8.2. Механізм оподаткування як практичне втілення податкової політики

Розмежування податкової політики, податкової системи та механізму оподаткування, що реально діє в країні, дає змогу зрозуміти об’єктивність податкових інструментів і суб’єктивну діяльність держави. Податкова політика, податкова система та податковий механізм визначають роль податків у суспільстві, що тісно пов’язано з виконанням державою її функцій.

Як відомо, податки — це частина доходу, що сплачується підприємствами та домогосподарствами в розмірі, установленому законом. У вузькому розумінні до податків належать фіскальні вилучення, що утворюють дохід державного бюджету. У широкомурозумінні податки охоплюють усі фіскальні вилучення, установлені державою, у тому числі відрахування до цільових позабюджетних фондів (наприклад, внески до державного пенсійного фонду).

Податки насамперед впливають на економіку через використовуваний дохід економічних агентів та зміну відносних цін. Залежно від системи оподаткування вплив податкової політики на макроекономічну динаміку може проявлятися по-різному. У цілому зниження податків стимулює зростання приватних витрат і сукупної пропозиції. Зростання податків, навпаки, призводить до їхнього скорочення.

Залежно від того, як держава враховує внутрішню сутність податків, закони їхнього руху, суперечності та їхній вплив на економіку, приймаючи рішення в межах тієї чи іншої податкової політики, формується певна модель її практичного втілення — механізм оподаткування, юридична форма якого закріплюється податковим законодавством.

Механізм оподаткування — це сукупність нормативно-правових та організаційних форм, способів, методів та інструментів, що використовуються в господарській практиці країни та впливають на її соціально-економічний розвиток. Інакше кажучи, механізм оподаткування — це механізм реалізації податкової політики в господарській практиці, що має свої особливості, переваги та вади за конкретних умов.

Механізм оподаткування як практичне втілення податкової політики за допомогою різних податкових інструментів (фіскальних регуляторів, важелів, стимулів, санкцій тощо) реалізує такі заходи податкової політики:

1) заходи щодо справляння податків, зборів (обов’язкових платежів) тощо;

2) заходи щодо формування доходів державного та місцевих бюджетів країни;

3) заходи щодо впливу на соціально-економічний розвиток країни;

4) заходи щодо впливу на фінансово-економічні явища та процеси в підприємницькій діяльності тощо.

В основу побудови та функціонування будь-якого податкового механізму покладені елементи оподаткування (табл. 8.2), які умовно можна поділити на дві групи:

1) основні — головні характеристики податку, без яких неможливо уявити відповідний податковий механізм: суб’єкт оподаткування або платник податку, об’єкт оподаткування, податкова ставка;

2) додаткові — необхідні характеристики, що розкривають специфіку податкового механізму і його використання: податковіпільги, джерело сплати або податкова база, податкова квота, бюджет чи фонд, куди надходять податкові платежі, терміни та періодичність перерахування податку тощо.

Таблиця 8.2

ЕЛЕМЕНТИ ОПОДАТКУВАННЯ

податку;

• відрахування від податкової бази;

• податковий кредит;

• податкові канікули

Податковий механізм сучасної України формувався у складних умовах. Спад виробництва на початку 90-х рр. загострив проблему мобілізації доходів до державного бюджету, хаотичне здіснення приватизації позбавило державу важливих джерел фінансових ресурсів, зростання зовнішньої заборгованості змусило владу зробити в податковій політиці наголос на досягненні насамперед фіскальних цілей. Однак поширення корупції, криміналізація суспільного життя, орієнтація на посилення жорсткості податкового режиму призвели до того, що тіньовий сектор в українській економіці виріс до загрозливих масштабів, сформувалися тенденції до масового ухилення від сплати податків, скорочення податкової бази. Крім цього податкова політика характеризувалася нестабільністю та непослідовністю, через що й не змогла стати надійним джерелом реальних економічних перетворень. Формування податкового механізму здійснювалося під впливом значної кількості суперечливих і не завжди взаємозв’язаних рішень щодо запровадження певних заходів, з одного боку, спрямованих на утримання дохідної частини бюджету на відносно прийнятному рівні, а з другого — таких, що формують пільгові режими оподаткування для окремих галузей і груп підприємств. У результаті в Україні було втілено в життя класичну податкову систему із сукупністю податків, які характерні для розвинутої ринкової економіки, застосування якої в економіці неринкового типу призвело до виникнення значних проблем, що поглибили економічну кризу.

