13.1. Столичні функції м. Києва.
13.2. Особливості правового статусу Київського міського голови.
13.3. Матеріальна основа місцевого самоврядування у Києві.
13.4. Особливості взаємодії органів місцевого самоврядування у м. Києві з іншими органами влади, підприємствами, установами та організаціями.
13.1. Столичні функції Києва
Місцеве самоврядування в м. Києві має специфічні, притаманні лише йому особливості, пов’язані з його особливим статусом столиці України. У зв’язку з цим на органи місцевого самоврядування Києва поряд із загальними, передбаченими Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» функціями, Законом України «Про столицю Укра їни — місто-герой Київ» покладаються функції, реалізацію яких забезпечує держава в розрізі життєдіяльності Києва як столиці.
До столичних функцій м. Києва належать:
1) створення належних умов для діяльності у місті Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних органів державної влади, офіційних представництв іноземних держав і між народних організацій, установ і закладів науки, освіти, охорони здоров’я, культури та спорту, місцем розташування яких відповідно до законодавства визначено Київ;
2) вирішення питань щодо розміщення центральних органів, які утворюються Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України, а також дипломатичних представництв, консульств іноземних держав та представництв міжнародних організ ацій в Україні;
953) надання на договірних засадах комунальних, інженерних, соціально-культурних, транспортних, інформаційних та інших послуг державним органам, дипломатичним представництвам іноземних держав, представництвам міжнародних організацій, розміщеним у Києві;
4) взаємодія з Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України при розробленні та здійсненні ними заходів, програм та проектів, що зачіпають інтереси столиці;
5) з дійснення заходів щодо збереження та відновлення пам’яток історії, культури, релігії, архітектури та містобудування, заповідних та природних зон і ландшафтів, що мають національне значення;
6) виконання інших функцій міста Києва, передбачених у законодавстві України, специфічних для функціонування Києва як столиці держави, в межах законодавства України.
Забезпечення державою столичних функ цій містом Києвом здійснюється шляхом:
1) виділення окремим рядком у Державному бюджеті України фінансування витрат на здійснення Києвом столичних функцій. Нецільове використання коштів, виділених на виконання містом столичних функцій, не допускається і контролюється Київською міською радою;
2) затвердження стабільних, не менше ніж на два роки, бюджетних показників взаємовідносин Держа вного бюджету України і бюджету міста Києва;
3) надання субвенцій, виділення необхідних ресурсів для виконання програм, проектів та на інші витрати, пов’язані зі здійсненням містом столичних функцій;
4) компенсації на підставі угод витрат, пов’язаних з використанням центральними органами державної влади, представництвами іноземних держав і міжнародних ор ганізацій та іншими органами, місцем розташування яких законодавством визначено столицю України, земельних ділянок, будівель, споруд, наданням комунальних послуг тощо;
5) передачі в комунальну власність територіальної громади
Києва майна підприємств, установ, організацій та інших об’єктів державної власності, а також часток (акцій, паїв), що належать державі в акціонерних господарських то вариствах, які розташовані у Києві;
6) надання державних гарантій на інвестиції, що залучаються на розвиток інфраструктури міста;
967) надання органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування урядових телекомунікацій та каналів зв’язку, необхідних для здійснення столичних функцій;
8) надання власного загальноміського ефірного телевізійного, а також загальноміського радіоканалу, каналу кабельного телебачення;
9) компенсування витрат та збитків, завданих територіальній громаді міста Києва в установленому законом порядку за поданням Ки ївської міської ради під час проведення заходів загальнодержавного та міжнародного характеру, а також шкоди, заподіяної в разі виникнення надзвичайних ситуацій з вини суб’єктів, підпорядкованих органам державної влади.