Кожне підприємство як товаровиробник має певну виробничу потужніс и) за рік (добу, зміну) в натуральних показниках за заданого асо ств. Особливість полягає тільки в тому, що більшість агр тва продукції у вартісному виразі. Для цього можна скористатися методом найменших квадратів, побудувавши ресурснукореляційну модель вигляду: деи с ть, яка справляє вирішальний вплив на багато важливих параметрів його виробничої діяльності
Виробнича потужність — це максимально можливий випуск продукції (переробки сировин ртименту і якості та раціонального використання землі, техніки, обладнання, виробничої площі.
Наведене визначення виробничої потужності прийнятне як для аграрних, так і для переробних підприєм арних підприємств є багатогалузевими і виробляють на продаж нерідко до 7 і більше видів продукції. І оскільки натуральні обсяги різних видів продукції між собою не порівнянні та, як правило, перебувають у різних співвідношеннях, то по багатогалузевих підприємствах виробничу потужність доцільно визначати через обсяг виробниц
443322110 xaxaxaxaay????????? , y — виробництво валової (товарної) продукції відповіднм підприємством, тис. грн;
1 x — середньорічна вартість основного виробничого капіталу, ти. грн;
2 x — середньорічна вартість оборотного капіталу, тис. грн; — середньорічна
3 x сільськогосподарських угідь, тис. грн.
4 x — грошова оцінка р. ,087,095,6201,0139,0311хххy??????
По аграрних підприємствах Кагарлицького району ця модель за 2010має такий вигляд: ькість працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві;
21,3 х ?F .
4321
0,81 2 ?R,
Якщо в дану модель підставити фактичний обсяг ресурсів по певному підприємству, то після нескладних підрахунків одержимо його потужність. Відношенням фактичного обсягу виробництва продукції до нормативного, визначеного за допомогою моделі, розраховується коефіцієнт використання по потужність може бути представлена не лише класичним пом
— мбінату (овочевої фабрики) нерідко ают тивної продуктивності (наприклад, 240 яєць від однієї ркинес я при визначенні потужності скотовідгодівельного комплексу (спеціалізованого підприва). Для такого визначення використовують формулу виробничої казнико визнач ку виробничої ємст тужності підприємства. Чим більший він за одиницю, тим ліпше підприємство використовує свою потужність, і навпаки. Іншого підходу вимагає визначення виробничої потужності вузькоспеціалізованих аграрних підприємств, наприклад, тепличних комбінатів, птахофабрик, свинокомплексів, скотовідгодівельних комплексів. На названих підприємствах виробнича обсягом виробництва продукції, а ще й певним умовно-ресурсним показником.
Так, потужність тепличного ко ь через площу закритого ґрунту в квадратних метрах, скажімо, 20 тис. м 2(Агрокомбінат «Пуща Водиця»).
Помноживши її на нормативну врожайність овочів з квадратного метра, наприклад, 35 кг, одержимо класичний показник потужності цього типу підприємств — 700 т. Потужність птахофабрики яєчного напряму визначають через кількість птахомісць для утримання курей-несучок, наприклад, на 100 тис. голів. За норма учки), класичний показник потужності цього підприємства становитиме 24 млн шт. яєць.
Як бачимо, виробнича потужність залежить від виробничої площі (м 2 , кількість голово-місць тощо) і врожайності культур або продуктивності тварин. Проте на виробничу потужність деяких підприємств впливають ще й інші фактори. Механізм такого впливу чітко проглядаєтьс в о пк
С ?? ?К гато к
5 ппкпв
Ж
10365ССВ? ? ? ? ? ? ? ?????? ?
