32Методика викладання економічних дисциплін — це не риторика, а реальний сучасний механізм реалізації цілей і завдань активізації викладання як фактора підвищення якості економічного навчання і освіти в цілому.
Особливості педагогічної діяльності у викладанні економіки !
Перш за все слід зазначити, що раніше викладачів економіки в школах і вищих навчальних закладах не готували, бо й саму економіку не вивчали. Парадокс, але викладачі вищих навчальних закладів теж практично не готуються до викладання, яке становить основу їхньої професії. Крім того, якщо раніше вчитель був майже єдиним носієм інформації, то тепер коло джерел інформації кардинально розширилось, змінилися й функції викладача. Ми повинні вміти виконувати роль учите лів, порадників, керівників, репетиторів, менторів або консультантів, якщо знаємо, що в будь-який момент ми станемо потрібні нашим учням у цій ролі.
Для підвищення якості викладання необхідно розробити багато конкретних ситуацій, які висвітлюють різні проблеми викладання, і покласти їх в основу підготовки викладачів економічних дисциплін. Активні методи дозволяють зменшити лекційний час, розвивати мислення, а не вимагати за учування фактів. У вищих закладах освіти необхідно розробляти спеціальні програми, які допоможуть викладачам підвищити свій професійний рівень і навчитись застосовувати різні методи й методики навчання.
Методика викладання синтезує в собі не тільки базові економічні знання та закономірності, а й психологічні та соціально-політичні закономірності сприйняття цих знань. Це абсолютно необхідно для того, щоб відповісти на основне запитання ку рсу «Методика викладання економічних дисциплін»: «Як навчити економіки?». Саме тому курс викладається в тренінговому режимі, а даний посібник створює певну інформаційну базу для засвоєння знань, вмінь, досвіду творчої педагогічної діяльності і спілкування в навчанні.
Методика викладання економічних дисциплін — це не просто теоретичний ку рс, це система тренінгів і майстер-класів, у процесі яких студент може (якщо схоче) здобути методичні навички викладання економічних дисциплін.
33Сучасні зарубіжні тренінги й семінари збагатили нашу методику викладання великою кількістю нових ефективних прийомів навчання. На мій погляд, існує деяка плутанина в термінах: «методологія», «методики», «методи загального викладання», «процедури навчання» тощо. Можливо, це пов’язано з якістю перекладу.
Методика як механізм реалізації цілей навчання
Звернувшись до словників, з’ясуємо, що слово «метод» у перекладі з грецької означає «спосіб дослідження», а «метод навчання» — спосіб діяльності викладача та учня щодо отримання учнями певних знань, навичок, умінь. !
Зараз інколи ми стикаємось з підміною терміна «методика» термінами «технології» та ін. Та коли ми вивчаємо досвід видатних вчителів, бачимо, що вони не тільки розумом, а й серцем знаходять такі методичні прийоми (саме методичні, а не технологічні), які роблять навчання корисним і цікавим, розвивають мислення учні в. Наприклад, відомий український вчитель В. Шаталов зумів знайти понад 300 методичних прийомів підвищення результативності викладання.
Основне питання МВЕД — як навчити економіки різні вікові групи населення? З одного боку, треба згадати відомий вислів Г. Галілея: «Ви не можете навчити людину чого-небудь, чого би вона не знала. Ви можете довести те, що вона знає, до її свідомості».Але, з іншого боку, діти й дорослі вчаться та навчаються. Якість успіху процесу навчання залежить від того, як передати той чи інший навчальний матеріал і наскільки серйозним та професійним буде резу льтат навчання (результативний стиль викладання).
Певною мірою це залежить від кількості методичних прийомів подання навчального матеріалу (що, хто, як і для кого викладає).
Взагалі основну ідею і мету курсу «Методика викладання економічних дисциплін» я б визначила так: «Як цікаво (і результативно) передати учням економічні знання, навички та у міння?» А формулою професійної компетентності викладача може стати теза: «Цікаво про корисне!».
Якщо вам дали освіту, це ще не означає, що ви її отримали.
Студентський гумор
Якщо розглядати якість педагогічної підготовки викладача, тобто результативність стилю його викладання, не треба забува
34ти, що мистецтво вчителя — в його спроможності допомогти учням навчатись.
Але ніхто не може навчити іншу людину, якщо він не вміє залучити її до процесу співтворчості, спільної діяльності. Як писав видатний психолог Стоун: «Научування навчанню можна розглядати як синтез знань, що дає новий метод дій». Методика — це «таємниця засвоєння» конкретного предмета, а її прийоми базуються на логіці та психологічних особливостях засвоєння інформації.
