Забезпечення режиму законності у сфері правовідносин, що складаються в агропромисловому комплексі, подекуди вимагає від відповідних органів державного управління застосування заходів адміністративної відповідальності до правопорушників.
Як випливає з положень глави 17 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р., повноваженнями щодо розгляду і вирішення справ про адміністративні правопорушення в агропромисловому секторі наділена значна кількість державних органів, основними з яких є: органи Міністерства аграрної політики України, органи державного ветеринарного контролю, органи державного контролю за використанням та охороною земель, органи Державної служби з карантину рослин України, органи державного контролю в галузі насінництва та розсадництва, спеціально уповноважені органи у сфері захисту рослин, органи рибоохорони, органи мисливського господарства тощо.
Відповідно до ст. 244 КУпАП органи Міністерства аграрної політики України розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 108 КУпАП, що пов’язані із грубим порушенням механізаторами правил технічної експлуатації тракторів, комбайнів, інших самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації. Вказані органи, керуючись зазначеними статтями КУпАП, уповноважені накладати штрафи на винних осіб у розмірі від шести до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавляти їх права керування цими машинами на строк до одного місяця.
цільовим використанням бюджетних кошів, наданих на зазначені потреби.
Згідно зі ст. 238 КУпАП органи державного ветеринарного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення за ст. 107 КУпАП, пов’язані з порушеннями правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог, передбачених Законом України «Про ветеринарну медицину», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з епізоотіями, та накладають штрафи на громадян від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а на посадових осіб — від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Широкими юрисдикційними повноваженнями згідно зі ст. 238-1 КУпАП наділені органи державного контролю за використанням та охороною земель, які розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель, що передбачені:
— ст. 52 КупАП — псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а також невжиття заходів боротьби з бур’янами;
— ст.53 КУпАП — використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень;
— ст. 53-1 КУпАП — самовільне зайняття земельної ділянки;
— ст. 53-2 КУпАП — перекручення даних державного земельного кадастру, а також приховування інформації про стан земель, розміри, кількість земельних ділянок, наявність земель запасу або резервного фонду;
— ст. 53-3 КУпАП — зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту;
— ст. 54 КУпАП — порушення термінів повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням, а також непроведення рекультивації порушених земель;
— ст. 55 КУпАП — самовільне відхилення від проектів землеустрою;
— ст. 56. КУпАП — знищення межових знаків.
Органи Державної служби з карантину рослин України, як випливає з положень ст. 238-2 КУпАП, розглядають справи про адміністративні правопорушення за ст. 105 КУпАП, які пов’язані з порушенням вимог щодо виконання фітосанітарних заходів та накладають штрафи на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім цього, органи Державної служби з карантину рослин України уповноважені накладати штрафи на громадян у розмірі від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і на посадових осіб — від тринадцяти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 106 КУпАП — ввезення в Україну, вивезення з України, транзит через її територію, вивезення з карантинних зон або ввезення до них об’єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю.
За невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби з карантину рослин України, а також за створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків згідно зі ст. 188-26 КУпАП зазначені органи притягують правопорушників до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, що накладається на громадян, у розмірі від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 238-3 КУпАП органи державного контролю в галузі насінництва та розсадництва розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, які передбачені ст.104-1 КУпАП, а саме: виробництво, заготівля, пакування, маркування, затарювання, зберігання насіння, садивного матеріалу з метою продажу без дотримання методичних і технологічних вимог або реалізація їх без документів про якість, а також інше введення в обіг насіння, садивного матеріалу з порушенням встановленого порядку. За вказані правопорушення зазначені державні органи накладають штрафи на громадян у розмірі до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб
— від семи до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин відповідно до ст. 238-4 КУпАП уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення за
— поширення шкідливих організмів унаслідок порушення технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення;
— екологічно необґрунтоване здійснення захисту рослин;
— неповідомлення (приховування) або надання неправдивої інформації про загрозу посівам, деревним насадженням, іншій рослинності відкритого та закритого ґрунту, а також продукції рослинного походження від шкідливих організмів;
— завезення на територію України та реалізація засобів захисту рослин, а також речовин і сировини для їх виготовлення, що не пройшли державних випробувань і реєстрації;
— ухилення від пред’явлення або непред’явлення засобів захисту рослин для проведення їх огляду, дослідження;
— недотримання вимог нормативно-правових актів з питань захисту рослин, що призвело до пошкодження, погіршення стану рослин та якості продукції рослинного походження, а також забруднення довкілля.
За вказані правопорушення органи виконавчої влади у сфері захисту рослин виносять попередження або накладають штрафи на громадян у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — у розмірі від десяти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, зазначені державні органи уповноважені накладати на громадян штрафи в розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від десяти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ст. 188-12 КУпАП, що передбачає відповідальність за невиконання законних вимог їхніх посадових осіб.
