У країнах Європейського Союзу застосовуються численні методології стрес-тестування банків, які за масштабом охоплення слід поділяти на внутрішньокорпоративні, національні та загальноєвропейські. Перша група методологій формувалася та використовувалася транснаціональними банківськими холдингами
ліни та підвищує довіру до банківського сектора через інформування клієнтів, партнерів та інвесторів про фінансову стійкість банківських холдингів.
Централізоване макроекономічне стрес-тестування на рівні окремих європейських країн розвивалося з початку 2000-х років у межах Програми оцінювання фінансового сектора МВФ (FSAP), а також під час реалізації національних програм банківського моніторингу та нагляду. При цьому зростала частка методологій, у яких використовувався сценарний аналіз і досліджувався ефект «зараження», що свідчить про підвищення комплексності, точності та якості стрес-тестів (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
ЕВОЛЮЦІЯ МЕТОДОЛОГІЙ СТРЕС-ТЕСТУВАННЯ
КРАЇН ЄВРОПИ В РАМКАХ FSAP, %*
2000
—20022003
—20052006
—2007
Сценарний аналіз649582
Аналіз ефекту «зараження»113855
Стрес-тестування страхового сектора25379 * Складено на основі [130, с. 68].
Національні системи макроекономічного стрес-тестування банків набули подальшого розвитку після закріплення Європейським парламентом нормативних вимог Базель ІІ (зокрема щодо стрес-тестування кредитного ризику) у Директиві № 2006/48/ЄС від 14 червня 2006 р. «Про вимоги до капіталу» [149]. Наприклад, банківські регулятори Великобританії регулярно здійснюють функціонально-вартісний аналіз (з англ.
— Activity Based Costing) під час щорічного огляду фінансових ризиків для аналізу ризиків і загроз фінансової стабільності та описує кілька варіантів стрессценаріїв, що передбачають значне зниження цін на нерухомість, різке падіння курсу долара та істотне зростання відсоткових ставок [127].
Стрес-тестування в більшості центральних банків європейських країн здійснюється з використанням макроекономічних факторів, які або інтегровані в повноцінну макроекономічну модель країни (Німеччина, Франція, Італія, Швеція), або виражені комплексом рівнянь, що пов’язують окремі макроекономічні показники з кількісними параметрами банківських ризиків (Великобританія, Австрія). Під час моделювання банківських ризиків, окрім кредитного й ринкового, європейські органи банківського нагляду включають до стрес-тестів ризики втрати ліквідності,
наприкінці 1990-х років для внутрішнього аналізу чутливості торгових портфелів до дії ринкових ризиків.
З метою стрес-тестування банківських ризиків використовуються такі підходи, як Value-at-Risk (VaR), Vector Error Correction Model, моделі дюрації торгового портфеля, геп-аналіз, регресивне моделювання впливу макроекономічних показників на рівень проблемних кредитів або зміну ймовірностей настання дефолту тощо. При цьому оцінювання банківських ризиків здійснюється для банківського сектора загалом (Бельгія), для вибірки системно важливих банків (Австрія) або ж на більш деталізованому рівні
— у розрізі кредитного портфеля за секторами економіки (Італія).
Здійснений авторами аналіз публікацій на тему стрес-тестування в Європі дає змогу дійти висновку, що європейські органи банківського регулювання зміщують фокус уваги на використання макроекономічних шокових факторів і побудову складних комплексних моделей поширення ризиків [9; 130; 190; 235]. У межах таких взаємопов’язаних макроекономічних моделей може поєднуватися значна кількість методів, починаючи від економетричних і стандартних імовірнісних методів оцінювання ризиків, закінчуючи динамічними моделями рівноваги. Європейський центральний банк (ЄЦБ) розглядає моделі макроекономічного стрес-тестування як один з чотирьох підходів до аналітичного моделювання, спрямованих на визначення та оцінювання системних ризиків банківської системи. Програми макроекономічних стрес-тестів, які використовуються для вимірювання стійкості кредитно-фінансової системи до дії виняткових, але можливих сценаріїв поширення зовнішніх шоків, доповнюються моделями та показниками раннього попередження, моделями «зараження», а також комплексом показників фінансової стабільності (рис. 2.2).
Основні підходи ЄЦБ до оцінювання системних ризиків
Модель раннього попередження
Розрахунок показників фінансової стабільності
Макроекономічне стресування
Моделі «зараження»
Рис. 2.2. Макроекономічне стрес-тестування банків у європейському механізмі моніторингу за системними ризиками* *Складено авторами.
