Posibniki.com.ua Мікроекономіка Економіка підприємств агропромислового комплексу 11.5. Ефективність використання комбайнового парку


< Попередня  Змiст  Наступна >

11.5. Ефективність використання комбайнового парку


Забезпечення підприємства комбайнами і досягнутий рівень їх використання істотно впливають на валовий збір сільськогосподарських культур, оскільки запізнення зі збиранням призводить до значних втрат вирощеного врожаю. Відомо, наприклад, що втрати зерна досягають 25 — 30 % за запізнення збирання зернових колосових на 10 — 12 днів. Затягування строків збирання цукрових буряків може призвести до повної втрати врожаю внаслідок настання морозів, які унеможливлюють проведення збиральних робіт. Тому підприємст-культур в оптимальні строки.

Фактичне забезпечення аграрних підприємств комбайнами характеризується показником їх кількості за видами в розрахунку на 1 тис. га збиральної площі або оберненим співвідношенням — величиною збиральної площі певної культури до наявної кількості комбайнів відповідного виду.

У 2011 р. в сільськогосподарських товаровиробників працювало 57 тис. зернових комбайнів, з них 44 тис. тих, що відпрацювали свій амортизаційний строк, і лише 6 тис. — сучасних високопродуктивних. На один зерновий комбайн припадало 245 га посіву зернових, що значно більше, ніж в минулі роки (в 1,8 раза). Недостатня забезпеченість зерновими комбайнами призводить до великих щорічних втрат зерна, приблизно 6 — 8 млн т. Якби не допускати таких втрат, то, продавши це зерно за світовими цінами (скажімо, по 120 дол. США за 1 т), можна було б одержати додатково 720 — 900 млн дол. доходу і за ці кошти придбати більше 6 тис. комбайнів за їх річної потреби у 7 тис. од.

Проте оцінку даному показнику потрібно здійснювати з урахуванням продуктивності комбайнів, яка постійно зростає в їх нових модифікаціях. Скажімо, сучасні вітчизняні і зарубіжні зернові комбайни значно продуктивніші порівняно зі старими марками цих машин («Нива», «Колос», «Дон-1500»). Тому закономірно склалася тенденція до збільшення збиральної площі в розрахунку на комбайн.

Враховує цей фактор показник ступеню забезпечення аграрних підприємств комбайнами. Він визначається відношенням їх фактичної наявності до нормативної потреби П

К , яку розраховують за формулою ктзнр п к

З

П

ЗТ

ККК???? ? , де З п — збиральна площа культури, га; Т р — тривалість збирання культури, за якої не допускаються втрати врожаю, днів; З н — змінна норма виробітку, га.

На великих аграрних підприємствах більшість культур збирають за потоковою технологією, завдяки якій скорочуються строки збиральних робіт, отже, зменшуються втрати врожаю, досягається економія коштів за рахунок вилучення допоміжних операцій. При цьому, як свідчить практика і наукові дослідження ряду економістів і технологів, найбільший ефект потокових технологій досягається за групового використання машин і оптимального забезпечення комбайнів транспортними засобами.

Ефективність роботи комбайнів визначають за показниками інтенсивності, продуктивності та економічності. До показників інтенсивності відносять такі, як кількість відпрацьованих одним комбайном машино-днів і окремо машинозмін за сезон. Їх розраховують діленням відпрацьованих певним видом комбайнів машино-днів (машино-змін) на середньосезонну кількість комбайнів (як тих, що працювали, так і тих, що не працювали). зібраних гектарів одним комбайном за сезон, за машино-день і машино-зміну. Перший із названих показників розраховують діленням зібраної площі певним типом комбайнів на їх середньосезонну кількість, два інших показники — аналогічно з тією лише особливістю, що в знаменнику беруть відпрацьовані машинодні (машино-зміни).

Для зернозбиральних комбайнів визначають і такі важливі показники продуктивності, як обсяг намолоченого зерна одним комбайном за сезон, за один машинодень, одну машино-зміну. Для розрахунку цих показників у чисельнику оперують оприбуткованим зерном у бункерній вазі.

Про економічність роботи комбайнів судять за показниками собівартості 1 га зібраної площі і витрат пального на цю саму площу. Зокрема, собівартість 1 га зібраної площі визначають діленням суми всіх витрат на експлуатацію комбайнів певного виду (оплата праці працівників збирального комплексу з нарахуваннями, амортизація, пальне і мастила, ремонт, транспортні витрати) на збиральну площу. Витрати пального на 1 га зібраної площі комбайном «Славутич» за урожайності 45 — 48 ц зерна з 1 га становлять 18,2 л, а, скажімо, комбайном «Медіон-310» за такої ж урожайності — 16,8 л.

