Відомо, що загальним мірилом кількості затраченої праці для всіх видів суспільно корисної діяльності людей є робочий час.
нтроль. Судовий експерт повинен зіставляти дані фінансової звітності з відповідними регістрами синтетичного обліку, а останні, в свою чергу, з даними аналітичного обліку та первинними документами, що відображають ті операції, які цікавлять слідство.
Робочий час не може бути безмежним, він завжди коливається між фізичними і соціальними границями. Виходячи з цього, нормальною визначається така тривалість праці упродовж дня, тижня, яка не завдає шкоди нормальному існуванню та розвитку людини.
Робочий час — це категорія, яка має фізичні параметри, зокрема тривалість; по-друге, робочий час завжди пов’язується з діяльністю людини, тобто використання цього проміжку часу, власне, спрямовано на досягнення певного корисного результату (наприклад, створення конкретного продукту, приріст наукового знання, навчання інших людей тощо); по-третє, робочий час як такий визначається не довільно, а має правові підстави; почетверте, робочий час, як правило, пов’язується зі знаходженням працівника на визначеному йому конкретному робочому місці; по-п’яте, робочий час впливає на безліч елементів соціального статусу працівника [1, с. 461].
Сьогодення при вирішенні питання робочого часу потребує більш повного врахування глобалізації та широкого впровадження інформаційних технологій у сферу обслуговування, зростання впровадження новітніх технологій, які забезпечують раціональне використання робочого часу.
Питання раціонального використання робочого часу є складовою процесу організації виробництва та основним сегментом управління персоналом.
Раціональне використання робочого часу дасть можливість одночасно вирішувати дві основні задачі — досягнути максимального результату за мінімальний час і відтворити нормальне суспільне положення працюючих [2, с. 25].
Раціональне використання робочого часу є головним резервом зростання продуктивності праці, визначається високою ефективність, тому що дає змогу збільшити випуск продукції без додаткових інвестицій.
Відпрацьований працівниками час є основним та універсальним вимірником праці. Рівень обліку робочого часу впливає на ефективність виробництва, стан трудової дисципліни та є одним з основних державних регуляторів.
Оперативний облік явок і неявок робітників з різних причин, наднормових годин, запізнень, передчасних залишень ро-
Безсумнівно, робочий час, як обов’язкова умова праці, значною мірою визначає рівень життя працівників. Так, від його тривалості залежить кількість вільного часу — часу для відпочинку, задоволення культурних та інших потреб людини.
Системний і достовірний облік робочого часу створює інформаційну базу для кількісного і якісного аналізу ефективної роботи персоналу підприємства [3, с. 3].
Недоліки в обліку робочого часу не тільки не дозволяють оцінити фактичні резерви економії праці, але іноді впливають на достовірність оцінювання діяльності всього підприємства.
Аналіз використання робочого часу виконується за двома напрямками: виявлення витрат робочого часу і непродуктивності використання робочого часу [5, с. 463].
Нормативно-правове регулювання робочого часу здійснюється на рівні законів, підзаконних актів, колективно-договірного регулювання умов праці та угодою сторін трудового договору.
Слід відзначити, що нормативно-правове регулювання робочого часу засноване на нормуванні його тривалості, тобто визначенні тривалості часу, що підлягає відпрацюванню протягом конкретного календарного періоду.
Сьогодні трудове законодавство знаходиться на новому етапі свого розвитку: відбувається трансформація, перегляд окремих його положень у зв’язку з реаліями сьогодення, зокрема, в частині визначення тривалості робочого часу працівників.
Література
1. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік [Текст] : підручник / Ф. Ф. Бутинець, А. М. Герасимович, Н. М. Малюга; за ред. Ф. Ф. Бутинця. — 8-ме вид., доп. і перер. — Житомир: Рута, 2009. — 911 с.
2. Вербило О. Ф. Удосконалення обліку праці та її оплати [Текст] / О. Ф. Вербило, Л. В. Мельянкова // Бухгалтерія в сільському господарстві. — 2010. — № 17.
— С. 25–29.
3. Катеринець Н. Облік праці за новими формами / Н. Катеринець // Дебет — Кредит. — 2009. — № 5.
— С. 3–4.
4. Саух І.В. Документальне забезпечення розрахунків з оплати праці / І.В. Саух // Вісник ЖДТУ. — 2011. — №1 (19). — С. 311–319.
5. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність [Текст] : Підручник. — 2-ге вид. Допов. і перероб. — К.: Алерта, 2007. — 957 с.