Posibniki.com.ua Макроекономіка Міжнародна економічна політика Актуальні напрями євроінтеграції України в аграрній сфері


< Попередня  Змiст  Наступна >

Актуальні напрями євроінтеграції України в аграрній сфері


Проблема низької конкурентоспроможності, на наш погляд, має розв’язуватися саме нині як виробниками сільгосппродукції, так і за допомогою держави. Підвищити виробництво навіть завдяки чіткому дотриманню технологій, безперечно, може кожен фермер чи господарство. Держава також повинна подбати про забезпечення гарантованого доходу сільгоспвиробникам, сприяти збуту сільгосппродукції; заздалегідь вирішувати питання цін на енергоносії; збільшит и фінансування переобладнання підприємств новітніми технологіями, опікуватися вдосконаленням соціальної інфраструктури села. Тобто слід розпочати використання засобів, що не є забороненими СОТ і ЄС. До речі, привертає увагу стрімке зростання рейтингу конкурентоспроможності естонської сільськогосподарської продукції. Ця країна приєдналася до СОТ 1999 року, але із самого початку виділялась серед інших країн з перех ідною економікою відкритістю внутрішнього ринку та майже цілковитою від підтримки своїх сільськогосподарських виробників. Нині Естонія має найбільший потенціал зростання конкурентоспроможності серед країн із перехідною економікою. Вступ України до ЄС є потужним стимулом здійснення реформ в аграрній та інших галузях економіки. А ринкова конкуренція завжди сприятиме з ростанню загальної ефективності економіки, підвищенню якості товарів і послуг. Крім того, необхідно запроваджувати на українських сільгосппідприємствах європейські технічні правила, норми та стандарти, що є об’єктивною і необхідною умовою вступу України до ЄС.

Щодо прода жу землі іноземцям, для України є важливим досвід країн

— нових членів ЄС. Наприклад, Угорщина спромоглася домогтися не лише мораторію на 7 років на купівлю землі іноземцями, а й можливого продовження цього терміну ще на 3 роки, що буде можливим у тому разі, якщо протягом дії основного терміну вартість землі залишиться нижчою порівняно з іншими країнами ЄС. А коли іноземе ць мешкає в Угорщині понад три роки і має намір виробляти сільськогосподарську продукцію, то він може купити сільськогосподарські угіддя

18 . Безсумні

17

Україна у цифрах. 2004 рік. Державний комітет статистики України / За ред. О. Г. Осауленка. — К.: Консультант, 2005. — 260 с.

18

Власов В. І., Саблук Р. П. Проблеми вступу України до Європейського Союзу // Економіка АПК. — 2005.

— № 2.

— С. 132—137. вно, це буде важливо і для України, яка має близько 42 млн га сільськогосподарських угідь, зокрема понад 33 млн га ріллі. Крім того, відомо, що В Римському договорі діє ще стаття 295, яка передбачає суверенне право кожної країни розпоряджатися власною землею будь-якого призначення. Але цим правилом користуються тільки старі члени ЄС, на нових члені в воно поки не поширюється. Таким чином, Україна, яка має найкращі й найпривабливіші землі у Європі, повинна домагатися того, щоб зазначена стаття Римського договору була чинною і для неї. Нинішній внутрішній моніторинг на продаж землі повинен діяти доти, поки в Україні земля не буде введена в обіг як капі тал і не одержить свою реальну ціну. У майбутньому для запобігання спекуляціям, які можуть призвести до вилучення з виробництва великих площ ріллі, можна використовувати зобов’язання нового власника продовжувати виробництво продукції з накладенням великих штрафних санкцій у разі хоча б часткового вилучення землі із виробництва, а також ви користання прогресивної системи оподаткування у разі продажу землі.

Україна, на нашу думку, має право розраховувати на фінансову допомогу із бюджету ЄС на підтримку сільського господарства, дотації регіонам з несприятливими умовами господарювання для запобігання знелюднення цих країв, а також дотації на охорону природного середовища з метою стабілізації ве дення господарства на територіях, що охороняються або деградують. У разі позитивного розв’язання цих питань Україна отримає допомогу на рівні польського села, ми в даному разі отримаємо значні переваги: теперішня проблема ввозу більш дешевого м’яса, цукру та зерна з тієї ж таки Польщі вирішиться внаслідок зникнення цінової диспропорціії на аналогічну про дукцію в сусідніх країнах; відбудеться наповнення внутрішнього ринку власними продуктами і, можливо, збільшиться експорт тих самих продуктів, які нині ми змушені ввозити.

