143Розвиток економічного мислення — це важлива складова професійної компетентності економічних кадрів. Як написала студентка В. Олійник (2004 р.) у своєму рефераті: питання про доцільність навчання економічному мисленню можна ставити з таким успіхом, як і питання: «Чи може наше суспільство бути щасливим і як цього досягти»? Зрозуміло, ми не можемо навчити когось думати економічно, але інформацію до роздумів можемо надати. Думати можете тільки ви самі!
Чи можна взагалі навчити економічного мислення?
Але що треба робити в навчанні в цьому напрямі? Як можна взагалі навчити економічного мислення і як цього можна було б навчитися? Передусім потрібно бути впевненим в економічному мисленні самих викладачів (хоча навряд чи людина з економічним мисленням працюватиме в школі, а якщо буде, то...). Якщо виходити з цього, то на самперед потрібна економічна підготовка викладача, а потім педагогічна, психологічна та методична.
Слід зазначити, що в російських школах вже йде робота з розвитку економічного мислення і ці програми запроваджуються не тільки в суто економічних курсах, а й здійснюється інтеграція економічних знань в інші дисципліни. Західний і східний досвід навчання економічного мислення ми можемо приймати з певни ми обмеженнями, досягаючи компромісів між старим, новим і чужим досвідом.
Джерелом формування економічного мислення є економічна інформація, практична діяльність, у тому числі економічне виховання й навчання. Для розв’язання економічної проблеми важливою є швидкість, з якою людина може з’ясувати сутність даної пробл еми, взаємозв’язок її складових. А це у свою чергу залежить не тільки від рівня інформації, від інтуїції як «мислення на рівні підсвідомості», а й від навичок ефективного мислення, що формуються спеціальними заняттями з вивчення технік сучасного мислення, у тому числі загальних навичок ефективного навчання.
На нашу думку, щоб зробити діяль нісний підхід реальним, а не декларативним, насамперед треба врахувати такі моменти. Зрозуміло, що ми не можемо сформувати економічне мислення чи поведінку особистості без її бажання. Але створити такі організаційно-методичні навчальні умови для того, щоб ця особистість сама розвивала в собі таке мислення і поведінку, можемо.
В цьому сенсі дуже важливою умовою є розроблення системи занять і завдань з самостійної роботи, створюючи певні умови для свободи вибору, але не забувати, що навіть Моцарт створив «Реквієм» на замовлення.
Крім того, обговорюючи проблему «Чи можна взагалі навчити краще мислити?», треба зважити, що людина може навчитись плавати самостійно. Але якщо її цьому спочатк у навчить тренер, він зможе плавати професійно. Теж саме можна сказати і про навчання мислення і техніки мислення.
Коли ми створюємо умови для розвитку економічного мислення, ми повинні не тільки розуміти визначення основних понять економічного виховання, мислення і поведінки. Важливо критично аналізувати концепції сучасного економічного мислення, опанувати прийоми розв’язання економічних задач і проблем, застосовуючи прийоми активізації творчого мислення.
Таким чином, процес викладання економічних дисциплін — це не лише передавання певних знань, умінь та навичок, а й формування певних якостей особистості, необхідних для ефективної економічної діяльності. Економічно підготовлена людина від механічного накопичення економі чної інформації перейшла до глибокого розуміння, усвідомлення важливих закономірностей економічного життя.
Щоб мислити, потрібно щось знати! (Афоризм студента, який часто мовчить і нічого не робить на заняттях)
Життя не вибачає неосвіченості, особливо не терпить її економічне життя. Сучасна економіка — це поле, в якому постійно необхідно приймати економічні рішення, тобто мати навички раціональної економічної поведінки. Першим кроком на шляху до свідомої та ефективної економічної поведінки людини є навчання, набуття економічних знань, навичок прийняття рішень і викона ння розрахунків, досвід творчої та соціальної діяльності (включення в соціально-економічні відносини). Таким чином, економічні знання — це основа запровадження бізнесу. Економічна теорія покликана виробляти новий тип економічного мислення і тим самим формувати сучасний світогляд людини.
Економічні знання як шлях до формування певного рівня економічного мислення та економічної поведінки
Розуміння економіки полягає в здатності людини розуміти економічні ситуації й приймати не інтуїтивно-емоційне рішення, а осмислений та економічно грамотний вибір того, як вчинити в тому чи іншому випадку. Економіка, на відміну від фізики чи хімії, вимагає переходу до нової поведінки, яка може допомогти учням зрозуміти основні економічні концепції та використо вувати їх в особистому й суспільному житті.
