Posibniki.com.ua Фінанси Фінансовий ринок Міжнародні фінансові організації як учасники фінансового ринку


< Попередня  Змiст  Наступна >

Міжнародні фінансові організації як учасники фінансового ринку


На сучасному етапі міжнародні фінансові організації (МФО) відіграють особливу роль в діяльності ринку капіталів. Їхній міжнародний статус та високі рейтинги, що їм надають міжнародні рейтингові агентства, свідчать про їхню фінансову стійкість. Це дозволяє їм розміщувати облігаційні позики на дуже вигідних для них умовах. Надійність та впливовість МФО виявляється й у тому, що їхня участь у фінансуванні приватних підприємств та програм урядів країнчленів значно підвищує надійність цих реципієнтів. Уряди держав та приватні компанії, які отримали фінансову підтримку від МФО, мають переваги при розміщенні своїх цінних паперів або при одержанні кредитів від банківських консорціумів на міжнародному ринку капіталів.

МФО сприяють розвитку національних фінансових ринків країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою (ринки, що формуються), а також інтеграції їх з фінансовими ринками розвинених економік. Допомагаючи розви-

вати фінансові ринки, МФО надають консультативну й фінансову допомогу, а також безпосередньо інвестують в економіки країн, що розвиваються, та в країни з перехідною економікою. МФО, користуючись тим, що мають високий рейтинг надійності (triple A, тобто ААА, або ААА+++), щороку залучають на міжнародних фінансових ринках за найнижчою ціною сотні мільярдів доларів, а потім надають їх економікам країн-членів. Розширення масштабів діяльності МФО супроводжується зростанням обсягів фінансових потоків, що акумулюються ними на фінансовому ринку та спрямовуються в економіки країн, які б самі не могли залучити ці кошти. Таким чином зростають обсяги фінансових ресурсів, що перетинають національні кордони, через участь у глобалізаційних соціально-економічних процесах.

Оскільки міжнародні фінансові організації довели свою фінансову стійкість, дотримуються суворої фінансової дисципліни та постійно підтверджують свою здатність вміло управляти фінансовими ресурсами, провідні міжнародні рейтингові агентства — Fitch, Moody’s, Standard & Poor’s (S&P) — незмінно присвоюють цінним паперам міждержавних фінансових організацій найвищі кредитні рейтинги.

Високі оцінки, надійність та професіоналізм роботи міжнародних організацій дають їм змогу залучати на міжнародному ринку капіталів величезні за обсягами, тривалі за часом і надзвичайно дешеві фінансові ресурси. Такі організації залучають на фінансовому ринку кошти за ціною LIBOR (London Interbank Offered Rate, ставка пропозиції на міжбанківському ринку Лондона). А це, своєю чергою, забезпечує можливість надавати економікам країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою дешевий довгостроковий грошовий капітал. Нині ці держави-члени та їхні суб’єкти господарювання поки не можуть самостійно залучати фінансові ресурси на міжнародному ринку капіталів на таких умовах, як це роблять міжнародні фінансові організації. Відтак наднаціональні міждержавні фінансові організації трансформують світові потоки капіталу в напрямі економік країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою.

Найпотужнішим і найбільш інноваційним учасником на міжнародному ринку капіталів є Світовий банк (World Bank, WB, Банк), що складається з IBRD та Міжнародної асоціації розвитку (International Development Association, IDA). Їхня діяльність тісно пов’язана з діяльністю IMF.

Обсяги одноразових запозичень Світового банку коливаються від 10 млн до 10 млрд одиниць валюти, а річний обсяг облігаційних випусків сягає 15

—20 млрд дол. США. Позичаючи гроші на міжнародному ринку капіталів, ця наднаціональна міждержавна фінансова організація часто пропонує інвесторам інноваційні боргові продукти (згідно з внутрішньою політикою IBRD, позики цієї МФО та відповідні фінансові інструменти називають фінансовими продуктами і, зокрема, борговими продуктами). Кожен свій продукт банк прагне зробити максимально адекватним, з одного боку, потребам інвесторів, а з другого — меті залучення коштів, тобто необхідності фінансування відповідних проектів в економіках країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою. Інновації можуть стосуватися, зокрема, валюти запозичення та порядку сплати відсотків за позичені кошти. Розробляючи і пропонуючи ринку капіталів нові боргові

продукти, Світовий банк, так би мовити, підлаштовує їх під специфічні потреби інвесторів.

Емітентом облігацій Світового банку є IBRD. Уперше на ринок запозичень IBRD вийшов 1947 року для залучення 250 млн дол. США, починаючи від 1959 року його цінні папери (на ринках капіталу вони відомі як цінні папери Світового банку) здобувають найвищий рейтинг надійності — ААА (tripl «A»). Купують цінні папери банку приватні й інституційні інвестори.

