Ефективність використання основного виробничого капіталу та його вплив на кінцеві результати виробництва значною мірою залежать від характеру руху цього капіталу як авансованої вартості в умовах конкретного підприємства, а також від його фізичного стану.
Кількісно характер руху основного виробничого капіталу визначається за допомогою низки показників. Найважливішим серед них є коефіцієнт (швидкість) обороту, що визначається як. відношення річної суми амортизації основного виробничого капіталу до його середньорічної вартості або період обороту як зворотне співвідношення цих величин. У сільськогосподарських підприємствах ці показники за останні роки становили в основному 0,041 — 0,05 і 24 — 20
1
Див.: Андрійчук В. Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств: теорія, методика, аналіз : монографія / В. Г. Андрійчук. — К. : КНЕУ, 2005.
— С. 282-284. років. У підприємствах молочної промисловості, наприклад, період обороту перебуває у межах 17 — 25 років.
Швидкість обороту основного виробничого капіталу з розвитком наукового техніко-технологічного прогресу і впровадженням його результатів у виробництво має тенденцію до підвищення. Незважаючи на те, що можливості для вияву цієї тенденції в агропромисловому виробництві (порівняно з іншими галузями економіки) звужені, все ж чимало підприємств досягають вищої швидкості руху авансованих ресурсів, що позитивно позначається на результатах їх господарювання. Адже маса продукту, виробленого за певний період, дорівнює його розміру, одержаному протягом одного обороту, помноженому на число таких оборотів.
Аграрним і переробним підприємствам важливо своєчасно скористатися досягненнями наукового техніко-технологічного прогресу у фондоутворюючих галузях першої сфери АПК, результатом якого є створення нової техніки, обладнання з більш коротким строком експлуатації як важливої умови врахування темпів її морального зношення.
Швидкість обороту основного капіталу, таким чином, з переходом до нових конструкцій у фондостворюючих галузях і кожним черговим циклом технічного переозброєння має тенденцію до зростання. Скорочення тривалості цих циклів веде до збільшення швидкості обороту основного капіталу, а отже, до швидшого перетворення цих авансованих ресурсів у спожиті, тобто втілення їх у заново створений продукт. Для характеристики руху основного капіталу використовують і такі показники: ? коефіцієнт зростання К зр — відношення суми основного капіталу на кінець року до його вартості на початок року; ? коефіцієнт вибуття К в — відношення вартості вибулих за звітний рік основних засобів (основного капіталу) до суми усіх основних засобів на початок ро ? коефіцієнт оновлення К о — відношення заново введених за рік основних засобів до вартості всіх основних засобів на кінець року. бів на початок року.
Між цими показниками існує тісний взаємозв’язок. Очевидно, що К зр > 1 за умови, коли К о > К в , і навпаки. Якщо сума вибулих фондів дорівнюватиме сумі заново введених, то К зр = 1; ? коефіцієнт сукупного відтворення К св — відношення вартості основних засобів, що надійшли протягом року, до первісної вартості усіх основних засоумови, коли К о > К в , і навпаки. Якщо сума вибулих фондів дорівнюватиме сумі заново введених, то К зр = 1; ? коефіцієнт сукупного відтворення К св — відношення вартості основних засобів, що надійшли протягом року, до первісної вартості усіх основних засозаново введених, то К зр = 1; ? коефіцієнт сукупного відтворення К св — відношення вартості основних засобів, що надійшли протягом року, до первісної вартості усіх основних засо
Між цими показниками існує тісний взаємозв’язок. Очевидно, що К зр > 1 за умови, коли К о > К в , і навпаки. Якщо сума вибулих фондів дорівнюватиме сумі заново введених, то К зр = 1; ? коефіцієнт сукупного відтворення К св — відношення вартості основних засобів, що надійшли протягом року, до первісної вартості усіх основних засо
Цей показник дає змогу судити про те, яка частка нововведених основних засобів використана на просте відтворення, а яка — на розширене. Він акумулює в собі значення коефіцієнта вибуття К в і приросту К пр . У формалізованому вигляді зв’язок між цими коефіцієнтами можна подати так: пр пр
К св = К в + К пр , (10.1)
К св = К в + К пр , (10.1) пр р к
ОЗОЗ?
ОЗ ?К , (10.2) де ОЗ кр і ОЗ пр — основні засоби відповідно на початок і кінець року. одячи із формули визначення К пр цей показник буде більшим за нуль, звідси
Для того щоб переконатися в існуванні такого зв’язку, розглянемо випадок, коли вартість основних засобів, що надійшли протягом року ОЗ н , більша за оспр
новні засоби, що вибули протягом року ОЗ в . Оскільки ОЗ н > ОЗ в , то ОЗ кр > . новні засоби, що вибули протягом року ОЗ в . Оскільки ОЗ н > ОЗ в , то ОЗ кр > .