Наступною перевагою від вступу до ЄС є відміна мита та квот, які перешкоджають експорту й імпорту сільськогосподарських товарів. На сьогодні у торгівлі ЄС з Україною існу ють квоти на ввезення в країни Євросоюзу практично всієї продукції рослинного походження, а наша м’ясна, молочна та інша харчова продукція стикається з бар’єрами щодо її сертифікації в країнах ЄС. Відміна мита і квот, з одного боку, відкриє доступ іноземних товарів на внутрішній ринок України, однак, з іншого

— п олегшить доступ українських товарів на внутрішні ринки європейських країн, а отже, збільшить наш експорт. Експортний потенціал сільськогосподарської продукції України досить значний і тепер, але він може (і повинен) ще зростати. Великі експортні можливості аграрний сектор має щодо молока та молокопродуктів, м’яса й м’ясопродуктів, насіння соняшнику . Українське зерно, цукор, вина Криму, та інше — продукція, що і нині відома в усьому світі та має високий експортний потенціал.

Ще один цікавий елемент — це розпочата в 1992 році робота ЄС щодо створення системи реєстрації та охорони назв регіональних і традиційних виробів. Через зазначену систему ЄС гарантує споживачу високу якість і дотримання ба гатовікових рецептур, на основі яких ці продукти виробляються . Україна з її великим розмаїттям національних страв у різних регіонах просто зобов’язана розпочати роботу з реєстрації національних продуктів, що сприятиме просуванню їх на ринок ЄС та підвищенню попиту.

Вступ до ЄС стане важливим чинником залучення прямих іноземних інвестицій до сільського господарства України. На початок 2005 року інвестиції з країн ЄС до України становили 61,

2 % від загального обсягу інвестицій . І в цілому можна очікувати поліпшення інвестиційного клімату внаслідок запровадження стабільних, прозорих і передбачуваних правил, що будуть обумовлені членством України в СОТ. Існує ще багато переваг, які може отримати Україна, вступивши до ЄС. Це стосується і запозичення досвіду господарювання з інших країн ЄС, використання селекційного матеріалу у рослинництві та тваринн ицтві, що збільшить урожайність і продуктивність, доступ до сучасних технологій, які сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Не менш важливою перевагою є відкриття кордонів, залучення туристів (а це є розвиток культурної спадщини України, розвиток «зеленого туризму», який, без сумніву, поліпшить економіко-соціальне становище українського села) тощо.

Отже, ми бачимо, що пе реваги від вступу України до Європейського Союзу досить значні і варті того, щоб розпочати роботу з реформування сільського господарства, створення відповідної інфраструктури ринку, доопрацювання національного законодавства згідно з правилами та вимогами ЄС стосовно ветеринарії, зоотехніки, виробництва та якості продукції харчування, гармонізації чинних норм якості з європейськими стандартами тощо.

При цьому відо мо, що допомога з боку ЄС (наприклад, Польщі) на підтримку трансформації сільського господарства до зовнішніх економічних умов, що змінювалися, розпочалася ще 1991 року. Тобто потрібно вже нині ставити питання, щоб розпочати такі програми і в Україні. Попередньо Європейська комісія опрацювала для кожної країни документ «партнерство для вступу», в межах якого за консу льтацією із заці

19

Жук М. В. Комерційні відносини України: організація зовнішньої торгівлі: Підручник. — Чернівці: Рута, 2004. — С. 233.

20

Рибак С. О. Розвиток інтеграційної стратегії України. // Фінанси України. — 2004. — № 4.

— С. 30—33.

21

Україна у цифрах. 2004 рік. Державний комітет статистики України. За ред. О. Г. Осауленка. — К.: Консультант, 2005. — 260 с. кавленою країною були визначені конкретні цілі та пріоритети підготовки країни до вступу в ЄС. І потім урядами відповідних країн розроблялися Національні програми підготовки до інтеграції в ЄС, основним завданням яких була саме гармонізація правової та нормативної баз, пристосування їх до вимог ЄС

22 , створення активно діючої системи консалтингу та дорадництва, поступове впровадження нової системи ідентифікації, реєстрації та класифікації господарських тварин (що, до речі, вже розпочалося в Україні), приготування до прийняття нових правил зовнішньої торгівлі, розробка і прийняття системи прямих дотацій у рослинництві та тваринництві тощо

23 .