Для методики викладання економіки дуже важливо не тільки надати певні економічні знання й навички, а й створити методичні у мови для розвитку творчої діяльності і досвіду соціального спілкування (див. рис. 1.1). При цьому чим раніше в навчанні буде використовуватись досвід творчої діяльності, тим успішнішим буде подальше засвоєння знань і вмінь з економіки.
Розглядаючи економічну освіту в системі економічної культури суспільства, а процес економічного навчання як зміну економічної поведінки людей, автор посібника підкреслює синергетичний характер цього предмета.
Певний інтерес становлять інноваційна та креативна технології навчання, які, на відміну від репроду ктивної технології, мають цільовою функцією навчання «вміння», а не тільки «знання». Взагалі, проблема поєднання навчального знання людини з її життєвим досвідом створює умови формування раціональної економічної поведінки, що і є метою економічної освіти. Інноваційність потребує використання не тільки евристичних та алгоритмічних правил. На практиці дуже важливим є гнучке використання зв’язків між ними. Такі зв’язки можуть набувати форми процеду ри розв’язання проблемних завдань: завдання, евристичні методи, розв’язок, упорядкування процедури, алгоритм. Інноваційна та креативна функції методики викладання
Сучасні інноваційні методи навчання і учіння розглядаються у поєднанні з дидактичними засобами, що полегшують, а часто зумовлюють її характерне застосування.
Немає потреби в тому, щоб переконувати когось в необхідності розвитку творчих здібностей у процесі навчання. Це все аксіома. Проте проблемою залишається з’ясування, чому так важко йде «масове» запровадження проблемного навчання у школах і вищих навчальних закладах?
Вплив методичних засобів на розвиток творчої активності — дуже непростий процес. Методика як вибір форми подачі навчал ь
35ного матеріалу грає дуже велику роль у формуванні проблемного мислення.
Б.Г. Матюнін пропонує від інформативного викладу, коли людина з дитинства звикає до «стверджувальної форми» подання інформації за принципом: «Це так», переходити до проблемного викладу з «запитальною» формою подання матеріалу через «проміжний спосіб» подання знань «Стверджувальний сумнів». Такий собі «напівфабрикат», який дає змогу актуалізувати інтерес учнів, студентів і навіть дорослих. (Це нагадує китайський живопис або японські танка, які ніколи не дають нічого завершального. Тільки основне — а решту кожен мусить доповнити власною фантазією, почуттям, інтуїцією, знаннями.) !
Людина народжується двічі: як тварина і як людина, що мислить.
Ми вважаємо, що найбільший ефект дає поєднання репродуктивного і проблемного методів навчання (так у нашій методичній літературі переважно називають сучасні активні та інтерактивні методи і методики навчання). У кожному випадку викладач створює свій методичний процес, враховуючи цілу низку обставин.
У зв’язку з тим, що традиційні методи навчання досить добре відомі, в модулі ІІ ми особливу ува гу звертаємо на сучасні методики викладання, що ефективно використовуються в практиці викладання економічних дисциплін.
Сучасні тенденції викладання дають можливість зробити такі методичні висновки.
1.Усе ще корисні за обмеженого застосування лекції мають поступитися новітнім методикам: від рольових ігор до комп’ютеризованих семінарів, тобто занурення сту дентів у те, що можна було б назвати «набутим досвідом».
У перекладі з латини, як відомо, професор — це вчитель, що викладає публічно. У наш же час з’явилися нові форми проведення лекцій — не публічні, а в системі дистанційного навчання, які вимагають від лектора більшої методичної майстерності.
2.Практичні й семінарські заняття нині набувають різних форм проблемного типу навчання. Це — дискусії, ігри, тренінги, «мозкові штурми», проекти тощо. Ясна річ, що в процесі вивчення економіки можна створити певну постійно зростаючу систему залучення учнів і студентів до вирішення проблемних ситуа
36цій, а також до самостійної пошукової діяльності, щоб вони самі могли шукати й знаходити відповіді на свої «чому?», «як?».
Коли ми розробляємо методику й систему навчальних економічних завдань або ситуацій, то повинні пам’ятати, що наш менталітет націлений на отримання задоволення, а менталітет більш розвинутої в плані економічного мислення й поведінки західної людини — переважно на можливість отримання нового джерела прибутку. Крім того, необхідно пам’ятати про таку методичну вимогу, як адекватність навчальних завдань умо вам сучасного національного господарювання та, головне, потребам зміни цих умов на краще.
