Posibniki.com.ua Макроекономіка Міжнародна економічна політика Світові тенденції торгівлі деревинною лісопродукцією


< Попередня  Змiст  Наступна >

Світові тенденції торгівлі деревинною лісопродукцією


Для того, щоб досягнути екологічно відповідальної торгівлі, необхідно залучати до цього процесу всі зацікавлені сторони. Передумовою залучення споживачів у процес збалансованої торгівлі має стати їх навчання та і нформування. Частково це може здійснюватися через різні програми та тренінги, частково — за рахунок сертифікації та екологічного маркування, частково — за допомогою спеціально створених організацій, які просували б відповідну продукцію. Усе це повинно стати основою формування попиту у споживачів на продукцію, яка є відносно нешкідливою для довкілля як під час ви готовлення і використання, так і в разі її утилізації. Враховуючи особливості лісової промисловості, пріоритетом буде формування попиту на деревину чи продукцію з неї, яка походить з лісів сталого господарювання і протягом усього циклу її обробки були дотримані необхідні екологічні норми. Як лісове господарство і торгівля лісопродукцією стають дедалі глобальнішими, так і ліси та деревообробні підприємства, концесійні права на вирубку та контракти на управління лісовим господарством переважно стають власністю іноземних компаній. Щодо торгівлі, то крім загального збільшення обсягів експорту й імпорту зростає загальна кількість експортерів та імпортерів різних видів лісопр одукції. Правила та умови лісогосподарювання і торгівлі встановлюються під впливом інтересів різних держав (наприклад, критерії та індикатори сталого лісогосподарювання — Sustainable Forest Management, Глобальна конвенція про біорізноманіття та пропозиції щодо типів глобальних інструментів лісової політики тощо).

Доступ до зовнішніх ринків обмежено низкою формальних торговельних бар’єрів. Однак експерти з Економічної європейської комі сії ООН (United Nation’s Economic Commission for Europe) вважають, що тиск звичайних тарифних та нетарифних бар’єрів з часом значно знизиться (така ситуація є наслідком переговорів Уругвайського раунду в 1994 році). Натомість матиме місце градація на основі екологічних факторів. Нещодавно Європейський Союз запропонував внести до Генеральної системи преференцій (GSP

— Generalized System of Preferences) додаткові преференційні пільги у розмірі 20 % для тих країн

—експортерів проду кції до ЄС, які дотримуються міжнародно визнаних екологічних стандартів. Надання переваг базуватиметься виключно на системі «продукт-сертифікат», тобто лише після отримання сертифікату про нешкідливість для довкілля товар може отримати певні пільги

31 .

Щоб продукції з деревини можна виділити ще дві угоди, метою яких є полегшення міжнародної торгівлі цим видом продукції. У цих угодах встановлено правила, що узгоджують національні норми з міжнародними для спрощення процедури міжнародної торгівлі. Перша — Угода про застосування санітарних і фітосанітарних заходів — Agreement on the Application of Sanitary and Phytosanitary Measures (SPS Agreement), метою якої є сприяння поліпшенню умов інспектування природного сер едовища. Друга — Угода щодо технічних торговельних бар’єрів — Agreement on Technical Barriers to Trade (TBT Agreement), метою якої є обмеження використання технічних бар’єрів та стандартів інших, ніж ті, які зумовлюють збереження здоров’я людини, безпеку та якість продукту, а також охорону довкілля.

30 Environment and trade. A Handbook. — The United Nations Environment Programme, Division of Technology, Industry, Economics and Trade Unit and the International Institute for Sustainable Development, 2000. — Р. 12.

— 96 p.

31 Bach C. International trade principles and incentives for sustainable forest management. — Brus-sels: UNECE, 2002.

Досліджуючи тенденції, що спостерігалися в останні 20 років на світовому ринку деревинної лісопродукції, варто зупинитися на результатах переговорів у ході Уругвайського раунду. Серед них найважливішими є зміни щодо імпортних тарифів — зменшення тарифів на більшість видів лісопродукції в середньому на третину; елімінація тарифів з боку більшості розвинутих країн на такі вид и продукції, як папір та картон, а також продукцію меблевої промисловості; суттєве зменшення тарифної ескалації; усунення преференційних тарифних меж і перехід до єдиної ставки мита; прийняття країнами тарифних зобов’язань, тобто зобов’язань щодо підтримки тарифних ставок на визначеному рівні тощо

32 .