В основі розуміння економіки як бази розвитку економічного мислення лежать такі елементи:
1) володіння понятійним і концептуальним апаратом, особливою «мовою» економіки, яку учень повинен добре засвоїти;
2) оцінка взаємозв’язку понять, категорій та закономірностей, яка дає можливість вирішувати реальні економічні проблеми;
3) розуміння структури економіки як системи взаємодіючих складових;
4) знання й уміння бачити особисті й суспільні економічні інтереси (яким чином індивідуальні вчинки складаються в економічні сили, які, у свою чергу, і визначають ці вчинки);
5) застосування обґрунтованого підходу до економічних рішень.
Англійські спеціалісти з вікової психології вважають, що економічні уяв лення дітей складаються в загальному вигляді вже до 11 років. У 13—14 років діти мають уявлення про підприємницьку діяльність, але бачать лише «надводну частину айсберга», бо тільки половина з них розуміє, що необхідною умовою відкриття свого бізнесу є не тільки первинний капітал, а й наявність серйозної підприємницької ідеї. !
Зараз економічні знання дітей практично пов’язані з тим, що вони бачать навкруги. Неважко здогадатися, наскільки однобічною є така «економічна освіта»! Дуже погано, що в дітей складається «візуальне» враження про економічні реалії. Те, що вони бачать, викликає певний інтерес, зацікавленість і спонукає до отримання знань про ці явища, далеко не завжди поз итивні. А те, що не лежить на поверхні або асоціюється з якимись консервативними поняттями, ще довго залишається незрозумілим. Якщо своєчасно не скоригувати систему інтересів школяра, потім може бути запізно.
Так званий «дитячий бізнес» (між іншим, дуже поширений у нас: миття автомашин, дрібна торгівля тощо) не може сформувати потрібний рівень еко номічного мислення та економічної поведінки майбутніх членів ринкового суспільства. Економічне мис
лення формується поступово і не тільки шляхом отримання спеціальних знань.
Хоча навчитися економіці «на вулиці» неможливо, але питання економічної освіти дуже складні як з погляду сприймання економічних явищ дітьми, так і з погляду вибору методичних засобів. Методику викладання економіки необхідно адаптувати до різного віку тих, хто навчається.
Формування економічного мислення є головн ою метою економічної освіти, а економічно обґрунтована практична діяльність людини і є результатом цього. Але на практиці реалізація цієї проблеми наштовхується на неабиякі труднощі.
Спеціаліст із підготовки менеджерів Чарльз Грет у книзі «Мудрість не можна передати словами» написав, що «бізнес сьогодні не є точною наукою. Не існу є в природі єдиної правильної відповіді на ділову проблему. Для студента або менеджера неможливо взяти книгу і знайти в ній шлях до правильного рішення. В кожній діловій ситуації завжди є обґрунтована ймовірність того, що правильна відповідь на ситуацію не знайдена навіть викладачами». Але коли ми візьмемо зарубіжні підручники з екон оміки, курси «Personal Desition Making» тощо, то ми зрозуміємо, що проблемам навчання економічного мислення школярів і студентів приділяється дуже багато уваги.
Чи можуть викладачі викладати економічний спосіб мислення, чи ця економічна поведінка тільки абстракція, неможлива на практиці? Принципи економічного способу мислення є тільки стартовим майданчиком для вчителів, щоб викладати. Викладачі по винні використовувати творчий підхід, щоб використати ці ідеї на практиці в усіх ситуаціях. Це — пропозиції, які приведуть вас до досконалості.
Для того щоб студенти краще розуміли, як треба економічно мислити та які способи при цьому використовувати, можна запропонувати їм приклад американського уроку. Так, вивчаючи протягом шкільного року основні питання еко номіки, учні повинні зрозуміти такі важливі моменти механізму економічного мислення: ? люди реагують на значущі стимули передбачувано; ? економічний вибір визначається тим, що ми робимо, а не тим, що говоримо; ? гроші мають цінність тільки як спосіб обміну на товари й послуги; ? ціна на товар є наслідком дії закону попиту й пропонування; ? існує зв’язок між дією чи поведінкою та їх наслідками.
