Світова торгівля сільськогосподарською продукцією в сучасному світі найбільш спотворена протекціоністськими заходами. Майже в усіх індустріально розвинутих країнах є певні «закриті» сектори, які вони намагаються всіляко захистити. Так, у Канаді — це виробництво молочних продуктів, птахівництво та виробництво яєць, у Японії — вирощування
16
Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. — К.: Вимір, Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу України до
СОТ, 1998. — 520 с.
17
Там само. — С. 159 рису, в США — цукор та горіхи, в Європі — майже всі продукти рослинництва та тваринництва.
Починаючи з 2000 року, країни
—члени СОТ розпочали новий раунд переговорів з питань сільського господарства. До основних питань, включених до порядку денного цих переговорів, були віднесені, зокрема й такі, як доступ до ринків, експортні субсидії та внутрішня підтр имка.
Достатньо велика кількість країн використовує субсидії у своїй практиці, при цьому наголошуючи на тому, що їх торговельні партнери надають підтримку своїм господарствам у більшому розмірі. За даними ОЕСР, розмір підтримки, наданої виробникам у зоні ОЕСР у 2004 року становив 279 млрд дол. США або 226 млрд євро
18 . Включаючи підтримку загальних послуг, що надаються сільському господарству, — таких, як дослідницька діяльність, інфраструктура, інспекції, маркетинг та просування, загальний обсяг підтримки сільського господарства країнами ОЕСР у 2004 році дорівнював 1,2 % від ВВП цих країн.
Середній показник підтримки, що була надана виробникам сільськогосподарської продукції в країнах ОЕСР у 2002—2004 роках, становив 30ь% від з агального обсягу надходжень у сільське господарство. В окремих країнах цей показник становив: в Австралії та Новій Зеландії — 5 %, у Канаді, Мексиці, Сполучених Штатах Америки — 20 %, у Туреччині — 25 %, Європейському Союзі — 34 %, Японії та Кореї — 60 %, Ісландії, Норвегії та Швейцарії — близько 70 %. Згідно з останньою доповіддю ОЕСР, починаючи з 1986
—1988 рр., рівень підтримки виробників сільськогосподарськ ої продукції в більшості країн знизився, винятком є становлять Норвегія, де рівень підтримки залишився без змін, і Туреччина, де обсяги підтримки зросли. Максимальне скорочення рівня підтримки виробників відбулося в Канаді. Загальний рівень підтримки, що надається сільському господарству країн ОЕСР, порівняно з 1986
— 1988 рр. у 2002—2004 рр. знизився з 2,3 % від ВВП до 1,2 %.
Най менші зменшення рівня підтримки було зафіксовано в країнах ЄС. Субсидований експорт із країн
—членів Європейського Союзу зменшує світові ціни на сільськогосподарську продукцію й отже, завдає шкоди сільськогосподарським виробникам зі США, Канади, Австралії, Нової Зеландії, країн Східної та Центральної Європи, Східної Азії. На основі дослідження, проведеного в 2000 році, було зроблено висновок, що за відс утності таких заходів експорт молочної продукції із зазначених вище країн міг бути на 91 % вищим, експорт м’яса, відповідно — на 67 %. Протекціоністські заходи європейців призвели до того, що виробництво молочних продуктів в Австралії та Новій Зеландії скоротилось на 50 %, а поголів’я великої рогатої худоби в Східній Європі
18 Agricultural Policies in OECD Countries: Monitoring and Evaluation 2005 — ISBN-92-64-009558 OECD 2005 — http://www.oecd.org/dataoecd/49/21/191050.pdf — на 22 % . На даному етапі розвитку світового господарства країни, що входять до Європейського Союзу, є країнами
—членами СОТ, яким у рамках даної організації дозволено надавати найбільшу підтримку своїм фермерами — приблизно в 3,5 разу більшу, ніж дозволено США
20 . У рамках реформи Спільної сільськогосподарської політики у 2003 році більшість країн ЄС погодилася на застосування єдиного режиму здійснення виплат. Усі країни ЄС за винятком Мальти та Словенії вже застосовують єдиний режим виплат за площею (SAPS) для всіх сільськогосподарських земель з використанням єдиної фіксованої ставки, що становить в середньому 48 євро на гектар землі
21 .
Субсидії, які заможні країни надають своїм сільгоспвиробникам, досить часто становлять основу їх заробітку і таким чином формують викривлену конкурентну ситуацію на світовому ринку та спонукають фермерів у цих країнах до перевиробництва сільськогосподарської продукції. Так, у США прямі урядові субсидії фермерам формують близько 23 % їхнього доходу, в країнах Європейського Со юзу така цифра становить 40 %, а в Японії — 63 % .
У Сполучених Штатах Америки субсидування виробників сільськогосподарської продукції відіграє досить помітну роль у розвитку даного сектора народного господарства. Провідну функцію тут виконує Міністерство сільського господарства, яке здійснює субсидування сільськогосподарського виробництва та експорту за трьома основними напрямами: наданням прямої фінансової підтримки фермерам та експортерам, державним кредитуванням та гарантуванням екс порту, продовольчою допомогою .
До основних програм субсидування сільського господарства, які проводяться у Сполучених Штатах, можна віднести: програми страхування врожаю та доходів фермерів; розвиток експорту; стимулювання експорту молока та молочних продуктів; доступ на ринки; продовольчу допомогу країнам, що розвиваються; «Продовольство заради справи миру»; «Продовольство заради прогресу»; програму для «ринків, що народжуються»
24 .