Тенденції щодо торговельних обмежень, що стосуються лісової галузі, в останні сорок років, на думку таких спеціалістів у даній галузі, як Е.

Барб’єр

33 , І. Бурк , С. Воган та М. Сімула , можна згрупувати таким чином (табл. 1).

Таблиця 1

Тенденції зміни бар’єрів, які впливають на міжнародну торгівлю лісопродукцією

Напрям зміни

Вид обмеження

1965—1979 1980—1985 1985—1998 з 1999 року Імпортне мито зменшення зменшення зменшення зменшення Імпортна квота зростання без змін без змін без змін

Цілковита або умовна заборона зростання без змін без змін/ зростання без змін/ зростання

Ліцензування імпорту зростання без змін/ зростання без змін/ зростання зростання

Антидемпінгове/ компенсаційне мито зростання зростання без змін/ зростання без змін/ зростання

Стандарти зростання без змін/ зростання зростання зростання

Державні закупки зростання без змін/ зростання без змін/ зростання без змін/ зростання

32 Bourke I.J. The Uruguay Round results — an overview // Tropical Forest Update — 1996. — No.

6(2). — P. 12-15.

33 Barbier E. Impact of the Uruguay Round on international trade in forest products. — Rome: FAO.

1996. — Р. 4-6.

34 Bourke I., Leitch J. Trade restrictions and their impact on international trade in forest products. — Rome: FAO, 2000.

35 Vaughan S., Ali D. Policy effectiveness and MEAs. Environment and Trade Series #17. — Ge-neva: UNEP, 1998.

— 43 p.

36 Simula M. Trade and Environmental Issues in Forest Production // Environmental Division Work-ing Paper. — 1999. — April. — 38 p.

37

Доповнено автором на основі публікацій СОТ і Світового банку.

Маркування зростання без змін/ зростання без змін/ зростання зростання

Контроль за цінами, оподаткування тощо зростання зростання зростання зростання

Експортні квоти, заборони зростання зростання зростання зростання

Екологічне маркування, сертифікація не суттєве не суттєве зростання зростання

Позитивні для торгівлі результати зменшення імпортних тарифів можуть значно погіршитися через дію інших форм торговельних бар’єрів, зміни яких наведені у табл. 1: заборони та обмеження експорту необробленої лісопродукції країнами, що розвиваються, з метою заохочення місцевого виробництва продукції вищого ступеня обробки; обмеження та заборони з боку розвинутих країн виробництва та імпорту до ци х країн лісопродукції, що завдає шкоди природному середовищу; кількісні обмеження на імпорт деревинної продукції, виготовленої з порушенням принципів сталого розвитку; втручання держави у торгівлю; використання екологічного маркування та «зелених» сертифікатів як нетарифни пектом політики для под ам ведення зовнішньої торгівлі та впл рства в як их відбувається з порушенням принципів сталого розвитку . х бар’єрів.

Швидкий процес лібералізації торгівлі, який призвів до стрімкого зростання обсягів торгівлі та глобалізації економіки, став причиною суперечок щодо шкоди навколишньому середовищу від міжнародної торгівлі. Погляди та позиції щодо лібералізації торгівлі різняться кардинально. Прихильники експансії (розширення) торгівлі вважають протекціонізм однією з перешкод міжнародній торгівлі. Інші вбачають у лібералізації перешкоду сталому розвитку загалом та сталому лісогосподарюванню зокрема. Також, за їх оцінками, протекц іонізм може бути важливим ас олання тиску на ліси та зменшення обсягів рубок.

Варто звернути особливу увагу на світові тенденції застосування інструментів регулювання зовнішньої торгівлі, їх відповідність вимогам сталого розвитку, міжнародним правил иву на стале лісогосподарювання.

