Posibniki.com.ua Фінанси Фінанси підприємств ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ


< Попередня  Змiст  Наступна >

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ


ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Основні терміни і поняття: амортизація; амортизаційні відрахування; відтворювальна структура капітальних вкладень; знос основних засобів; капітальні вкладення; капітальний дохід; капітальний ремонт основних засобів; коефіцієнт вибуття основних засобів; коефіцієнт зносу основних засобів; коефіцієнт оновлення основних засобів; моральний знос основних засобів; основні засоби; прискорена амортизація основних засобів; просте відтворення основних засобів; рентабельність основних засобів; розширене відтворення основних засобів; технологічна структура капітальних вкладень; фізичний знос основних засобів; фондовіддача основних засобів; ліквідаційна вартість основних засобів; первісна вартість основних засобів; справедлива вартість основних засобів; історична вартість основних засобів.

8.1. Сутність основних засобів та їх відтворення

Підвищення ефективності використання основних засобів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від розв’язання цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Основні засоби — це матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) котрих становить понад один рік і які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам, для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій (або використання в процесі операційного циклу, якщо він триваліший за один рік).

Не належать до основних засобів:

1) предмети терміном слу жби меншим за один рік незалежно від їхньої вартості;

2) предмети вартістю до 600 гривень за одиницю (за ціною придбання) незалежно від терміну слу жби. Гранична вартість предметів, що не належать до основних засобів, може змінюватися

294 3) спеціальні інструменти і спеціальні пристосування для підприємств серійного і масового виробництва певних виробів або для виконання індивідуальних замовлень незалежно від їхньої вартості;

4) спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їхньої вартості і терміну служби;

5) формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства, незалежно від вартості й терміну слу жби.

Перелічені вище малоцінні необоротні матеріальні активи не відносять до основних засобів у тому разі, коли суб’єкти господарювання вибрали метод нарахування амортизації основних засобів, передбачений податковим законодавством. Якщо підприємство вибрало інший метод нарахування амортизації, передбачений П(С)БО №7, тоді вартісні ознаки предметів, які можна віднести до малоцінних і швидкозношуваних, визначаються су б’єктом господарювання самостійно. Згідно з податковим законодавством щодо нарахування амортизації основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі основні фонди.

Виробничі основні фонди є частиною основних засобів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих фондів переноситься на вироблений проду кт поступово, частинами, у міру використання. Поновлюються основні виробничі фонди через капітальні інвестиції.

Невиробничі основні фонди — це житлові будинки та інші об’єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які не використовуються в господарській діяльності, але перебувають на балансі підприємства.

На відміну від виробничих, невиробничі основні фонди не беру ть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Незважаючи на те що невиробничі основні фонди безпосередньо не впливають на обсяг виробництва, збільшення цих засобів пов’язане з поліпшенням добробу ту працівників підприємства.

Це в кінцевому підсумку позитивно позначається на результатах діяльності підприємства, на зростанні продуктивності праці.

За П(С)БО основні виробничі фонди поділяються на такі групи: І.Основні засоби

1. Будинки, споруди та передавальні пристрої.

2. Машини та обладнання.

3. Транспортні засоби.

4. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

295

ІІ.Інші необоротні матеріальні активи

1. Бібліотечні фонди.

2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.

3. Тимчасові (нетитульні) споруди.

4. Інвентарна тара.

5. Інші необоротні матеріальні активи.

Співвідношення їхню струсім підвищеннясприяє зростанню, збільшенню

окремих груп основних засобів становитьктуру. Поліпшення структури основних засобів, передов питомої ваги активної їх частини, виробництва, зниженню собівартості проду кції грошових нагромаджень підприємства. рис.8.1 наведено склад основних засобів підприємства до П(С)БО №7.

Основні засоби Інші необоротні матеріальні активи

Будинки, споруди та передавальні пристрої

Бібліотечні фонди

Машини та обладнання

Малоцінні необоротні матеріальні активи

Тимчасові (нетитульні)

Основні засоби підприємства

На відповідно

Транспортні засоби споруди

Інструменти, прилади, інвентар (меблі) Інші основні засоби Інвентарна тара Інші необоротні матеріальні активи

Рис. 8.1. Склад основних засобів підприємств

Для обчислення амортизаційних відрахувань з метою визначення оподатковуваного прибутку основні засоби поділяють на такі групи:

Група 1 — будівлі, споруди, їхні структурні компоненти, передавальні пристрої.

Група 2 — автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти.

Група 3 — робочі машини й устаткування, вимірювальні й ре

296

Група 4

— електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Підприємству не байдуже, в яку групу основних виробничих засобів ук ладати кошти. Воно заінтересоване в оптимальному підвищенні питомої ваги машин, устаткування, тобто активної частини основних засобів, які обслуговують процес виробництва і характеризують виробничі можливості підприємства. Ясна річ, що для забезпечення нормального функціонування активних елементів основних виробничих засобів необхідні будівлі, споруди, інвентар, тобто пасивна частина основних засобів.