При цьому американські вчителі-методисти конкретно розписують основні моменти діяльності вчителя, необхідні матеріали для аналізу та опис того, що пояснювати студентам, яких висновків вони повинні дійти і як зміниться з часом їхня економічна поведінка. Так, на уроках економіки учнів (студентів) вчать розпоряджатися грошима: ? чому вони повинні економити зараз і в майбутньому; ? як приймати рішення, щоб аналізувати можливості економити; ? як можна економити, уміючи порівнювати різні товари; ? як користуватися матрицею прийняття рішень, щоб порівнювати магазини; ? як оцінювати дохід та організації, які обслуговують зберігання заощаджених грошей тощо.
Як бачите, такі уроки є реальною складовою економічного мислення та економічної поведінки кожної людини.
А ви, читачу, можете зробити такі уроки для наших школярів і студентів? Ви ніколи не замислювалися над питанням: «Чому в банку у вас (і нас) не питают ь табель про нашу успішність?» Напевно, тому що для успішного бізнесмена існуюча система освіти дає мало навичок і вмінь, аби «мислити категоріями грошей» і вміти рахувати свої «збитки» і «прибутки». Сучасний банкір, як і підприємець, знає старе, як світ, прислів’я: «Про що б не йшла мо ва, вона завжди йде про гроші».
Базові знання — це ті інструменти економічного мислення, якими ми користуємося в процесі аналізу й вирішення економічних проблем, закономірності, а також способи розрахунків та розкриття різних економічних питань. Зрозуміло, що одні поняття досить просто можна пояснити на будь-якій стадії навчання, інші мо жна давати лише в комплексі, а треті треба тільки назвати для загального розвитку.
Базові економічні знання як інструменти економічного мислення
Відтак, формуючи базу економічних даних, важливо вибрати справді фундаментальні поняття за відомим принципом: «користуватися малим для пояснення великого». За висловом Ф. Найта, «найшкідливіше — це зовсім не невігластво, а знання силисиленної речей, які насправді ні шел яга не варті»! У нас і так «скільки начитаних, стільки і бездарних». Як писав Стоун, «довга процесія символів хоча й становить лінійну послідовність, але не створює відповідної послідовності понять у голові читача».
Навчання людини відбувається інакше. Людина може впоратися з низкою складних абстракцій, втілених у словесну форму, за допомогою процесів редукції і концентрації.
Концентрація йде у двох планах:
Процес очищення змісту відбувається завдяки об’єднанню численних абстракцій у когнітивні структури, що визначаються життєвим досвідом індивіда. Хоча різні читачі бачать у книзі ті самі слова, але сприймають вони їх по-різному, залежно від власних почуттів, установок і сподівань, що пов’язані із цими діями. Усі вони складним чином взаємодіють із текстом книги, створюють неповторність її розуміння конкретним індивідом.
У зв’язку із розробкою методики навчання основ економіки дуже важливо виділити дозу знання (і незнання) на рівні: ? обивателя; ? представника малого бізнесу; ? середнього підприємця; ? стратегічного менеджера.
Неварто забувати народну мудрість, що перевчений гірший за недовченого. Теоретична економіка здається студентам таємничою і втомливою дисципліною значною мірою через те, що ми, економісти, намагаємося їх занадто багато чому навчити.
У нашому курсі треба свідомо витримати вже названий принцип: беручись за менше, досягати більшого. Матеріал треба згрупувати навколо кількох концеп цій, які становлять базисний набір інтелектуальних інструментів, що ними користуються економісти. Їх на подив мало. Але вони надзвичайно гнучкі та місткі. З їхньою допомогою можна відповісти на такі «таємничі» запитання: ! ? що таке валютні курси? ? чому фірма, яка прагне прибутку, згодна нести втрати? ? яка природа грошей? ? чому можливі різні ціни на ідентичні товари? ? до якої економічної діяльності може підготувати школа? ВНЗ? Курси? і т. п.
Рівень економічних знань у різних типах підприємницької діяльності умовно виглядатиме, як на рис. 3.7. Розмір голови кожного чоловічка показує обсяг економічних знань.
активізація уваги очищення змісту
Рис. 3.7. Рівні економічних знань
Завдання викладача економіки — створення якісного підприємницького середовища для ринкового механізму. Як свідчить досвід, асами підприємництва та стратегічного менеджменту можуть стати тільки 2
—5% людей; великими підприємцями — 8—10%, дрібними підприємцями — майже 20%, але 70% людей мають набути в школі такого обсягу знань, щоб стати економічно культурними.
