•
Основні терміни і поняття: грошові кошти; грошові фонди; комерційний розрахунок; організація фінансів підприємств; фінанси підприємств; фінансова інвестиція; фінансова діяльність підприємств; операційна діяльність; фінансовий механізм; фінансові ресурси; фінансова робота на підприємстві; функції фінансів підприємств.
1.1. Сутність і функції фінансів підприємств
Фінансам підприємств як складовій фінансової системи належить визначальне місце у структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється валовий внутрішній продукт, матеріальні та соціальні блага, національний дохід — основні джерела фінансових ресурсів. Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни.
Фінансам підприємств, як і фінансам у цілому, властиві певні загальні та специфічні ознаки. Треба брати до ува ги також і особливості, зумовлені функціонуванням фінансів у різних сферах економіки. Загальною ознакою фінансів підприємств є те, що вони виражають сукупність економічних (грошових) відносин, пов’язаних з розподілом вартості валового внутрішнього продукту. Специфічні ознаки фінансів підприємств виражають грошові відносини, що залежать від первинного розподілу вартості валового внутрішнього проду кту, формування та використання грошових доходів і децентралізованих фондів. Особливості фінансів підприємств також зумовлені їхнім функціонуванням у різних галузях економіки.
Фінанси підприємств безпосередньо пов’язані з рухом грошових коштів. Досить часто поняття «фінанси підприємств» ототожнюється з грошовими коштами, наявними фінансовими ресу рсами. Однак самі кошти, чи фінансові ресурси, не розкривають поняття «фінанси», якщо не з’ясувати суті економічної природи останніх. Такими суттєвими властивостями, які лежать в основі фінансів, є закономірності відтворювального процесу та грошові відносини, що виникають між учасниками суспільного виробництва на всіх стадіях процесу відтворення, на всіх рівнях господарювання, у всіх сферах су спільної діяльності. Однак не всі гро
1
Основи фінансів підприємств шові відносини належать до фінансових. Грошові відносини перетворюються на фінансові, коли рух грошових коштів стає відносно самостійним. Таке відбувається в процесі формування, розподілу, використання грошових доходів та фондів згідно з цільовим призначенням у формі фінансових ресурсів.
До фінансів належать такі групи грошових відносин:
• пов’язані з формуванням статутного капіталу суб’єктів господарювання;
• пов’язані з формуванням та розподілом грошових доходів: виручки, валового та чистого доходу, прибутку, грошових фондів підприємств;
• ті, що виникають у підприємств з державою з приводу податкових та інших платежів у бюджет та цільові фонди, бюджетного фінансування, одержання субсидій;
• які виникають між суб’єктами господарювання у зв’язку з інвестуванням у цінні папери та одержанням з них доходів, здійсненням пайових внесків та участю в розподілі прибутку від спільної діяльності, одержанням і сплатою штрафних санкцій;
• які формуються в підприємств з банками, страховими компаніями у зв’язку з одержанням та погашенням кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання коштів, а також у зв’язку зі страховими платежами та відшкодуваннями за різними видами страхування;
• ті, що формуються в підприємств за рахунок внутрішньогосподарського розподілу доходів.
Отже, об’єктом фінансів підприємств є економічні відносини, пов’язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів. Суб’єктами таких відносин можуть бути підприємства та організації, державне казначейство, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, ау диторські організації, інші суб’єкти господарювання, які є юридичними особами.
У процесі відтворення (виробництва, розподілу, обміну та споживання) відбувається розподіл вартості валового внутрішнього продукту за цільовим призначенням, а також розподіл його між державою та суб’єктами господарювання, кожен з яких одержує свою частку виробленого продукту в грошовій формі. Отже, гроші створюють у мови для появи фінансів як самостійної сфери грошових відносин, як системи виробничих відносин.
Безпосередньою сферою фінансових відносин підприємств є процеси первинного розподілу вартості валового внутрішнього
продукту (c + v + m), коли вона розподіляється на вартість матеріальних витрат с, необхідного продукту v, додаткового продукту m.
При цьому утворюються різні доходи, грошові фонди. З допомогою фінансів у су продукту (c + v + m), коли вона розподіляється на вартість матеріальних витрат с, необхідного продукту v, додаткового продукту m.
При цьому утворюються різні доходи, грошові фонди. З допомогою фінансів у су
2 коштів, які набирають специфічної форми фінансових ресурсів, що нагромаджуються в суб’єктів господарювання та в держави.
Фінанси підприємств — це економічні відносини, пов’язані з рухом грошей, формуванням грошових потоків, розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб’єктів господарювання в процесі відтворення.
