< Попередня  Змiст  Наступна >

2.2. Методологія науки


Методологією науки «Економіка аграрних підприємств» є діалек-тика. Вона передбачає вивчення явищ, фактів в їх тісному взаємо-зв’язку, в постійному розвитку від нижчого до вищого, в переході кі-лькості до нової якості і, зрештою, в єдності та боротьбі протилежностей. Неможливо пізнати істину, якщо явища, факти розглядати ізольовано, статично, без протиріч, внутрішньо їм прита-манних.

Інструментарієм діалектики є її загальні методи досліджен-ня — індукція і дедукція. Діяльність економістів полягає у фор-мулюванні економічних узагальнень, теорій, концепцій, методик і шляхів вирішення економічних проблем через здійснення від-повідної економічної політики.

 
Як використовують економісти притаманні діалектиці загальні методи дослідження? Відповідь на це запитання вимагає осмислен-ня тієї простої істини, що всі науки, в тому числі й економічні, є емпіричними, такими, що базуються на достовірних фактах. Тому на першому етапі діяльності (дослідження) економісти використо-вують індуктивний метод, яким передбачається збирання, система-тизація й узагальнення фактів, причетних до проблеми, яка вимагає вирішення. При цьому не можна користуватися випадковими, сум-нівними, поодинокими фактами. Адже неможливо зробити уза-гальнення, сформулювати економічні принципи, вивчити законо-мірності, не спираючись при цьому на масові типові і достовірні факти (явища), тобто на практику. Лише вона виступає критерієм істини, правильності й обґрунтованості економічної політики.
 
Завершальною стадією індуктивного методу, якій передують збирання і систематизація фактів (явищ), є виведення з них еко-номічних принципів, теорій, узагальнень. Як бачимо, індукція йде від окремого (часткового) до загального, в результаті чого викристалізовується все спільне, що характерне для даних фактів (явищ), їх економічна поведінка, закономірності розвитку. Оче-видно також, що дедуктивний метод не зміг би бути результатив-ним, коли б не спирався на достовірні факти, практику. В іншому випадку виведені за його допомогою теорії, узагальнення були б безпредметними і не спроможними позитивно вплинути на еко-номічну організацію суспільства.
 
Необхідність спиратися на масові факти не виключає доціль-ності вивчення окремих явищ, фактів, що тільки народжуються, оскільки вони можуть мати важливе значення для розвитку про-дуктивних сил і виробничих відносин, якщо міститимуть у собі паростки нового, прогресивного. При цьому важливо осмислити, чи ці явища випереджають об’єктивно існуючу реальність, чи вже є такі виробничі й економічні умови, які могли б стати спри-ятливим середовищем для їх значного поширення.
 
У своїх дослідженнях економісти, крім індуктивного, часто за-стосовують дедуктивний метод, коли вирішення проблеми почи-нають не зі збирання фактів, а з теоретичного, абстрактного осмислення її, спираючись при цьому на логіку мислення, випадкові спостереження, інтуїцію. В результаті формулюється гіпотеза, що надає дослідницькій роботі цілеспрямованості і логіки здійснення через пошук, вивчення та систематизацію фактів, які підтверджу-ють, чи навпаки, спростовують її. У процесі такого пошуку вису-нуті гіпотези уточнюються і за умови підтвердження їх стрижне-вих ідей фактами, практикою стають економічними теоріями, які виявляють загальні принципи економічної поведінки (рис.2.1).
Логічна схема застосування індуктивного та дедуктивного методів дослідження
Індуктивний і дедуктивний (гіпотетичний) методи доповнюють один одного. Результати їх застосування — теорії, економічні прин-ципи й узагальнення, методики, рекомендації — використовуються для вироблення економічної політики. Остання являє собою сукуп-ність конкретних заходів, механізмів, важелів, безпосередньо спря-мованих на вирішення економічної проблеми. При цьому слід пам’ятати, що результати досліджень не завжди є вічними з погляду їх вірогідності. Їх треба постійно звіряти з економічним середови-щем, яке не є статичним, раз і назавжди даним. Воно відзначається динамізмом через зміну реальної поведінки економічних суб’єктів у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів та по-слуг. Теорія, яка щойно розглядалася як вірогідна, раптом стає за-старілою, що не раз мало місце в історії економічної думки.

