3.3. Регулювання торгівлі іноземною валютою

ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ТОРГІВЛІ ІНОЗЕМНОЮ ВАЛЮТОЮ НА МІЖБАНКІВСЬКОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

Здійснення спекулятивних операцій та операцій щодо мінімізації ризиків, інвестування капіталу та проведення розра-хунків за зовнішньоторговими операціями потребує укладання угод купівлі-продажу іноземної та національної валюти.

Торгівля іноземною валютою — це купівля, продаж, обмін іноземної валюти, здійснення операцій з валютними дери-вативами .

Порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанків-ському ринку України і на міжнародних ринках встановлені ДКМ (ст. 6 Порядку організації торгівлі іноземною валютою) та Правилами торгівлі іноземною валютою.  Вітчизняне законодавство чітко розмежовує поняття «купівлі-продажу» іноземної валюти» та «обміну іноземної валюти». Згідно з п. 4 розділу 1 Правил торгівлі іноземною валютою:

Купівля іноземної валюти — це операція з купівлі іноземної валюти за гривні.

Продаж іноземної валюти — це операція з продажу інозе-мної валюти за гривні.

Обмін (конвертація) іноземної валюти — це операція з купівлі (продажу) однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту.

Згідно зі ст. 6 ДКМ торгівля іноземною валютою на території України юридичними особами резидентами і нерезидентами здійс-нюється через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що отримали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському ва-лютному ринку України. Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України, мають право:

а)від свого імені купувати і продавати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів;

б)від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб-резидентів і нерезидентів, а також про-давати її фізичним особам-резидентам.

Резиденти і нерезиденти — фізичні особи мають право прода-вати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим кредит-но-фінансовим установам, які отримали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом — іншим фізичним особам-резидентам. Фізичні особи-резиденти мають право купу-вати іноземну валюту в уповноважених банках та інших кредит-но-фінансових установах, що отримали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом — у інших фізичних осіб — резидентів і нерезидентів.

Торгівля іноземною валютою здійснюється у вигляді угод з негайною поставкою валюти (касові угоди ) та строкових валю-тних угод. Відповідно до Правил торгівлі іноземною валютою суб’єкти ринку зобов’язані здійснювати торгівлю іноземною ва-лютою на умовах «тод», «том» або «спот». Крім цього, уповно-важені банки мають право здійснювати валютні операції на умо-вах «форвард» для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора. Уповноважені банки мають право на міжбанківському валютному ринку Украї-ни здійснювати валютні операції за гривні з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора на умовах «форвард» для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо гривні.

Резиденти-суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати валютні операції на умовах «форвард» для хе-джування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іно-земної валюти за зовнішньоекономічним договором за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи, а також здійс-нювати валютні операції за гривні з іноземною валютою 1-ї гру-пи Класифікатора на умовах «форвард» для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо гривні за зовнішньоекономі-чним договором.

Форвардні валютні операції мають виконуватися в термін, що не перевищує один календарний рік. Ці операції здійснюються в межах лімітів відкритої валютної позиції уповноваженого банку за умови, що довга (коротка) позиція банку за такими операціями не перевищує 10% регулятивного капіталу банку.

ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО ТОРГІВЛІ ІНОЗЕМНОЮ ВАЛЮТОЮ

Цими Правилами чітко визначені обмеження щодо тор-гівлі іноземною валютою, зокрема:

— суб’єкти ринку не мають права проводити операції з валю-тними деривативами;

— суб’єкти ринку не мають права здійснювати обмін інозем-ної валюти 1-ї групи Класифікатора на іноземну валюту 3-ї групи Класифікатора;

— суб’єкти ринку не мають права здійснювати обмін інозем-ної валюти 3-ї групи Класифікатора на іноземну валюту 1-ї групи Класифікатора на міжбанківському валютному ринку України;