Як приклад використання обмеження імпорту можна навести квоти на імпорт дощок та пл итних матеріалів до країн Європейського Союзу. Також існують тарифні квоти або тарифні обмеження щодо друкарського паперу, плит, які містять деревинні волокна, будівельного лісу та деяких видів меблевої продукції. Спостерігається обмеження імпорту в країнах ЄС тропічної деревини, яка походить з лісів, ведення господа

38 Communication from the Commission to the Council and the European Parliament Proposal for an European Union action plan.

— FLEGT & Commission of the European Communities, Brussels, 21.05.2003. —32 p. ачно зросли. ти його неправильного впровадження мо тні обмеження щодо продажу лісоматеріалів з Британської Колумбії .

Хоча обмеження імпорту є найочевиднішим бар’єром у міжнародній торгівлі продукцією з деревини, експортні обмеження також мають вагомий вплив на міжнародну торгівлю деякими видами продукції з деревини, особливо необробленими лісоматеріалами та фанерою, і є поширеними в країнах, що розвиваються, а також у деяких розвинутих країнах. Контролювання рівня експорту може здійснювати ся за допомогою таких заходів: повна заборона експорту, квоти, вибіркова заборона залежно від виду експортованої продукції, непрямі кількісні обмеження завдяки контролю за рівнем вирубки, прямі збори (мито та податки), непрямі збори у формі роялті та податків на відновлення лісів та рефорестацію, адміністративний контроль (дозволи та ліцензії). Обмеження експорту необроблених лісомат еріалів традиційно асоціюється із захистом національної деревообробної промисловості в країнах, що мають лісові ресурси. Іншими цілями експортних обмежень є: збільшення фінансової віддачі в країну, належне забезпечення ресурсами національних підприємств деревообробної галузі промисловості, запобігання вичерпанню власних сировинних ресурсів. Протягом останніх років у багатьох країнах експортні обмеження на необроблені лісоматеріали зн

39 Іншим інструментом політики протекціонізму, який нині використовується деякими країнами, що розвиваються, є заборона експорту необробленої деревини. Формально використання цього інструмента суперечить правилам ГАТТ і застосовувати його необхідно з більшою обережністю, ніж податки та платежі, оскільки результа жуть мати катастрофічні наслідки.

У табл. 2 зроблено порівняльний аналіз використання обм ежень експорту та їх наслідків для лісової та деревообробної галузей таких країн, як Румунія, Індонезія, Малайзія, Бразилія, Камбоджа, Камерун, Гана

41 . Однак експортні обмеження застосовуються не лише у країнах, що розвиваються, а й у таких розвинутих країнах, як США та Канада. Так, у

США введено заборону на експорт лісоматеріалів зі штату Вашингтон, а в Канаді використовуються експор

39 Bourke I., Leitch J. Trade restrictions and their impact on international trade in forest products. — Rome: FAO, 2000.

40 ARA, Down to Earth, Fern, FOE, Global winners, Green Movement Estonia, IFAW, Rainforest Foundation, WWF. Illegal logging and the global trade in illegally sourced timber — a crime against for-ests and peoples.

— April 2002.

41 International Workshop of Forest Fiscal System. World Bank, Washington DC. — 2003. 19-21 October. — 9 p.

42 CINTRAFOR. Forest Products Export: Policy Impacts. Fact Sheet # 10.

— 2 p.

Отже, з наведених вище прикладів експортних обмежень та їх наслідків для країн можна зробити такі висновки: ? цілковита заборона експорту не приносить вигоди ні національному деревообробному виробництву, ні лісам країн, ані державі в цілому; ? запровадження повної заборони експорту викликає суттєве зростання нелегальної торгівлі лісоматеріалами; ? країни переорієнтовуються на інші експортні обмеження для заохочення національного виробника — такі, як експортні квоти та експортне мито; ? завищені податки та платежі можуть мати також непрямий негативний вплив на розвиток світової економіки — заважати розвитку конкурентоспроможного переробного сектора в міжнародних масштабах, захищаючи неефективного місцевого виробника; ? запровадження помірних торговельних обмежень разом з практикою сталого лісогосподарювання дає значні позитивні результати для лісів країни та для держави; ? повне або часткове використання коштів, які надійшли до бюджету країни від експорту лісоматеріалів у вигляді мита, мають позитивні наслідки для лісового господарства.

