Для аналізу загального руху курсів акцій у динаміці застосовуються біржові індикатори та індекси. Індикатор — це середньоарифметичний показник курсів репрезентативної групи акцій на даний момент; індекс вимірює поточну динамі-ку курсів репрезентативної групи акцій порівняно з базовою величиною, що розраховувалася на певний момент у минулому. Інвестори часто порівнюють середні індикатори або індекси на певну дату з метою визначення відносної сили або слабкості ринку.
Найвідоміший індикатор — середня Доу-Джонса для промислових акцій (Dow Jones Industrial Average — DJIA). Він часто називається промисловим індексом До у-Джонса, який складається з курсів 30 випусків акцій. Вони відібрані внаслідок того, що високо оцінені ринком і розповсюджені серед широкого кола власників. Ця група складається з першокласних промислових акцій. Для прикладу можна навести такі компанії: General Electric Co., Texas Co., General Motors Corp., Exxon Corp., Procter & Gamble Co., Dupont Co., Shevron Corp., Coca-Cola Co., Boeing Co., Walt Disney Co., McDonald’s Corp., Philip Morris Corp., Alcoa.
Час від часу той чи інший випуск цінних паперів вибуває з гр упи через злиття компаній, банкрутство або різку втрату активності на ринку. В таких випадках у розрахунок середньої включається новий випуск акцій, і тому весь індикатор коригується, для того щоб його можна було порівняти з попереднім показником. Реальне значення індикатора Доу-Джонса має сенс тільки тоді, коли порівнюються зі значенням за попередній період. Котирується в пунктах (пункт дорівнює приблизно 2,27 цента) та друкується щоранку в діловій пресі і фіксується на Нью-Йоркській фондовій біржі сім разів: під час відкриття, о 10, 11-й годинах ранку, о 12, 13, 14, 15-й годинах дня і по закінченню біржового дня.
Три інші середні Доу-Джонса — це індикатори ку рсів акцій компаній транспорту, електроенергетики та комунального господарства, а також інтегральний середній.
Транспортний індекс Доу-Джонса (Dow Jones Transportation Average — DJTA) — це середній показник, який характеризує рух цін на акції 20-ти транспортних корпорацій (авіакомпаній, автомобільних та залізничних компаній).
Комунальний індекс Доу-Джонса (Dow Jones Utility Average
— DJUA) — середній показник руху курсів акцій 15 корпорацій, що займаються газо- та енергопоста чанням. Dow Jones Composite — це агрегатний показник, який розраховується на основі промислового, транспортного та комуналь Індекси Доу-Джонса обраховується так: Індекс Доу-Джонса = k A n i i ? = =
1 , (2.27) де — коригувальний коефіцієнт, який змінюється зі зміною переліку корпорацій або у разі дроблення акцій. Коригувальний коефіцієнт залишається незмінним доти, доки акції не дробляться або одні акції не замінюються іншими. Залежно від виду індексу, п може дорівнювати 15; 20; 30 або 65. к
Ще один великий видавець фінансових новин — корпорація «Стендарт енд пур’з» (Standart & Poor’s, S&P) — публікує п’ять індексів простих акцій. Хоча середні індикатори Доу-Джонса користуються найбільшою популярністю, багато професійних інвесторів віддає перевагу індексам «Стандарт енд пур’з», вважаючи, що вони точніше відображають загальну динаміку курсів на фондовому ринку.
У промисловий індекс S&P включаються курси акцій 400 промислових фірм; у транспортний — курси акцій 20 транс портних компаній; індекс для електроенергетики та комунального господарства складається з курсів акцій 40 відповідних компаній; у фінансовий індекс входять курси 40 акцій фінансових інститутів і, нарешті, у зведеному індексі наведено курси всіх 500 компаній.