К, де пв
Т
В — виробнича потужність — обсяг виробництва живої маси великої рої худоби, ц; С
— кількість ското-місць; К п — коефіцієнт використання потужності комплексу; С п — середньодобовий приріст живої маси тварин, г; ??5
10 — коефіцієнт для переведення грамів у центнери; Т о — період (у роках) вирощування і відгодівлі молодняку до здавальної ваги, який залежить від се- потужність свиновідгодівельного комплексу (головної галузі спеціалізованих свиновідгодівельних підприємств) можна вик . на період вир свиней здавальної (в місяцях). Рівеньго покить від середньодобового прирос:
ньодобового приросту і живої маси молодняку при постановці на дорощування і відгодівлю; Ж в — жива маса молодняку при постановці на дорощування і відгодівлю, ц. Тому з підвищенням середньодобового приросту прямо пропорційно зростатиме обсяг виробництва і реалізації живої маси тварин. Друга складова (324 ц) формує потужність комплексу за рахунок живої маси поставленого молодняку. З її підвищенням скорочується період відгодівлі тварин і зрештою зростає по
Якщо, наприклад, С к = 1200, п = 0,9, С п = 850 г, Т о = 1,5 і Ж в = 0,45 ц, тоді за таких умов В п = 3351 + 324 = 3675 ц. Перша складова результату (3351 ц) характеризує живу масу тварин, одержану завдяки їх дорощуванню і відгодівлі. за таких умов В п = 3351 + 324 = 3675 ц. Перша складова результату (3351 ц) характеризує живу масу тварин, одержану завдяки їх дорощуванню і відгодівлі.
Якщо, наприклад, С к = 1200, К п = 0,9, С п = 850 г, Т о = 1,5 і Ж в = 0,45 ц, тоді за таких умов В п = 3351 + 324 = 3675 ц. Перша складова результату (3351 ц) характеризує живу масу тварин, одержану завдяки їх дорощуванню і відгодівлі. тужність комплексу. Якщо, скажімо, Ж в= 2,8 ц і Т о = 0,39 року, тоді В п = 11 100 ц, у тому числі друга частина результату становитиме 7750 ц. тужність комплексу. Якщо, скажімо, Ж в = 2,8 ц і Т о = 0,39 року, тоді В п = 11 100 ц, у тому числі друга частина результату становитиме 7750 ц.
Виробнича потужність свиновідгодівельного комплексу визначається відповідно до його проектної потужності, що представлена тисячами голів свиней, які можуть бути реалізовані щороку, наприклад 10 тис., 12 тис., 54 і 108 тис. голів. За нормативної ваги однієї голови (при знятті з відгодівлі), скажімо, 105 кг виробнича потужність у класичному виразі для 12 тис. голів відгодівлі на рік становитиме 12,6 тис. ц.
Проте проектна потужність свиновідгодівельних підприємств за головною галуззю в реальних умовах часто змінюється залежно від ступеня заповнюваності станко-місць, а також строку відгодівлі, який може зменшуватися або збільшуватися через відхилення середньодобових приростіввід їх нормативного рівня. За таких умов виробничу значити за формулою вгксппс
ЖПВ????КК , де П п — проектна потужність комплексу, голів реалізації в рік; К с — коефіцієнт використання станко-місць, який визначається діленням фактично заповнених поголів’ям станко-місць на проектні станко-місця; К — коефіцієнт коригування проектної потужності, що обчислюється відношенням фактичного коефіцієнта обороту поголів’я до проектного; Ж вг — жива маса однієї голови свиней при реалізації, ц.
Наприклад, проектна потужність комплексу становить 10 тис. голів реалізації на рік, середньорічне поголів’я свиней комплексу відповідно до проектної структури стада (без хряків, основних і ремонтних свиноматок) — 7660 голів.
Звідси проектний коефіцієнт обороту поголів’я дорівнюватиме 10 000 : 7990 = 1,23. Звідси проектний коефіцієнт обороту поголів’я дорівнюватиме 10 000 : 7990 = 1,23.
Реальний плановий коефіцієнт обороту визначається діленням 12 міс ощування і відгодівлі азника зрештою залеж до ваги цьо ту свиней
| Середньодобовий приріст, г |
200 |
250 |
300 |
350 1 |
1
| Період відгодівлі до 100 кг, міс. 16,5 |
|
13,8 |
11 |
9,7 |
| Коефіцієнт обороту поголів’я |
0,73 0,87 1,09 |
|
|
1,24 |
За середньодобового приросту понад 350 г комплекс виходить на проектну потужність. Якщо в плановому періоді середньодобовий приріст становитиме 300 г, тоді в кінцевому підсумку дає змогу визначити його реальну виробничу потужність.