Аналізуючи роботи комбайнового парку за розглянутими показниками, слід пам’ятати, що показник кількості відпрацьованих одним комбайном машиноднів до певного ступеня характеризує тривалість збирання відповідної культури в господарстві. Тому оцінку роботи комбайнів відповідного типу за цим показником доцільно здійснювати з позиції встановлених строків збирання даної культури і з урахуванням показників продуктивності. Враховуючи це, для узагальненої оцінки рівня використання комбайнового парку підприємства можна скористатися інтегральним показником І п , що розраховується з виразу ? ? ?? т в зп с о п

Ф

Т I , де Т о — оптимальний строк збирання культури, дн.; Ф с — фактичний строк збирання культури, дн.; Ф зп — фактично зібрана площа комбайном за світловий день, га; Н в — норма виробітку за 1 год, га; m — нормативна тривалість роботи комбайна протягом світлового дня.

Н

Ф

Станом на 2012 р. багато підприємств мали недостатній рівень забезпеченості тими чи іншими видами комбайнів. Вкрай негативним явищем на вітчизняному ринку комбайнів, насамперед зернових, є те, що велика кількість їх щорічно імпортується. Треба мати на увазі, що на європейському ринку шість фірмгігантів контролює 97 % ринку комбайнів і 76 % ринку тракторів, тобто світове сільськогосподарське машинобудування характеризується істотним зростанням концентрації і монополізації виробництва.

Проте є всі підстави вважати, що вітчизняна промисловість спроможна повністю забезпечити потреби аграрних підприємств у зернових комбайнах. Так, єдиний в Україні спеціалізований завод із виробництва зернових комбайнів ТОВ НВП «Херсонмаш» спроможний за державної підтримки щорічно вироб- ко 200 промислових підприємств і додатково створити 15 тис. робочих місць. До 2012 р. завод випускав удосконалений комбайн «Славутич», що є продуктивнішим і надійнішим від своїх попередників.

У 2011 р. 21 такий комбайн, що належить механізованій бригаді МТС Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДП ЗКУ), за два тижні зібрав у Херсонській обл. 8,2 тис. га ранніх зернових, тобто денна продуктивність одного комбайна становила 28 га, а може збирати і до 40 га.

На заводі сконструйовано новий зерновий комбайн «Скіф», що увібрав найсучасніші вітчизняні та зарубіжні ноу-хау. У 2011 р. одна з модифікацій «Скіф230» уже одержала патент на промислове виробництво. Завод повністю переходить на випуск цієї та інших модифікацій комбайнів «Скіф» . Зернові комбайни виготовляють й на інших заводах України (Харківський завод ім. Малишева, Павлоградський механічний завод та ін.).

Проблема нарощення потужностей з виробництву власних зернових комбайнів залишається надзвичайно актуальною для України. Для забезпечення технологічної потреби аграріїв в цих комбайнах за різними оцінками потрібно щорічно їх поставляти селу 6 — 7,5 тис. од. Тому Україні доводиться імпортувати велику кількість цієї техніки. У 2010 р. було імпортовано 1700 комбайнів, але, на жаль, з них 1100 уживаних, які через 2

— 5 років виходять з ладу, а кошти на них витрачаються великі — 2 млрд дол. Тобто ми підтримуємо не власного, а іноземного виробника і несемо через це значні соціальні втрати.

Вимагає уточнення методологія визначення технологічної потреби в зернових комбайнах з урахуванням їх вищої продуктивності. За розрахунками окремих економістів, їх потрібно не 75 тис. од., а щонайменше вдвічі менше. Необхідність такого уточнення продиктована і тією обставиною, що в Україні впроваджуються нові форми організації збирання зернових культур, про що йтиметься далі.

Важливо, що вітчизняні зернозбиральні комбайни значно (в рази) дешевші від зарубіжних марок «Джон Дір» (John Deer), «Кейс» (CASE 2166) та інших аналогів, причому за техніко-експлуатаційними характеристиками українські комбайни мало чим поступаються іноземним, а за деякими параметрами навіть перевищують. Навіть комбайн «Славутич» за одну годину основного робочого часу збирає (намолочує) 12 — 13 т зерна, має робочу швидкість до 10 км за годину, питомі витрати палива на 1 т намолоченого зерна становлять 1,3 — 1,6 л залежно від урожайності зернових, втрати зерна при збиранні — не більше 1,5 %.

Практика використання комбайнів «Славутич» показала, що вони є надійнішими порівняно з іноземними аналогами на забур’янених, вологих полях і на крутосхилах. Причому вітчизняні зернозбиральні комбайни є універсальними і можуть збирати кукурудзу, соняшник, кормові культури. За їх експлуатації зникає проблема забезпечення запасними частинами, а це здешевлює сервісне обслуговування, а отже, і собівартість збиральних робіт. Є підстави

1

Комбайн «Скіф» за всіма експертними оцінками — попереду аналогів, а саме, білоруського «Полесье», російського «Дон», і перебуває на ринку в одному ціновому сегменті з ними. економічними характеристиками комбайн «Славутич» і спроможні за всіма ключовими параметрами продуктивності та надійності успішно конкурувати із зарубіжними аналогами.

