Posibniki.com.ua Мікроекономіка Моделювання економічних процесів ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ З ДОРОГОЦІННИМИ МЕТАЛАМИ ТА КОШТОВНИМ КАМІННЯМ


< Попередня  Змiст  Наступна >

ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ З ДОРОГОЦІННИМИ МЕТАЛАМИ ТА КОШТОВНИМ КАМІННЯМ


— Arthur D. Little, Limited. Cambridge. Надійшла до редакції: 02.02.2006 р. У статті розглянуто чинники, що сприяють розвитку операцій з дорогоцінними металами та камінням. Детально висвітлено операції з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням, які здійснюють банки України.

Ключові слова: дорогоцінні метали, коштовні каміння, банківські операції.

Розбудова державності і здійснення ринкових перетворень в економіці України вимагають значних інвестиційних ресурсів, значна частина яких формується за рахунок грошових заощаджень. Їх використання як інвестиційного джерела тісно пов’язане із залученням грошових заощаджень до банківської системи, а також захистом заощаджень від знецінення. Певною мірою вирішенню зазначених питань сприяє здійснення банками операцій із дорогоцінними металами та коштовним камінням.

Практика свідчить: дедалі більша кількість банків України здійснює операції з коштовними металами, що пов’язано з низкою причин. Одна з них — те, що економічні та політичні фактори впливають на ціну дорогоцінних металів значно менше, ніж на національну валюту будь-якої держави. Слід ураховувати, що споконвіку дорогоцінні метали та коштовне каміння були надійним засобом збереження заощаджень, захистом їх від інфляції. Здавна люди дарували одне одному вироби з дорогоцінних металів і каміння.

Сприяє розвитку операцій українських банків з дорогоцінними металами нерозвинутість та/або відсутність альтернативних способів збереження заощаджень, зокрема нерозвинутість ринку цінних паперів. Коливання курсів основних іноземних валют спонукає частину громадян розміщувати заощадження в банківські метали, незважаючи на те, що вони менш ліквідна (порівняно з вільноконвертованою валютою) форма заощаджень. Ба більше, банківські зливки завжди продаються та купуються банками з різницею приблизно 10—15 % залежно від кон’юнктури ринку.

Незважаючи на вищеза значені та інші фактори, що стримують чи сприяють розвитку операцій з банківськими металами, банки в своїй діяльності дедалі більше уваги приділяють подальшому розвитку цих операцій. Це дозволяє банкам зокрема залучати нових клієнтів, диверсифікувати свої доходи, підвищувати якість обслуговування своїх клієнтів і сприятиме захисту заощаджень населення від знецінення, а також залученню в активний обіг як національної, так і іноземної валюти, що перебуває на руках у населення та є значними сумами.

Дорогоцінні метали

— це золото, срібло, платина і метали платинової групи у будь-якому вигляді та стані. Коштовне каміння — це природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах). Операції з дорогоцінними металами та коштовним камінням включають дії, пов’язані з: виникненням і припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали та каміння; надходженням дорогоцінних металів та каміння до місць їх зберігання, а також зберіганням і відпуском у встановленому порядку дорогоцінних металів та каміння; зміною вмісту або фізичного стану дорогоцінних металів та каміння у будь-яких речовинах і матеріалах під час їх видобутку, виробництва та використання; ввезенням дорогоцінних металів і каміння у країну з-за кордону та вивезенням їх з неї.

Банки здійснюють на ринку дорогоцінних металів операції з банківськими металами. До них належать золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Найвищими пробами банківських металів визнаються проби не нижче ніж: для золота — 995,0; для срібла — 999,0; для платини та паладію — 999,5. Торгівля металами на ринку здійснюється тільки в регламентованій стандартній формі, тобто у сфері стандартних і мірних зливків, а також монет вітчизняного та іноземного виробництва, якість металу яких відповідає вимогам до проби відповідного металу. Стандартні зливки повинні відповідати світовим стандартам якості, насамперед прийнятим Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів. Мірні зливки (міні-зливки) — це зливки масою 1 кг і менше та відповідним вмістом у них чистого дорогоцінного металу не нижче ніж: для золота — 999,9; для срібла — 999,0; для платини і паладію — 999,5.

До операцій та послуг з банківськими металами, які можуть виконувати банки, відносять такі.

1. Відкриття клієнтам кореспондентських, вкладних (депозитних) та поточних рахунків у банківських металах. Кореспондентські рахунки відкриваються одним уповноваженим банком іншому для здійснення операцій з банківськими металами. Кореспондентські рахунки в банківських металах відкриваються в уповноважених банках; в НБУ; у банках-нерезидентах.

Вкладний (депозитний) рахунок відкривається уповноваженим банком клієнту на договірній основі для зберігання банківських металів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під певний процент (дохід) відповідно до умов договору.

