Posibniki.com.ua Макроекономіка Міжнародна економічна політика Проблеми інтеграції України до ЄС


< Попередня  Змiст  Наступна >

Проблеми інтеграції України до ЄС


Найбільше та найпотужніше інтеграційне об’єднання у світі — це Європейський Союз (ЄС), метою створення якого є сприяння економічному добробуту, підвищенню життєвого рівня народів Європи .

Кілька років тому Україна заявила про пріоритети зовнішньополітичної діяльності, про свій офіційний курс на європейську інтеграцію. 1 березня 1998 року набула чинності Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС. 11 червня 1998 року Президент України затвердив Стратегію інтеграції України до Європейського Союзу, а 14 вересня 2000 року — Програму інтеграції України до ЄС. У травні 20

02 року в своєму Посланні до Верховної Ради України «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки» глава Української держави визначив стрижнем стратегії економічного та соціального розвитку України на наступне десятиріччя практичну реалізацію завдань, пов’язаних зі ство

4

Власов В. І., Саблук Р. П. Проблеми вступу України до Європейського Союзу // Економіка АПК. — 2005.

— № 2.

— С. 132—137.

5

Дмитренко Г. Особливості гармонізації податкового законодавства в контексті вимог Європейського Союзу. //Вісник НАДУ. — 2003. — № 4. — С. 238. їні до світової економіки. На його переконання, хоча вступ до СОТ приренням внутрішніх передумов для набуття Україною повноправного членства в ЄС .

14 червня 2004 р. Рада ЄС ухвалила Стратегічний документ щодо Європейської політики сусідства, який передбачає: переведення відносин із площини співробітництва у площину інтеграції, зокрема шляхом залучення країн-партнерів до внутрішнього ринку ЄС, підвищення рівня та інтенсивності політичного діалогу, стимулювання інвестицій, економічного зростання та скорочення рівня безробіття як результат послідовного ус унення торгових бар’єрів, уніфікації законодавства в торговельній сфері та взаємного відкриття економік, значне збільшення фондів для фінансування реалізації заходів, включаючи запровадження нових фінансових інструментів, надання технічної допомоги та ін.

Нині головна політична лінія ЄС полягає у розбудові стосунків з Україною в рамках Європейської політики сусідства, базуючись на схваленому

21 лю того 2005 р. Плану дій Україна — ЄС, який передбачає рух у напрямі спрощення візового режиму та створення зони вільної торгівлі. Стратегічною метою України є підвищення національних стандартів життя і демократичних засад до рівня європейських, що сприятиме вступу нашої країни до ЄС

7 .

Але з іншого боку, внутрішньополітичні події в Україні, участь України в економічних інтеграційних процесах на теренах СНД, а відтак недовіра до прагнень України інтегруватися в європейський простір, політична невизначеність та внутрішні негаразди ведуть до того, що держави

—члени ЄС у переважній більшості не готові визнати прагнення України до членства в ЄС.

Отже, по літична визначеність України, а також реформи та «підтягування» української економіки до європейських стандартів є найважливішим, першочерговим завданням України з її амбітною метою членства в ЄС. На новому етапі розвитку визначальним завданням держави є створення сприятливих інституційних передумов для реалізації завдань європейської інтеграції та утвер дження в Україні соціальноорієнтованої структурно-інноваційної моделі розвитку . На спільній пресконференції з міністром закордонних справ України Борисом Тарасюком, що відбулась у червні 2005 р., Верховний представник ЄС Хав’єр

Солана зазначив, що в Україні відбувається позитивний політичний та економічний розвиток, а також підкреслив важливість для України членства у Світовій організації торгівлі, оскільки це відкриє шлях Укра

6

Стан та перспективи розвитку відносин між Україною та Європейським Союзом (аналітично-довідковий матеріал) // Безпека життєдіяльності. — 2005. — № 7. — С. 4—7.

7

Дмитренко Г. Особливості гармонізації податкового законодавства в контексті вимог Європейського Союзу // Вісник НАДУ. — 2003. — № 4. — С. 238.

8

Дмитренко Г. Особливості гармонізації податкового законодавства в контексті вимог Європейського Союзу // Вісник НАДУ. — 2003. — № 4. — С. 238. несе певні проблеми, але позитиву в цьому набагато більше ніж негативу .