Важливо зазначити, що для визначення переваг тієї чи іншої моделі комбайна потрібно орієнтуватися не лише на його ціну придбання й окремі технікоекономічні характеристики, а й на вартість намолоту 1 т врожаю. Адже в цьому показнику знаходить відображення ціна комбайна, експлуатаційні витрати, вартість запасних частин і надійність тощо. За деякими повідомленнями, вартість намолоту 1 т зерна комбайнами КЗС-9-1 «Славутич» становить 7 дол., тоді як «John Deer» — 9500

— 17 дол., «Claas Dominator» — 15,5 «Massey Fearqusson MF-40» (Канада) — 16 дол.

Зважаючи на високу продуктивність вітчизняних і зарубіжних комбайнів, багатьом аграрним підприємствам з відносно невеликою земельною площею економічно невигідно придбавати той чи інший вид комбайнів (за світловий день один комбайн може зібрати до 40 га зернових). У зв’язку з цим особливого значення набуває міжгосподарське використання комбайнів, які є одноосібною чи спільною власністю. Все ще відчутну роль відіграють в організації збиральних робіт МТС — машинно-технологічні станції.

Сучасну організацію збирання зернових культур із урахуванням географічного фактора демонструє Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗ КУ). Її машинно-технологічна станція за допомогою системи GPS-моніторингу здійснювали у 2011 р. управління і контроль роботи 500 комбайнів, кожний з яких було оснащено GPS-навігацією. Це дало змогу контролювати процес збору врожаю, уникати простоїв, дотримуватися графіка збирання, економити кошти. Крім збирання зернових на землях корпорації, її 17-ма бригадами (до складу бригад входять комбайнери, механіки, водії) здійснюється збирання на полях сільськогосподарських товаровиробників, у яких немає або не вистачає власної зернозбиральної техніки (вартість підряду — 300 грн за 1 га).

У планах корпорації — придбати ще до 2 тис. комбайнів (загальний парк комбайнів становитиме 2,5 тис. од.). Це дасть змогу здійснювати збирання не однією колоною з півдня на центр, а потім на північ і захід, а двома. Така практика збирання зернових, що враховує географічний фактор, є ефективною: значно зменшує потребу в комбайнах, скорочує строки збирання, а отже, мінімізує втрати зерна, зменшує витрати на одиницю зібраної площі.

В Україні до цього часу не вирішена до кінця проблема виробництва власних бурякозбиральних комбайнів. Створений відносно новий (2001 р.) комбайн KС6Б-10 «Тернопіль» хоч і переважає колишні вітчизняні марки за технікоекономічними параметрами, але все ж таки поступається іноземним аналогам за надійністю та продуктивністю. В цьому переконують дані, показані у табл. 11.2 (за І. М. Шульганом ).

1

Шульган І. М. Економічна ефективність застосування бурякозбиральних комбайнів / І. М. Шульган // Економіка АПК. — 2009.

— № 6. — С. 47-52. СЕЗОННИЙ ВИРОБІТОК БУРЯКОЗБИРАЛЬНИХ КОМБАЙНІВ

ЗА УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Значення показника за різних рівнів урожайності, ц/га
РКМ-6-07 КС-6Б-10 SГ-10 ROPA «Holmer Terra Dos»
до 300 300—500 до 300 300—500 до 300 300—500 до 300 300—500 до 300 300—500
Продуктивність за годину змінного часу 1,01 0,77 1,08 0,95 1,61 1,20 1,8 1,34 1,87 1,39
Площа збирання за фактичного завантаження, га 242 185 259 228 1159 864 1296 965 1346 1001

Як бачимо, вітчизняний комбайн КС-6Б-10 значно поступається за продуктивністю іноземним аналогам, особливо марки «Holmer», хоч він і в чотири рази дешевший. Ця обставина ставить перед вітчизняними машинобудівниками невідкладне завдання щодо створення конкурентоспроможного вітчизняного бурякозбирального комбайна за параметрами продуктивності й економічності, зберігаючи переваги за вартістю придбання.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
11.7. Виробничі будівлі і споруди та ефективність їх використання
11.8. Поняття логістики, її функції та завдання
11.9. Матеріальний потік і його різновиди. Управління матеріальними потоками
11.10. Транспортні засоби як важливий складник логістичної системи підприємства та ефективність їх використання
11.11. Склади в логістичній системі підприємств і визначення економічної доцільності зберігання на них продукції
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)