3. Сучасна економічна освіта потребує підручників і посібників нового типу, а самі підручники вимагають підготовки викладачів економіки нового типу, з су часним економічним і методичним мисленням. Ще древні попереджали, що недостатньо мати необхідні якості — потрібно вміти ними користуватися! !
Вибираючи ту чи іншу методичну форму проведення кожного заняття, викладач повинен добре знати саму методику, галузь використання, переваги й недоліки методики, а також у мови ефективного застосування кожного методичного прийому або засобу. А головне — знати мету кожного заняття.
Пам’ятайте! Вибираючи потрібні методичні прийоми і засоби навчання, не треба полювати на мишу, користуючись гвинтівкою для слона! Майстерність викладача і його педагогічний успіх залежатимуть від уміння створити свій конкретний методичний сценарій викладання програмного змісту дисципліни. Успіх у ваших справах залежить не стільки від того, як багато ви знаєте, скільки від того, як добре ви вмієте користу ватися своїми знаннями. !
Ми впевнені, що викладач економіки повинен бути викладачем нового типу. Існує багато поглядів на те, яким повинен бути викладач, ми, натомість, підкреслимо, яким викладач не повинен бути. Він не може:
— не поважати тих, кого навчає;
— не знати свій предмет;
— не мати почуття гумору;
— не володіти сучасною методикою викладання.
37Він веде до зниження компетентності та якості викладання.
Методичною аксіомою є теза про те, що вчитель повинен не тільки знати свій предмет, а й уміти передати свої знання тим, кого навчає. А найголовніше в роботі викладача — сформувати в учнів потребу навчатися. Саме цього треба навчати вчителів. Тому потрібні нові педагогічні технології, новий зміст освіти. Велика ук раїнська співачка Євгенія Мірошниченко сказала на одному зі своїх концертів: «Співати легше, ніж навчити співати».
До чого веде дефіцит методичних знань і навичок?
Роль методики викладання економічних дисциплін, на наш погляд, незаслужено недооцінюється. Справді, у практиці викладання економічних знань (крім фінансових та кадрових проблем) труднощі виникають не з приводу змісту економічних категорій та концепцій, а з приводу форм передавання, а головне, засвоєння цих знань на рівні мислення та поведінки людини. А це вже галузь методичних проблем навчання.
Су часна методика викладання економічних дисциплін не повинна повторювати помилки старої педагогічної практики. Примусити учня «жахатися» економіки дуже просто, якщо викладати її як дуже складну, нудну й далеку від реального економічного життя дисципліну. На жаль, часто-густо в практиці шкіл і вищих навчальних закладів ще діє принцип: «Не зрозу мів — дурень!», — який надто болісно відбивається на психіці того, хто навчається.
Багато років автор посібника проводила опитування студентів КНЕУ про роль школи та вищого навчального закладу в розвитку їхніх творчих здібностей. Ця роль оцінюється сту дентами як недостатня. Цікаво, що добре пам’ятають студенти тільки тих викладачів, які мали свою, нетрадиційну методику викладання і спілкування з учнями. Навіть підручники з основ економіки, видані в Україні як базові, переважно лише описують економічні поняття та закономірності, зорієнтовані на інформативне навчання. Наприклад, у підручнику для загальної школи та в підручнику для економічних ліцеїв завдання на засвоєння знань для більшості тем практично однакові.
Чому нам так подобаються кращі іноземні підру чники? Тільки тому що в цих підручниках (на відміну від вітчизняних) присутні сучасна психологічно обґрунтована логіка та методика викладання навчального матеріалу, побудована на особливостях психології мислення, навчання, діяльності та розвитку творчої особистості того, хто навчається. !
38Про зростаючу роль методики викладання свідчить той факт, що в підготовці навчально-методичних матеріалів для здійснення дистанційного навчання суттєво зросли методичні вимоги до якості і форми подачі економічної інформації, розробки самостійних завдань і тестів. Більше того, якщо уважно проаналізувати роботу кожного вищого навчального закладу або школи, то можна помітити, що в більшості випадків проблеми мають фінансовий і методичний характер. Зростання сучасної ролі методики викладання
КНЕУ як вищий навчальний заклад завжди славився своєю методичною базою. Ще 1986 р. в нашому університеті було створено цільову стратегічну програму включення активних технологій у навчальний процес. Її метою було: аналіз та узагальнення основних положень усіх спеціальних дисциплін з погляду їх впливу на форму вання професійних знань і навичок; створення взаємоузгодженого навчально-методичного комплексу ігрових занять зі спеціальності. До банку ігрових занять центру ділових ігор увійшло 134 розробки з 39 курсів з 9 економічних спеціальностей, у тому числі 100 виробничих ситуацій (case-методів), 30 ділових ігор (тренінгів) тощо. Було розроблено методичні рекомендації з підготовки комплексу ігрових (тепер тренінгових) занять для сту дентів різних економічних спеціальностей. Автор навчального посібника була активним учасником і виконавцем цієї важливої роботи. Істина, що все повторюється… на новому витку. Минуло майже 20 років, і до цієї роботи наш університет повертається знову на якісно вищому рівні. Справді, є істиною, що «все нове — забуте старе».