Базове значення розраховане для періоду 1941—1943 рр., значення якого дорівнює 10. Для розрахунку індексу використовується формула: ,P&SІндекс
1 ? ? = = ? = n i i i n i i Q QP (2.28) де i — ціна акції і-корпорації; — кількість акцій корпорації; n — кількість корпорацій. P i Q
1
Крім індексів Доу-Джонса і «Стандарт енд пур’з», у США публікуються індекси, що характеризують курси акцій на фондових біржах Нью-Йорка, Американській і регіональних біржах, а також індекс автоматизованого котирування Національної асоціації дилерів цінних паперів (NASDAQ). Індекс Нью-Йоркської фондової біржі охоплює всі 2200 акцій, що котируються на біржі. За базу прийнята вартість акцій на біржі 31 грудня 1965 р. розміром 50. Динаміка промислового індексу цієї біржі збігається з динамікою промислової середньої Доу-Джонса і S&P. Індекс Американської фондової біржі відображає рух курсів акцій відносно базового значення 100, встановленого на 31 серпня 1973 р. Індекс охоплює всі випуски акцій, що обертаються на біржі. З технічної точки зору він вважається унікальним, тому що під час його обчислення припускається, що дивіденди за акціями реінве стуються і на цій основі відображаються в індексі. Індекси NASDAQ відображають обіг цінних паперів на позабіржовому ринку. Вони обчислюються подібно до зазначених вище індексів, але за базу, що дорівнює 100, береться вартість акцій на 5 лютого 1971 р.
На відміну від СШ
А, в інших країнах розраховується менше фондових індексів. Частіше діє один фондовий індекс. В Англії це індекс «Рейтер», у Німеччині — індекс «Франкфурте Альгемайне Цайтунг», у Франції — індекс «Каркоран», в Японії — «Ніккей».
Усі індекси є середньозваженою курсів акцій різної кількості компаній, установлених у тій чи іншій країні. тури ринку з періодичним його коригуванням через півроку або рік. При цьому управління здійснюється через відхилення структури портфеля від структури індексу.
На Заході індекси широко застосування в стратегії пасивного управління, коли використовується стратегія індексного фонду. Вона ґрунтується на тому, що структура портфеля повинна відображати рух обраного фондового індексу, який характеризує стан усього ринку цінних паперів. Види цінних паперів та їхня частка визначаються у такий самий спосіб, що й підрахунок індексу. Головне завдання інвестора — відтворення у своєму портфелі струк
Вирізнимо три підходи, за основу яких вибираються ті чи інші ваги, які лежать в основі різних індексів. Основою першого є рі
вень капіталізації акцій, другого — рівень цін на акції, третього
— принцип рівномірного розподілу коштів за видами акцій. За першого підходу необхідно враховувати, що акції висококапіталізованих компаній більш за все впливають на динаміку індексу. Це веде до того, що недооблік ваги таких компаній призводить до істотних відхилень дохідності. Це саме стосується і другого підходу — найбільшу вагу тут мають дорогі акції. І нарешті, в третьому підході все навпаки — більш дешеві акції мають більший потенціал для впливу на зростання індексу. Таким чином, з цього можна зробити висновок, що для копіювання індексу інвестору необхідно купити всі акції, що входять в базу індексу пропорційно їх вазі.
Методики розрахунку українських індексів дуже подібні. Головні розбіжності криються в джерелах отримання інформації про ринкові ціни акцій. Деякі індекси намагаються охопити більшу частину рин ку, але при цьому орієнтуються на котирування, що у ситуації недостатньої ліквідності українського ринку цінних паперів неминуче призводить до зменшення точності індексів.
На вітчизняному ринку з 1997 р. розраховуються дві модифікації фондового індексу КАС-20 — простий і зважений. Методика його обчислення відповідає світовим стандартам і ґрунтується на зміні ринкової капіталізації компаній, які входять до бази індексу. ()()( ?? ++=?
10 ,/s20КАС askbidaskbid PPPP ) ) ) (2.29) де та — сума котирувань на купівлю і продаж кожного з підприємств, що входять до бази індексу,
1 askbid PP ( ? +
0 askbid PP ? ? Індекс КАС-20 (w) зважений показує динаміку розвитку фондового ринку України, його зростання або спад. Він розраховується за формулою ()()() ?? =?
1 — котирування на дату складання поточного індексу,
0 — котирування на початкову дату складання індексу відповідно. Початкове значення індексу — 1000. () ? +
10 ,/02КАС CAPCAP MMw (2.30) де та — сума ринкової капіталізації компаній, що входять до бази індексу на поточну і базову дати відповідно.
1 CAP M ( ?
0 CAP M Індекс Першої фондової торговельної системи (ПФТС) — це середнє для найбільш ліквідних українських акцій, які мають найбільшу ринкову капіталізацію. Він розраховується щотижня у гривнях і доларах на основі реальних угод і твердих котирувань у ПФТС. Час тка акцій компаній, що включається до індексу та обертається на ринку, повинна перевищувати 10% від їх загальної кількості. Компоненти індексу зважуються на основі ринкової капіталізації, однак частка держави і стратегічного інвестора, як правило, виключаються. Склад індексу переглядається на відпо-
Початкове значення індексу — 1216. () ? відність вказаним критеріям щомісяця, а у разі необхідності вносяться певні зміни.