Погляньте на рис. 3.8. стратегічний менеджер — 2 % великий підприємець — 8 % малий бізнес — 20 % пересічна людина — 70 %
Рис. 3.8. Орієнтовний розподіл людей за рівнем економічної діяльності
Коли розглядати цей рисунок щодо обсягу знань і вмінь, піраміду треба перевернути, і чим вищим є рівень підприємницької діяльності, тим тривалішою буде підготовка до неї. Така сама тен
денція й щодо співвідношення магістрів і бакалаврів. Але вихідною базою економічної культури всіх випускників буде сім’я і школа. Тому роль базової підготовки є визначальною. Іноді учня порівнюють із зернятком, що на різних рівнях засвоєння базових економічних (у нашому випадку) понять «всмоктує в себе» тільки ту інформацію, яка ви дається йому необхідною. А це й передбачає різний ступінь глибини й деталізації розкриття економічних понять і концепцій, тобто відповідний зміст і методику викладання. все це сере
Рис. 3.9. Економіку вивчають усе життя!
Отже, стратегія й тактика викладання економічних дисциплін передбачає розробку рекомендацій щодо обсягу та послідовності викладання навчального матеріалу, вироблення критеріїв оцінювання ступеня його засвоєння, організації навчального процесу та його методичного забезпечення.
Кінець кінцем, нас має цікавити вирішення питань, окреслених нижче.
1. Як повинні розподілятися рівні розуміння економіки в різних освітніх систе мах?
2. В якому обсязі треба давати для цього економічні знання?
3. Якими прийомами та засобами можна досягти більш результативного економічного навчання?
Відповіді на перше й друге запитання дають навчальні програми економічних курсів.
В основі розуміння економіки лежить насамперед знання сутності основних економічних понять і концепцій, тобто конкретна база, що поступово розширюється в міру підвищення рівня економічної підготовки.
Отже, баз ові знання збільшуються за принципом спіралі, що розкручується (равлика).
У табл. 3.2 наведено сім рівнів розуміння економіки та приклад оволодіння першим рівнем у різних навчальних закладах.
Таблиця 3.2
РІВНІ РОЗУМІННЯ ЕКОНОМІКИ В РІЗНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
| Рівні розуміння економіки (або критерії розвитку економічного мислення) |
Школа |
Вищий навчальний заклад |
Післядипломна освіта |
| освітній |
спеціальни й |
економіст |
інші |
обиватель |
малий бізнес |
менеджер |
| 1.Оволодіння понятійним та категоріальним апаратом («мовою економіки») |
|
|
|
|
|
|
|
| 2.Оцінка взаємозв’язку понять, категорій і закономірностей для вирішення реальних економічних ситуацій |
|
|
|
|
|
|
|
| 3.Розуміння структури економіки як системи взаємодіючих складових |
|
|
|
|
|
|
|
| 4. Розуміння економічного механізму взаємовідношень між інтересами людей та іншими економічними чинниками |
|
|
|
|
|
|
|
Закінчення табл. 3.2
| Рівні розуміння економіки (або критерії розвитку економічного мислення) |
Школа |
Вищий навчальний заклад |
Післядипломна освіта |
| освітній |
спеціальни й |
економіст |
інші |
обиватель |
малий бізнес |
менеджер |
| 5.Уміння приймати обґрунтовані економічні рішення |
|
|
|
|
|
|
|
| 6.Уміння зробити економічний вибір |
|
|
|
|
|
|
|
| 7.Можливість отримати прибуток від економічної діяльності |
|
|
|
|
|
|
|
Шановні читачі! Подумайте, як заповнити цю таблицю далі на інших рівнях розуміння економіки або критеріїв сформованості економічного мислення і поведінки людини. Інноваційна діяльність потребує від менеджерів і спеціалістів не тільки швидкої реакції, а й здатності долати різні професійні стереотипи мислення і поведінки, тобто бути креативними.
Які існують методичні шляхи розвитку креативності та інноваційності економічного мислення і поведінки? «Я не думаю, — пише Е. де Боно, — что личность человека можно изменить. Но я полностью убежден, что если человеку дать возможность понять логику творческого мышления, то это способно оказать серьезное воздействие на его отношение к развитию творческих начал…»
Прагнення творчості, бажання відкрити щось нове закладено у механізмі мислення людини.
Це мо же виявлятися по-різному. Навіть далекі від творчості люди люблять розв’язувати задачі, розгадувати кросворди. Але в науці треба мати більш глибокі дослідницькі навички творчого мислення.