зміни валютних курсів, зниження основних фондових індексів, спаду цін на нерухомість, банківської паніки.
Стрес-тестування, на відміну від моделей раннього попередження, дає змогу європейським органам банківського нагляду встановлювати власні підвищені рівні майбутніх економічних загроз без прийняття за даність ринкових консенсус-прогнозів їх ймовірності чи жорсткості. На основі отриманих результатів про вплив економічних шоків на стійкість досліджуваних банків у разі виявлення незадовільного рівня фінансової стійкості європейські органи банківського нагляду впроваджують превентивні заходи [156, c. 143
—144].
Світова фінансова криза каталізувала розвиток централізованого транскордонного стрес-тестування найбільших банківських холдингів Європейського Союзу. Перші загальноєвропейські стрес-тести банків, відомі під назвою EU wide stress tests, були організовані Європейським комітетом банківського нагляду
1 (CEBS) у 2009 р. До вибірки ввійшли 22 найбільші європейські транснаціональні банки. Метою стрес-тестування було підвищення рівня загальної інформованості серед органів державного регулювання під час оцінювання фінансової стійкості європейської банківської системи. У межах програми CEBS координував процес оцінювання кредитних ризиків за базовим і несприятливим сценаріями, а також аналіз чутливості до ринкового ризику торгових портфелів банків. Результати EU wide stress tests 2009 виявилися доволі оптимістичними, оскільки за базовим сценарієм середній показник адекватності капіталу першого рівня 2 перевищував 9 %, а за умов реалізації несприятливого сценарію
— 8 %, причому показник жодного банку не був нижчим за 6 %, тоді як мінімальне значення базельського нормативу Tier 1 capital ratio становило 4 % [128]. Слід звернути увагу на такі недоліки цієї програми стрес-тестування, як конфіденційний характер результатів у розрізі окремих банків, незначна глибина розкриття методології, а також незначний розмір вибірки, що не дав змоги екстраполювати результати стрес-тестів на всю банківську систему ЄС. Оскільки оцінювання індивідуальних потреб банків у додаткових обсягах рекапіталізації не було метою загальноєвропейських стрес-тестів 2009, вони мали суто інформаційний характер і не передбачали спеціальної програми державної фінансової підтримки слабо капіталізованих банків ( додаток Д ).
Унаслідок посилення фінансової нестабільності в ЄС через проблеми на ринках суверенних боргових зобов’язань найбіль
1 Європейський комітет банківського нагляду
— Committee of European Banking Supervisors (CEBS).
2
Показник адекватності капіталу першого рівня
— Tier 1 capital ratio .
—2011 рр., методологія та результати яких широко висвітлювались органами банківського нагляду та ЗМІ. Стрес-тестування в 2010 р. охоплювало 91 найбільших банки, що становили 65 % загальних активів європейського банківського сектора. Оскільки на початок року акції 20 найбільших європейських банків торгувалися на 10 % нижче їх балансової вартості, на відміну від 20-ти системних американських банків, акції яких продавалися з 10-відсотковою премією, метою програми стрестестування EU wide stress-test 2010 було визначення банків, які зможуть функціонувати без значних втрат власного капіталу в умовах погіршення умов економічного середовища [50]. За дорученням Ради міністрів ЄС з питань економіки й фінансів (ECOFIN) координатором програми став Європейський комітет банківського нагляду (CEBS) разом з Європейською Комісією, Європейським центральним банком (ЄЦБ) і національними органами банківського нагляду. Моделювання впливу факторів ризику здійснювалося на основі консолідованої фінансової звітності банків і макроекономічних показників на кінець 2009 р. і передбачало побудову аналітиками CEBS та ЄЦБ базового (бенчмаркінгового) і несприятливого (песимістичного) сценаріїв на дворічний період 2010
—2011 рр. Якщо у США базовий сценарій ґрунтувався на незалежному консенсус-прогнозі, то в основу європейських стрес-тестів лягли прогнози Європейської Комісії щодо майбутніх рівнів ВВП, інфляції, безробіття тощо. Основними складовими несприятливого сценарію стали: 1) гіпотетичні загрози глобального характеру, пов’язані з утратою довіри на фінансових ринках і спадом світового сукупного попиту; 2) економічні загрози різкого збільшення дохідності за облігаціями, спровоковані загостренням кризи суверенних боргів у ЄС серед країн PIIGS .
