В данной статье исследуется вопрос инвестиционно-инновационных процессов, их взаимосвязь и взаимообусловленность с общеэкономическими показателями роста (снижения). Даётся краткая характеристика основным составным этого процесса, анализируется мировая практика относительно структуры финансирования инноваций, а также исследуются отдельные аспекты ивестиционно-инновационных процессов в Украине. In this article there is investigated the question related to investment and innovation processes, their interrelation and correlation with economic figures of increase (decrease). It is given a short characteristic of principal components of this process, it is analyzed the world practice regarding the structure of innovation financing as well as it is investigated the separate aspects of investment and innovation processes in Ukraine.
Ключові слова: інвестиції, інновації, структура фінансування інновацій, інноваційний ризик, інвестиційно-інноваційний процес
Для досягнення сталого економічного зростання Україні вкрай необхідні нові капітальні вкладення, інвестиційні потоки, які могли б забезпечити таке зростання. Причому маються на увазі не просто «інвестиції», а інвестиції нової якості — «інноваційні інвестиції». В іншому випадку Україна знов отримає процес простого відтворення технічних та технологічних «динозаврів», нехай і у вигляді нових споруд та обладнання, але таких, що не відповідають світовим нормам і стандартам, за допомогою яких не можливо виробити конкурентоздатні товари та послуги, та не можливо забезпечити подальший економічний розвиток.
Завдання подальшого розвитку економіки України в сучасних умовах не можливо вирішити без врахування новітніх процесів глобалізації і інтернаціоналізації. Незалежно від рівня економічного розвитку будь-яка країна має намір залучити іноземні інвестиції з метою отримання певного ефекту. Як свідчить світова практика з середини 80-х років у світі спостерігається швидке зростання інвестиційних потоків, головним чином — прямих зарубіжних інвестицій. На початок ХХІ сторіччя прямі зарубіжні інвестицій зростали щорічно в середньому на 40,8 %, тоді як на початок 90-х років минулого сторіччя — лише на 20,8 % [1, с. 15]. При проведенні залучень капіталу велику роль відіграють макроекономічні чинники та
119 УДК 330.341.2:336.531(477)В. М. Радзієвська, канд. екон. наук, доц. кафедри фінансів,
Питання якості інвестицій, тобто питання інноваційного характеру інвестицій, набуло особливої актуальності у час підвищення значення інформації та новітніх технологій у будь-яких сферах економічного життя.
Поняття «інновація», за І. Т. Балабановим [2, с. 7], означає нововведення, тобто реалізований на ринку результат діяльності щодо створення нового продукту або нової технології. При цьому будь-який новий об’єкт представляє собою матеріалізовану інформацію, тобто інформацію, яка перетворюється в нову реальність. Інноваційні процеси можна розглядати на світовому, національному, регіональному рівнях, можна вирізняти галузевий рівень та рівень окремо взятого підприємства. При цьому важливим буде вирішення питання фінансування інноваційної діяльності та визначення рівня інноваційного ризику.
При проведенні інноваційної діяльності відбувається взаємодія держави, приватного сектора та університетів. Залежно від ролі держави, загального стану економічного розвитку спостерігається певний пропорційний розподіл у фінансуванні окремих видів інновацій (за секторами економіки) переважно з боку держави, приватного сектора та зарубіжних джерел. Щодо світової практики, то зменшення питомої ваги державних коштів у фінансування промислових інноваційних робіт було найбільш швидким у США, де на протязі 10 років — з 1987 по 1996 р. — вона скоротилася вдвічі, за іншими країнами розподіл джерел фінансування відбувався наступним чином (табл. 1) [3, с. 216—217].