2.3. Специфічні методи дослідження економіки аграрних підприємств

Крім описаних загальних методів пізнання, кожній галузі знань, у тому числі й економіці аграрних підприємств, притаман-ні специфічні методи і прийоми дослідження. Найбільш широко-го практичного використання набули такі, як економіко-статистичний, монографічний, розрахунково-конструктивний, балансовий, нормативний, економіко-математичний, експериме-нтальний, абстрактно-логічний методи.
 
Економіко-статистичний метод застосовується при вивченні масових явищ, процесів, фактів і виявленні тенденцій та закономір-ностей їх розвитку. Він також дає змогу встановити кількісний вплив окремих факторів на досліджуваний результат, виявити головні чинники, що зумовили зміни в перебігу економічних процесів.
 
Монографічний метод використовується для всебічного й глибокого вивчення окремих явищ, процесів та виявлення при-чинно-наслідкових зв’язків їх розвитку. Він є незамінним при де-тальному дослідженні окремих спостережень, вибраних як об’єкт спеціального дослідження.
 
Розрахунково-конструктивний метод широко застосовують при прогнозуванні і плануванні виробництва й економічних процесів розвитку. Він передбачає розробку кількох варіантів вирішення пев-ної економічної проблеми, їх оцінку з наступним вибором найкращо-го з них. Цей метод включає багато прийомів, що забезпечують від-носну точність економічних прогнозів і планових показників.
 
Балансовий метод використовується при плануванні й аналі-зі економіки на різних рівнях з метою встановлення пропорцій-ності в її розвитку і своєчасного виявлення диспропорцій у про-цесі досягнення поставленої мети. За його допомогою оцінюються темпи і пропорції відтворення на підприємствах, у галузях. Нормативний метод передбачає розробку різних економіч-них нормативів витрат матеріальних ресурсів, праці, капіталовк-ладень, що використовуються при плануванні і прогнозуванні виробництва, аналізі його фактичного стану.
 
Економіко-математичний метод застосовується при оптимі-зації виробництва в цілому, а також окремих складових агрегова-них систем, при прогнозуванні важливих параметрів економічного розвитку і кількісній оцінці впливу тих або інших факторів на ре-зультат за наявності кореляційних зв’язків і взаємозалежностей.
 
Експериментальний метод передбачає постановку експери-ментів, що розглядаються як практичний крок до перевірки тео-ретично осмислених проблем. Експерименти повинні базуватися на точних розрахунках і реальних передбаченнях. Функція екс-периментів — підтвердити правильність теоретичних розробок, уточнити їх або ж спростувати.
 
Абстрактно-логічний метод використовується на всіх стаді-ях вирішення економічних проблем. За його допомогою форму-люються категорії, поняття, економічні теорії і гіпотези, виснов-ки та рекомендації. Це — основний духовний інструмент дослідника. Адже в економіці неможливо скористатися тим нау-ковим інструментарієм (прилади, реактиви та ін.), який широко застосовується в природничих науках. Тут на перший план ви-ступає абстракція і логіка мислення.
 
Економіст повинен пам’ятати, що економіка — це складна систе-ма і щоб зрозуміти її природу, пізнати механізм дії, запропонувати ефективні способи вирішення проблем, які виникають у процесі ви-робництва, потрібний системний підхід до її вивчення. А це вимагає комплексного використання всіх методів економічних досліджень.
 
У процесі застосування розглянутих методів дослідження, зо-крема економіко-статистичного, розрахунково-конструктивного та монографічного, визначаються й аналізуються економічні по-казники розвитку сільського господарства як галузі народного господарства і виробничої та фінансово-економічної діяльності окремих аграрних підприємств.
 
Економічні показники — це інформаційний носій певних кі-лькісних та якісних характеристик економічних явищ і процесів. На основі аналізу рівня таких показників, їх динаміки та взаємо-зв’язку робляться відповідні узагальнення, висновки, обґрунто-вуються рекомендації, здійснюється оцінка стану економіки під-приємства чи її окремих сторін, виявляються невикористані резерви господарської діяльності, приймаються виважені управ-лінські рішення. Саме тому в подальших розділах підручника особлива увага приділена методиці визначення економічних по-казників, розкриттю їх економічного змісту і механізму викорис-тання для оцінки й аналізу результатів діяльності аграрних під-приємств на сучасному етапі становлення ринкової економіки.

< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
3.2. Цінова еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію
3.3. Сільськогосподарська проблема довгострокового періоду
Частина 2 АГРАРНІ ПІДПРИЄМСТВА, ЇХ ВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ І КІНЦЕВІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ
4.3 Види підприємств та їх обєднань
4.4. Етапи аграрної реформи і створення аграрних підприємств ринкового типу
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)