Структура основних засобів є різною в різних галузях промисловості, народного господарства. Наприклад, у промисловості

України частка будівель у загальній вартості основних засобів найвища в легкій та харчовій промисловості (близько 44%); спору д — у паливній промисловості (17%); передавальних пристроїв

— в електроенергетиці (32%); устаткування та робочих машин — на підприємствах машинобудівного комплексу (45%).

Основними факторами, які впливають на структуру основних засобів підприємств, є: рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперу вання, кліматичні та географічні умови розміщення підприємств. Кожний фактор по-різному впливає на структуру основних засобів. Поліпшити структуру основних засобів можна за рахунок: оновлення та модернізації устаткування; ефективнішого використання виробничих приміщень; установлення додаткового устаткування на вільній площі; ліквідації зайвого й малоефективного устаткування.

Відтворення основних засобів — це процес безперервного їх поновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.

За простого відтворення основних засобів здійснюється заміна окремих зношених частин основних засобів або заміна старого устаткування на аналогічне, тобто в процесі простого відтворення постійно відновлюється попередня виробнича потужність.

Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшення діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, які забезпечують вищий рівень проду ктивності устаткування.

Процес відтворення основних засобів має низку характерних ознак, зокрема:

1) основні засоби поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;

2) у процесі відтворення основних засобів одночасно відбувається рух їхньої споживчої вартості та вартості;

297

Фінансове забезпечення відтворення основних засобів 3) за допомогою амортизаційних відрахувань здійснюється нагромадження в грошовій формі частково перенесеної вартості основних засобів на готову продукцію;

4) основні засоби поновлюються в натуральній формі протягом тривалого часу.

У процесі господарської діяльності кругообіг основних засобів проходить три стадії.

На першій стадії відбувається продуктивне використання основних засобів та нарахування амортизаційних відраху вань.

На цій стадії основні засоби в процесі експлуатації зношуються й нараховується сума зносу. Вона є підставою для списання суми амортизаційних відрахувань на витрати після завершення процесу виробництва. На першій стадії кругообігу основних засобів втрачається споживна вартість засобів праці, їхня вартість переноситься на вартість готової продукції.

На другій стадії відбувається перетворення частини основних засобів, які перебували в проду ктивній формі, на грошові кошти через нарахування амортизаційних відрахувань.

На третій стадії в процесі виробництва відбувається поновлення споживної вартості частини основних засобів. Це поновлення здійснюється заміною зношених основних засобів на нові за рахунок нарахованої суми зносу основних засобів.

Оборот основних засобів показано на рис.8.2.

Рис. 8.2. Оборот основних виробничих засобів на підприємстві

Рис. 8.2. Оборот основних виробничих засобів на підприємстві

Просте відтворення основних засобів здійснюється у двох формах: 1) заміна зношених або застарілих основних засобів; 2) капітальний ремонт діючих основних засобів.

За простого відтворення, як уже було сказано, в кожному наступному циклі відбувається створення основних засобів у попередніх обсягах та з однаковою якістю. Джерелом фінансування заміни зношених основних засобів є нарахована су ма амортизації. За розширеного відтворення кожного наступного циклу здійснюється кількісне і якісне зростання основних засобів. Джерелом фінансування таких змін є використання частини створеного додаткового продукту.

Необхідність оновлення основних засобів за ринкових відносин визначається передовсім конкуренцією товаровиробників.

298

рене списання основних засобів з метою нагромадження фінансових ресурсів для наступного вкладання коштів у придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних засобів.

8.2. Показники стану та ефективності використання основних засобів

Для забезпечення відтворення основних засобів важливе значення має вивчення їхнього стану та використання. Стан і використання основних засобів є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.

У процесі виробництва основні засоби зношуються фізично і старіють морально. Рівень фізичного зносу основних засобів визначається в процесі нарахування амортизації. Цей процес можна розглядати в кількох аспектах: по-перше, як метод визначення поточної оцінки не зношеної частини основних засобів; по-друге, як спосіб віднесення на готову проду кцію одноразових витрат на основні засоби; по-третє, як спосіб нагромадження фінансових ресурсів для заміщення виведених з виробничого процесу основних засобів або для вкладання коштів у нові виробництва.

Показники стану й ефективності використання основних засобів можна об’єднати в три групи, які характеризу ють: 1) забезпечення підприємства основними засобами; 2) стан основних

299

Рис. 8.3. Показники забезпечення, стану та ефективності використання основних засобів

До показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними засобами, належать: фондомісткість, фондоозброєність, коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства.

Фондомісткість є величиною, оберненою до фондовіддачі.

Цей показник дає можливість визначити вартість основних засобів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними засобами. За нормальних умо в фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість — до зменшення.