Кошти, що залучаються на міжнародному ринку капіталів, потребують високопрофесійного управління, для чого Світовий банк у своїй структурі має спеціальні підрозділи, які займаються цими питаннями. Переважна частина залучених ресурсів (80 %) управляється внутрішніми силами банку (managed in-house), решта (20 %) передається в зовнішнє управління (managed externally).

Світовий банк суворо дотримується політики, спрямованої на забезпечення його надійності як позичальника. Його внутрішня політика вимагає, щоб підтримувалося певне співвідношення між обсягом запозичень, з одного боку, та сумою статутного капіталу, резервів і нерозподіленого прибутку — з другого. Співвідношення між запозиченнями та власним капіталом (gearing ratio), згідно із внутрішньою політикою IBRD, не може перевищувати 1 : 1.

Якість кредитного портфеля Світового банку є надто високою, про що свідчать такі факти:

• усі позики IBRD (прямі чи у вигляді гарантій) надаються лише державамчленам;

• за всю історію існування (тобто від 1945 р.) IBRD не довелося списувати жодного безнадійного боргу;

• згідно з політикою IBRD для кожної держави-члена встановлено суворі ліміти позик;

• IBRD ніколи не здійснював реструктуризації (перегляд графіка сплати відсотків та основної суми боргу) заборгованості за наданими позиками державамчленам;

• IBRD високо оцінюється відомими рейтинговими агентствами.

Боргові цінні папери Світового банку забезпечують для їхніх інвесторів: (а) надійне перестрахування; (б) диверсифікацію фінансових інструментів; (в) потужний вторинний ринок, що зумовлює високу ліквідність цінних паперів банку. На міжнародному ринку капіталів банк пропонує нові фінансові продукти, серед яких: валютні свопи (currency swap); глобальні облігаційні позики (global bond); електронний випуск облігацій через систему Інтернет (fully-integrated global electronic bond offering via the Internet); електронний своп-аукціон (fully electronic swap auction); наднаціональні позики на місцевому ринку (supra-national issuance in Romanian Domestic market) тощо.

Банк активно працює на ринку капіталів і з похідними цінними паперами. Щорічний обсяг його операцій цими фінансовими інструментами сягає 25— 35 млрд дол. США.

Спектр боргових продуктів, що їх банк пропонує інвесторам на міжнародному ринку капіталів, включає дисконтні векселі (discount notes) із терміном погашення від 1 до 360 днів; боргові зобов’язання (облігації), у тому числі:

• ліквідні базові облігації (liquid benchmark bonds);

• прості відсоткові позики (plain vanilla);

• облігації в місцевій валюті (local currency bonds);

• широкий спектр структурованих векселів (structured notes).

Боргові інструменти банку номінуються в різних валютах. Наприклад, на початку 2000-х років банк щороку здійснював сотні окремих випусків цінних паперів у таких валютах: AUD (австралійський долар); BRL (бразильський реал); EUR (євро); INR (індійська рупія); MXN (нове мексиканське песо); NZD (новозеландський долар); RUB (російський рубль); TRY (турецька ліра); USD (американський долар); ZAR (південноафриканський ренд); JPY (японська єна).

Види купонів за борговими цінними паперами, що їх випускає Світовий банк, також різноманітні:

• такі, що прив’язані до кошика із трьох індексів (Linked to a Basket of 3 Indices);

• такі, що підлягають викупу за нульовою ставкою (Callable Zero);

• річний мінімальний купон становить 3 % за векселями, що призначені для мобілізації фінансових ресурсів на екологічні проекти (Eco 3-Plus);

• такі, що підлягають викупу за плаваючою ставкою (Callable Floating Rate);

• ставка від 0, 5 до 17,75 %.

Важливим учасником світового фінансового ринку є IFC. Свого часу вона була піонером у залученні прямих іноземних інвестицій в країни, що розвиваються. 1981 року саме IFC ввела в економічний лексикон термін «ринки, що формуються» (emerging markets).

Для стимулювання іноземних портфельних інвестицій в країнах, що розвиваються, та країнах з перехідною економікою МФО створюють приватні фонди прямого інвестування та фонди боргових інструментів, інвестуючи в них і залучаючи до них інших інвесторів, або активно інвестують в подібні вже створені фонди. Кошти таких фондів спрямовуються на придбання цінних паперів у країнах з фінансовими ринками, що формуються. Ці фонди сприяють залученню багатьох міжнародних портфельних інвесторів на ринки, що формуються.

Завдяки формам прямих інвестицій та боргових інструментів мобілізуються ресурси міжнародних інвесторів, і відтак компанії в країнах, що розвиваються, та країнах з перехідною економікою отримують доступ до більш довгострокового фінансування, ніж можливе на національному ринку. Фактично через фонди прямих інвестицій місцеві компанії отримують доступ до міжнародних фінансових ресурсів.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Сегментація фінансового ринку за тривалістю операцій з його фінансовими інструментами
Первинний та вторинний ринки
РОЗДІЛ 3 РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ Зміст розділу
Цілі та завдання регулювання фінансового ринку
Принципи регулювання фінансового ринку
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)