Ми поділяємо точку зору відомого фахівця з НЛПпедагогіки М. Гріндера, що методики, якими користуються без розуміння способу організації навчального процесу, на якому вони базуються, майже напевно приречені на коротке життя, як кожна нова примха освіти. Саме це пояснює такий відомий феномен, коли кожні 5—10 років ті самі методики з’являю ться під різними назвами. (Зараз це відбувається із тренінгами.) !
У теорії й практиці викладання існує трансформація різних методів і методик навчання для активізації навчання й включення цих знань у досвід і поведінку людини. З’явилося багато публікацій про сучасні методики, техніки й технології навчання. Поширюється планування навчання за у частю слухачів, в якому сучасні технологічні прийоми результативного спілкування поєднуються із сучасними засобами комп’ютеризації та наочності.
39У зарубіжній літературі вирізняють такі види навчання за участю: розвиток навичок; усвідомлення; навчання за участю слухачів, якими керує викладач.
Серед су часних методів навчання в ракурсі нової парадигми освіти можна також назвати розвивальне навчання, особистісно орієнтоване навчання «як провідна технологія реформування освіти», тренінгові технології, індивідуально-кооперативне навчання як перспективна технологія спільної діяльності та багато інших. Сучасні технології організації економічного навчання дуже широко представлені в збірнику... де можна ознайомитись із су часним методичним досвідом викладачів КНЕУ.
Надзвичайний інтерес з погляду методики становлять: педтехніка А. Гіна, представника сучасної ТРИЗ-педагогіки; дистанційне навчання та комп’ютерні технології, багато інших цікавих педагогічних інновацій.
На мою думку, важко провести межу між поняттями «активні» та «інтерактивні» методи навчання. Можливо, це пов’язано з особливостями методичного стилю навчання кожного викладача. Зараз до методів активного або (ще модніше!) інтерактивного навчання відносять: «метод дискусії», ігрові методи навчання, метод малих груп, кейс-метод тощо. Не вступаючи в полеміку з авторами цих класифікацій, вважаємо, що кожний має право на свій погляд на цю проблему (у тому числі і автор цього посібника). тів, персоналу, що обслуговує навчальний процес.
Сучасні вимоги до якості економічної освіти та приєднання до європейського освітнього простору (можливо й до Болонського процесу) потребують системного підходу до управління освітньою діяльністю вищих навчальних закладів (ВНЗ). Увагу потрібно приділити підготовці всіх учасників цього процесу: керівників, викладачів, студен
Відсутність методичних змін небезпечна, або до нової якості економічної освіти
В умовах жорсткої конкуренції державних і приватних ВНЗ вимоги до якості підготовки фахівців зростатимуть. І чим більше платитимуть за навчання студенти, тим більше студентів та їх батьків цікавитимуться питанням: чого і як навчають у ВНЗ. І тоді досить «просте» питання методики викладання стає і складним, і важливим, і проблемним.
Удосконалювати методику викладання, а не тільки робити жорсткішим контроль! Програма розвитку компетентності викладачів повинна не тільки удосконалювати систему контролю і оцінювання успішності навчання, а й удосконалювати методику викладання економічних дисциплін.
40В існуючій системі контролю та оцінювання успішності студентів в основному акцент робиться на якість засвоєння понятійно-категоріального апарату і навичок вирішення типових економічних завдань. Але основний масив навичок і вмінь майбутніх фахівців залишається поза межами іспитів.
Сучасна система підготовки конкурентоспроможних фахівців потребує вдосконалення системи оцінювання навичок, вмінь майбутніх економістів і менеджерів. А це краще за все можливо робити на заняттях інтерактивного типу.