— резидент не має права купувати іноземну валюту з метою виконання зобов’язань за договором гарантії (поруки) за нерези-дента-боржника. Резидент виконує такі зобов’язання за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту) коштів в іно-земній валюті. Суб’єкт ринку зобов’язаний переказати іноземну валюту на зазначені цілі лише в разі надання йому документів, що підтверджують фактичне невиконання нерезидентом-боржником зобов’язань, за якими резидент є гарантом (поручителем);

— резидент не має права купувати , обмінювати іноземну ва-люту з метою відшкодування гаранту (поручителю)— уповнова-женому банку за переказану ним кредитору іноземну валюту за договором гарантії (поруки), якщо виконання своїх зобов’язань гарант (поручитель) здійснив за рахунок купленої іноземної ва-люти на міжбанківському валютному ринку України або отрима-ної у формі кредиту.

Валютний дериватив — це стандартний документ, що за-свідчує право та/або зобов’язання купити, продати та/або обміняти іноземну валюту на визначених у цьому документі умовах у майбутньому.

ПОРЯДОК КУПІВЛІ ВАЛЮТИ ЗА ПОТОЧНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ НА МІЖБАНКІВСЬКОМУ ВАЛЮТНОМУ РИНКУ

З метою недопущення здійснення спекулятивних опе-рацій на вітчизняному валютному ринку, а також з метою запобі-гання відпливу капіталу з України за кордон, придбати або обмі-няти іноземну валюти можна лише на певні цілі та на підставі чітко встановленого Правилами торгівлі іноземною валютою переліку документів.

Купувати й обмінювати іноземну валюту за поточними тор-говельними операціями мають право лише резиденти України — юридичні та фізичні особи, які є суб’єктами підприємницької ді-яльності. Вони мають право купити, обміняти іноземну валюту з метою здійснення розрахунків із нерезидентами за торговельними операціями на підставі таких документів:

• заяви про купівлю іноземної валюти;
• договору з нерезидентом, оформленого відповідно до вимог законодавства України;
• вантажної митної декларації¹, якщо товар ввезений на територію України (вантажні митні декларації, за якими здійснене митне оформлення тимчасово ввезених вантажів під зобов’язання про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі, обміну іноземної валюти);

• документів, що передбачені для документарної форми розра-хунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезиден-том за договором), якщо договір передбачає такі форми розрахунків.

Якщо юридичні та фізичні особи, які є суб’єктами підприєм-ницької діяльності, купують або обмінюють іноземну валюту з метою проведення розрахунків із нерезидентами за імпорт про-дукції (послуг), який здійснюється без увезення з-за кордону цієї продукції (послуг) на територію України, то до комплекту доку-ментів (замість вантажно-митної декларації) подається договір, який передбачає продаж продукції нерезиденту за межами Украї-ни та зарахування виручки від продажу зазначеної продукції на рахунки цього резидента в уповноважених банках, або докумен-тів, які підтверджують потребу використання ним цієї продукції для власних потреб за межами України, якщо цей резидент вироб-ляє продукцію, виконує роботи, надає послуги за межами Украї-ни. Крім того, необхідно подати акт цінової експертизи Держав-ного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, який засвідчує відповідність контрактних цін на роботи, послуги, права інтелектуальної власності, що є предме-том договору, кон’юнктурі ринку. У разі письмової відмови Дер-жавного інформаційно -аналітичного центру моніторингу зовніш-ніх товарних ринків у проведенні цінової експертизи здійснення операцій, дозволяється лише за наявності погодження Націона-льного банку України¹.

Резиденти мають право купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов’язань за операціями з векселями. Купівля, обмін іноземної валюти з метою оплати векселя, яким ре-зидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором , дозволяється лише в разі пред’явлення резидентом вантажної митної декларації, що підтверджує поставку продукції в Україну, або документа, який згідно з умовами зовнішньотор-говельного договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, отримання резидентом послуг, а також акта цінової експертизи

Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зов-нішніх товарних ринків, який засвідчує відповідність контракт-них цін на роботи, послуги, права інтелектуальної власності, які є предметом договору, кон’юнктурі ринку, чи погодження Націо-нального банку України в разі письмової відмови Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх това-рних ринків у проведенні цінової експертизи.

