Posibniki.com.ua Політологія Європейська інтеграційна політика 3.4.3. Напрями подальшого вдосконалення податкових систем (2007-2013 рр.)


< Попередня  Змiст  Наступна >

3.4.3. Напрями подальшого вдосконалення податкових систем (2007-2013 рр.)


 

У 2005—2006 роках під час прийняття нових «Фінансових перспектив» знову розгорнулися палкі дискусії щодо подальшої гармонізації податків у ЄС. Поставали дві доволі суперечливі перспективи: «повна гармонізація вже не за горами», «повна гармонізація є неможливою, адже економічні умови в державах Спільноти є різними і неможна постійно нівелювати історичні традиції».

 

Уточнена Шоста директива (http://en.wikipedia.org/wiki/ Europeam_ Union_ directive) встановила новий пакет спільних правил, які дозволяють визначити галузі застосування податку та метод податкової відповідальності. У відповідності до Директиви 2008го року в ЄС почали застосовуватися нові правила, відомі під назвою «Однорідна база обкладання ПДВ». 2008 року цією ж директивою було встановлено електронну систему компенсації ПДВ за відшкодування податку на додану вартість особам , які не можуть бути ідентифіковані в жодній державічлені, що здійснює відшкодування, проте визначаються як громадяни в іншій державі світу.

 

Слід зазначити, що й інші директиви ЄК мали велике значення для розробки спільних механізмів та інструментів стягнення податків. Приміром, Десята директива встановлювала чіткі правила оподаткування щодо рухомої матеріальної власності (2006/112 http://eurlex.europa.eu/LexUriServ/ LexUriServ.do?). Тринадцята директива встановлювала нові правила відшкодування тим особам, які не можуть бути ідентифіковані на всій території ЄС.

 

Враховуючи високий ступінь транзитності території Європейського Союзу, велике значення мало встановлення спільних правил для громадян інших держав, які перетинають кордони ЄС. Так, директивою 2007 року особи з третіх країн за певних умов звільнялися від сплати податку на додану вартість та акцизного збору (Directive 2007/74).

Стандартизовані норми ПДВ в державах ЄС

 

Подальші напрями податкової гармонізації найшвидше пов’язуватимуться в Європейському Союзі з удосконаленням пропорцій у межах створюваного Єдиного ринку, а відтак нерідко називають необхідність формування нової структури , яка б звалася економічним і грошовокредитним союзом. Саме він, за свідченням N. Musis (2008), повинен буде досягти повної гармонізації всіх податків і системи прямого оподаткування, яке б забезпечило справедливу конкуренцію по всьому Європейському Союзу. На думку багатьох експертів, основними перспективними напрямами вдосконалення податкової політики ЄС мають бути:

 

  • подальший розвиток підприємництва, зокрема малого та середнього бізнесу;
  • створення нових робочих місць і поліпшення умов праці;
  • захист природного середовища;
  • створення ефекту «рівномірного поширення податків».

 

У багатьох наукових працях щодо майбутньої фіскальної конвергенції не раз висловлювалася думка про те, що повна гармонізація має насамперед відбутися в зоні євро, адже податкова політика держав—учасниць монетарного союзу тісно пов’язана з монетарною політикою Європейського Центрального банку (ЄЦБ) та бюджетною як національних урядів, так і наднаціональних структур. Враховуючи складність і певну суперечливість у співвідношеннях податкових рівнів, можна чітко уявити, що асоціативна (внутрішня в межах монетарного союзу) політика держав—членів зони євро буде в разі виникнення малих чи великих фінансових шоків пов’язана насамперед з реакцією ЄЦБ. Фінансова криза, що розпочалася у 2008 році, переконливо продемонструвала відносну сталість зони євро та високу ризикованість периферії ЄС, яка поки що не здатна виконати умови «Пакту стабільності» (табл. 3.4.4).

ТИПИ ШОКІВ ТА ІНСТРУМЕНТІВ АСОЦІАТИВНОЇ ПОЛІТИКИ, ЗА H. ONGENA ТА B. WINKLER (2003)

 


Питання для самоконтролю

 

  1. Сформулюйте мету фіскальної політики ЄС.
  2. Чим зумовлені відмінності у податках різних країн?
  3. Що таке фіскальний нейтралітет у ЄС?
  4. Спробуйте за аналогією з боксом «Бананові війни…» сформулювати ситуацію з кавовими війнами, адже каву, як і банани, також не вирощують у Європі.
  1. Яка була мета податкової конвергенції в ЄС у 2000— 2006 рр.? Які проблеми Спільноти вдалося подолати у цей період?
  1. Спираючись на дані табл. 3.4.3, поясніть податкову логіку Італії, Кіпру, Люксембургу.
  1. Якими є напрями сучасної податкової політики ЄС? Охарактеризуйте їх.

 

Основна література

 

  1. Мусис Н.Усе про спільні політики ЄвропейськогоСоюзу. — К.: КІС, 2005. — С. 214—233.

 

  1. Дайнен Д.Дедалі міцніший Союз. —К.:КІС, 2006. —C. 431—435.

 

Додаткова література

 

  1. Хорошаєв Є.Гармонізація податкових систем в ЄС/Спільний європейський економічний простір: гармонізація мегарегіональних суперечностей: Монографія / За ред. ред. Д. Г. Лук’яненка, В. І. Чужикова. — К.: КНЕУ, 2007. —С. 209—223.
  1. Borgsmidt K. European tax policy and characteristics ofEU secondary tax law // European Business Law Review. — 2003. — V. 14 (n. 2). — P. 161—181.
  1. McLure Ch. Tax competition in a digitial world // Bulletinfor International Fiscal Documentation. — 2003. — V. 57 (n. 4).— P. 146—159. 

< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
4.1.2. Сучасні принципи та механізми реалізації спільної промислової політики ЄС
4.1.3. Інструменти фінансової підтримки діяльності промислових підприємств
4.1.4. Секторальні пріоритети промислової політики ЄС
4.1.5. Перспективи розвитку спільної промислової політики ЄС
4.2. ТЕХНОЛОГІЧНА ТА ДОСЛІДНИЦЬКА ПОЛІТИКА
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)