Отже, на шляху до ЄС Україні у сфері сільського господарства потрібно погодити широкий спектр питань і провести значний обсяг роз’яснювальної роботи щодо з’ясування країнами — членами ЄС особливостей сільського господарства країни, її сільської місцевості з метою погодження напрямів виробництва з урахуванням потреб аграрного ринку ЄС за мінімізації збитків для АП

К України та її населення.

Переваги та недоліки ЄЕП для агропромислового сектора Інтеграція української економіки має бути спрямована не тільки на захід, але також і на схід. І це питання не стільки амбіцій окремих політиків, скільки об’єктивного погляду на економічний стан України сьогодні. Передовсім потрібно нагадати, що частка українського експорту до Росії становить 18 % (2004 р.), усього в країни СНД

— 26,2 % (2004 р.)

24 . Крім того, країни СНД є основними споживачами української сільськогосподарської продукції, на які припадає третина експорту сільськогосподарської продукції . Росія була і, безумовно, повинна залишитись стратегічним економічним партнером України. Те саме стосується й інших країн СНД. Усі ці держави поєднує не тільки єдине минуле, а й сьогодення. Про всі ці країни можна сказати, що, безповоротно втративши частину економічного потенціалу, колишні республіки не змогли адаптуватися до вимог світового ринк у. Економічні реформи супроводжувалися занепадом виробництва, зниженням рівня життя населення. У сукупності ці країни мають найбагатший природний та економічний потенціал, але він використовується не завжди раціонально, і інтеграція як спосіб спільного господарювання не дозволяє переломити негативні

22

Указ Президента України «Про стратегію економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004—2015 роки». — Київ. — 28.04.2004.

— № 493/2004.

23

Власов В. І., Саблук Р. П. Проблеми вступу України до Європейського Союзу // Економіка

АПК. — 2005.

— № 2.

— С. 132—137.

24

Україна у цифрах. 2004 рік. Державний комітет статистики України / За ред. О. Г. Осауленка. — К.: Консультант, 2005. — 260 с.

25

Жук М. В. Комерційні відносини України: організація зовнішньої торгівлі: Підручник. —

Чернівці: Рута, 2004. — С. 233. тенденції деформації відтворювальних процесів, ефективно використовувати матеріально-технічні, науково-дослідницькі та кадрові ресурси для економічного зростання окремих країн і всього СНД. У цілому ВВП країн СНД протягом 1991—2003 рр. знизився на 30 %, у тому числі продукція сільського господарства — на 28 %, інвестиції в основний капітал — на 65 %. Практично жодна з країн СНД не досягла дорефор меного рівня ключових економічних параметрів. І як наслідок — прискорено розвиваються добувні галузі, що перетворює ці країни у сировинні сегменти світового ринку.

На шляху окремого господарювання виникли субрегіональні політичні та економічні угруповання, народжені завдяки різновекторній зовнішній стратегії. Одна з них — ЄЕП — Єдиний економічний простір, до якого ввійшли Росія, Білору сія, Казахстан, Україна.

У Москві президентами України, Росії, Білорусії, Казахстану 23 лютого 2003 року було задекларовано наміри про створення в межах цих країн Єдиного економічного простору. Це означало, що країни

— учасниці погоджуються у майбутньому проводити єдину зовнішньоекономічну і міграційну політику й згодом погодяться передати частину своїх повноважень наднаціональному органу

26 .

Реалізація ідеї створення ЄЕП передбачає поступовий, різношвидкісний і різнорівневий рух, що дає можливість іншим країнам у певний час приєднатися до цього процесу. Тексти Угоди передбачають об’єднання митних територій країн, проведення єдиної зовнішньоторгівельної і грошово-кредитної політики в галузі тарифного та нетарифного регулювання, формування спільного митного тарифу, уніфікацію торговельних режимів що до третіх країн і скасування митного оформлення та митного контролю на внутрішніх кордонах.