Обчислення впливу макроекономічних показників несприятливого сценарію на такі мікроекономічні показники банків, як збитки торгових портфелів, або параметри ймовірності дефолту кредитних портфелів (PDs 2 ) і втрат у разі дефолті (LGDs ), здійс
1 PIIGS
— англ. «Португалія, Ірландія, Італія, Греція, Іспанія»
— країни ЄС з проблемним суверенним боргом.
2
Ймовірність дефолту
— англ. Probability of Default (PD)
— один з параметрів кредитного ризику; імовірність того, що борг за кредитом не буде виплачений і настане дефолт, виражена у відсотках.
3
Рівень втрат при дефолті
— англ. Loss Given Default (LGD)
— один із параметрів кредитного ризику; питома вага втрат банку за кредитом внаслідок дефолту позичальника.
ший ефект на розвиток фінансових ринків Європи мали наступні серії стрес-тестів 2010
Використовуючи задані ЄЦБ параметри ризику, національні органи банківського нагляду обчислювали обсяги втрат за проблемними кредитами та зміни в обсягах активів, зважених на ризики, для діючих у відповідних юрисдикціях банків. Для великих транснаціональних банків зі складною організаційною структурою вплив макроекономічних сценаріїв розраховувався на основі внутрішніх моделей, внутрішніх параметрів ризику та диференційованих за країнами показників кредитних портфелів. На відміну від попередніх програм стрес-тестування, 23.07.2010 р. було оприлюднено докладну методологію, розрахунки та індивідуальні результати загальноєвропейського стрес-тестування 91 проаналізованого банку.
Учасники ринку дізналися, що за умови реалізації несприятливого сценарію, який генерує додаткові кредитні, ринкові та суверенні ризики, середнє значення адекватності капіталу першого рівня має знизитися з 10,3 % наприкінці 2009 р. до 9,2 % на кінець 2011 р. При цьому останній показник включав близько 169,6 млрд євро державної капітальної підтримки, наданої до 1.07.2010 р., що забезпечувала приблизно 1,2 п. п. З метою визначення банків, які потребували рекапіталізації, було встановлено мінімальний ліміт Tier 1 capital ratio на рівні 6 %. Визначено, що в разі реалізації несприятливого сценарію 7 банків (з Німеччини, Греції та Іспанії) перебуватимуть нижче цього рівня, зазнавши 3,5 млрд євро втрат власного капіталу першого рівня [148, c. 15
—18]. Докладні результати європейського стрес-тестування 2010 р. відображено в додатку Е.
Незважаючи на те, що національні органи банківського нагляду були зобов’язані узгодити план заходів з поповнення капіталів слабких банків, а на фондових ринках на деякий час зросли котирування акцій банківського сектора й звузилися спреди
нювалося шляхом економетричного моделювання. Вплив кризи суверенних боргів на стан корпоративного й роздрібного кредитних портфелів банку пояснювався тим, що вища дохідність державних облігацій зумовлює зростання відсоткових витрат для приватного сектора, що, своєю чергою, підвищує рівні ймовірностей дефолту та втрат у разі дефолту за недержавними позиками. Параметри індикаторів PD та LGD розраховувались Європейським центральним банком окремо для кожного сценарію, кожної країни та п’яти основних банківських кредитних портфелів (позики фінансовим інституціям, портфелі суверенних боргів, корпоративні кредити, споживчі кредити, іпотечні кредити для фізичних осіб).
Загалом позитивним результатом стрес-тестування в ЄС 2010 р. стало підвищення рівня транспарентності системно важливих банків Європи, особливо з погляду розкриття інформації про структуру їх іноземних активів і потенційно можливих утрат за цінними паперами суверенного боргу. Однак методологія обчислення потенційних утрат виявилася надто м’якою та неефективною в світлі подальших економічних подій в Ірландії, Греції, Італії, Іспанії та Португалії. Унаслідок цього результати стрес-тестів виявились більш оптимістичними порівняно з попередніми розрахунками інвестбанку «Голдман Сакс», згідно з якими 6 %-й бар’єр стрес-тесту не пройшли 15 банків з потребою в додатковому буфері капіталу на суму 29 млрд євро.
На початку 2011 р. в Європейському Союзі правонаступником CEBS став новий банківський регулятор
— Європейське банківське управління (EBA) . На відміну від Європейського комітету банківського нагляду, новостворений наддержавний регуляторний орган EBA отримав ширші повноваження, наприклад, право ухвалювати колегіальні рішення простою більшістю голосів представників 27 країн
— членів ЄС, що пришвидшує процес антикризового управління та закріплює механізм прийняття постанов, які мають пріоритет щодо національного законодавства. На тлі посилення централізації, ієрархічності та уніфікації системи банківського регулювання в Європейському Союзі основною метою нового органу банківського регулювання стало відновлення довіри до загальноєвропейських макроекономічних стрес-тестів.