Проте розгляд світової практики впливу експортних обмежень буде неповним без розгляду інших прикладів — наслідків лібералізації торгівлі для національного виробника та стану лісів. Варто, на нашу думку, навести два приклади — лібераліз ацію торгівлі лісоматеріалами у Мексиці та Чилі (табл. 3).

Таблиця 3

Деякі приклади лібералізації торгівлі лісопродукцією у світовій практиці та їх наслідки

Країна Суть запроваджених заходів Наслідки

Мексика

У липні 1985 р. уряд Мексики запровадив програму лібералізації торгівлі; у 1986 р. Мексика приєдналася до ГАТТ, а у 1994 р. стала членом НАФТА

Вартість експорту виробів із деревини зросла на 84 %

— з 1985 р. до 1990 р. Одначе, темпи розвитку сектора знизилися протягом цього періоду на 0,7 %. Тож, розвиток природоохоронної діяльності та сталого лісогосподарювання значно ускладнився

Чилі

Програма лібералізації торгівлі запроваджувалася протягом п’яти років, починаючи з 1970 р. Водночас відбулися структурні реформи щодо приватизації, лібералізації цін і фінансового ринку, а також фіскаль

Частка експорту лісоматеріалів у загальному обсязі експорту зросла з 0,9 % у 1970 р. до 10,1 % у 1990 р. Надалі обсяги промислового виробництва та експорту лісоматеріалів подвоїлись. Чилі стала одним з найбільших виробників та

44 International Workshop of Forest Fiscal System. World Bank, Washington DC. — 2003. 19-21 October. — 9 p.

45 Latenas S. Globalisation and changes in the patterns of consumption in Chile. — Santiago: Con-sumers International Regional Office for Latin America, 1997

— 23 р.

ної політики.

Поряд з цим запроваджено програму штучних насаджень та використання деревини насамперед із них експортерів лісоматеріалів, паперу та картону й виробів з них. Переважна більшість продукції походить зі штучних насаджень

Як свідчать дані, лібералізація торгівлі значно пришвидшує розвиток експорту, однак на розвиток та поліпшення у лісовій галузі не впливає.

Навпаки, без належних реформ, у тому числі й в екологічній політиці, наслідки лібералізації будуть катастрофічними.

Фітосанітарні та технічні положення і стандарти також створюють проблеми в окремих випадках, стаючи нетарифними обмеженнями торгівлі. Зокрема це стосу ється до і стандартів із питань охорони НПС та лісів — лише кілька стандартів і кодексів спрямовано проти експорту з певної країни, а більшість створює значні перешкоди для іноземного виробника. У Європейських країнах останнім часом такі бар’єри застосовуються дедалі частіше, і їх роль зростає. Чи насправді дані положення, нор ми та стандарти є перешкодами на шляху міжнародної торгівлі, визначити важко. Більшість із них є звичайними перешкодами, які можна подолати, але деякі з них призводять навіть до суперечок між країнами [139].

На додаток до зазначених вище заходів є й інші, які не можна віднести до категорії формальних торгових обмежень. Вон и, як правило, не належать до офіційних урядових норм, хоча можуть неофіційно заохочуватися з боку уряду. Результат дії неформальних обмежень часто-густо є подібним до ефекту від формальних обмежень; а їх метою є обмеження торгівлі. З недавнього часу на ринку мають місце нетарифні заходи, скеровані на обмеження торгівлі деревинною продукцією ти х видів, які не походять із лісів сталого господарювання.

Прикладом таких обмежень є сертифікація та екологічне маркування, а також обмеження, заборони чи бойкоти з боку місцевих влад, гуртових та роздрібних торговців

46 .