Принципи побудови податкової системи України, її склад, а також права і обов’язки платників податків було визначено Законом України «Про систему оподаткування» в редакції від 18 лютого 1997 р. із унесеними змінами. Згідно з чинним законодавством, в Україні стягуються загальнодержавні та місцеві податки і збори. До загальнодержавних податків і зборів віднесено податок на додану вартість (ПДВ), податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, акцизний збір, податок з власників транспортних засобів, мито, фіксований сільськогосподарський податок, деякі платежі (державне мито, плата за користування природними ресурсами, рентні платежі), а також цільові відрахування до бюджетних і позабюджетних фондів (збір на обов’язкове пенсійне страхування, збір за забруднення навколишнього природного середовища тощо). До місцевих податків та зборів належать податок з реклами, комунальний податок, а також низка обов’язкових платежів (готельний збір, збір за паркування, ринковий збір, збір за видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі тощо).

Згідно із зазначеним законом визначено об’єкти оподаткування, передбачено дворівневу систему оподаткування підприємств, організацій та фізичних осіб, а також спеціальними податковими законами (окремими для кожного виду податків і зборів) визначено ставки податків, податкові пільги та механізм стягнення кожного з податків і зборів ( табл. 8.3).

Таблиця 8.3

ДВОРІВНЕВА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ

В основному перелік податків, визначених законами України, відповідає світовим стандартам, але це не гарантує ефективності податкового механізму. Визначальну роль в його ефективності відіграють структура податків, рівень їх ставок, перелік і принципи надання пільг, методи контролю за сплатою податків.

Таблиця 8.4

ОСНОВНІ ПІДХОДИ ЩОДО РЕФОРМУВАННЯ

ПОДАТКОВОГО МЕХАНІЗМУ

Податковий механізм, що склався в Україні, має у своїй основі модель оподаткування, що застосовується в розвинутих країнах.

Податкова система поєднала принципи двох податкових систем, найхарактерніших для світової практики, — європейської та американської. Якщо в американській системі переважає прибутковий принцип оподаткування, в європейській — обкладання обороту у формі ПДВ, то жорсткість української податкової системи визначена еклектичним поєднанням обох зазначених систем з базовою метою, що закладалася під час її формування — ліквідації дефіциту. Це визначалося й вимогами міжнародних фі-

нансових організацій, які обумовили надання кредитів скороченням бюджетного дефіциту.

Відтак в Україні від самого початку побудови нового податкового механізму було взято фіскальний орієнтир. У результаті невиваженої податкової політики, неправильного розподілу доходів підприємств відбулося гальмування інвестиційних процесів і загострилась потреба в інвестиціях у переозброєння виробництва.

Крім цього, при виборі моделі податкового механізму не було враховано низку особливостей розвитку країни в трансформаційний період, а саме:

• глибоку реформованість структури економіки на користь оборонного комплексу;

• зростання приватного сектору, що характеризувався відсутністю традицій добровільної сплати податків;

• високий рівень державних видатків, пов’язаних із соціальними гарантіями, які забезпечуються державою, початковим етапом становлення державності;

• нерозвиненість ринкових механізмів регулювання суспільного відтворення.

Отже, запровадження наявної моделі податкового механізму ґрунтувалося на загальновживаному підході до податкового реформування, за яким історичні особливості, традиції, менталітет нації, а також вади сучасних загальноприйнятих систем були недостатньо враховані, що й обумовлює і нині її низьку якість та ефективність і визначає потребу реформування (табл. 8.4. та 8.5).

Податкова реформа, що була задекларована та протягом багатьох років відбувається в Україні, має на меті подолати вади наявного податкового механізму, що викликані складними економічними, соціальними та політичними умовами (див. табл. 8.5). Складність економічних умов полягала в тому, що економіка України перебувала на перехідному етапі від планової до ринкової економіки; соціальних — в успадкуванні від минулого системи соціального захисту, яка більшою мірою зорієнтована на державний бюджет, а не на заощадження громадян; політичних — у відсутності в політичної еліти єдності щодо стратегії макроекономічних реформ і, як наслідок, щодо реформування податкового механізму. Варто зазначити, що за останні роки на розгляд Верховної Ради України було внесено кілька варіантів Концепції державної податкової політики, але жоден з них не знайшов свого втілення в нормативно-правовому акті, який би чітко визначив поняття податкової політики, її основні завдання, принципи та пріоритети, стратегічні напрями, структурні, регіональні та організаційно-правові аспекти.

Таблиця 8.5

ОСОБЛИВОСТІ ПОДАТКОВОГО МЕХАНІЗМУ В УКРАЇНІ