Нова програма стрес-тестування під назвою EU wide stresstest 2011 координувалась Європейським банківським управлінням (ЕВА) у співпраці з Європейським центральним банком (ЄЦБ), Європейською комісією та Європейською радою із системних ризиків (ESRB) 2 . На основі конфіденційних показників функціонування банків за 2010 р. (з урахуванням їх зміни до
1 Європейське банківське управління
— European Banking Authority (EBA).
2 Європейська рада із системних ризиків
— European Systemic Risk Board (ESRB).
за кредитно-дефолтними свопами (CDS), загальноєвропейські стрес-тести 2010 р. виявилися нездатними передбачити кризу банківського сектора Ірландії, на подолання наслідків якої через чотири місяці після проведення стрес-тестів було виділено 85 млрд євро фінансових ресурсів. Ця сума в кілька десятків разів перевищувала обчислені втрати за найгіршим песимістичним сценарієм.
Сценарії макроекономічного стрес-тесту, установлені ЄЦБ, охоплювали дворічний період (2011
—2012 рр.) і з погляду ЕВА були жорсткішими порівняно з попередні. Наприклад, несприятливий сценарій економічного розвитку ґрунтувався на таких припущеннях:
— 0,5 % зниження ВВП країн єврозони в 2011 р.;
— 15 % зниження індексів на європейському фондовому ринку;
— 0,75 п. п. зростання відсоткових ставок за суверенними облігаціями країн Європи;
— 1,25 п. п. зростання витрат на короткострокове фінансування банків;
— можливість утрат банків за операціями із суверенними облігаціями в торговому портфелі банку (наприклад, 25 % списань за 10-річними державними облігаціями Греції);
— відсутність утрат за суверенними облігаціями, що утримуються до погашення.
Головною новацією методології EU wide stress-test 2011 стала заміна цільового показника достатності капіталу першого рівня (Tier 1 capital ratio) новим індикативним критерієм
— показником достатності основного капіталу першого рівня (Core Tier 1 capital ratio) . Для успішного проходження стрес-тесту банкам слід було зберегти коефіцієнт достатності основного капіталу першого рівня в умовах несприятливого сценарію на рівні не менше 5 %. Основною причиною зміни критерію стрес-тестування стало приведення методології у відповідність до нових вимог Ба
1
Основний капітал першого рівня (Core Tier 1 capital) за методологією ЕВА включав не лише прості акції, як американський аналог Tier 1 common capital, а й деякі види капітальних інструментів, придбані державою.
30.06.2011 р.) здійснювалось оцінювання фінансової стійкості європейських банків у разі розгортання несприятливого сценарію економічних подій. Індивідуальні результати стрес-тестування банків мали на меті утримання довіри учасників ринку до фінансово стійких банків під час загострення європейської кризи суверенних боргів. До вибірки стрес-тестування спочатку ввійшов 91 банк, серед яких були всі фінансові інституції, що брали участь у стрес-тестах 2010 р., а також 5 нових банків з Ірландії (Irish Life & Permanent), Норвегії (DNB Nor), Данії (Nykredit), Словенії (Nova KBM) та Австрії (Oesterreichische Volksbank). Загальна кількість учасників стрес-тестів не змінилася внаслідок процесів злиття та поглинання серед банківських холдингів зі старої вибірки.
Водночас варто зазначити, що введення нового критерію достатності капіталу в 2011 р. зустріло не менше негативних відгуків, особливо з боку національних органів банківського регулювання деяких країн ЄС. Показник капіталу вищої якості Core Tier 1 було легко використати для стрес-тестування в США, однак у Європі, де існували суттєві відмінності в національних системах регулювання та видах банків, чимало ощадних установ демонстрували надто низькі рівні Core Tier 1 capital ratio з виключно технічних причин. Тим більше, що офіційно визнаним у 2011 р. залишався Tier 1 Сapital, а до мінімального нормативу 7 % Core Tier 1 capital ratio банківські системи великої двадцятки зобов’язались остаточно перейти лише до 2019 р. [114]. Як наслідок, напередодні оголошення результатів німецький ощадний банк Helaba заборонив оприлюднювати результати своїх стрес-тестів, мотивуючи своє рішення дискримінаційною методологією, за якої до складу Сore Tier 1 capital не включався специфічний вид неголосуючого акціонерного капіталу, що згідно з німецькою нормативно-правовою базою входив до складу регуляторного капіталу.