Таблиця 1
ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ РОБІТ
В ПРОМИСЛОВОСТІ КРАЇН «ВЕЛИКОЇ СІМКИ», 1997 Р., %
| Джерела фінансування |
США |
Японія |
Німеччина |
Франція |
Великобританія |
Італія |
Канада |
| Компанії |
74,5 |
98,6 |
90,1 |
75,5 |
68,8 |
78,2 |
72,6 |
| Уряд |
15,5 |
1,3 |
7,8 |
13,1 |
9,6 |
13,2 |
7,1 |
| Зарубіжні джерела |
10,5 |
0,1 |
2,1 |
11,4 |
21,6 |
8,6 |
20,3 |
| Всього |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
Складено за: Science and Engineering Indicators, 2000. National Science Board. Wash., 2000. P. A-115, 166.
інвестиційна політика країни, яка може бути реалізована на національному, регіональному та світовому рівнях.
З табл. 1 видно, що розподіл за основними джерелами фінансування перемагає на користь корпоративного фінансування перш за все за такими країнами: Японія, Німеччина, Італія, Франція, США. Структура джерел фінансування інноваційних робіт напряму залежить від темпів економічного зростання, рівня відсоткових ставок, інвестиційно-інноваційної політики держави. Інноваційний ризик — це особливий тип ризику, який пов’язаний з добровільним вкладенням капіталу у створення і реалізацію новітніх продуктів і новітніх технологій з метою отримання надприбутків за короткий термін [2, с. 7]. Тобто за своєю сутністю інноваційний ризик має певний спекулятивний характер, напряму залежить від періоду часу між затратами капіталу і отриманим результатом (збитком) у разі невірного вкладення капіталу. Крім того, інноваційний ризик значно ускладнює процес фінансового планування, оскільки інноваційно-інвестиціийний процес характеризується умовами невизначеності та відсутності чіткої, повної і надійної інформації.
Взагалі, основні проблемні питання, що виникають при розгляді інвестиційної та інноваційної діяльності, пов’язані з визначенням:
— якості інвестицій;
— ефективності інвестицій;
— переваги прямих та інноваційних інвестицій;
— пропорцій фінансування.
Відносно інноваційної активності українських промислових підприємств можна розглянути ті зміни, що відбулись за останні два роки (табл. 2).
Таблиця 2 ІННОВАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
|
9 місяців 2004 р. |
9 місяців 2005 р. |
| Питома вага підприємств, що впроваджували інновації, % |
8,4 |
7,2 |
| Освоєно інноваційні види продукції, найменувань |
3 030 |
2 508 |
| З них нові види техніки |
596 |
459 |
| Впроваджено нові технологічні процеси, процесів |
1 168 |
1 383 |
| У т.ч. маловідходні, ресурсозберігаючі |
457 |
512 |
Складено за даними Держкомстату України [4].
В цілому динаміка є негативною, хоча є позитивні здвиги порівняно з відповідним періодом минулого року у впровадженні нових технологічних процесів, розвиток яких найбільш потребує економіка країни — це маловідходні, ресурсозберігаючі технології. Така динаміка інноваційних процесів відбувається на тлі негативних загальноекономічних тенденцій (табл. 3).
Таблиця 3
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО
РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
|
Фактично за січень — березень 2006 р . |
Темпи зрос тання , % січень — березен ь 2006 р . до січня — березня 2005 р . |
Темпи зрос тання , % Довідково : січень — березень 2005 р . до січня — березня 2004 р . |
| Валовий внутрішній продукт, млн грн |
93 086 |
102,4 |
105,0 |
| Індекс промислового виробництва |
? |
100,2 |
107,2 |
| Обсяг продукції сільського господарства, млн грн |
6850 |
104,0 |
103,9 |
| Експорт товарів, млн дол. США |
4857,9 |
94,6 |
114,9 |
| Імпорт товарів, млн дол. США |
5884,2 |
139,6 |
109,0 |
| Сальдо (+, –) |
– 1026,3 |
? |
? |
| Кількість зареєстрованих безробітних на кінець періоду, тис. осіб |
913,7 |
? |
? |
| Індекс цін виробників промислової продукції |
? |
101,9 |
104,9 |
| Індекс споживчих цін |
? |
102,7 |
104,4 |
Складено за даними Держкомстату України [4].