Критерії для вибору підприємств до списку індексу такі:
1) підприємства-емітенти повинні пройти лістинг ПФТС та належати до першого або другого рівнів списку ПФТС;
2) до переліку акцій підприємств, що входять до індексу, відбираються акції, за якими в ПФТС бу ла зареєстрована найбільша кількість двосторонніх угод. Причому ціна двосторонньої угоди повинна бути не менше найкращої ціни купівлі та не більше найкращої ціни продажу на момент введення звіту в систему. ?? =?,/індексПФТС bt MCМС (2.31) де і — сума ринкової капіталізації компаній, що входять до бази індексу, у поточний та базовий період відповідно. Ринкова капіталізація визначається як добуток ціни на кількість емітованих акцій. Ціна ж, у свою чергу, визначається як ціна останньої угоди в поточний період, що попадає у коридор: найкраща ціна купівлі — найкраща ціна продажу в момент закриття торгової сесії. Якщо ж такої угоди немає, то за ціну акції приймається значення середини цього коридору. Початкове значення індексу — 100. ? t
МС ? b MC Індекс ПФТС визнаний Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК) як єдиний індекс для використання цією організацією під час моніторингу внутрішнього стану українського фондового ринку. У квітні 1998 р. Україна, як ринок, що розвивається, була включена у систему індексів МФК, в індекс IFC Frontier. Дані для обрахування індексу базуються на результатах торгівлі у ПФТС.
З метою подальшого розвитку ринку цінних паперів, забезпечення інформування громадськості про тенденції розвитку ринку корпоративних прав та на виконання п.3.3 Заходів щодо забезпечення вико нання у 2000 році завдань, передбачених Посланням
Президента України до Верховної Ради України, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України та спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2000 р. №747, ДКЦПФР було затверджено Методику розрахунку інтегрального індексу фондового ринку (рішення Комісії від 20.12.2000 р. №237).
Запрова дження методики розрахунку інтегрального індексу фондового ринку передбачає два етапи. На першому етапі треба прийняти та запровадити запропоновану методику, оскільки на даний час вона відображає наявні можливості отримання та оброблення інформації для розрахунку індексу.
На другому етапі слід визначити та встановити такі вимоги до підприємств-емітентів, які будуть включені до бази:
• обсяг торгів емітентів дорівнює 70
—80% загальної ринкової капіталізації підприємств — емітентів акцій;
• обсяг торгів по таких підприємствах повинен становити 50—60% торгів за акціями на вторинному ринку за угодами купівлі-продажу. Разом з цим планується збільшити: кількість підприємств до 100; періодичність розрахунку індексу. Визначити базове значення індексу — 100.
Значення індексу розраховується за даними звітності торговців цінними паперами про їх діяльність. Для розрахунку інтегрального індексу фо ндового ринку були взяті всі виконані торговцями угоди купівлі-продажу з акціями підприємств на вторинному ринку.
Підприємства, вартість акцій яких використовувалась для розрахунку інтегрального індексу фондового ринку, визначалась за такими вимогами:
• цінний папір, випущений у порядку та згідно з чинним законодавством та нормативними актами ДКЦПФР;
• цінний папір, включений до офіційного котирування хоча б однієї біржі або торговельно-інформаційної системи (ТІС);
• активність купівлі-продажу акцій, яка передбачає наявність не менше 10 угод за місяць, причому угоди купівлі-продажу з акціями цих емітентів здійснювали як мінімум два торговці цінними паперами, які мають відповідний дозвіл на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів;
• перелік підприємств для розрахунку національного індексу може змінюватися залежно від впливу кон’юнктури ринку та інших чинників (реорганізація, створення нових підприємств тощо).
Таким чином, згідно з Методикою розрахунку індексу, якою передбачено розрахунок як відношення середньої геометричної ціни акцій підприємств за поточний період до середньої геометричної ціни акцій підприємств у базисний період та розраху нок на останній день місяця і публікація в офіційному виданні ДКЦПФР, до бази розрахунку інтегрального індексу фондового ринку щоквартально залучаються акції різних емітентів. ?