У 2011 р. банки
— учасники стрес-тестування були зобов’язані розкрити значно більше інформації про вкладення в суверенні облігації. Таким чином, окрім остаточних підсумкових показників достатності основного капіталу першого рівня, зацікавлені особи отримали додаткову базу стандартизованої інформації, що дала змогу провести власні розрахунки щодо фінансової стійкості європейських банків за умови реалізації жорсткішого сценарію розвитку економічних подій.
Загальні результати загальноєвропейського стрес-тесту, оприлюднені 15 липня 2011 р., подано на рис. 2.3. Серед 90 банків з 21 країни ЄС станом на 1.05.2011 р. недостатній рівень основного капіталу першого рівня (нижче 5 %) за умов несприятливого сценарію спостерігався у 8 банках, які загалом потребували додаткового вливання капіталу на суму 2,5 млрд євро (дод. Ж). У 16 банків основний капітал першого рівня перебував у межах 5
—6 % [150].
зель ІІІ, які стимулюють органи банківського нагляду звертати увагу на обсяг основного капіталу (Core Tier 1), що, на відміну від ширшого визначення капіталу першого рівня (Tier 1), не включає гібридні форми капіталу, субординований борг та всі види неголосуючих акцій. Критики використання Tier 1 capital у стрес-тестах 2010 р. називали цей коефіцієнт «анахронізмом у світлі нових регуляторних реформ».
11,0 %
10,5 %
10,0 %
9,8 %
9,5 %
9,0 %
8,9 %
8,5 %
8,0 %
7,7 %
7,5 %
7,0 %
6,5 %
6,0 %
20102011
2012
Несприятливий
Базовий
Рис. 2.3. Розрахована в 2011 р. зміна середнього значення основного капіталу першого рівня під впливом несприятливого та базового сценаріїв* *Складено авторами за даними [150, с. 10].
На основі отриманих результатів Європейське банківське управління випустило перші формальні рекомендації, що зобов’язали національні органи банківського нагляду вимагати в банків, що не подолали мінімального 5 %-го бар’єра, негайного покриття обчисленого обсягу дефіциту капіталу. Банки, які отримали результат вищий, але близький до 5 %, теж були зобов’язані затвердити шестимісячний план нарощення капіталу шляхом обмеження виплати дивідендів і бонусів персоналу, делевериджу, додаткової емісії акцій чи конвертації існуючих гібридних форм акціонерного капіталу у фінансові інструменти вищої якості, що входять до складу Core Tier 1 capital. Функцію контролю за впровадженням рекомендацій було закріплено за Європейським банківським управлінням, яке повинно було звітувати про перебіг виконання програми в лютому та липні 2012 р.
Варто зазначити, що серед восьми банків, які не досягли мінімального показника 5 %, два мали свої дочірні структури в Україні
— австрійська банківська група Volksbanken і грецький холдинг EFG Eurobank Ergasias. З групи, що потрапила в діапазон 5
—6% в Україні також присутні дві фінансові інституції
— грецький Piraeus Bank і кіпрський Marfin Popular Bank, які в 2006
—2007 рр. увійшли на банківський ринок України через придбання вітчизняних банків середнього ешелону (табл. 2.5).
1
0
0
3
2
0
0
1
5
5
6
5
3
0
8
4
6
0
9
8
9
8
8
6
3
9
9
1
3
6
0
6
3
4
9
7
О с н о в н и й к а п і т а л п е р ш о г о р і в н я , ( мл нє в р о )
3
3
4
1
5
1р . *
2р . № з / п
8 Т а б л и ц я2 . 5
1
1
0
0
2
2
3
2
2
5
5
7
3
6
6
7 .
2 .
1
8
6
8
0
7
7
4
6
1
2
3
0
3
0
1
9
6
8
9
5 .
1 .