Придбання іноземної валюти за операціями, пов’язаними зі здій-сненням авалістом-резидентом оплати векселя, виданого, акцеп-тованого або індосованого резидентом для розрахунків з нерези-дентом за зовнішньоекономічним договором (контрактом), здійснюється на підставі:

- заяви про купівлю іноземної валюти; оригінала договору про здійснення аваля векселя та його копії;

- оригінала документа (акта, договору тощо), що підтверджує пред’явлення векселя до оплати векселедавцю, акцептанту, індосанту за векселем з відміткою про відмову прийняття ним до оплати авальованого векселя, та його копії;

- оригінала документа (акта, договору тощо), що підтверджує пред’явлення векселя до оплати авалісту, та його копії;

- оригінала зовнішньоекономічного договору та оригінала вантажної митної декларації, що підтверджує фактичне надходження в Україну товарів, а також копій цих документів.

Уповноважений банк має зробити відмітку на оригіналі дого-вору про здійснення аваля векселя та на оригіналі документа, що підтверджує пред’явлення векселя до оплати авалісту, на підставі яких була куплена, обмінена іноземна валюта, та на їхніх копіях, що залишаються в нього на зберіганні.

Для купівлі іноземної валюти за операціями, пов’ язаними з виконанням резидентом , який видав, акцептував або індосував вексель для розрахунків із нерезидентом за зовнішньоекономіч-ним договором (контрактом), зобов’язань перед нерезидентом або уповноваженим банком, який здійснив аваль цього векселя, не-обхідно подати:

- заяву про купівлю іноземної валюти; оригінал договору про здійснення аваля векселя та його копії;

- оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) та його копії.

Купувати та обмінювати іноземну валюту за поточними не-торговельними операціями можуть:

1) резиденти України — юридичні та фізичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності;

2) постійні представництва нерезидентів, які здійснюють під-приємницьку діяльність;

3)офіційні представництва, представництва юридичних осіб-нерезидентів, які не здійснюють підприємницької діяльності;

4) фізичні особи-резиденти;

5) фізичні особи-нерезиденти.

Підставою для купівлі, обміну іноземної валюти за поточними не-торговоми операціями є заява про купівлю іноземної валюти; розра-хунки витрат; документи, які засвідчують наявність підстав для здійснення переказу іноземної валюти за межі України; документи, що підтверджують джерела походження коштів, та інші документи.

Під час здійснення операцій щодо купівлі та обміну іноземної валюти уповноважені банки мають зробити відмітку на оригіна-лах документів, на підставі яких була куплена, обмінена іноземна валюта, та на копіях цих документів, які залишаються в нього на зберіганні (копії засвідчуються підписом керівника або заступни-ка керівника та печаткою суб’єкта господарської діяльності або нотаріусом).

Відмітка має містити дату купівлі іноземної валюти, її суму, а також засвідчуватися підписом відповідального працівника ва-лютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки банку. Відмітку не роблять на документах, що засвідчують особу, підтверджують родинні стосунки та засвідчують членство в міжнародних організаціях.

Якщо фізична особа-нерезидент під час подання заявки на ку-півлю іноземної валюти пред’являє, але не залишає у банку ори-гінали документів про джерела походження гривень, то суб’єкт ринку зараховує куплену іноземну валюту на балансовий рахунок з обліку коштів фізичних осіб. Іноземна валюта переказується на поточний рахунок цього нерезидента, а потім з цього рахунка за межі України лише після того, як суб’єкт ринку на оригіналах документів зробить відмітку про її купівлю.

