А-Я
Апаратурний процес — технологічний процес, що відбувається під впливом теплової, хімічної або електричної енергії у спеціальних апаратах: печах, реакторах, автоклавах, ваннах тощо. Виробничий процес
— сукупність технологічних і трудових дій, спрямованих на сировину, матеріали, напівфабрикати для отримання готової продукції. Глибина різання
— товщина шару матеріалу, яка знімається за один прохід різального інструмента. Допоміжний час
— час дій, спрямованих на забезпечення умов виконання основної роботи (подавання деталей до верстата, завантаження апаратів сировиною і матеріалами, вивантаження тощо). Досвідно-статистичні норми — норми, що встановлюються на підставі власного досвіду нормувальника, технолога чи майстра; статистичної інформації про трудомісткість подібної роботи у минулому; за аналогією із трудомісткістю інших подібних робіт. Елементні норми — норми, що встановлюються на окремі елементи трудового процесу. Єдині норми — норми, що встановлюються на однакові технологічні операції чи комплекси операцій, умови виконання яких у різних галузях і районах мало чим відрізняються або однакові. Індивідуальні норми — норми, що призначаються для одного окремого працівника за індивідуальної організації праці. Колективні норми — норми, розраховані на колектив працівників, тісно пов’язаних кооперуванням праці за наявності елементів взаємозамінності суб’єктів трудового процесу. Комплексні норми — норми, що встановлюються на комплекс взаємопов’язаних операцій незалежно від того, виконуються вони одним працівником чи колективом. Машинний час
— час виконання певного технологічного переходу на металообробному верстаті.
Мікроелементні норми — норми, установлені на окремі трудові рухи (мікроелементи трудового процесу) у масовому виробництві переважно для ручних, ручних механізованих та машинно-ручних робіт. Норма виробітку
— кількість одиниць продукції у натуральних показниках, яку повинен виробити працівник за одиницю робочого часу (за годину, зміну, місяць) за певних організаційно-технічних умов. Норма підлеглості — визначає співвідношення між кількістю керівників та підлеглих працівників. Норма обслуговування
— кількість виробничих об’єктів (верстатів, робочих місць, людей, виробничої площі тощо), що їх повинен якісно обслуговувати робітник (бригада) за одиницю робочого часу. Норма часу
— кількість робочого часу, об’єктивно потрібного для виконання конкретної роботи (операції) за певних організаційнотехнічних умов (хвилина, година, день). Норма чисельності персоналу
— розрахункова кількість працівників, необхідних для якісного обслуговування виробничих об’єктів різноманітного призначення. Норма поштучного часу
— сумарний час (за винятком підготовчозавершального), необхідний для виготовлення одиниці продукції (виконання операції) за певних організаційно-технічних умов. Норма поштучно-калькуляційного часу
— повна норма часу, необхідного для виготовлення одиниці продукції (виконання операції) за певних організаційно-технічних умов. Норма часу на партію виробів
— сумарний час виготовлення партії виробів за певних організаційно-технічних умов. Норма часу обслуговування
— тривалість виконання допоміжних операцій у закріпленій зоні обслуговування. Нормування праці — встановлення кількості та якості праці, необхідної для виконання конкретної роботи, виготовлення конкретної продукції у певних організаційно-технічних умовах виробництва. Нормоване завдання — розрахунковий обсяг роботи, який повинен виконати працівник (колектив) за певний робочий період (зміну, місяць). Норми тривалої дії (умовно-постійні) встановлюються на такі роботи, де технологія тривалий час не змінюється. Нормативні матеріали — комплекс довідкової інформації, необхідної для визначення норм затрат праці аналітично-розрахунковим методом. Нормативні таблиці — таблиці, які містять усю інформацію, необхідну для правильного вибору числового значення нормативів (назву трудового процесу чи його елементів, характеристику організаційнотехнічних умов праці, перелік чинних факторів тощо).