Вступ України до ЄЕП має позитивно позначитися на економіці держави насамперед завдяки подальшій лібералізації зовнішньої торгівлі. Це також передбачає зняття митних тарифів на імпорт енергоносіїв країнами-учасницями, що має вплинути на зменшення ціни енергоносіїв для України. От же, поглиблення процесу інтеграції до Єдиного економічного простору має позитивно вплинути на збільшення обсягу виробництва продукції, зростання експорту української продукції на ринки країн, що приєднаються до ЄЕП (насамперед до Росії) та скорочення витрат на антидемпінгові розслідування, зняття квот і скорочення тарифних бар’єрів для експорту у країнської продукції. Від цього передусім мають отримати значну перевагу підприємства, зорієнтовані на зовнішні ринки.

Окрім розширення ринків збуту української продукції найважливішим економічним чинником для України, як уже зазначалося, має стати

26

Рибак С. О. Розвиток інтеграційної стратегії України // Фінанси України. — 2004. — № 4.

— С. 30—33. зменшення цін на енергоносії, що дасть змогу значно скоротити витрати на виробництво продукції та привести до перерозподілу структури витрат у бік збільшення витрат на оплату праці і відповідного збільшення доходів населення. Це, в свою чергу, зумовить зростання витрат на купівлю товарів і послуг, що позитивно вплине на збільшення внутрішнього платос проможного попиту. Воднораз зростання доходів населення приведе і до збільшення заощаджень, що вплине на розвиток банківської системи.

Збільшення прибутків підприємств і перерозподіл структури витрат на виробництво продукції разом з акумуляцією коштів у банківських установах має привести до значного зростання інвестицій в економіку України за рахунок внутрішніх джерел. А ще вс туп до Єдиного економічного простору за високих темпів економічного зростання, які нині демонструє Україна, має суттєво поліпшити інвестиційний клімат і збільшити іноземні інвестиції в Україну, насамперед за рахунок російського капіталу (на початок 2005 року інвестовано в Україну з країн ЄЕП 6,2 %)

27 . Отже, поліпшення зовнішньоекономічної кон’юнктури поряд зі збільшенням платоспроможного внутрішнього попиту і зростанням інвестиційного попиту мають прискорити темпи економічного зростання в Україні.

Деякі аналітики вважають, що реалізація вищенаведених заходів передбачає створення саме митного союзу й унеможливлює реалізацію стратегічних завдань Президента України щодо курсу України на європейську інтеграцію, створення митного сою зу з ЄС та вступ до СОТ.

Проте в Концепції окремим розділом виписано взаємодію ЄЕП зі Світовою організацією торгівлі, де передбачено створення механізму узгодження позицій із проведенням переговорів щодо вступу до СОТ з урахуванням можливостей різнорівневої та різношвидкісної інтеграції.

Держави-учасниці мають право самостійно обирати конкретні форми механізму узгоджен ня позицій під час проведення таких переговорів.

При цьому в разі вступу однієї з держав-учасниць до СОТ раніше за інших така країна має сприяти якнайшвидшому приєднанню й інших, проте це не дає права диктувати вимоги решті. До того ж, Україна запевняє, що всі угоди в межах ЄЕ

П відповідають та будуть відповідати й базуватися на нормах СОТ. Тобто наша держава може самостійно проводити зовнішню політику. Крім того, світова практика переконує, що багато країн поряд із членством у ЄС входять і до СОТ та інших економічних угруповань. У цьому контексті дуже привабливим видається рух

України в бік економічної інтеграції з тими па ртнерами, які на сьогодні мають можливості й бажання до такої інтеграції .

27

Україна у цифрах. 2004 рік. Державний комітет статистики України // За ред. О. Г. Осауленка. — К.: Консультант, 2005. — 260 с.

28

Рибак С. О. Розвиток інтеграційної стратегії України // Фінанси України. — 2004. — № 4.