ПОРЯДОК КУПІВЛІ ВАЛЮТИ ЗА КАПІТАЛЬНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ НА МІЖБАНКІВСЬКОМУ ВАЛЮТНОМУ РИНКУ

Згідно з розділом 3 Правил торгівлі іноземною валютою купувати, обмінювати іноземну валюту за капітальними операціями мають право резиденти України та іноземні інвесто-ри . Резиденти мають право купувати, обмінювати іноземну валю-ту з метою виконання зобов’язань за кредитними операціями та платежами за цими операціями (відсотки, комісійні, неустойки тощо) в іноземній валюті та повернення іноземних інвестицій, а також доходів, прибутків, інших коштів, отриманих від інвести-ційної діяльності в Україні. Іноземні інвестори мають право ку-пувати, обмінювати іноземну валюту з метою повернення інозе-мних інвестицій та доходів, прибутків, інших коштів, отриманих від інвестиційної діяльності в Україні (рис. 3.6).

Для придбання іноземної валюти на виконання зобов’язань за кредитними договорами до уповноваженого банку необхідно пода-ти оригінал реєстраційного свідоцтва індивідуальної ліцензії Націо-нального банку на отримання резидентом кредиту, позики в інозем-ній валюті від іноземного банку та його копії. Купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов’язань за кре-дитними договорами резидентів (крім суб’єктів ринку) мають право лише суб’єкти ринку, від яких було отримано кредит, або уповно-важені банки, що обслуговують кредит, залучений резидентом від нерезидента.

Купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов’язань резидентів (які не є суб’єктами ринку) за кредитами, отриманими від банківського консорціуму , має право уповнова-жений банк, який визначено головним, або кожен уповноважений банк-учасник у межах наданих ним коштів відповідно до умов договору. Купувати, обмінювати іноземну валюту 1-ї групи Кла-сифікатора для погашення позичальником заборгованості за кре-дитами дозволяється лише за умови отримання позичальником кредиту в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора.

Резидент, який залучив кредит від нерезидента шляхом роз-міщення коштів на рахунку за межами України, має подати упов-новаженому банку, який обслуговує цей кредит, довідку терито-ріального управління Національного банку України щодо обсягу фактично отриманого резидентом кредиту і стану погашення за-боргованості за кредитом.

Уповноважений банк, що обслуговує кредит, залучений рези-дентом від нерезидента, робить відповідну відмітку на оригіналі реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії). Уповноваже-ний банк, що залучив кредит від нерезидента, робить відповідну відмітку на оригіналі кредитного договору. Уповноважений банк, що обслуговує гарантовані кредити, робить відповідну відмітку на копії кредитного договору. Відповідна відмітка проставляєть-ся також на перелічених у цьому абзаці копіях документів , які за-лишаються на зберіганні в уповноваженому банку, який купив, обміняв іноземну валюту. У заяві про купівлю іноземної валюти резидент зобов’язаний доручити суб’єктові ринку продати куп-лену, обмінену іноземну валюту, що не буде переказана за при-значенням у вище зазначений термін. Ця вимога поширюється на суб’єктів ринку під час купівлі, обміну ними іноземної валюти з метою виконання власних зобов’язань в іноземній валюті.

Обсяг іноземної валюти, що купується, обмінюється та пере-казується суб’ єктом ринку у зв’язку з виконанням резидентом зобов’язань за капітальними операціями, не може перевищувати суму фактичних зобов’язань резидента, яка має засвідчуватися відповідним документом.

З метою недопущення відпливу капіталу резиденти України не мають права купувати іноземну валюту з метою виконання зо-бов’язань за договором гарантії (поруки) за нерезидента-боржника. Резидент виконує такі зобов’язання за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту) коштів в інозе-мній валюті. Уповноважені банки зобов’язані переказувати іно-земну валюту на зазначені цілі лише в разі надання йому докуме-нтів, що підтверджують фактичне невиконання нерезидентом-боржником зобов’язань, за якими резидент є гарантом (поручи-телем). Також резиденти України немають права купувати, обмі-нювати іноземну валюту з метою відшкодування гаранту (пору-чителю) — уповноваженому банку за переказану ним кредиторові іноземну валюту за договором гарантії (поруки), як-що виконання своїх зобов’язань гарант (поручитель) здійснив за рахунок купленої іноземної валюти на міжбанківському валют-ному ринку України або отриманої у формі кредиту.