Оперативний час — час, який витрачається робітником на виконання технологічних операцій. Операційна норма
— норма, що встановлюється різними методами на окрему операцію трудового процесу. Основний час
— час, що витрачається робітником на якісні чи кількісні зміни предмета праці: його зовнішнього вигляду, форми, розмірів, положення у просторі, властивостей, складу. Перехід — частина операції, яка характеризується незмінністю установки та позиції, режиму роботи устаткування та інструменту. Повна трудомісткість продукції — відображає всі витрати на виготовлення одиниці кожного виробу. Подача різального інструмента
— відстань його переміщення стосовно оброблюваної заготовки в міліметрах за хвилину або відповідне переміщення заготовки відносно інструмента (фрезерні, поперечностругальні верстати). Позиція — фіксоване положення предмета праці в просторі, де він підлягає технологічному впливу багатопозиційного устаткування (автоматичні лінії, агрегатні верстати тощо). Припуск на оброблення — товщина шару матеріалу, яка знімається при обробленні поверхні заготовки. Прохід
— однакова частина переходу, яка повторюється і пов’язана зі зняттям нового шару матеріалу. Разова норма — норма, що використовується на поодиноких роботах, які не повторюються. Режим роботи устаткування — кількісна характеристика технологічних можливостей металорізальних верстатів: глибини різання; величини подачі; швидкості різання; кількості обертів шпинделя тощо. Робочий час — законодавчо встановлена тривалість виконання працівником трудових обов’язків. Сезонна норма — норма, що застосовується не цілорічно, а в окремі періоди року. Технологічний процес
— процес перетворення сировини, матеріалів, напівфабрикатів у готову продукцію з використанням технічних засобів. Типова норма — необхідні затрати робочого часу на виготовлення типового предмета з певної групи однорідних, але неоднакових предметів праці за стандартизованих організаційно-технічних умов. Тимчасова норма встановлюється на обмежений час, наприклад на період освоєння нової продукції, коли робітники ще не набули потрібних навичок, а технологія не стабілізувалася. Трудова дія — елемент трудового прийому, необхідний для виконання однієї з його частин.
Трудова операція — частка трудового процесу, яку виконує робітник на робочому місці за допомогою наявних засобів виробництва. Трудовий мікроелемент (трудовий рух) — елементарна частина трудової структури виробничої операції. Трудовий процес — процес впливу живої праці на предмет праці за допомогою спеціальних технічних і технологічних засобів виробництва. Трудовий прийом — частка трудової операції з певним цільовим призначенням сукупності дій робітника у межах конкретного робочого місця. Трудовий рух — однократне переміщення рук, ніг, пальців, тулуба, очей. Трудомісткість
— показник продуктивності конкретної праці, який виражає величину затрат живої праці (робочого часу) на виробництво продукції у натуральному виразі. Трудомісткість виробнича — сума затрат праці основних і допоміжних робітників, які беруть участь у процесі виробництва продукції. Трудомісткість технологічна — визначається затратами праці основних робітників. Трудомісткість обслуговування — визначається затратами праці допоміжних робітників. Трудомісткість управління — визначається затратами праці управлінського персоналу. Трудомісткість фактична — виражає фактичні затрати праці на виготовлення одиниці продукції чи певного обсягу робіт. Установка — одноразове закріплення оброблювальної заготовки або деталі. Фіксажний пункт — місце за ходом руху спостерігача, де він повинен встановити і зафіксувати у листку спостереження, що саме виконує на даний момент робітник на устаткуванні, яке вивчається. Фіксажна точка — зовнішнє позначення відокремлення одного трудового руху від наступного. Фотографія робочого часу
— спостереження і послідовний запис усіх затрат робочого часу та перерв протягом зміни із зазначенням їх тривалості й послідовності. Фотохронометраж
— комбінований спосіб спостереження, в якому поєднується фотографія робочого дня і хронометраж оперативного часу. Хронометраж — метод вивчення затрат часу робітника або устаткування шляхом безпосереднього спостереження на робочому місці. Хронометражний ряд — тривалість окремих прийомів операції. Цикл багатоверстатної роботи — час, необхідний на одноразове обслуговування усіх верстатів.
Час роботи — період, протягом якого робітник виконує дії, пов’язані безпосередньо з виконанням виробничого завдання для перетворення сировини, матеріалів, напівфабрикатів у продукцію на даному робочому місці. Час обслуговування робочого місця — час, який витрачається робітником на догляд за устаткуванням і підтриманням на робочому місці чистоти і порядку протягом робочого дня. Час підготовчо-завершальної роботи — час, який робітник (бригада) витрачає на підготовку до виконання цільової роботи та дії, пов’язані з її закінченням. Час простоїв устаткування — періоди протягом зміни (або ціла зміна), коли справна техніка не виконує жодної роботи. Час роботи устаткування — час, протягом якого воно перебуває в експлуатації незалежно від того, використовується за прямим призначенням чи ні. Швидкість різання — інтенсивність переміщення різального інструмента стосовно оброблюваної поверхні заготовки в напрямку головного робочого руху в одиницю часу (м/хв).