У багатьох країнах Західної Європи (зокрема Німеччині ,

Нідерландах, Великої Британії, скандинавських країнах ) заборони та обмеження на використання деревини встановлюються місцевими та регіональними органами влади. Такі заходи є виправданими, якщо стосуються охорони довкілля та здоров’я людини. Деякі гуртові й роздрібні торговці також можуть прийняти рішення тимчасово зупинити торгівлю певними видами продукції або «добровільно» погоджуються мати справу лише з продукцією, яка походить із лісів сталого господарюва ння

46 Study of non tariff measures in the forest products sector // Forest research institute study, 1999 —

46 р.

47 Brack D., Marijnissen Ch., Ozinga S. Controlling imports of illegal timber: options for Europe. — Netherlands: FERN, 2002.

48 Brack D., Gray K., Hayman G. Controlling the international trade in illegally logged timber and wood products.

— Royal Institute of International Affairs, 2002. — 75 p. ildlife Fund). лі. жах 50—60 % їх загальних обсягів. (деякі з таких груп отримують підтримку Всесвітнього фонду захисту дикої природи — World W

49

Хоча даний вид інструментів стосується лише членів таких груп і застосовується в межах даних груп торговців, їхньою метою є навмисне обмеження торгівлі деревинною продукцією. Групи покупців нині не мають значного впливу на обмеження торгівлі деревиною, що не походить із лісів сталого господарювання через обмежену кількість даного продукту на ринку. Найактивнішими в да ному сенсі є споживачі у Великій Британії, в якій організовано діє за підтримки Усесвітнього фонду захисту дикої природи група під назвою «95 Plus Group», яка має зазначені вище ці

50

Звичайно, не всі світові торговельні трансакції є предметом узгоджених багатосторонніх правил. Зокрема формальна система торгівлі майже не приділяє уваги нелегальній торгівлі та легальній торгівлі з нелегальною основою (походженням)

51 . Так, обсяги нелегальної міжнародної торгівлі деревиною у багатьох країнах, за оцінками незалежних експертів, можуть перевищувати легальні обсяги. Групою недержавних організацій (ARA, Down to Earth, EIA, Fern, FOE, Global Witness, Green Movement Estonia, IFAW, Rainforest Foundation, WWF) було встановлено, що майже 50 % імпорту деревини із тропічних лісів та близько 20 % деревини з континентальних лісів до країн Європейського Союзу є нелегальними

52 . Зокрема, згідно з дослідженнями даної організації, від 30 % до 50 % експорту з Росії та близько половини експорту з країн Балтії є нелегальними. Щодо України — таких досліджень не проводилось, однак, на думку експертів, частка нелегальних рубок та експорту з України є досить суттєвою та в деяких областях, зокрема Рівненській, Волинській, Львівській та Ів ано-Франківській, коливається в ме

53

За оцінками Світового банку, виконаними у 2001 році, щорічні втрати доходів урядів через незаконні рубанки становлять 5 млрд дол. США, а економічні втрати країн-виробників — ще 10 млрд дол. США

54 . Найбільшими імпортерами нелегальної деревини, як показують дані

49 Regulatory barriers to the enhanced use of wood in Europe. Building Research Establishment. — Brussels: CEI-Bois, 2003. — 149 p.

50 Bourke I.J. International trade in forest products and the environment // International Journal of Forestry and Forests. — Unasylva, 1996. — P. 12-17.

51 Geneva timber and forest discussion papers. Trade and environment issues in the forest and forest products sector.

— United nations New York and Geneva, 2000 — 68 р.

52 Blaser J. Illegal activity in the forest sector: an overview // Materials of FLEGT Conference in Brazzaville, 18 June 2002.

53

Лосик К. Потоп, лес и два закарпатских губернатора // Зеркало недели. — 2001.

— № 11. — 17-23 березня; Сторожук Г. Ліс — за кордон. Собі — тріски? // Урядовий кур’єр. — 2003.

— 08 вересня.; Франчик І. Полісся перетворюється на пустелю // Рівненська газета. — 2004.

— 11 березня (№899); Чечелюк П. Будущее украинского леса: есть ли повод для оптимизма? // Зеркало недели. — 2002.

— 28 декабря (№ 50).

54 World Bank. Controlling the international trade in illegally logged timber and wood products — a revised strategy.

— RIIA, 2004.

