Терміни «статика» і «динаміка», безумовно, запозичені з класичної механіки Ньютона. Відчувається потреба їх опису стосовно економіки. Адже правильне розуміння економічної статики і динаміки (статичного і динамічного станів економіки) допоможе розмежувати ці поняття, що сприятиме їх доцільному використанню як у теорії економічної науки, так і в прикладній економіці.
Термін «статичний» стосується форми і структури постульованих законів, що описують поведінку ЕС. Рівновага має бути статичною, тобто зберігається з плином часу t, але нічого не говориться про довготривалість такого стану.
Термін «динамічний» передбачає дві можливості: 1) як такий, що охоплює статику; 2) як сукупність усіх ЕС, котрі не є статичними. Економіка є динамічною, якщо її поведінка в часі описується різницевими, диференційними, інтегральними рівняннями та їх системами, тобто спостерігається варіативність економічної змінної з плином часу. Отже, суть проблеми динаміки як такої складає поведінка економічних змінних (факторів економіки) у довільні моменти часу t. Взагалі кажучи, нединамічних ЕС немає.
Термін «стаціонарний» (на противагу динамічному), будучи описовим, характеризує поведінку ключової економічної змінної в часі, яка наближено має стале кількісне значення. Можливе розширення цього поняття, зважаючи на циклічність економічного процесу, його періодичну повторюваність.
Визначення 1. Динаміка ЕС є неісторичною і некаузальною, коли її поведінка залежить лише від початкових умов і минулого часу.
Оскільки технологічний процес суспільства (вплив технології на ЕС) слід вважати історичною даністю, на яку економіка не реагує моментально, то варто розглядати системи історичні і каузальні.
Визначення 2. Економічна система (ЕС) називається каузальною, якщо її поведінка в часі залежить від власної початкової конфігурації (визначається параметром структури або їхньою сукупністю, кількісне значення котрих змінює характер поведінки).
Користуючись наведеним вище, Самуельсон пропонує таку класифікацію ЕС:
1) статичні і стаціонарні;
2) статичні й історичні;
3) динамічні і каузальні;
4) динамічні й історичні.
З огляду на фактор випадковості в життєдіяльності ЕС цей перелік доповнюється:
1) стохастичні й неісторичні;
2) стохастичні та історичні.
Наведемо досить просте і загальне формулювання Хікса: статикою називається розділ економічної теорії, де припускається, що в дослідженні не фігурує час t. Економічну динаміку складають такі розділи, де будь-яка кількість відноситься до конкретного часу t (числового значення довільної економічної змінної). Воно, можливо, не досить точне, але легко сприймається, якісно відображаючи сутність розглянутого вище.
На завершення підрозділу докладніше опишемо (деталізуємо) статичний і динамічний режими в економіці, що сприятиме розробленню ММ нелінійної економічної динаміки (НЕД), успішному проведенню обчислювального експерименту (ОЕ) — економіко-математичному моделюванню (ЕММод).
В економічній статиці, зокрема, такі основні умови, як чисельність населення і його здібності (смаки, уподобання, прихильності), технології, кількість землі тощо вважаються відомими величинами, і саме вони беруть участь у створенні товару, послуги та споживанні благ. Статика економічної теорії стосується активного, але незмінюваного у своїх характеристиках процесу, а це зовсім далеко від стану спокою.
У статичній економіці вважають сталими три величини: 1) робоча сила (трудовий ресурс); 2) випуск продукції або дохід на душу населення; 3) обсяг наявного капіталу. У теорії статики наголошується на взаємозалежності всіх факторів ціноутворення і вимог, щоб рівновага була стійка. Всебічно розроблена теорія економічної статики надає академічного вираження такому поняттю, що відповідає загальновживаному “економічність”.
Центральне місце в економічній теорії (що становить її ядро) продовжує належати статиці. Деякі свідчення на підтвердження такої думки: вчення про міжнародну торгівлю, що розглядається як ключова галузь економічної статики; до кола теорії статики належать проблеми, викликані епізодичними змінами, ефект одночасної дії; на статистичному аналізі
ґрунтується положення про те, що використання виробничих ресурсів регулюється граничними витратами, а не їхніми середніми значеннями; врешті-решт, на економічну статику спирається загальна теорія досконалої торгівлі.
Хоча традиційно економічна статика в минулому мала велике значення, але останнім часом накреслилася тенденція звуження сфери її застосування. Незважаючи на це, вона продовжує залишатися важливою частиною теорії економічного аналізу і має значне практичне значення.
Поняття економічної динаміки стосується теоретичної частини економіки, для якої рівні випуску продукції змінюються: основні умови виробництва, перебуваючи під різноманітними впливами, теж змінюються. У межах динаміки потрібно знати, якими мають бути стійкі лінії зміни чинників поступового руху господарства, щоб можна було аналізувати причини відхилень реальної економіки від теоретичних уявлень (футурологічних оцінок на підґрунті теорії).
У динаміці кількість ресурсів виробництва може систематично збільшуватися або зменшуватися, а тому потрібно відстежувати взаємну залежність перманентно змінюваних обсягів кожного економічного фактора і постійно змінювану величину отримуваного відшкодування. Для динамічного господарства, де спостерігається постійний приплив інновацій (нових винаходів), відбуваються зміни смаків, уподобань і схильностей, що виражається у підвищеному попиті на послуги, коли вимагається значний капітал, одних рівнянь ММ статики стає замало. Аналіз результатів калейдоскопічних і короткочасних змін вимагає іншого підходу, яким є економічна динаміка, котра, у свою чергу, є гілкою дерева загальної економічної теорії, надаючи для довільного моменту часу t числове значення досліджуваного ключового фактора економіки. Динаміка також має досліджувати впливи довготривалих змін, ступеня їхньої інтенсивності.
Теорія нелінійної економічної динаміки (НЕД) лише розробляється, плідність її результатів котрої у контексті прийняття адекватних управлінських рішень (розроблення виваженої економічної політики) незаперечна, але ще попереду.
Насамкінець, дещо штучний поділ на статику і динаміку охоплюється терміном «кінетика». Добре відомі здобутки фізичної та хімічної кінетики як природничих наук. Настав час, на нашу думку, говорити про економічну кінетику.