Поточний рахунок відкривається уповноваженим банком клієнту на договірній основі для зберігання банківських металів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

2. Депозитні операції здійснюються у тому разі, коли необхідно залучити метал на рахунок або, навпаки, розмістити на певний термін. Для цього використовуються металеві рахунки. Якщо у клієнта беруться метали у фізичній формі для тимчасового зберігання, то йому відкриваються металеві рахунки відповідального зберігання типу «Allocated», тобто «З розміщенням». Характерним для цих рахунків є те, що на них обліковується метал, який зберігається в даному банку, причому останній не має права використовувати цей метал і повертає власнику саме ті зливки, які отримав на зберігання.

Для здійснення операцій з «безготівковим» металом використовуються рахунки типу «Unallocated», тобто «Без розміщення». На таких рахунках облік ведеться у грамах чи унціях, а не в конкретних зливках. Фактично такі метале ві рахунки знеособлені, метали на них мають лише кількісну характеристику маси (для монет — кількість у штуках) і вартісну балансову оцінку. Підставою для зарахування дорогоцінних металів на знеособлені металеві рахунки може бути їх поставка у фізичній формі, перерахунок з інших знеособлених рахунків, продаж металів клієнтові чи їх придбання банком. Отримати метал клієнт може в даному банку, банкахкореспондентах або у світових центрах торгівлі дорогоцінним металом, зокрема Лондоні (Loco London), Цюріху (Loco Z?rich), Нью-Йорку (Loco New York).

Банки можуть випускати золоті сертифікати, які свідчать про депонування золота в банку. Вони підлягають вільному обміну на зазначену в них кількість золота або грошовий еквівалент золота за ринковою ціною. Золоті сертифікати переважно іменні, однак передбачається право їх передавання шляхом відповідного напису. Вони можуть випускатися замість депонованих монет, а також золота, яке зберігається в інших країнах з метою фактичного гарантування на випадок його блокування чи націоналізації. Операції із золотими сертифікатами вигідні банкамемітентам, тому що дають комісійний дохід, розши рюють клієнтуру, підвищують репутацію банку. Різновидом золотих сертифікатів є ощадна книжка, яка видається власникові депонованого золота, що дає змогу здійснювати багаторазові операції з ним. Під час здійснення операцій з банківськими металами проценти за вкладами у банківських металах сплачуються як у банківських металах, так і в грошовій формі на умовах, визначених депозитним договором.

3. Операції з надання кредитів у банківських металах здійснюються через поставки їх у фізичній формі або зарахування на знеособлені рахунки в обмін на зобов’язання зворотної поставки відповідного металу в термін, зазначений у договорі. Погашення кредитів у банківських металах може здійснюватися у формі фізичної поставки за допомогою перерахування банківських металів із металевих рахунків позичальника чи придбання банком за грошові кошти позичальника металу в іншого учасника міжбанківського ринку для погашення раніше одержаного кредиту.

Банки мо жуть кредитувати позичальника і під заставу золотого депозиту. Видача та погашення кредиту здійснюється в грошовій формі, а золото є формою забезпечення виконання зобов’язань у кредитних правовідносинах.

4. Операції з монетами з дорогоцінних металів. Банки здійснюють продаж клієнтам вітчизняних та іноземних монет з дорогоцінних металів, а також викуповують у них такі монети, звісно, за нижчою ціною. Центральні банки, як правило, є оптовими постачальниками монет для уповноважених дистриб’юторів, роль яких виконують насамперед комерційні банки.

Ринок монет із дорогоцінних металів включає монети нумізматичні, напівнумізматичні, обігові та зливкові. Останні три види монет ще називають інвестиційними або тезавраційними, оскільки вони використовуються практично для нагромадження абстрактної вартості шляхом інвестування грошових коштів у монети з дорогоцінних металів, особливо золота.

Продаж монет здійснюється з премією, розмір якої залежить від багатьох факторів, зокрема якості монет. Так, американська система класифікації якості монет «Червона книга» включає три типи рейтингів: базові, додаткові та нумізматичні. Найвища якість за базовим рейтингом — «proof», тобто монети із дзеркальною поверхнею, виразним зображенням малюнка. Додатковий рейтинг може бути «proof like» (подібна до високопробної), тобто монети поза обігом, але так якісно викарбувані, що нагадують високопробні. Згідно з нумізматичними рейтингами монета може бути «extremely rare» (екстремально рідкісною), тобто майже унікальною, існує лише кілька екземплярів.