— С. 30—33. До усунення перешкод для взаємної торгівлі з державами колишнього СРСР Україна прагнула з перших пострадянських років, коли наші підприємства надовго зупинилися внаслідок руйнації економічних зв’язків. У формуванні ЄЕП беруть участь економічно найбільш розвинуті держави СНД, учасники мають значні потенційні можливості економічної взаємодії один з одним. Але необхідно за уважити, що соціально-економічні показники розвитку країн

—учасниць ЄЕП різні, і Україна має не найкращі з них. Так, ВВП на душу населення в 2003році для України становив 1036 доларів (1439 в 2004 р.), для Росії цей показник e 2003 р. дорівнював 2986 дол. Номінальна заробітна плата в 2003 р. для України і Росії становили, відповідно, 86,7 та 179,2 дол

29 . ЄЕП розглядається Україною як інструмент виконання економічних завдань і стимулювання подальшого розвитку національної економіки. В рамках ЄЕП вона передусім передбачає створення зони вільної торгівлі без обмежень, що зняло б перешкоди на шляху постачання української продукції до Росії, розширило її можливості щодо просування капіталів, послуг, робочої сили. Україна чітко сформу лювала свої зовнішньополітичні пріоритети — інтеграція в європейські економічні та політичні структури. Тому далі зони вільної торгівлі в рамках Угоди про формування ЄЕП вона просуватися не збирається. До того ж, Україна поки що не готова до створення наднаціонального органа управління, бо, на думку деяких політиків, це може загрожувати національному суверенітет у України. Але це не влаштовує Білорусію, яка наполягає на однаковому темпі інтеграції та спільному розв’язанні проблем.

Створення ЄЕП передбачає еволюційний шлях входження у світове співтовариство та поступовий допуск на внутрішній ринок країн

— учасниць ЄЕП іноземного капіталу та сучасних технологій. Це дозволить підвищити рівень розвитку виробничих сил, сформувати прогресивн у структуру економіки, налагодити випуск якісної продукції. На нашу думку, це розумна позиція, оскільки для України повинен бути адаптаційний період пристосування до стандартів країн ЄС. Але ж чому ми повинні нехтувати сучасними технологіями, фінансовою допомогою та іноземними інвестиціями, якщо є можливість їх використовувати. Експерти прогнозують, що в найближчі роки країни СНД не буду ть спроможні забезпечити випуск високотехнологічної продукції та збут її поза зоною свого економічного простору. А тому і пристосування виробництва до умов світового ринку та підвищення його конкурентоспроможності відбуватимуться досить повільними темпами.

Безсумнівним позитивом ЄЕП вважається захист внутрішнього ринку цукру та підтримка вітчизняних виробників через заборо ну ввозу на територію ЄЕП тростинового цукру-сирцю. Справді, цукрове виробництво

29

Шумский Н. Единое экономическое пространство Беларуси, России, Казахстана и Украины: проблемы и перспективы // Вопросы экономики.

— 2005. — № 8.

— С. 114

—123. України перебуває у вкрай занедбаному стані, а відтак, чи спроможна допомогти тільки заборона імпорту? В Європі готуються до цукрової реформи, яка значно зменшить обсяги виробництва європейських цукроварень. І великі іноземні компанії вже тепер готові вкласти значні кошти в модернізацію наших підприємств. Аналітики світового ринку цукру свідчать, що коли вже ни ні почати активно інвестувати у цукрову галузь України, то через два

—три роки можна повністю відродити той її потенціал, який вона мала в часи Радянського Союзу. А відтак примножити його і на четвертий

—п’ятий рік продукувати близько 8 млн тонн цукру. Тому й не зовсім привабливим здається для України «захист» від іноземного капіталу.

Тож мо жна зробити висновок, що країни

—учасниці ЄЕП є дуже важливими стратегічними партнерами України. Експортно-імпортним операціям саме з цими країнами належить велика частка у зовнішній економіці України. Створення зони вільної торгівлі справді позитивно позначиться на аграрному секторі української економіки. Не менш важливими є к ультурні зв’язки між нашими країнами. З цього приводу створення митного союзу також є дуже корисним для усіх країнпартнерів. І тому угода про ЄЕП має існувати в тих межах, які не суперечать Конституції України, чинному законодавству та міжнародним угодам.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Проблеми інтеграції України до ЄС
Соціально-економічний розвиток аграрного сектору України в контексті вибору зовнішньоекономічних стратегій
Висновки та пропозиції
Показники вимірювання екологічно відповідальної торгівлі
Сучасні тенденції розвитку лісової галузі України
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)