Педагогічний досвід свідчить, що навчити людину можна тоді, коли в голові кожного студента є «бажання вчитись», залишається передати йому ж «вміння вчитись». Сучасна педагогічна наука розглядає навчання як процес, в якому інформація стає знанням лише тоді, коли вона стає частиною досвіду. Під досвідом розуміємо фізичний рух або відчуття. Розум грає в даному разі провідну роль. Але навчання ніколи не контролюється одним тільки мисленням. Знання стає розумінням, коли воно під? надання інформації; ? створення середовища для експерименту, за допомогою якого інформація стає знанням; ? виділення додаткового часу на осмислення або наступних дій; ? ці дії синтезують знання в розуміння, а розуміння в знання.
кріплене почуттями. «Єдине знання, яке суттєво впливає на нашу поведінку, — це знання, яке отримується самостійно і у відповідний для цього момент»,
— написав великий Карл Роджерс у книзі «Freedom to Learn» («Свобода вчитись»). !
Ці принципи легше здійснюються в умовах інтерактивних занять різного типу. Наприклад, у тренінгах (як і в інших сучасних інтерактивних методах) присутня вся система:
Це все дає можливість уникнути інформаційного перенавантаження, тому що розділяє інформацію на частини і передає її для паралельного оброблення всім типам інтелекту.
Характерною ознакою сучасного навчання є застосування різних методик навчання або інтерактивних методів навчання. Поширення інтерактивних методик виходить з такої позиції, що використовуючи досвід і вміння студентів (групи) викладач приводить в дію дуже важливий і часто недооцінюваний ресурс — можливості студентів.
Таким чином, одна з характерних ознак — це зміна викладацького ставлення до студентів (у цілому до групи) як первинного ресурсу. Замість того щоб мовчки вислуховувати наші з ва
41ми компетентні висловлювання, члени групи можуть стати активними учасниками процесу навчання. Цей принцип виходить за рамки концепцій бізнес-ігор, тренінгів, дискусій та взагалі прискореного навчання, в яких вважалось, що учасники швидше навчаються і краще запам’ятовують. Активність студентів — щось більше, ніж просто «залучення» до ігор та вправ. Прикладом такого нового навчання є імпровізаційний тренінг.
Слід зазначити, що для проведення змін лобові підходи в багатьох випадках ні до чого не ведуть. Зміни потребують підготовки, тренування і глибокого розуміння необхідності змін. Викладачі повинні більше уваги приділяти розвитку економічного інтелекту студентів. Як складова «успішності» людини сила інтелекту вже давно посіла перше місце, відштовхнувши на другий план фізичну силу (змінивши на протилежний сенс прислів’я: «Сила є, розуму не треба».) Все більше своїм успіхом людина зобов’язана саме знанням про те, як отримувати та користуватись інформацією і розвивати власний інтелект. !
Коли учасники навчальної гри здійснюють якісь дії в напрямку змін, то це вже перші кроки в напрямку змін, можна здійснити в реальному житті. Наприклад, коли ми аналізуємо можливість приєднання України до Болонського процесу, ми повинні продумати стратегію і тактику цього переходу.(Підготовку викладачів, студентів, адміністрації, навчального середовища, фінансування і таке інше... Можливо «програти» цей варіант віртуально…) При цьому експериментуванні треба зберегти, як підкреслив ректор КНЕУ професор А.Ф. Павленко, все позитивне, що ми маємо, у власній (не такій вже й поганій) культурі навчання.
Методика викладання економічних дисциплін відіграє визначальну роль у досягненні професійної компетентності економістів, а також у підготовці майбутніх викладачів економіки. Концептуально важливо наблизити економічне навчання інтерактивних технологій до найголовнішого ланцюга: кафедри й кожного викладача. Це важливо для того, щоб практичні завдання підвищення якості освіти вирішувались системно і підпорядковувались загальній стратегії підвищення рівня конкурентоспроможності випускників кожної конкретної спеціальності.
Це може зробити ігрові методи, дискусії, «мозкові штурми» і тренінги ефективними засобами підготовки студентів. Викладачі, особливо молоді, отримують впевненість у собі, вміння реагувати на різні ситуації. Можливо, заняття стануть більш невимушеними, гнучкими і креативними.
42Інтерактивні технології навчання допомагають включати в дію всі ресурси, якими володіють учасники навчання (і студенти, і викладачі). Було б ідеальним, якби викладач міг створити умови, що стимулюють природне бажання людини вчитись, за допомогою методик і засобів, що створюють середовище, в якому навчання продовжується навіть після закінчення заняття. Наприклад, ефект гри не в тому, як пройшла гра, а в тому, які вміння і висновки зробили її учасники.
Сучасна культура навчання повинна допомагати людям відкривати свої таланти, сприяти підвищенню власної креативності в усіх сферах життя!
