В економічній літературі питання правильності, строковоекономічної відповідності елементів пасиву щодо їх втілення у певних групах активів, розглядається стосовно процесу складання матричного балансу підприємства. І саме така синтетична форма балансу підприємства, на нашу думку, є найбільш аналітичним інформаційним носієм даних щодо взаємоув’язки між групами активів та групами відповідних джерел їх фінансування.Балансова матриця взаємозв’язку між структурною будовою капіталу за джерелами фінансування та втіленням цих джерел у активах може бути представлена наступним чином: рядки матриці відображають майно підприємства у розрізі його класифікації за групами активів (необоротні та оборотні); графи матриці відображають суму капіталу підприємства за його структурною будовою щодо джерел формування.
Особливістю складання такої матричної моделі співвідношення різних структурних елементів майна та суми власного капіталу і зобов’язань підприємства є те, що спочатку заповнюється «периметр» матриці, тобто відображаються підсумкові суми активів підприємства та джерел їх формування. Далі здійснюється у певній послідовності ранжирування джерел фінансування активів за певною методикою. Джерела мають відповідати активам за економічною направленістю та строковістю, і перехід від одного джерела до другого здійснюється лише при повному використанні першого.
Необхідно відмітити, що при застосуванні даної послідовності щодо використання власних та запозичених джерел на фінансування різних груп активів наочно відображається якість забезпечення підприємства коштами з різних джерел їх отримання. І використання наступного (зовсім іншого) джерела фінансування певного майна підприємства сигналізує про зниження якості структурного ранжирування капіталу за його джерелами. Адже при переході до залучення наступного джерела фінансування певного виду активів, яке не відповідає вищезазначеному напряму його використання, проявляється неефективне формування структури капіталу підприємства саме за критерієм його втілення у активах даного підприємства.
Таким чином, послідовність та принципи складання матричного балансу можуть бути застосовані не тільки для отримання інформації щодо залишків активів та пасивів підприємства, а й для визначення доцільності залучення підприємством різних видів капіталу (власного та запозиченого) для їх використання при фінансуванні того чи іншого виду майна підприємства. Виходячи з вищезазначених підстав, вважаємо доцільним практичне застосування матричного балансу суб’єктами господарювання не тільки з позиції надання ним більш детальної облікової інформації в порівнянні з формою 1 фінансової звітності підприємств за П(С)БО 2, а й з позиції уособлення в ньому як облікового, так і аналітичного звіту. Адже саме такий комбінований підхід відображення бухгалтерської інформації забезпечить поєднання в одному документі функцій обліку, контролю та аналізу активів та пасивів підприємства.
Р. О. Костирко, канд. екон. наук, доц.,
СНУ ім. В. Даля, м. Луганськ