На нашу думку, креативність економічного мислення — це вміння придумувати щось нове. А інноваційність — це спроможність зрозуміти нові креативні ідеї і впровадити їх у практичну економічну діяльність. Цікаво, що в у країнській мові слово «дієслово» підкреслює глибокий зв’язок між словом і дією. !
Педагогіка розвитку здібностей вчить, що треба працювати в цьому напрямі з раннього віку. Відомий психолог А. Гальперін стверджував, що відповідним чином поставленим навчанням (тобто методикою викладання) можна змінити сам тип мислення дошкільнят, школярів студентів, викладачів і підприємців.
Мені дуже подобається притча про «дроворуба». Якось йшла лісом людина, яка побачила дровору ба, який рубав сосну. В нього була тупа сокира. «Чому ти не нагостриш сокиру? Краще буде працювати?». «Не маю часу!» — відповідає дроворуб і продовжує роботу». Чи не здається вам, що цей «трудяга» дуже схожий на людину, яка не хоче розвивати культуру власного мислення?
Що таке дискурс? Стосовно управління компетенцією як процесом порівняння об’єктивних потреб суспільства та організацій з кадровими ресурсами важливо, на нашу думку, звернути увагу на таке поняття, як дискурс. Особливо це має значення у зв’язку з можливою адаптацією нашого освітнього середовища до європейського простору та Болонського процесу. Це поняття бли зьке до терміна «менталітет» як частини духовної культури. Але в практичному плані це відповідь на запитання: «Наскільки європейці близькі нам за дискурсом?» Як зробити наших випускників близькими за дискурсом до європейських фахівців?
У нашій культурі поширене поняття менталітету. Менталітет (франц. mentalit?, від лат. mens (mentis) — розум, мислення) — спосіб думок, світосприйняття, психологія окремої осо би, соціальної групи, національної спільноти. Ментальний — який стосується менталітету. (Словник іншомовних слів: — К.: Наук. думка, 2000. — С. 350.) На жаль, у цьому новому словнику вже не було слова «дискурсивний» («дискурс»), яке я знайшла в старому словнику. (Словник іншомовних слів. — К.: Голов. ред. УРЕ, 1975.
— С. 215.)
Дискурсивний — (лат. discursuvu від discusus
— міркування, досвід, аргумент) — то й, що здійснюється шляхом логічних міркувань, розсудковий, опосередкований. Розглядаючи поняття дискурсу як міркування, досвід, аргумент, тобто те, що здійснюється шляхом логічних міркувань, треба звернути увагу на те, що це поняття є напевно психологічною суттю менталітету людини і суспільства (як у казці про Чахлика Невмирущого, де вся су ть була в тій голці, що була в середині яйця, і т. д.).
Мені здається, що засвоївши основні категорії ринкової економіки і здійснивши певні зміни в суспільних стосунках та еко-
Економічне мислення — це категорія, безумовно, пов’язана з диску рсом і менталітетом суспільства. Тепер обираючи людину на певну посаду в організації, потрібно вміти помічати її несхожість з іншою людиною, бачити її ефективні сторони, вади та отримувати вигоду від правильної розстановки персоналу. Тільки-но ми визнаємо, що індивідуальні особливості людини мають велике значення, виникне необхідність шукати шляхи підв ищення ефективності навчання в напрямі кращого використання здібностей і таланту особистості в груповій взаємодії у процесі стратегії і тактики розвитку організації.
В цьому плані інтерактивні технології навчання мають велику навчальну цінність. Наприклад, з точки зору психологічних змін, які мають місце в сучасній культурі навчання, відомий фахівець у системі нейролінгвістичного прогр амування (НЛП) А. Маклеод вважає, що відмінність між двома особами — це індивідуальність як результат усіх ваших умінь і всього, що ви робите. НЛП спрямоване на розвиток такої різниці, і тут є дві великі кухні. Перша — гнучке мислення, друга — відкритість до власних змін. Це саме вони складають індивіду альний образ від хорошого до дуже ефективного.
Ключ до усвідомлення власних можливостей міститься у двох якостях людини: ? відкритість труднощам і новим ідеям; ? гнучке мислення.
Психологи стверджують, що коли ми вносимо зміни у власну поведінку — все навкруги теж змінюється. Якщо інші тільки «підстроюються» під зміни, ви змінюєте культуру. Ваші зусилля таким чином можуть допомогти всій команді. А. Маклеод наводить дуже цікаву ієрархічну модель Грегорі Бейтсона (1992) (не плутайте з пірамідою Маслоу) для вивчення схожості і відм інності людей, яка описує структуру, що містить шість типів або рівнів мислення і досвіду. Крім цього, А. Маклеод наводить основні напрями самовдосконалення людини з погляду її мислення, досвіду і поведінки.