Отже, вих прпр
ОЗОЗ
ОЗ ? ???КК. (10.3) пр н пр првнпр пр в прв
ОЗ пркр в прв
ОЗ
Оскільки ОЗ на записати виразом ОЗ кр = ОЗ пр + ОЗ н – ОЗ в , тоді вираз (10.3) набуде вигляду кр мож
Оскільки ОЗ на записати виразом ОЗ кр = ОЗ пр + ОЗ н – ОЗ в , тоді вираз (10.3) набуде вигляду кр мож
ОЗОЗОЗОЗ
ОЗ
ОЗ ? ??? ???КК , отже, св пр
ОЗ
ОЗ
ОЗ
ОЗ
ОЗ н прв
ККК???. св прпр пр
ни ОЗ пр , а пр = 0.
Таким чином, х засобів, ОЗ кр =
За умови, що ОЗ безпечується лише просте відтворення основн = ОЗ в , коли за х засобів, ОЗ кр =
За умови, що ОЗ безпечується лише просте відтворення основни ОЗ пр , а К пр = 0.
Таким чином, н = ОЗ в , коли за х засобів, ОЗ кр =
ОЗОЗ
ОЗ
0
ККК??????. дтворення основниіцієнта приросту і відображає фактични х засобів, також підтверджує існування даної залежності .
ОЗОЗ
ОЗ
Математичний аналіз випадку, коли відбувається звужене ві нвв прв
Таким чином, при аналізі коефіцієнта К св потрібно брати до уваги, що в умоного відтворення. За умов звуженого відтворення основних засобів К свакумулює в собі негативний вплив коеф й рівень оновлення основних засобів.
вах розширеного відтворення, коли К пр > 0, коефіцієнт вибуття характеризує рівень оновлення основних засобів, а коефіцієнт приросту — рівеньїх розшире вах розширеного відтворення, коли К пр > 0, коефіцієнт вибуття характеризує рівень оновлення основних засобів, а коефіцієнт приросту — рівеньїх розшире
Різниця між К в і К св покаже на відносну потребу в основних засобах, за якої буде досягнуто їх просте відтворення. Якщо на підприємстві забезпечується
пного відлише просте відтворення, то К св = К в і, таким чином, коефіцієнт суку рення буде відображати лише рівень оновлення основних засобів. пного відтволише просте відтворення, то К св = К в і, таким чином, коефіцієнт суку рення буде відображати лише рівень оновлення основних засобів.
Коефіцієнти зростання, вибуття, оновлення і сукупного відтворення характеризують темпи підвищення капіталооснащеності виробництва, якісного вдосконалення матеріально-технічної бази підприємства. Абсолютне значення коефіцієнта зростання має бути вищим для тих підприємств, в яких недостатній рівень забезпеченості засобами праці. Бажано, щоб коефіцієнти оновлення і ви
1
Детальніше про це див.: Андрійчук В. Г. Обґрунтування методики оцінки процесу відтворення основних фондів / Андрійчук В. Г., Боброва О. Г. // Агроінком. — 1999. — № 7. ивного коефіцієнта вибуття застарілих основних засобів Н кв у відсотках використовується формула, запропонована американським економістом Е. Домаром: тя мали тенденцію до підвищення в тих підприємствах, в яких низький коефіцієнт придатності основних засобів.
Для визначення нормат
Ф ?? де кое авансованих засобів, у тому числі осн основного капіталу (фондовіддача) — відношення вартос є економічну ефективність використання основного вир о істю їх цим ресурсом, різним співвід
1Т
Н тз тз вк ?? ? ? ? ? ? ? ? ? ,
Ф1
Ф тз — середньорічний темп зростання основних засобів, %; Т — середній термін використання основних засобів.
Якщо, скажімо, Ф тз = 2 %, а Т-активних основних засобів становить вісім років, то нормативний коефіцієнт вибуття дорівнюватиме 4,65 %.
Якщо, скажімо, Ф тз = 2 %, а Т-активних основних засобів становить вісім років, то нормативний коефіцієнт вибуття дорівнюватиме 4,65 %.