У процесі відтворення фінанси підприємств як економічна категорія виявляються та виражають свою сутність, свою внутрішню властивість через такі функції: ? формування фінансових ресурсів у процесі виробничогосподарської діяльності; ? розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, для виконання своїх фінансових зобов’язань перед бюджетом, банками, суб’єктами господарювання; ? контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення.
Формування фінансових ресурсів на підприємствах відбувається за створення статутного капіталу, а також під час розподілу грошових надходжень унаслідок повернення авансованих коштів у основні та оборотні засоби, використання доходів на формування резервного фонду. У зв’язку з цим поняття «формування» та «розподіл» доцільно розглядати як єдиний процес у су спільному виробництві. Утворення грошових фондів завжди передбачає розподіл валових доходів.
Формування та використання фінансових ресурсів на підприємствах — це процес утворення грошових фондів для фінансового забезпечення операційної, інвестиційної діяльності, виконання фінансових зобов’язань перед державою та іншими суб’єктами господарювання.
Відомо, що будь-які ресу рси обмежені, і досягти бажаного ефекту можна не тільки регулюванням їхнього обсягу, а й через установлення оптимального співвідношення різних ресурсів. З усіх видів ресурсів фінансові мають першорядне значення, оскільки це єдиний вид ресурсів підприємства, що трансформується безпосередньо і з мінімальними затратами часу в будь-який інший вид ресу рсів.
Рух грошових потоків кількісно відображає всі стадії процесу відтворення через формування, розподіл та використання грошових доходів, цільових фондів. Отже, фінанси є безвідмовним індикатором виникнення вартісних диспропорцій: дефіциту грошових коштів, неплатежів, нецільового використання коштів, збитків та інших негативних явищ у процесі фінансовогосподарської діяльності підприємств. Інакше кажу чи, фінансам властива потенційна здатність контролювати фінансовогосподарську діяльність підприємств. Завдання фінансових
3
Основи фінансів підприємств служб підприємств полягає в якнайповнішому використанні цих властивостей фінансів для організації дійового фінансового контролю.
Контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів випливає з притаманної фінансам здатності об’єктивно відображати кількісні й вартісні пропорції виробництва та реалізації продукції, робіт, послуг. Зокрема, напрямки та використання фінансових ресурсів пов’язані з виконанням зобов’язань підприємств перед фінансово-кредитною системою та су б’єктами господарювання. Грошовий контроль взаємовідносин між підприємствами та організаціями в процесі оплати поставлених товарів, наданих послуг, виконаних робіт дає змогу негайно встановити, чи дотримано умови господарських угод.
За умов ринкової економіки, коли підприємства мусять самостійно розв’язу вати проблеми фінансового забезпечення власної виробничо-господарської та інвестиційної діяльності, значно зростає роль фінансів підприємств. До найважливіших завдань останніх належить забезпечення стабільності економіки країни.
Це досягається за оптимізації розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту як на рівні підприємств, так і на загальнодержавному рівні. На макроекономічному рівні фінанси підприємств забезпечують форму вання фінансових ресурсів країни через бюджет та позабюджетні фонди.
Важливою є роль фінансів підприємств у забезпеченні збалансованості в економіці країни матеріальних та грошових фондів, призначених для споживання та нагромадження. Забезпечення такої збалансованості великою мірою впливає на стабільність національної валюти, грошового обігу, стану розрахунковоплатіжної дисципліни.
Фінанси, беручи у часть у вартісному розподілі створеного внутрішнього валового продукту, забезпечуючи формування та використання доходів і грошових фондів, безпосередньо пов’язані з іншими економічними категоріями та інструментами господарського механізму: комерційним розрахунком, ціною, кредитом. Саме тому фінанси підприємств можуть бути важливим інструментом економічного стимулювання, контролю за станом економіки країни та управління нею.
Фінанси є чи не найсуттєвішим складником системи у правління економікою. Без фінансів неможливо забезпечити індивідуальний оборот виробничих фондів на розширеній основі, запроваджувати науково-технічні досягнення, стимулювати інвестиційну діяльність, регулювати структурну перебудову економіки.
Обов’язковими передумовами ефективного функціонування
4 ? різноманітність форм власності; ? свобода підприємництва та самостійність у прийнятті рішень; ? вільне ринкове ціноутворення та конкуренція; ? самофінансування підприємництва; ? правове забезпечення правил економічної поведінки всіх суб’єктів підприємницької діяльності; ? обмеження і регламентація державного втручання в діяльність підприємств.
Життя довело ефективність ринкового механізму в забезпеченні збалансованості економіки, раціонального використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів. Ринкова система, безумовно, сприяє створенню гнучких виробництв, які здатні легко адаптуватись до запитів споживачів та досягнень науковотехнічного прогресу.