номічному мисленні й поведінці нашого населення, особливо молоді, ми не підвищуємо або не вивчаємо відповідну культуру мислення. В економічно розвинутих країнах світу спеціально навчають «вирішенню проблем» (problem solving), прийняттю рішень (desion making), комунікативним навичкам у веденні переговорів, взаємодії з персоналом, конфліктології тощо. Цьому навчати, на нашу думку, необхідно. Тезисно розглянемо, у чому полягає суть сучасного методичного підходу до розвитку економічного мислення як творчого в діяльнісному аспекті цієї проблеми. Одним із етапів цієї роботи є експериментальне дослідження впливу первинного стилю мислення студентів на розвиток економічного мислення і підприємницьких якостей у процесі економічного навчання. Наш досвід вивчення стилю мислення студентів
Вивчення стилю навчання студентів першокурсників уперше було проведено під час спеціальних тренінгів із розвитку економічного мислення в березні 2001 р. Для аналізу стилю навчання в 5 групах ми використали анкету Елвіна, в якій дана характеристика таких типів учнів, як візуальний, аудіальний, фізичний, логічний (ліво-полушарний) і творчий (право-полушарний). Далі наведений загальний розподіл сту дентів за стилями навчання.
20%
Рис. 3.10. Розподіл студентів І курсу за стилями навчання
На діаграмі видно, що серед студентів превалює логічний стиль і аудіальний стиль навчання (28,7%), а домінуючим стилем навчання є візуальний (28%). Творчий стиль навчання становить лише 15%. Слід підкреслити, що ці характеристики змінюються по групах. Так, рівень творчого мислення в І групі становить 15%, в II — 24%, III гр. — 17%, в IV — 19%, а в V гр. — 3%.
Основною метою аналізу було визначення ст илів навчання для створення психологічного портрету кожної групи й курсу в цілому та розроблення на цій основі методичних порад викладачам, які працюють або працюватимуть у цих групах далі.
Урахування первинного стилю мислення студентів у процесі розвитку економічного мислення майбутніх підприємців дає можливості для методичного забезпечення індивідуалізації навчання та вибору адекватних мето дичних прийомів роботи з групою.
Наприклад, викладач, який (здебільшого для полегшення свого викладання) завалює студентів схемами і не опрацьовує роботу з ними, «доводить схематизм до ідіотизму», не досягає навчальної мети розвитку мислення студентів.
Для розвитку творчих навичок студентів у розв’язанні економічних проблем, а також у підготовці економічних проектів ми створили і вже 7 років проводимо серію спеціальних тре нінгів із розвитку економічного мислення з використанням сучасних вітчизняних та зарубіжних технік розвитку мислення. (Такого типу заняття давно проводяться в багатьох країнах світу.)
Головною метою проведення адаптивного тренінгу було допомогти кожному учаснику, визначивши власний стиль викладання, ознайомитися з деякими методиками ефективного мислення. Серед різних технік мислення ав тор проекту виділила для розвитку основ економічного мислення вітчизняні методики, розроблені на базі теорії розв’язання винахідницьких задач Генріха Альтшулера (ТРИЗ), різні методики латерального нестандартного й творчого мислення доктора Едварда де Боно, американські методики критичного мислення, методики квантового навчання в процесі оволодіння загальними навичками навчання та деякі інші. У трені нг-курсі слухачам пропонується засвоїти техніки мислення однієї із цих методик і адаптувати їх до проблем вивчення економіки й розвитку економічного мислення на базі конкретних економічних тем та ситуацій.
Після підготовки колективних проектів та проведення їхніх презентацій серед усіх учасників проекту було проведено анкетування слухачів за спеціальною про грамою для аналізу усвідомлення мети цього проекту, засвоєння методики мислення, а також оцінки ефективності педагогічних методик за методикою ТРИЗ
— педагогіки А. Гіна.
Опитування, проведене в грудні 2001 р. серед студентів IV курсу ФЕУ, свідчить про високу оцінку корисності цього матеріалу для розвитку мислення студентів і підтвердило нашу думку про нео бхідність передачі таких знань як студентам, так і викладачам економіки.