В Україні виключне право на виготовлення (зокрема інвестиційних, пам’ятних, ювілейних, сувенірних тощо), випуск в обіг і реалізацію монет надане Національному банку України. НБУ реалізує монети та сувенірну продукцію за роздрібними цінами банкам України, їх філіям, іншим юридичним і фізичним особам. Реалізація монет за оптовими цінами здійснюється дистриб’юторам НБУ за умови придбання партії монет, кількість яких визначається НБУ. Реалізація монет здійснюється за цінами, що враховують вартість їх виготовлення, якість виготовлення (карбування) монет, інші фактори. НБУ визначені такі категорії якості карбування монет: пруф; пруф-лайк; брильянт-анциркулейтед; спеціальний анциркулейтед; анциркулейтед.

5. Операції спот (spot)

— це операції з купівлі-прода жу дорогоцінних металів, що здійснюються контрагентами на умовах зарахування/списання металу та валюти з рахунків на рахунки на другий робочий день після укладення угоди. Умови розрахунків спот є зручними для контрагентів: протягом поточного та наступного дня обробляється необхідна документація, оформлюються платіжні та інші доручення для виконання умов угоди.

Розвиток та вдосконалення засобів зв’язку, систем електронних міжбанківських розрахунків, комп’ютерна обробка інформації дають змогу значно прискорити розрахунки за укладеними угодами. Результатом цього стала можливість здійснення операцій з купівлі-продажу банківських металів уповноваженими банками на умовах «тод» (today «сьогодні на сьогодні») та «том» (tomorrow «сьогодні на завтра»). 6. Для страхування ризиків курсових коливань банки використовують строкові операції з банківськими металами, тобто угоди, в яких сторони домовляються про постачання банківських металів у майбутньому за ціною, зафіксованою в момент їх укладення. Строкові операції поділяються на ф’ючерсні, опціонні та форвардні.

Ф’ючерсні операції — це угоди з купівлі-продажу металу у майбутньому між двома сторонами за раніше обумовленою ціною, які укладаються на біржових ринках. Особливістю ф’ючерсних угод є те, що вони стандартизовані і поставки металу відбуваються в точно визначені терміни. Поставка металу повинна здійснюватися через розрахункову палату біржі, яка гарантує виконання зобов’язань за угодами всіма сторонами. Сторона, яка зобо в’язана виконати поставки базового активу, називається продавцем ф’ючерсного контракту. Сторона, яка зобов’язана перерахувати грошові кошти проти поставки активу, називається покупцем. Вважають, що покупець займає довгу позицію, а продавець — коротку. Довга або коротка позиції можуть бути закриті за допомогою рівнозначної за обсягом протилежної угоди з тим самим активом, тобто офсетної угоди. Ця угода ліквідує попередню позицію, тобто зобов’язання відносно купівлі-продажу активу в день виконання. Але в цьому випадку виникають курсові прибутки (збитки), які визначаються на основі ціни відкриття і закриття позиції та її обсягу. Отже, кожен учасник ф’ючерсної угоди має можливість: закрит и позиції через укладення офсетної угоди; поставити або прийняти базовий актив, який був предметом ф’ючерсної угоди.

Мета проведення ф’ючерсних операцій полягає, по-перше, в страхуванні ризиків від несприятливих змін курсів (цін) на базовий актив; по-друге, у проведенні спекулятивних операцій.

7. Опціони — право (але не обов’язок) продати чи придбати певну кількість золота за певною ціною на певну дату (європейський опціон) або протягом усього обумовленого строку (американський опціон). Продавець опціону продає контрагентові права на виконання угоди чи відмови від неї, за що отримує від покупця премію.

Розрізняють два види опціонів: ? опціон пут (put), тобто опціон на продаж, який дає покупцеві опціону право на продаж металу за ціною виконання чи право відмовитися від його продажу. Він захищає власника від зниження цін на метали; ? опціон кол (call), тобто опціон на купівлю, дає покупцеві опціону право придбати метал за ціною виконання чи відмовитися від його купівлі. Цей опціон захищає власника від підвищення цін на метали.

Хеджування за допомогою опціонів полягає у такому. Якщо банк хеджує себе від підвищення в майбутньому ціни металу, він або купує опціон кол, або продає опціон пут. Якщо ж банк хеджує себе від зниження ціни металу, він повинен або купити опціон пут, або продати опціон кол.

8. Форвардні угоди передбачають продаж (купівлю) металу на термін, що перевищує другий робочий день після укладення угоди. Укладення форвардної угоди означає, що одна зі сторін бере на себе зобов’язання здійснити поставку певної кількості металу на дату, обумовлену в угоді, але віддалену проміжком часу від дати укладення угоди, а інша сторона зобов’язується прийняти поставку за обумовленою в угоді ціною. Метою укладення форвардної угоди покупцем металу є страхування від підвищення в майбутньому ціни на метал на спотовому ринку, а продавцем металу — страхування від падіння в майбутньому ціни металу на ринку спот.