Клієнт-резидент зобов’язаний використати іноземну валюту, що куплена, обмінена у встановленому порядку через суб’єкта ринку , не пізніше як за п’ять робочих днів після дня її зарахуван-ня на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти.

Клієнт-резидент зобов’язаний переказати куплену, обмінену на міжбанківському валютному ринку України іноземну валюту для виконання власних зобов’ язань перед нерезидентами лише з поточного рахунка резидента, відкритого у суб’єкта ринку, крім розрахунків за акредитивами.

Іноземну валюту, обмінену на міжнародному валютному рин-ку з метою виконання резидентом зобов’язань перед нерезиден-том за зовнішньоекономічним договором, дозволяється перека-зувати за призначенням без проміжного зарахування цієї іноземної валюти на поточний рахунок резидента, відкритий у суб’єкта ринку.

Суб’єкт ринку зобов’ язаний продати впродовж п’яти робочих днів куплену іноземну валюту в разі порушення клієнтами-резидентами термінів. Позитивна курсова різниця, що може ви-никнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця від-носиться на результати господарської діяльності резидента. Суб’єкт ринку зобов’язаний продати без доручення клієнта-резидента впродовж п’яти робочих днів, починаючи від дня зара-хування на розподільчий рахунок, повернені на адресу резидента у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та пере-казані на користь нерезидента.

Повернені нерезидентом на адресу клієнта-резидента кошти в іноземній валюті, які резидент переказав на користь нерезидента за рахунок отриманого кредиту (позики) в іноземній валюті, як-що цей кредит (позика) повністю або частково погашений (або який передбачено погасити) за рахунок купленої іноземної валю-ти, банк зобов’язаний продати без доручення клієнта-резидента впродовж п’яти робочих днів , починаючи від дня зарахування на розподільчий рахунок. Якщо ці кошти повернені резиденту не в уповноважений банк-кредитор і не в уповноважений банк, що обслуговує кредит, то резидент упродовж п’яти робочих днів (починаючи від дня зарахування їх на розподільчий рахунок) має надати банку -отримувачу коштів письмово підтверджену одним із зазначених вище банків інформацію про відсутність факту ку-півлі іноземної валюти або про обсяги купленої іноземної валюти для погашення кредиту (позики). Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховуєть-ся до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Якщо клієнт-резидент купив, обміняв і переказав на користь нерезидента кошти в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора, то вони повертаються лише в іноземній валюті 1-ї групи Класи-фікатора. Якщо було куплено кошти інших груп Класифікатора, то вони повертаються в тій самій іноземній валюті або в інозем-ній валюті 1-ї групи Класифікатора (кошти у валюті однієї з країн СНД можуть повертатися також у російських рублях).

Суб’єкт ринку зобов’язаний зараховувати куплену, обмінену за дорученням клієнтів іноземну валюту на поточні рахунки клі-єнтів, за винятком купівлі, обміну іноземної валюти для покриття акредитиву. Він має право зарахувати на поточний рахунок клієн-та безготівкову іноземну валюту в загальній сумі до 1000 (однієї тисячі) доларів США (або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті), яка була куплена клієнтом у встановленому порядку і залишилася невикористаною після оплати його зобов’язань. Як-що в клієнта залишається невикористана готівкова іноземна ва-люта, що була раніше куплена, обміняна для витрат на відряджен-ня за межі України та/або на експлуатаційні витрати за межами України, вона підлягає зарахуванню на його поточний рахунок упродовж п’яти робочих днів з часу оприбуткування до каси суб’єкта господарювання і використовується останнім винятково на цілі, на які вона була отримана.

Кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу клієнта-резидента (юридичної особи, фізичної особи, яка здійснює під-приємницьку діяльність без створення юридичної особи ), згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок (крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами На-ціонального банку).