Капітал є ресурсом тривалого використання, що створюється з метою виробництва більшої кількості продукту. Сутнісна риса капітального блага полягає в тому, що воно є водночас фактором виробництва і продуктом. Для виробництва продукції фірми використовується реальний (фізичний) капітал. Проте фірми пред’являють попит не на матеріальні капітальні блага, а на тимчасово вільні грошові засоби (фінансовий, або грошовий капітал), які можна витратити на матеріальні блага і повернути як частину прибутку від їх використання у майбутньому.

Особливості капітального ресурсу та землі як факторів виробництва

Таким чином, якщо мова йде про ринок капіталу, то мається на увазі ринок грошового капіталу. На ньому об’єкт купівлі-продажу переходить із рук у руки тимчасово, і всі форми угод визначаються системою прав власності. Інструментами ринку капіталу можуть бути безпосередньо кредитні ресурси, цінні папери, різні похідні контракти.

Фінансовий капітал постачається у борг фірмам індивідами (домогосподарствами) у вигляді частини власного доходу, що залишається в них понад поточне споживання. Такі заощадження можуть здійснюватись у вигляді різних фінансових активів: облігацій, акцій, векселів, а також вкладень грошей на різні заощаджувальні рахунки. Власники фінансових активів чи заощаджень у результаті надання грошового капіталу у тимчасове користування фірмам отримують деякий дохід, рівень якого характеризує процентна ставка — щорічний дохід від різних фінансових активів.

Особливістю землі як економічного ресурсу є її обмеженість. Тому земля виокремлюється в якості особливого, відмітного від інших виробничого фактору, тобто відокремлюється від фізичного капіталу на основі того, що вона не може бути створена або відтворена людиною.

Розглянемо мотиви поведінки фірми на ринку грошового капіталу.

Для спрощення аналізу здійснимо такі припущення: по-перше, будемо вважати, що ринок грошового капіталу є досконало конкурентним, і тому фірма може позичати або кредитувати за рівною відсотковою ставкою; по-друге, нехай горизонт планування фірми обмежується поточним (0) і майбутнім (1) періодами.

Попит фірми на грошовий капітал

При розгляді найпростішої ситуації, коли фірма може реалізувати лише один інвестиційний проект, який потребує у поточному періоді витрат

0 R за наявної кількості власних коштів фірми

0 B у принесе у майбутньому дохід

1 R. У разі здійснення інвестиційного проекту чистий дохід фірми становитиме: у разі його відхилення він складатиме:

Тоді умовою прийняття фірмою інвестиційного проекту є виконання нерівності: або

Якщо здійснити подальші перетворення отриманої умови прийняття проекту, отримаємо: iRRR

00 ?? , або ir? .

Якщо величину

00 )(RRRr?= прийняти за доходність інвестиційного проекту, умова його прийняття значно спрощується: i R RR ? ?

0

0 .

Якщо величину

00 )(RRRr?= прийняти за доходність інвестиційного проекту, умова його прийняття значно спрощується:

Отже, інвестиційний проект потребує реалізації, якщо віддача від вкладання грошей фірми є вищою від їх надання в борг.

Графічне представлення такої ситуації наведено на рис. 10.7, коли по вісі абсцис відкладається різниця між необхідною для здійснення інвестиційного проекту сумою грошей

0 R у наявними власними коштами фірми

0 B (h), а по вісі ординат — значення процентної ставки і.

Рис. 10.7. Крива попиту-пропонування грошових коштів фірми, що розглядає один інвестиційний проект

При ri? фірма здійснюватиме інвестиційний проект і пред’явить попит на грошові активи у розмірі

00 BR?. Якщо ж процентна ставка перевищуватиме доходність проекту, фірма відмовиться від нього та надаватиме в кредит наявну кількість власних коштів

0 B.

Отже, фірма залежно від значення процентної ставки може виступати на ринку грошового капіталу як з боку попиту, так і з боку про позиції. Ким саме виступатиме кожен суб’єкт ринку грошових коштів (кредитором або позичальником), визначається рівноважним рівнем процентної ставки.

Основними елементами сукупного попиту на землю

СУК D є сільськогосподарський попит (попит на землю, яку можна використовувати для землеробства),

СГ D, і несільськогосподарський попит (попит на землю, призначену для будівництва будівель і споруд),

НСГ D (рис. 10.8), і крива сукупного попиту на землю визначається горизонтальним сумуванням кривих

СГ D і

НСГ D. Від’ємний нахил кривої сільськогосподарського попиту на землю пояснюється тим, що по мірі збільшення обсягів використання землі для землеробства за фіксованого рівня розвитку техніки та технології необхідним є перехід від кращих за родючістю земель до середніх і навіть гірших.