Про стан основного виробничого капіталу можна судити з двох показників: коефіцієнт зношення К з (відношення суми зношення до первісної вартості основного капіталу) і коефіцієнт придатності К п — частка від ділення первісної вартості основного капіталу за мінусом усієї суми зношення на їхню первіспідприємство для більш раціонального використання основного капіталу.
. Чим вищий ну вартість. Цей показник можна визначити і так: К п = 1 – К з фіцієнт придатності і менший коефіцієнт зношення, тим ліпші умови має . Чим вищий ну вартість. Цей показник можна визначити і так: К п = 1 – К з фіцієнт придатності і менший коефіцієнт зношення, тим ліпші умови має
Для забезпечення конкурентоспроможності підприємств особливої актуальності набуває питання підвищення економічної ефективності використання основного виробничого капіталу. Підприємствам важливо знати, якою ціною виробляється валовий продукт, скільки овного капіталу, брало участь у його створенні. Відповідь можна дістати, визначивши такі економічні показники:
1 ті виробленої продукції до первісної середньорічної вартості основного виробничого капіталу.
Продуктивність
В умовах інфляції, коли швидкими темпами зростають ціни на знаряддя праці, а також вартість капітального будівництва, цей показник доцільно визначати за товарною продукцією, оціненою в поточних цінах реалізації. Розрахована таким способом продуктивність (фондовіддача), хоч і не повністю, але все ж об’єктивніше характеризу обничого капіталу, ніж товарна (валова) продукція, що оцінюється в порівнянних цінах.
По аграрних і переробних підприємствах продуктивність (фондовіддача) основного виробничог капіталу істотно коливається, що пов’язано з різним рівнем господарювання, неоднаковою оснащен ношенням його складових елементів, ступенем придатності, ступенем використання виробничої потужності та ін.
1
У вітчизняній економічній літературі для означення показника ефективності використання основного капіталу вживають термін «фондовіддача». З метою уніфікації термінології із західноєвропейською бажано використовувати термін «продуктивність основного капіталу», бо його визначення здійснюється саме за вартістю продукції (продукція ? продуктивність). тан тем віддачі (фондовіддатворені об’єктивні передум ачі (продуктивності основного капіталу). Інтегральний показник продуктивностіфондовіддачі) визначається за формулою
Шукаючи резерви зростання фондовіддачі (капіталовіддачі) І к.від , слід пам’ятати, що з ня продукції нижчі за темпи зростання капіталооснащеності виробництва, ням темпів зростання капіталоозброєності І к.оз над темпами зростання річної пи підвищення продуктивності праці випереджають темпи зростання її капіталоозброєності.
тобто І вп < І к.ос .
При цьому зниження капіталовіддачі завжди супроводжується перевищентобто І вп < І к.ос .
При цьому зниження капіталовіддачі завжди супроводжується перевищенпродуктивності праці І пп , тобто І к.оз > І пп . Ця закономірність є наслідком математичної залежності, відповідно до якої І пп = І к.оз · І к.від , звідси І к.від = І пп : І к.оз . Із цього співвід матичної залежності, відповідно до якої І пп = І к.оз · І к.від , звідси І к.від = І пп : І к.оз . Із цього співвід ношення випливає, що фондовіддача зростає лише тоді, коли продуктивності праці І пп , тобто І к.оз > І пп . Ця закономірність є наслідком математичної залежності, відповідно до якої І пп = І к.оз · І к.від , звідси І к.від = І пп : І к.оз . Із цього співвід
Капіталомісткість — це зворотний показник капітало Із завершенням комплексної механізації та автоматизації виробництва, що можливо за стабільного розвитку економіки, будуть с ови для зниження капіталомісткості виробництва, а отже, і для підвищення капіталовідд ( впк.віді ІІI?? , де І к.від — індекс капіталовіддачі (фондовіддачі), що розраховується діленням показника фондовіддачі у звітному періоді на базовий; І вп — індекс валової (товарної в поточних цінах) продукції. Визначається діленням цього виду ефекту з 1 г азних доцільно для оцінки рівня ефективності викор енція до й показни оку окупності, який показує, скільки прибутку одержує а сільськогосподарських угідь у звітному році на цей показник у базовому році.
чі) , тобто К м = І : І к.від , який показує, скільки було використано основного виробничого капіталу для виробництва однієї гривні продукції. чі) , тобто К м = І : І к.від , який показує, скільки було використано основного виробничого капіталу для виробництва однієї гривні продукції.
Для переробних підприємств продукція розраховується на одиницю потужності. Застосовувати цей пок истання основного виробничого капіталу у динаміці за умови, коли його продуктивність знижується.