9
1
3
3
3
А к т и в и , з в а ж е н і н ар и з и к и ,( мл н є в р о )
6
5
4
3
1
5
9
5
3
2
3
2
3
9
8
3
3
5
1
7
Мн а
О
Н
6%
2%
5%
А
4%
9%
7%
5%
1%
9%
Т
С
3 ,
2 ,
0 ,
9 ,
8 ,
8 ,
8 ,
8 ,
7 ,
В
Р е з у л ь т а т ин е г а т и в н о г оп р о г н о з н о г о с ц е н а р і юд л яма т е р и н с ь к о г об а н к у с т а н о мн а
1
1
1
К о е ф і ц і є н т д о с т а т н о с т іо с н о в н о г ок а п і т а л уп е р ш о г о р і в н я ,( % )
К І
Н
А
Б
Х
И
К
Ш в е ц і я )
Ь
С
Й
Е
П
М а т е р и н с ь к и й б а н к( к р а ї н а р е є с т р а ц і ї )
О
Ш в е ц і я )
Ф р а н ц і я )
У г о р щ и н а )
П о л ь щ а )
А в с т р і я )
Ф р а н ц і я )
Н і д е р л а н д и )
Р
5 O T PB a n kP l c . (
5 P K OB a n kP o l s k i (
3 C r e d i tA g r i c o l e (
1 E r s t eB a n kG r o u p (
9 B N PP a r i b a s (
В
2 S E BA B(
4 S w e d b a n kA B (
5 I n t e s aS a n p a o l o S P A( І т а л і я )
9 I N GB a n kN . V . (
7
ХЄ
И
М
4 ,
5 ,
1 ,
1 ,
0 ,
1 ,
2 ,
1 ,
7 ,
Е
1
2
1
9 –
7 –
1 –
Р
П р и б у т о к ( з б и т о к )
1 –
К
О
Я
Н
6
3
0
8
Н
1р .( мл нє в р о ) * *
2
3 ,
1 ,
6 ,
6 ,
0 ,
6 ,
9 ,
8 ,
7 ,
А
7
3
4
0
2
2
1
4
3
7
В
В л а с н и й к а п і т а л
2
1
1
1
1
4
0
У
2
6 .
Т
С
0
Ф і н а н с о в іп о к а з н и к и д о ч і р н ь о г об а н к ус т а н о м н а
1 .
Е
9
6
7
2
8
6
2
4
8
0
4 ,
3 ,
Т
3 ,
5 ,
4 ,
5 ,
9 ,
2 ,
9 ,
С
5
0
7
8
5
2
9
9
1
А к т и в и
0
1
3
2
9
5
7
8
9
Е
2
4
Р
Т
С
О
Т
П
К р е д о
С
Е
Б
Б а н к
С в е д б а н к
П р а в е к с б а н к І
Н
Г
Б а н к
У к р
К І
Б
К р е д і
А г р і к о л ь +
К р е д і
А г р і к о л ь
Е р с т е б а н к
У к р с и б б а н к * * *
О
Т
П
Б а н к
К р е д о б а н к
С
Е
Б
Б а н к
С в е д б а н к
П р а в е к с б а н к І
Н
Г
Б а н к
У к р а ї н а
К І
Б
К р е д і
А г р і к о л ь +
К р е д і
А г р і к о л ь
Е р с т е б а н к
И
Т
А
Т
Ь
Л
У к р а ї н і
У
З
Е
Д о ч і р н і йб а н кв
Р
У к р с и б б а н к * * *
1
2
3
4
5
6
7
8
9
5
1
1
2
0
2
8
7
2
9
0 B A( E u r o p e a nB a n k i n gA u t h o r i t y ) . ц і а ц і я
4
2
2
0
0
2
1
1
7
0
3
3
2
7
8
8
7
6
5
0
4
5
5
9
2
9
7
3
1
1
2
2
1
3
2
3
1
7
9
7
6
8
7
0
0
9
0
2
4
2
9
2
6
0
9
7
6
4
1
8
5
8
7
9
2
2
5
1
3
8
0
9
5
9
0
9
0
6
8
9
9
3
2
4
9
1
9
5
2
2
3
4
3
5
4
4
3
Ус т а н о мн а
8%
4%
7%
6%
5%
4%
2%
3%
3%
9%
5%
Б
Н
7 ,
7 ,
6 ,
6 ,
6 ,
6 ,
6 ,
5 ,
5 ,
4 ,
4 ,
Г р е ц і я )
К і п р )
А в с т р і я )
Н )
Н )
Ф р а н ц і я )
Р
Р
А в с т р і я )
Г р е ц і я )
Г р е ц і я )
К і п р )
Ф
Ф
2 M a r f i nP o p u l a r B a n k(
7 U n i C r e d i t( І т а л і я )
2 D e u t s c h eB a n kA G (
1 R a i f f e i s e nB a n k I n t .(
9 A l p h aB a n k (
5 C o m m e r z b a n kA G (
1 B a n ko fC y p r u s (
4 P i r a e u sB a n k (