Відповідно до ст. 240 КУпАП органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення за ст. 85 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил рибальства у вигляді штрафу, що накладається на громадян, у розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладання штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За цією ж статтею зазначені органи притягують правопорушників до адміністративної відповідальності за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної
ст. 83-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення законодавства про захист рослин, зокрема, за:
Органами рибоохорони на громадян накладаються штрафи в розмірі від одного до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ст. 86-1 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за експлуатацію на водних об’єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням, якщо його наявність передбачена відповідними нормативами, або з неефективно працюючим рибозахисним обладнанням.
Органи мисливського господарства відповідно до ст. 242 КУпАП уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил ведення мисливського господарства і полювання. Так, зазначені органи накладають адміністративні стягнення у вигляді попередження або штрафу на громадян у розмірі від двох до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або штраф на посадових осіб — у розмірі від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ч. 1 ст. 85 КУпАП, яка встановлює адміністративну відповідальність за порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання, яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а
зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами аматарського і спортивного рибальства добову норму вилову). При цьому відповідними органами застосовуються більш обтяжливі стягнення, а саме: накладання на громадян штрафу у розмірі від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією знарядь і засобів учинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої, і на посадових осіб — штраф у розмірі від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією знарядь і засобів учинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.
Органи рибоохорони та органи мисливського господарства мають право накладати на громадян штрафи у розмірі від одного до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ст. 91-2 КУпАП — перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів (рибних і тваринних ресурсів відповідно).
Виконання контрольно-наглядових повноважень органів рибоохорони та органів мисливського господарства гарантовані ст. 188-5 КУпАП, згідно з якою вказані органи в разі невиконання законних розпоряджень та приписів їхніх посадових осіб можуть накладати на громадян штрафи в розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — у розмірі від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Резюме за змістом теми
З наведеного випливає, що державне управління в агропромисловому комплексі спрямоване на: створення організаційноправових та соціально-економічних умов для комплексного розвитку сільських територій, підвищення рівня ефективної зайнятості, посилення мотивації сільського населення до розвитку підприємництва в сільській місцевості; підтримку конкурентоспроможності аграрного сектора за умов інтеграції України у світовий економічний простір; подолання стихійності й тінізації аграрного ринку; збереження навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, особливо земель сільськогосподарського призначення.
Державне управління агропромисловим сектором здійснюють Президент України (з питань, що стосуються національної безпеки), Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань впровадження аграрної політики є Міністерство аграрної політики України.
Основними методами, які застосовують у процесі державного управління агропромисловим комплексом, є ліцензування, сертифікація, цінове регулювання, кредитна підтримка, дотаційна підтримка.
також транспортування або перенесення добутих тварин чи їхніх частин без відмітки цього факту в дозволі на їх добування.
Терміни та поняття до теми
Аграрна біржа — юридична особа, яка надає послуги суб’єктам господарювання з укладання біржових договорів (контрактів) щодо сільськогосподарської продукції, товарних деривативів, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція, іпотечних сертифікатів та іпотечних закладних, а також з проведення розрахунково-клірингової діяльності за ними.
Державна аграрна інтервенція — продаж або придбання сільськогосподарської продукції на організованому аграрному ринку з метою забезпечення цінової стабільності. Державна аграрна інтервенція поділяється на товарну та фінансову.
Державний інтервенційний фонд — фонд, який формується Аграрним фондом за рахунок фінансових інтервенцій, заставних, форвардних і ф’ючерсних закупівель та використовується для здійснення товарних інтервенцій з метою забезпечення цінової стабільності.
Моніторинг аграрного ринку — система регулярних спостережень на аграрному ринку, що здійснюється впродовж маркетингового періоду шляхом збирання, оброблення, аналізу та висвітлення інформації про ціни попиту і обсяги товарних пропозицій на сільськогосподарську продукцію та продукти її переробки з метою характеристики поточного стану ринку, прогнозування та підготовки пропозицій.
Організований аграрний ринок — сукупність правовідносин, пов’язаних з укладанням та виконанням цивільно-правових договорів, предметом яких є сільськогосподарська продукція, за стандартизованими умовами та реквізитами біржових договорів (контрактів) і правилами Аграрної біржі.
Продовольча безпека — захищеність життєвих інтересів людини, яка виражається в гарантуванні державою безперешкодного економічного доступу людини до продуктів харчування з метою підтримання її звичайної життєвої діяльності.
Сільський район — район, в якому частка зайнятих у сільському господарстві перевищує частку зайнятих у промисловості.
Запитання для самоконтролю
1. Якими актами законодавства визначено основні засади державної політики та державного управління в агропромисловому комплексі?
2. Як співвідносяться між собою повноваження Президента України та Кабінету Міністрів України в агропромисловому комплексі?
3. Які функції здійснює Міністерство аграрної політики України в агропромисловому комплексі?
4. Які методи владно-організаційного впливу застосовують у процесі державного управління в агропромисловому комплексі?
5. За які правопорушення в сільському господарстві настає адміністративна відповідальність?