Тенденція до зростання інтегрального показника продуктивності свідчитиме про позитивні зрушення у використанні цього ресурсу, і навпаки — тенд зниження його ставить перед підприємством невідкладні завдання щодо залучення наявних резервів поліпшення використання техніки, обладнання.
Умовний строк окупності визначається як частка від ділення середньорічної вартості основного виробничого капіталу на операційний прибуток підприємства, одержаний від основної діяльності. Потрібно домагатися, щоб це к був якомога меншим і не перевищував кількості років, за які окуповуються капіталовкладення відповідно до діючої банківської відсоткової ставки.
Одним із найбільш важливих економічних показників є рентабельність основного виробничого капіталу, що визначається відсотковим відношенням операційного прибутку до його середньорічної величини. Це — обернений показник до умовного стрдукції, зростає маса чисто нням виробничого напряму підприємств, ступеня розвитку головної галуз недостатній рівень забезпеченості знаряддями праці не дає ів у розрахунку на одиницю вартості менш активних (па ати тракторний парк, так сам ті підприємства, які своєчасно технічно переозб ти пра приємство на гривню функціонуючого основного капіталу за його взаємодії з іншими ресурсами.
Поліпшення використання основного виробничого капіталу означає, що за тієї самої його величини збільшується виробництво про го прибутку або коли темпи зростання цих видів ефекту випереджають подальше підвищення капіталооснащеності виробництва.
Важливим напрямом поліпшення використання виробничих ресурсів є встановлення оптимального співвідношення між основним і оборотним капіталом з урахува і і досягнутого ними рівня капіталооснащеності основним виробничим капіталом.
Нестача оборотного капіталу, особливо сировини, основних матеріалів для переробних підприємств, кормів, пального, добрив, отрутохімікатів, запасних частин тощо для аграрних підприємств знижує ефективність використання основного капіталу, негативно відбивається на кінцевих результатах господарювання. З іншого боку, змоги раціонально використовувати предмети праці, що також погіршує результати виробництва. Істотного підвищення капіталовіддачі (фондовіддачі) можна досягти завдяки вдосконаленню структури основного виробничого капіталу. Збільшення вартості більш активних засоб сивних) засобів до оптимального рівня значно підвищує ефективність використання знарядь праці.
Важливо встановити раціональне співвідношення між силовими і робочими машинами. У разі нестачі сівалок, плугів, культиваторів, борін, інших робочих машин і знарядь неможливо раціонально використовув о як неможливо ефективно використовувати і названу техніку, коли підприємство недостатньо забезпечене силовими машинами.
Ліпших результатів досягають роюють виробництво, замість застарілої впроваджують нову техніку, більш продуктивну й економічну.
Особливе значення для поліпшення використання основного виробничого капіталу і підвищення ефективності виробництва має застосування нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, утримання худоби і переробки сільськогосподарської сировини. Необхідно поглиблювати спеціалізацію і комбінування виробництва, впроваджувати прогресивні форми організації й опла ці, підвищувати кваліфікацію кадрів і їх відповідальність за раціональне використання закріпленої за ними техніки, обладнання, інших основних засобів.
На сучасному етапі зі становленням організаційних форм господарювання на селі, що функціонують на засадах приватної власності, створено об’єктивні умови для раціональнішого використання основних засобів. Справжній власник не допустить, щоб його техніка, будівлі, споруди, транспорт використовувалися нераціонально. В цих умовах для подальшого поліпшення використання основних засобів, насамперед техніки, важливо створити добре розвинуту систему технічного обслуговування на базі дилерських пунктів, проводити ремонтноьною власністю. Зав увачам техніки, оскільки малим підприємствам дорожче обходиться купівля і використання власних технічних засобів порівняно з їх підрядом чи орендою. отужності підприємств, методи її визначення і показники використання луговуючі роботи лише на основі об’єктивної оцінки фактичного технічного стану машин та їх вузлів, здійсненої в процесі їх періодичного діагностування.
З виникненням у результаті аграрної реформи значної кількості аграрних формувань відносно малих розмірів (фермерських господарств, СТОВ, особистих господарств з приєднаними земельними ділянками (паями), що функціонують без створення юридичної особи), важливо розвивати міжгосподарське використання технічних засобів, які є одноосібною чи спіл дяки такій формі використання техніки зростає рівень її завантаженості і як наслідок — зменшуються постійні витрати на одиницю робіт.
Це економічно вигідно власнику техніки, оскільки крім додаткового джерела доходу за надану в користування техніку знижується собівартість механізованих робіт у його господарстві. Економічно вигідно це і корист