Хоча форвардні угоди є обов’язковими для виконання, банк не має твердої гарантії виконання клієнтом своїх зобов’язань, тому форвардні угоди пов’язані з певним ризиком. Для банку — це ризик, що клієнт відмовиться чи буде не в змозі виконати форвардний контракт. Для клієнта ризик полягає в тому, що він не матиме достатньо коштів для виконання угоди (адже форвардні угоди є обов’язковими для виконання). Різновидом форвардних угод є форвардні контракти за процентними ставками (FRA), тобто це двостороння угода, за якою контрагенти беруть на себе зобов’язання обмінятися на певну дату в майбутньому платежами на підставі короткострокових процентних ставок, одна з яких є твердою, а інша — плаваючою. Сума цих платежів розраховується відносно контрактного номіналу, а в умови контракту закладено певний форвардний період, тобто період, який починається з обумовленої дати в майбутньому. Основна мета таких угод у хеджуванні процентної ставки, що пов’язано з тим, що на ринку дорогоцінних металів відбуваються коливання процентних ставок за золотими кредитами та депозитами.

Різновидом операцій з банківськими металами, які поєднують пото чні та строкові операції, є угоди своп.

9. Операції типу своп (swap) — це одночасна купівля і продаж дорогоцінного металу. Такі операції поділяються на три види: ? своп у часі або фінансовий своп — це купівля (продаж) однієї і тієї самої кількості металу на умовах спот проти продажу (купівлі) на умовах форвард; ? своп за якістю металу передбачає одночасну купівлю (продаж) металу однієї якості, наприклад золота проби 999,9 проти продажу (купівлі) золота іншої якості, наприклад проби 999,5. Сторона, яка продає золото вищої якості, отримуватиме премію; ? своп за місцезнаходженням металу передбачає купівлю-продаж золота в одному місці, наприклад, Локо-Лондон, проти продажу (купівлі) золота в іншому, наприклад, Локо-Цюріх, за існування різниці цін на метал однакової якості у двох зазначених пунктах.

10. Банки можуть здійснювати обмін зливків (зливка) банківського металу на зливки (зливок) цього самого металу меншої (більшої) маси, однак загальна маса банківського металу, що обмінюється, має залишатися незмінною.

На прохання клієнтів банки можуть здійснювати операції, пов’язані з конвертацією одного виду банківського металу в інший.

11. Банки можуть здійснювати перевезення дорогоцінних та банківських металів між установами інших банків і клієнтами банків силами та засобами власного підрозділу перевезення валютних цінностей і інкасації коштів.

12. Банки надають клієнтам послуги, пов’язані зі зберіганням банківських металів у власних сховищах або у сховищах інших уповноважених банків.

13. Операції з дорогоцінними металами, що скуповуються у населення у виробах і брухті, здійснюють банки, які мають відповідне обладнання, умови та кваліфікованих експертів. Скуповування дорогоцінних металів здійснюють зокрема територіальні управління НБУ з подальшим передаванням цінностей до Державної скарбниці Украї ни.

Перелік цінностей, які можуть скуповуватися банками у населення, визначається чинним законодавством та нормативно-правовими актами НБУ.

Операції банків з дорогоцінним камінням не набули широкого розвитку, що пов’язано з різними чинниками. Закон України «Про Національний банк України» передбачає, що НБУ є зберігачем державного золотого запасу, а також дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, інших коштовностей. НБУ зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінні метали і камені та інші коштовності, пам’ятні й інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому та зовнішньому ринках без квотування і ліцензування.

Банки можуть здійснювати перевезення дорогоцінного каміння між установами інших банків і клієнтами, надавати послуги з відповідального зберігання, здійснювати скуповування цінностей із вставками з дорогоцінного каміння першого порядку.

Насамкінець зазначимо, що залучення грошових коштів до активного господарського обігу через здійснення банками операцій з дорогоцінними металами і камінням є справою важливою й актуальною та сприятиме виконанню завдань, що стоять пере д економікою країни. Література

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 р. № 2121-ІІІ // Урядовий кур’єр. — 2001. — 17 січня. — С. 5

—13.

2. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. № 679-ХІУ // Урядовий кур’єр. — 1999. — 1 липня. — С. 1—9.

3. Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами: Затв. постановою Правління НБУ № 325 від 6.0

8.2003 р. Надійшла до редакції: 18.01.2006 р. УДК 657.633 В. Г. Лінник, д-р екон. наук, проф.,

Т. П. Михайлова, канд. екон. наук, доц.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ОБЛІК ПО ЦЕНТРАХ ВИТРАТ І ЦЕНТРАХ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НА ГАЗОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
СУТНІСТЬ ТЕХНІЧНОГО ОНОВЛЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
БАЛАНС БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ ЯК ЕЛЕМЕНТ МЕТОДУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ
МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ У ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРІ
РОЛЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ У РОЗВ’ЯЗАННІ ПРОБЛЕМ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНЕ ТОРГОВЕЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)