— 65 p. ни). ая нсств чи інможливо встановити фізично, суперечать нинішнім правилам одукції для збільшення доходів країни не супеними за умови, що вони не завдадуть шкоди торговельній діяльності; асоціації Друзі Землі, є Велика Британія, Бельгія (частка імпорту нелегальної деревини в загальному обсязі імпорту становить близько 60 %),

Франція, Німеччина, Нідерланди, Португалія (близько половини імпортованої деревини є нелегального походження), Італія (близько 40 %) та Іспанія (близько трети

55

Тиск із боку міжнародної громадськості з метою скорочення масштабів незаконних рубанок зростає. Це стало причиною розробки постанови ЄС щодо введення заборони на імпорт незаконно виготовлених лісоматеріалів, яка нині перебуває на заключній стадії своєї підготовки. Ця постанова передбачає введення прикордонного контролю та закладає правову основу для створення системи ліцензування й укладання угод про партне рство, передбачених у плані дій ЄС у сфері ПУТЛГ (правозастосування, управління та торгівлі у лісовому господарстві — Forestry Law Enhancement and Governance and Trade). Проте деякі спостерігачі відзначають, що введення заборони на імпорт незаконно заготовлених лісоматеріалів навряд чи дасть відчутні результати, якщо вона поширюватиметься лише на лісоматеріали та пиломатеріали

56 . На думку експертів Світового банку, необхідно поширювати систему ліцензування на всі товарні групи, включаючи меблі та целюлозно-паперову продукцію, проте це викличе додаткові адміністративні витрти, кі можнапорівняти з витратами а истеми відстеження товарів у виробничо-розподільчому ланцюгу, що були орені у рамках сертифікації лісів

57 .

Виходячи з проведеної вище оцінки обмежень доступу для деревинної лісопродукції на зовнішні ринки, можна зробити висновок, що будьякі торговельні заходи для стимулювання сталого лісогосподарювання мають базуватися на ретельному аналізі міжнародних торговельних принципів, зокрема, встановлених ГАТТ. У разі застосування тих ших бар’єрів країні необхідно звернути увагу, зокрема, на те, що: ? прямі торговельні заходи, як-от тарифи, квоти чи заборона імпорту, які мають дискримінаційний характер стосовно товарів, різницю між якими не

ГАТТ; ? натомість недискримінаційні тарифи, мито й інші стягнення щодо всіх видів деревинної пр речать правилам ГАТТ; ? субсидії, що компенсують витрати впровадження практики сталого лісогосподарювання, не будуть оскарже

55 FERN Report. Illegal logging and the global trade in illegally sourced timber: a crime against for-ests and peoples.

— FERN. — 2002, April.

— 26 р.

56 Timber Bulletin. Annual forest products’ market review 2003-2004. — Vol. LVI. — 2005. — 152 p.

57 Blaser J. Illegal activity in the forest sector: an overview // Materials of FLEGT Conference in Brazzaville, 18 June 2002. та окремої галузі зокрема. ? заходи щодо експорту — такі як заборона експорту необроблених лісоматеріалів можуть суперечити правилам ГАТТ, тоді як податки, мито й тарифи, впроваджені для обмеження експорту, не будуть оскарженими; ? схеми екологічного маркування не суперечать правилам ГАТТ, якщо вони є добровільними та не суперечать іншим сферам державної політики.

Отже, на нашу думку, загальним принципом, якого слід дотримуватися визначаючи інструменти торговельної політики для подальшого впровадження, повинен стати пошук прямого та найефективнішого методу з найменшими побічними ефектами для економіки країни в ціло му

Виходячи із вищезазначених умов, можна зробити висновок, що торговельні обмеження у лісовій галузі необхідні як дієві важелі для сприяння охорони НПС у міжнародному масштабі, особливо для вирішення екологічних проблем.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Показники вимірювання екологічно відповідальної торгівлі
Висновки та пропозиції
Соціально-економічний розвиток аграрного сектору України в контексті вибору зовнішньоекономічних стратегій
Проблеми інтеграції України до ЄС
Досвід інтегрування нових членів до ЄС
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)