До програми тренінг-курсу ввійшли такі модулі:
1) економічне мислення як мета економічної освіти;
2) використання сучасних методик розвитку мислення для формування економічного мислення студентів у процесі навчання в КНЕУ;
3) оцінка ефективності педагогічних методик і проведеного експерименту.
Метою розробки кожного модулю тренінг-курсу є напрацювання практичних методичних прийомів розвитку економічного мислення. Тренінг дає можливість студенту зрозуміти, що підприємницький талант — це спосіб мислення, побудований на вмінні бачити перспективну можливість там, де її не бачать інші, ефективно користуватись інформацією та приймати всебічно продумані рішення.
Таким чином, наш проект є спро бою вивчення та аналізу спеціальних технік мислення, які допомагають напрацюванню практичних прийомів прийняття економічних рішень, розвитку підприємницьких якостей. Головним є пошук дієвих механізмів, що змусять студентів як майбутніх підприємців і викладачів економіки відійти від стереотипного способу мислення, щоб побачити непомічену й невикористану іншими сприятливу бізнесову можливіст ь та ефективно її реалізувати, розвивати свій економічний інтелект тощо.
Управління процесом розвитку економічного мислення передбачає чітку орієнтацію в таких проблемних питаннях: Що таке економічне мислення? Чим відрізняються економічне мислення й творчість і що спільного між ними? Як оцінювати рівень економічного мислення людей різних вікових груп? Які на ціональні особливості економічного мислення та економічної поведінки? Як співвідносяться економічна поведінка та етичні цінності?
Які існують методичні аспекти розвитку економічного мислення в процесі економічного навчання?
Багаторічний досвід роботи зі студентами свідчить, що в основі будь-якого навчання лежить уміння викладача показати студенту, що навчальний матеріал, підготовлений викладачем із конкретної дисц ипліни, саме той, який буде цікавим для нього та корисним у його майбутній професійній діяльності та в повсякденному житті. І лише після того, як студент у це повірить, він стане вчитися сам. І якщо за цим критерієм підходити до навчання в цілому, то можна стверджувати, що, напевно, нем ає нічого більш важливого, ніж навчання ефективного мислення, а в нашому КНЕУ — це мислити економічно.
Педагогічний експеримент, що вже 12 років проводиться на кафедрі психології та педагогіки, є результатом поступового багаторічного пошуку форм використання сучасних технік мислення в підготовці економістів та майбутніх викладачів економічних дисциплін у КНЕУ.
Студенти створюють ек ономічні казки, ігри та ситуації, які б формували економічний тип мислення. Ми проводили «Дні еко-
номіки» в школах Києва, ярмарки педагогічних ідей в економічній освіті, соціально-психологічні тренінги з використання в економічному навчанні сучасних технік розвитку мислення в різних класах школи № 60. Наші студенти ходили в дитячі садки, до нас в університет приходили учні, ми проводили практику в різних школах міста Києва, а також виступали в пр оекті «8іГе» з проектом «Економіці теж потрібні таланти», проводили конкурс бізнес-проектів «Що можуть студенти КНЕУ для розвитку економічної освіти в Україні?» тощо.
Наш досвід викладання економічних дисциплін свідчить про такі можливі напрями навчання економічного мислення як передумови для майбутньої раціональної економічної поведінки: ? розвиток загальних навичок навчання; ? навчання методик сучасного мислення; ? створення системи завдань і тренінгів, що розвивають економічне мислення в різних вікових групах тих, хто навчається; ? застосування системи творчих завдань, самостійна робота зі спеціально підібраною літературою; ? система тренінгів і рольових вправ; ? розроблення спеціальних колективних проектів; ? спеціальні психологічні тренінги на розвиток підприємницьких якостей.
Таким чином, процес розвитку економічного мислення студентів умовно можна поділити на такі складові: певний рівень економічного мислення, який студент отримав до навчання у вищому навчальному закладі, та університетський етап розвитку економічного інтелекту. Цей етап можна розбити на такі блоки: розвиток за гальних когнітивних навичок навчання як бази розвитку економічного мислення (або мета пізнання); навчання технік прийняття економічних рішень та розвиток економічного мислення як творчого процесу.
Дуже позитивним є використання методики Тоні і Барі Б’юзенів з використання інтелект-карт в економічному навчанні.
У додатках наведені приклади кращих І-карт, що розроблені студента ми з теми: «Економічне мислення як мета економічної освіти».
