Posibniki.com.ua Фінанси Фінанси підприємств 11.3.5. Мирова угода


< Попередня  Змiст  Наступна >

11.3.5. Мирова угода


Поряд з можливістю участі кредиторів у санації боржника поза провадженням справи про банкрутство, законодавство багатьох країн передбачає можливість такої участі вже в ході провадження справи — через укладення мирової угоди. Можливість укладення мирової угоди передбачено статтею 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також статтею 78 Господарського процесуального кодексу.

Мирова уг ода — це процедура досягнення домовленості між боржником та кредиторами щодо пролонгації строків сплати належних кредиторам платежів або щодо зменшення суми боргів.

Разом із заявою щодо порушення справи про банкрутство неспроможний боржник подає в господарський суд проект мирової угоди, список усіх кредиторів та дебіторів із визначенням сум заборгованості, баланс та ін ші документи, які свідчать про фінансове й майнове становище боржника. У проекті мирової угоди даються пропозиції боржника за такими позиціями: Фінансова санація та банкрутство підприємств 520 • форма платіжних поступок кредиторів (списання чи пролонгація);

• бажаний період пролонгації заборгованості;

• бажана сума списання боргу;

• обсяг (квота) початкового погашення заборгованості.

Згідно з вітчизняним законодавством мирова угода між боржником і кредиторами може бути укладена на будь-якому етапі провадження справи про банкрутство. Вона може стосуватися лише вимог, забезпечених заставою, і другої та наступних черг кредиторів.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймає комітет кредиторів більшістю голосів. Воно вважається затвер дженим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника, дали письмову згоду на укладення мирової угоди. Водночас для осіб, які не дали згоди на укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для тих, що підтримали укладення угоди.

Рішення про укладення мирової угоди від імені боржника підп исує керівник боржника чи арбітражний керуючий (керуючий санацією ліквідатор), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника; від імені кредиторів

— голова комітету кредиторів.

Угода укладається в письмовій формі і підлягає затвердженню господарським судом. З цією метою керуючий протягом п’яти днів з дня укладення мирової угоди по винен подати до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди. До заяви додаються такі документи:

1) текст мирової угоди;

2) протокол засідання комітету кредиторів, на якому було схвалене рішення про укладення мирової угоди;

3) список кредиторів;

4) зобов’язання боржника відшкодувати всі першочергові витрати;

5) письмові заперечення кредиторів, які виступають проти мирової угоди.

Як правил о, мирові угоди передбачають комбінацію відстрочення та списання заборгованості. Законодавство деяких країн визначає ще й мінімальну частку заборгованості, яку боржник мусить погасити, щоб мирову угоду було затверджено господарським судом. Розмір такої частки може залежати від строку пролонгації заборгованості. Наприклад, у Німеччині ця мінімальна частка становить 35% загальної суми заборгованості, якщо про лонгація не перевищує 12 місяців; 40%

— якщо відстрочку дано на довший період. Вітчизняне законодавство

521

Фінансова санація та банкрутство підприємств таких обмежень не встановлює, залишаючи це на розсуд комітету кредиторів.

Формально з дня затвердження господарським судом мирової угоди припиняються повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), однак комітет кредиторів може покласти на арбітражного керуючого функції нагляду за ходом виконання мирової угоди. Під час дії мирової угоди арбітражний керуючий не має права розпоряджатися майном боржника; він тільки контролює ефе ктивність його використання. З цією метою керуючий може, наприклад, вимагати, щоб усі грошові розрахунки підприємства проводились через спеціальний рахунок, рух коштів на якому він міг би перевіряти постійно.

У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання, вимоги кредиторів щодо належних їм платежів у не задоволеній їхній частині відновлюються в повному обсязі. Нагадаємо, що затвердження мирової угоди є підставою для припинення справи про банкрутство, а визнання мирової угоди недійсною

—для її відновлення.

Мирова угода щодо відстрочення сплати платежів у бюджет та в цільові позабюджетні фонди укладається відповідно до вимог податкового законодавства. Згідно з порядком прове дення органами державної податкової служби пр?щення (списання) і розстрочення (відстрочення) податкової заборгованості платників податків за укладення мирової угоди у справі про банкрутство ці дії провадяться щодо тих податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, які передбачені Законом України «Про систему оподаткування». Крім того, прощенню (списанню) і розстро ченню (відстроченню) підлягають усі види пені, штрафних та фінансових санкцій, а також плата за наданий податковий кредит.

Прощенню (списанню) підлягає нарахована (але не сплачена на дату укладення мирової угоди) заборгованість, яка утворилась раніше за три повні календарні роки, котрі передували дню подання заяви щодо порушення справи про банкрутство до господарс ького суду.

Прощенню (списанню) чи розстроченню (відстроченню) на термін до шести років підлягають нараховані, але не сплачені на дату укладення мирової угоди у справі про банкрутство суми заборгованості, які виникли протягом трьох останніх календарних років перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду.

Також може підлягати про щенню (списанню) та розстроченню (відстроченню) нарахована, але не сплачена на Фінансова санація та банкрутство підприємств 522 день укладення мирової угоди сума заборгованості в розмірі 30% від донарахованих за результатами документальних перевірок сум податків, зборів, інших обов’язкових платежів та фінансових санкцій за всіма видами податків.

Суми пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих з дня подання заяви щодо порушення справи про банкрутство до господарського суду до дня прийняття керівником дер жавного податкового органу рішення про прощення (списання) та/або розстрочення (відстрочення) згідно з ухвалою господарського суду про затвердження мирової угоди, підлягають списанню.

На підставі ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди керівник органу державної податкової служби зобов’язаний прийняти рішення про прощення (списання) сум заборгованості протягом трьох днів з дня отримання такої ух вали. Рішення про розстрочення (відстрочення) заборгованості приймається на умовах безоплатності користування наданим податковим кредитом.

Зазначимо, що головною метою державних органів за прийняття рішень щодо відстрочення чи списання частини вимог є відновлення нормальної господарської діяльності боржника та створення умов для сплати наступних платежів на користь держави.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
11.3.7. Приховане, фіктивне та навмисне банкрутство
11.3.3. Задоволення претензій кредиторів
11.3. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств
11.2.7. Державна фінансова підтримка санації підприємств
11.2.6. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
11.2.5. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)