Особливо помітними на протязі року стали тенденції щодо зниження темпів зростання ВВП, відбулося значне зниження індексу промислового виробництва.
За тими ж даними Держкомстату приріст прямих іноземних інвестицій в економіку України за 2005 р. склав 7328,24 млн дол., що перевищує показники 2004 року у 4,7 раза. Високі показники при-
При проведенні інвестиційного процесу важливими постають два основних питання:
— питання освоєння інвестицій;
— питання інфраструктурного забезпечення.
Ці обидва питання є взаємопов’язаними та взаємообумовленими, бо за відсутності певних інфраструктурних елементів є не можливим та/або не ефективним інвестиційний процес взагалі. В Україні питання освоєння інвестицій та інфраструктурного забезпечення знаходяться поруч із питаннями якості інвестицій, ефективності інвестицій, переваги прямих та інноваційних інвестицій, пропорцій фінансування і потребують особливої уваги [5].
Основи інвестицій, інвестиційного процесу пов’язані зі збільшенням накопичення капіталу, що, в свою чергу, може бути обумовлено наявним фондом накопичення та зовнішніми джерелами. Поділ отриманого національного доходу на фонди накопичення та споживання відбувається залежно від певних економічних і політичних чинників. Необхідність врахування і оптимізації можливих внутрішніх джерел інвестування є запорукою забезпечення безперервного інвестиційного процесу. Зовнішні інвестиції з’являться лише за сприятливих, стабільних економічних умов у країні, а забезпечити такі умови можливо лише за допомогою внутрішніх чинників і важелів, до яких можна віднести і внутрішні джерела фінансування довгострокових капітальних вкладень. Інновації за своїм характером є динамічним процесом, пов’язаним з подальшим рухом вперед і тому, оскільки всім життєвим процесам та сферам життя притаманний цей рух, остільки й інновації пронизують усі сфери економічного життя. Інноваційно-інвестиційний процес може мати значний фінансовий результат, але, враховуючи ризики, необхідним є вирішення питання щодо подолання, перш за все, інноваційного ризику, який в умовах окремого підприємства та значних обсягів інвестування може завдати катастрофічних наслідків. Одним з інструментів його подолання є венчурні фонди або венчурні компанії.
В межах економіки держави питанню подолання інноваційних ризиків також повинна приділятися значна увага, повинні опрацьовуватись дієві механізми щодо їх зниження та/або подолання. Особливо важливим постає це питання за умов нестабільного економічного зростання, несприятливого інвестиційного клімату, дефіцитності фінансових ресурсів. Тоді це питання може перейти
росту інвестицій (у четвертому кварталі) обумовлені, перш за все, продажем компанії «Криворіжсталь» та приватним продажем банку «Аваль».
Одним з ключових питань лишається питання оцінки інвестиційно-інноваційної діяльності — визначення вкладу новітніх продуктів і технологій в економічний розвиток держави.
Література
1. Ливенцев Н. Н., Костюнина Г. М. Международное движение капитала (Инвестиционная политика зарубежных стран): Учебник. — М.: Экономистъ, 2004. — 368 с.
2. Балабанов И. Т. Инновационный менеджмент. — СПб: Питер, 2001. — 304 с.
3. Мировая экономика: глобальные тенденции за 100 лет / Под ред. И. С. Королёва. — М.: Экономистъ, 2003. — 604 с.
4. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005
5. Кузнєцова А. Я. Фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності: Монографія / Інститут економічного прогнозування НАН України. — Л.: Львів. банків. ін-т НБУ, 2005. — 320 с.
Стаття надійшла до редакції 15 травня 2006 р. УДК 336.225.64Ю. В. Сибірянська, аспірант кафедри фінансів
КНЕУ імені Вадима Гетьмана