Особливого значення нині набуває оцінювання можливостей економіки України адаптуватися до умов СОТ і захист економічних інтересів українських товаровиробників, зокрема сільськогосподарської продукції

10 . Для України дослідження особливостей реалізації вимог СОТ щодо лібералізації та протекціонізму у сфері зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією дуже актуальне, оскільки інтеграція нашої держави у світовий економічний простір дедалі більше має набувати рис керованого державного процесу трансформації сільського господарства на засадах СОТ

11 .

Вступ до СОТ, інтеграція вітчизняного аграрного ринку у світовий продовольчий ринок передбачають трансформацію системи підтримки та регулювання розвитку аграрного сектора України. Заходи мають орієнтуватися на ті, що дозволяє СОТ (так звана «зелена скринька» — заходи державної підтримки, що не спричиняють викривлення конкуренції, не спрямовані на підтримку цін виробників і є незабо роненими, а саме: наукові дослідження, інформаційно-консультаційне обслуговування; сприяння збуту сільгосппродукції, контроль безпеки продуктів, ветеринарні та фітосанітарні заходи; вдосконалення інфраструктури, тощо), і менше — на заборонені чи обмежені («блакитна» та «жовта» скриньки: дотації на продукцію тваринництва і рослинництва, компенсація витрат, цінова підтримка, пільги і т.ін.). Аналіз обсягів і стру ктури заходів із державної підтримки аграрного сектора України свідчить, що рівень їхньої відповідності вимогам СОТ ще надто низький і необхідна значна їх адаптація до міжнародних стандартів

12 .

Але спробуємо оцінити справжні, об’єктивні переваги та проблеми вступу України до СОТ та ЄС у контексті бачення цього питання очима аграрія, селянина. Першою об’єктивною проблемою для українського села стає низька конкурентоспроможність товарів та послуг порівняно з аналогічною продукцією європейських країн. Конкурентоспроможність товарів ЄС підтримується завдяки таким механізмам: технічні стандарти, санітарні та фіто санітарні нор ми, а також фінансова підтримка аграрного сектора з бюджету ЄС та окремих країн. Швидке відкриття внутрішнього ринку може привести до поширення експансії європейських товарів на український ринок. Це, в свою чергу, може зумовити ще більше поглиблення кризи аграрного сектора економіки та банкрутство вітчизня них сільськогосподарських підприємств.

9

Власов В. І., Саблук Р. П. Проблеми вступу України до Європейського Союзу // Економіка АПК. — 2005.

— № 2.

— С. 132—137.

10

Стукач Т. М. Аграрний протекціонізм і вільна торгівля при вступі до СОТ //Економіка АПК. — 2005.

— № 3.

— С. 146.

11

Білозір Л. М. Деякі аспекти до вимог ГАТТ/СОТ щодо лібералізації і протекціонізму у сфері зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією. //Економіка АПК. — 2005.

— № 8. — С. 146.

12

Кондратюк О.І. Підвищення конкурентоспроможності виробництва сільськогосподарської продукції // Економіка АПК. — 2005.

— № 10.

— С. 109. Серйозною проблемою є і нерівномірність розподілу благ між країнами та регіонами. Найбільші конкурентні переваги від усунення торговельних бар’єрів у світовій торгівлі зазвичай отримують економічно більш розвинуті країни. І хоча формально декларуються рівні можливості для кожного учасника, транснаціональні компанії та підприємства розвинутіших країн мають значно вищий потенціал та біл ьші можливості впливу на ринкок. Крім того, умови фінансування — різні для нових країн

—членів ЄС. Найуразливішим стає саме сільське господарство тих країн, що не подолали ще кризи та депресії агропродовольчих секторів. Інша, не менш важлива, проблема, яка обговорюється українськими сільгоспвиробниками, — це продаж землі іноземцям. Справді, згідно з

Римською угодою, будь-який інвестор з іншої країни спільноти має право на пр идбання землі в тій країні, яка є привабливою для його бізнесу.

Поки що в Україні діє власний моніторинг продажу землі, що зумовлено намаганням не допустити скуповування земель за безцінь. Існують і інші побоювання українських аграріїв та політиків щодо вступу до СО

Т та ЄС, але ці — найголовніші, вони найчастіше дискутуються. Спробуємо проаналізувати ці проблеми з огляду на досвід країн, що є новими членами ЄС.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Актуальні напрями євроінтеграції України в аграрній сфері
Висновки
Висновки та пропозиції
Показники вимірювання екологічно відповідальної торгівлі
Сучасні тенденції розвитку лісової галузі України
Світові тенденції торгівлі деревинною лісопродукцією
Аналіз останніх публікацій і досліджень
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)