К к = 1,09 : 1,3 = 0,84, за приросту 350 г, К к = 0,95 і т. д. Інші параметри комплексу — К с ; Ж вг — встановлюються з урахуванням можливК остей підприємства, що к = 1,09 : 1,3 = 0,84, за приросту 350 г, К к = 0,95 і т. д. Інші параметри комплексу — К с ; Ж вг — встановлюються з урахуванням можлив
Потужність бройлерної фабрики також формується впливом низки факторів. Для її визначення можна скористатися формулою під
365
3 вбз п ппб
10Ж
ОВ ? ??? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ??К, де В пб — виробнича потужність бройлерної фабрики, тонн живої маси; О п — потужність за одночасною посадкою курчат на дорощування і відгодівлю, тис. голів; П — період вирощування бройлерів, днів; Т п — тривалість технологічних перерв між черговими посадками курчат, днів; К з —ефіцієнт збереження поголів’я (визначається як відн ко ошення кількості реалізованих бройлерів до всього по
ТП
10 ? — коефіцієнт для переведення кілограмів у тонни.
За умови, що параметри бройлерної фабрики О п — 240 тис. голів, П — 60 днів, Т п — 14 дн., К з
— 0,9 і Ж вб — 1,6 кг, потужність цього підприємства ставп формулою
т живої маси, а за П =55 дн. — 1828 т. новитиме 1705 т живої маси, а за П =55 дн. — 1828 т. новитиме 1705
Основним показником, що характеризує ступінь використання виробничої потужності підприємства, є коефіцієнт її використання К, що визначається за м, скажімо, живої маси свиней на вих голів’я курчат при їх посадці на вирощування і відгодівлю); Ж вб — жива маса одного бройлера в заліковій вазі при реалізації, кг;
К впвпвп
Н:Ф, де Ф ? вп — фактичний обсяг виробництва продукції; Н вп — нормативний (плановий) обсяг виробництва продукції.
Крім названого, потрібно використовувати і такий показник, як маса прибутку, що одержана на одне станко- або голово-місце, на 1 м 2 корисної площі закритого ґрунту, на 1 га сільськогосподарських угідь.
Підприємства можуть ставити перед собою мету максимізувати прибуток в розрахунку на одиницю виробничої потужності. У відгодівельному тваринництві, наприклад, це пов’язано з відгодівлею тварин до економічно доцільних вагових кондицій. Встановлено, що із збільшення відгодівлі з 90 до 12
0 кг підвищується їх середньодобовий приріст, але разом з тим збільшується витрата кормів на кожну його вагову одиницю, що призводить до підвищення собівартості 1 ц продукції.
Протидіючим фактором є та обставина, що із збільшенням вагових кондицій відгодівельного поголів’я в собівартості їх живої маси зменшується частка витрат на утримання маточного стада і вирощування поросят до д вомісячного віку. Таким чином, завдання полягає в тому, щоб відгодовувати свиней до таких вагоної живої практичного вирішення цієї проблеми потрібно по кожній ваговій конди овочного молодн різних вагових кондицій; на середньодобовий приріст відповідної вагової кондиції свиней).
Для ції свиней (наприклад, 90, 95, 100, 105, 110,115 і 120 кг) розрахувати: а) собівартість 1 ц живої маси з урахуванням вартості постан яку; б) прибуток від реалізації 1 ц цієї маси, беручи до уваги різні ціни на свинину, одержану при відгодівлі свиней до в) кількість днів відгодівлі, що необхідні для досягнення відповідної вагової кондиції свиней (приріст на одну голову ділиться ва мм
На основі цих даних по кожному варіанту (говій кондиції ) визначають вихід живої маси на одне станко-місце за формулою дицій, за яких досягається найбільший економічний ефект — маса прибутку на одне станко-місце, яка є функцією маси прибутку на центнер реалізова маси свиней і кількості оборотів відгодівельного поголів’я протягом року.
365
Ж
С??, о де ли відображує кількість оборотів відгодівельного поголів’я на рік. Вона зменшується з підвищ вагових кондицій свиней і уєт. уток на 1 ц живої маси свиней за відповідним варіантом відгодівлі.
Д
С м — вихід живої маси на одне станко-місце; Д о — кількість днів відгодівлі свиней до відповідної вагової кондиції; Ж м — жива маса однієї голови свиней відповідної вагової кондиції, ц.
Перший множник форму енням збільшься за скорочення строку відгодівліПрибуток на одне станко-місце розраховують за формулою
С мрцрм
ПП??, де П рм
— прибуток на одне станко-місце; П рц — приб рм
Найбільш економічно доцільною буде відгодівля свиней до такої вагової кондиції, за якої показник П має найбільше значення.
