити паузу й тишу в аудиторії і дати студентам можливість самим спокійно обдумати проблему, яку обговорювали на лекції.

Викладення з опорою на власний досвід викладача (якщо не зловживати подробицями своєї біографії та грубо не нав’язувати свою думку) може бути дуже корисним у процесі навчання. Безумовно, думка кожного з нас є досить вузькою та су б’єктивною. Але якщо ми намагаємось вирішити проблему навчання без урахування чинника власного досвіду, ми породжуємо освічених чудовиськ, які дуже багато знають про зовнішні прояви світу, але дуже мало про себе! Справді освічена людина може як визнавати, так і долати перепони власної думки, розглядаючи проблему з р ізних точок зору — з позицій інших людей та інших предметів, що збагачує також інших людей і ці дисципліни. Коли власний досвід вступає у взаємодію з академічною дисципліною (наприклад економікою), людина стає більш освіченою, а дисципліна збагачується. Взаємодія між знаннями та власним досвідом не тільки сприяє тому, що сту денти вчаться розуміти себе самих, а й допомагає їм оволодіти даним предметом. Викладення матеріалу з опорою на власний досвід !

Манера й стиль мовлення викладача приходять із практикою і залежать від інтелігентності та внутрішньої культури викладача, інтонацій, мелодики фраз тощо. Необхідно звільнятись від звукової монотонності, змістовної та лексичної одноманітності, нечітких висловлювань, поганої артикуляції тощо.

Голос — це теж інстру мент впливу викладача. Відомо, що М. Тетчер пройшла спецкурс для покращання тембру голосу, коли пішла в англійську політику.

Розуміння жестів часто йде на рівні підсвідомості. Тому рухи викладача повинні відповідати змісту й темпу мови, бути пластичними тощо.

Для створення контакту з аудиторією, коли ви складаєте лекцію і, особливо, коли ви її перечиту єте, подумайте: як розташувати основні питання теми, щоб підвищити ступінь розуміння матеріалу учнями і допомогти їм вчитися більш ефективно? !

Навчальна інформація повинна подаватися від знайомого до незнайомого, від простого до складного, від загального до часткового. Це створює причинну послідовність викладання. Для того щоб підтримувати зацікавленість сту дентів, слід час від часу підтримувати їхній інтерес, звертаючи увагу на те, де вони зможуть використати ці знання та навички. (Це можна визначити на

283початку лекції та наприкінці.) Таким чином, нарощується мотивація в навчанні через послідовність інтересів. І взагалі, дотримуйтесь логічної послідовності викладання, наводьте цікаві і корисні приклади.

Уважно прочитайте «правила ефективного спілкування в процесі викладання»:

1. Говоріть тим, хто слухає, тільки те, що вони, як ви вважаєте, хочуть знати.

2. Не говоріть слухачам те, що їм відомо.

3. Змінюйте форму подачі свого повідомлення, зважаючи на рівень знань, вік і соціальний статус слухачів.

4. Кажіть правду.

5. Подавайте своє повідомлення в простій і доступній формі.

6. Не забувайте про манери своєї мови в контексті повідомлення, якщо хочете бути зрозумілим.

А на завершення уроку можна провести прийом-резюме, коли учні письмово відповідають на серію запитань, які відображають ставлення до уроку, лекції, навчального предмета чи викладача. Таке резюме дається для старшокласників раз на тиждень або на місяць. Пропонуємо типові запитання до слу хачів.

1. Що вам сподобалось на уроках?

2. Що не сподобалось на уроках?

3. Чи можете ви вчитися краще з цього предмета?

4. Що перешкоджає вам вчитися краще?

5. Які дії вчителя вважаєте неправильними?

6. Поставте оцінку вчителю за 10-бальною системою. Обґрунтуйте її.

7. Поставте собі оцінку за 10-бальною системою. Обґрунтуйте її.

Уникайте зайвого! Намагайтесь бу ти корисним і цікавим! Кажіть правду!


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
5.5.Конспекти-схеми та методика їх розроблення викладачами і студентами
Семінарські та практичні заняття з економічних дисциплін
6.2.Методика проведення занять з аналізу економічних ситуацій (кейс-метод)
6.3.Дискусія як метод групового теоретичного навчання і практичного вирішення економічних проблем
6.4.Методика проведення «мозкового штурму»
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)