Поступово, ставлячи все складніші завдання, які вимагають самостійного пізнання, необхідно спеціально вчити способам і прийомам такого пізнання, вчити виявляти та порівнювати властивості предметів, робити висновки і застосовувати отримані результати
Важливим напрямом розвитку культури су часного мислення можна вважати розвиток бажання та вміння вчитись. Правий був Декарт, який звертав увагу на те, що «недостатньо мати хороший розум. Головне — правильно його використовувати».
В адаптивному тренінг-курсі ми розробили тренінг «Загальні навички навчання як база розвитку основ економічного мислення студентів». При цьому загальні здібності, або як їх інакше називають «генеральні чинники інтелекту» чи загальні чинники обдарованості, є також основою творчих здібностей, під якими ми розуміємо не тільки знання, вміння, навички, а й те, що забезпечує їх швидке та ефективне отримання й застосування в практиці подальшого навчання і розвитку взагалі.
Наприклад, студенти 2001 р. отримали завдання створити графічний систематизатор дидактичного тексту з техніки мислення і провести в усіх групах заняття із застосування різних технік мислення в процесі вивчення основ економіки.
Має сенс створити «Центр розвитку креативності студентів і викладачів КНЕУ», де можна було б вивчати сучасні техніки креативного мислення, а також застосовувати їх у процесі вирішення різних проблем. Розвитку креативності економічного мислення студентів можуть сприяти міжпредметні комплексні реферати, завдання і проекти або творчі завдання на іспитах.
Наш досвід свідчить, що добре розвиваються творчі здібності студентів у процесі створення економічних казок, різних тренінгових занять, особливо імпровізаційних тренінгів, а також ділових ігор. Креативна складова в економічному навчанні розвивається, коли студенти отримують творчі завдання на аналіз можливостей і ймовірностей завтрашнього дня, тобто підсилюється їх почуття майбутнього. Крім того, це збільшує успішність адаптації до швидких змін, що мають місце в нашому сьогоденні.
Можливо тому в американських коледжах існують методики навчання прийняттю економічних рішень на рівні молодших і середніх класів у формі спеціальних уроків, ситуацій та рольових вправ. Для старших школярів викладається спеціальний курс «Personal Disition... Making», в якому даються не тільки сучасні методики прийняття рішень, a й завдання на їх використання з сучасних економічних проблем та проблем, з якими вони зустрі-
у своїй діяльності. У міру того, як дитина оволодіває різними видами діяльності, слід вносити в навчання все більше елементів творчості (сюжетних ігор, створення малюнків, конструкцій тощо). Як бачите, нове — це забуте старе. Нині, наприклад, у російських школах вже роблять це на уроках з підприємництва. нуться в майбутньому житті. Наприклад: вибір професії, купівля будинку, створення підприємницької ідеї тощо. Існують засоби спрямування людського розуму в майбутнє так само, як і в минуле, хоча в майбутньому у нас не може бути об’єктів, родичів, тобто того, що дає нам відчуття як минулого, так і сьогодення. Для цього Тоффлер пропонує почати з формування більш сильного усвідомлення майбутнього за участю публіки. І не тільки через фільми про чудеса космічних подорожей або медичних досліджень, хоча й вони дуже дієві. Необхідно поширювати динамічні моделі майбутнього життя: який воно матиме вигляд, яке воно буде на смак чи запах у найближчому майбутньому. Для створення подібних образів і пом’якшення впливу шоку майбутнього, тобто футурошоку, ми повинні навчити людей розмірковувати про майбутнє.
А. Тоффлер наводить цікавий приклад. Він проводив заняття із соціології майбутнього з групою корпоративних стратегічних планувальників, персоналом із великих фондів, видавництв та дослідницьких центрів. Кожний учасник навів свої причини відвідання лекцій Тоффлера, насамкінець заговорив маленький чоловік у кутку, не дуже правильною мовою він розповів про те, що все життя робив голки і дожив до 77 років, а зараз захотів знати майбутнє і померти освіченою людиною. Несподіване мовчання після його репліки до цих пір стоїть у мене у вухах. Перед цим красномовством уся краса дипломованих спеціалістів високих чинів і титулів зникла. «Я сподіваюсь, — пише Тоффлер, — що цей чоловік ще живий, насолоджується своїм майбутнім і вчить інших, як вчив нас в той вечір». Коли мільйони матимуть таку любов до майбутнього, ми матимемо суспільство, набагато краще пристосоване до змін. Оригінальне завдання освіти — створити таку зацікавленість і почуття. Освіта повинна переміститися в майбутній час.