Приклад1

Випуск товарної продукції за рік становив 3200 тис. грн, вартість основних засобів — 1440 тис. грн. Фондомісткість дорівнює 0,45 грн ? ? ? ? ? ? грнтис.3200 грнтис.1440 , тобто на кожну гривню виробленої продукції припадає

45 коп. основних засобів.

Забезпеченість підприємства основними засобами визначається

300

шення вартості основних засобів до чисельності працівників підприємства.

Приклад2

Вартість основних засобів на початок року — 1165 тис. грн, а чисельність працівників — 85 осіб. На кінець року — відповідно 1440 тис. грн і 80 осіб. Отже, фондоозброєність на початок року становить 13,7 тис. грн ? ? ? ? ? ?

1165 , на кінець року — 18,0 тис. грн ? ? ? ? ? ?

1440 . Збільшення рівня фондоозброєності є позитивним фактором.

85

80

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства визначається як відношення вартості основних засобів (за вирахуванням суми їхнього зносу) до вартості майна підприємства.

Приклад3

Вартість основних засобів на кінець звітного року становила 1440 тис. грн, сума зносу основних засобів — 180 тис. грн, а вартість майна

— 3100 грн. Отже, коефіцієнт реальної вартості основних засобів становитиме 0,41 ? ? ? ? ? ?

180–1440 .

3100

Якщо коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства спадає до критичної величини (0,2 — 0,3), то реальний виробничий потенціал підприємства буде низьким і треба терміново шукати коштів для виправлення становища.

Стан основних засобів характеризують через коефіцієнти: зносу основних засобів; придатності; оновлення; вибуття (приросту) основних засобів (див. рис. 8.3).

Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Коефіцієнт зносу визначається відношенням су ми зносу основних засобів до балансової вартості основних засобів. к де К з

— коефіцієнт зносу основних засобів;

— коефіцієнт зносу основних засобів;

З о

— сума зносу основних засобів;

Ф к

— балансова вартість основних засобів.

Показник зносу основних засобів може визначатись також у відсотках на початок і на кінець звітного періоду і дає змогу оцінити стан основних засобів. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів

301Коефіцієнт придатності основних засобів розраховується за формулами: або де К п

— коефіцієнт придатності основних засобів;

— коефіцієнт придатності основних засобів;

К з

— коефіцієнт зносу основних засобів.

Коефіцієнт придатності показує, яка частина основних засобів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності.

Коефіцієнти оновлення та вибуття розраховуються за формулами: к к де К о

— коефіцієнт оновлення основних засобів;

— коефіцієнт оновлення основних засобів;

Ф о

— вартість уведених основних засобів за звітний період;

К в

— коефіцієнт вибуття основних засобів;

Ф у

— вартість виведених основних засобів за звітний період.

Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених за певний період основних засобів у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто рівень вибуття тих основних засобів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для дальшого використання. Позитивною в діяльності підприємства є ситу ація, коли вартість уведених у дію основних засобів перевищує вартість основних засобів, що вибули. Для цього розраховується коефіцієнт приросту основних засобів. к

До показників, які характеризують ефективність використання основних засобів, належать: фондовіддача, рентабельність основних засобів, сума прибутку на одну гривню основних засобів.

До показників, які характеризують ефективність використання основних засобів, належать: фондовіддача, рентабельність основних засобів, сума прибутку на одну гривню основних засобів.

Найзагальнішим показником, який характеризує ефективність

к де Ф в

302

к де Ф в

— фондовіддача основних засобів;

В п

— вартість виробленої продукції за звітний період;

Ф к

— балансова вартість основних засобів на кінець звітного періоду.

Відносним показником ефективності використання основних засобів є рентабельність. Цей показник визначається за формулою: к де Р ф

— рентабельність основних засобів;

— рентабельність основних засобів;

П з

— загальний прибуток за звітний період;

Ф к

— балансова вартість основних засобів на кінець звітного періоду.

Абсолютним показником ефективності використання основних засобів є сума прибутку на одну гривню основних засобів.

До показників ефективності використання основних засобів можна також віднести показник питомої ваги активної частини основних засобів у їхній загальній сумі.

Формули розрахунку показників забезпечення стану й ефективності використання основних засобів та їхню характеристику наведено в табл. 8.1.

Таблиця 8.1

ХАРАКТЕРИСТИКИ І ФОРМУЛИ РОЗРАХУНКУ ПОКАЗНИКІВ СТАНУ

ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ Фінансове забезпечення відтворення основних засобів

303Показники:

303

Показники:

Ф к — балансова вартість основних засобів;

В п — вартість виробленої продукції;

Ф з — залишкова вартість основних засобів;

М — вартість майна підприємства;

З о — сума зносу основних засобів;

Ч — середньооблікова чисельність працівників;

Ф о — вартість уведених основних засобів;

Ф у — вартість виведених основних засобів;

К з — коефіцієнт зносу основних засобів;

П з — загальний прибуток підприємства.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
8.5. Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень
ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
9.3. Показники оцінки фінансового стану підприємства
Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства
9.6. Оцінка майнового стану підприємства
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)