19 Whetstone L., ed. Reforming the CAP. 2000. http://www.iea.org.uk/record.jsp?type= publica-tion&ID=118
20
Достигнуто соглашение о некоторых подвижках на переговорах в ВТО// http://usinfo.state.gov/russian/Archive/2005/Dec/19-724608.htm
21 Agricultural Policies in OECD Countries: Monitoring and Evaluation 2005 — ISBN-92-64-
009558 OECD 2005 — http://www.oecd.org/dataoecd/49/21/191050.pdf
22
Абатуров В. Развивающиеся страны в «свободной торговле»//Центр экономических исследований. http://www.review.uz/archive/article.asp?y=2005&m=51&id=108
23 http://www.prompolit.ru/146870 Александр Куряев. Кризис системы ГАТТ/ВТО.
24
Опыт стран-членов ВТО по защите национальных интересов на внутреннем и внешних рынках (журнальный вариант монографического исследования)// Мировая экономика и международные отношения, 2002. — №8. — С. 36—37. tion&ID=118
20
Достигнуто соглашение о некоторых подвижках на переговорах в ВТО// http://usinfo.state.gov/russian/Archive/2005/Dec/19-724608.htm
21 Agricultural Policies in OECD Countries: Monitoring and Evaluation 2005 — ISBN-92-64-
009558 OECD 2005 — http://www.oecd.org/dataoecd/49/21/191050.pdf
22
Абатуров В. Развивающиеся страны в «свободной торговле»//Центр экономических исследований. http://www.review.uz/archive/article.asp?y=2005&m=51&id=108
23 http://www.prompolit.ru/146870 Александр Куряев. Кризис системы ГАТТ/ВТО.
24
Опыт стран-членов ВТО по защите национальных интересов на внутреннем и внешних рынках (журнальный вариант монографического исследования)// Мировая экономика и международные отношения, 2002. — №8. — С. 36—37. дований. http://www.review.uz/archive/article.asp?y=2005&m=51&id=108
23 http://www.prompolit.ru/146870 Александр Куряев. Кризис системы ГАТТ/ВТО.
24
Опыт стран-членов ВТО по защите национальных интересов на внутреннем и внешних рынках (журнальный вариант монографического исследования)// Мировая экономика и международные отношения, 2002. — №8. — С. 36—37.
19 Whetstone L., ed. Reforming the CAP. 2000. http://www.iea.org.uk/record.jsp?type= publica-tion&ID=118
20
Достигнуто соглашение о некоторых подвижках на переговорах в ВТО// http://usinfo.state.gov/russian/Archive/2005/Dec/19-724608.htm
21 Agricultural Policies in OECD Countries: Monitoring and Evaluation 2005 — ISBN-92-64-
009558 OECD 2005 — http://www.oecd.org/dataoecd/49/21/191050.pdf
22
Абатуров В. Развивающиеся страны в «свободной торговле»//Центр экономических исследований. http://www.review.uz/archive/article.asp?y=2005&m=51&id=108
23 http://www.prompolit.ru/146870 Александр Куряев. Кризис системы ГАТТ/ВТО.
24
Опыт стран-членов ВТО по защите национальных интересов на внутреннем и внешних рынках (журнальный вариант монографического исследования)// Мировая экономика и международные отношения, 2002. — №8. — С. 36—37. Найбільшої актуальності та ефективності в останні роки набувають програми доступу на ринки, яким належить помітне місце у видатках держави та які створюють реальні можливості для американських виробників сільськогосподарської продукції заради проникнення на закордонні ринки, здебільшого через інформаційно-аналітичне сприяння.
Особливо суперечливими в даному переліку є програми продовольчої допомоги. С уперечки, що виникають з приводу їх застосування, стали однією із характеристик сучасного світу. Так, супротивники таких субсидій відзначають, що ці програми передбачають або пряме субсидування фермерів, або безоплатне надання продовольства країнам, що розвиваються, за одночасної закупівлі товарів, що передаються до цих країн, у національних виробників за цінами, вищим и від ринкових, що по суті є тим самим субсидуванням. Тобто американський уряд стимулює сільськогосподарське виробництво товарів на своїй території, експортуючи надлишкову продукцію до інших країн.
Одним із можливих наслідків скасування аграрних субсидій розвинутими країнами може стати їх активна діяльність на ринках інших країн шляхом скуповування земель і про дуктивних фермерських господарств у країнах, що розвиваються. Тому перед урядами таких держав стоїть завдання вже тепер розробити програми допомоги селянами, які будуть відірвані від землі (зокрема з їх перекваліфікації).
У цілому скасування сільськогосподарських субсидій може також призвести до збільшення тиску на довкілля, концентрації земель в обмеженого кола власників, посилення тенденції мігра ції малих фермерів до міст й, отже, подальшої активізації процесу урбанізації у світі.
Основним слабким місцем у такій політиці американського уряду його супротивники вважають фактичну несправедливість у розподіленні фінансової допомоги. Так, незважаючи на заяви державної адміністрації, що дана політика передусім націлена на підтримання доцільного рівня національної безпеки та допомоги мали м фермерським господарствам, на практиці більшу частину субсидій отримують великі господарства (17 % від усіх ферм), які забезпечують 80 % виробництва сільськогосподарської продукції США. «Ферми з річним обсягом продажів понад 500 000 дол. США, становлять лише 4 % всіх сільськогосподарських підприємств, при цьому вони виробляють 50 % продукції та є справжніми бенефіціарами американської моделі підтримки сільського господарства. 2000 рок у 57 500 ферм отримали субсидії в розмірі понад 100 тис. дол. кожна та 154 ферми — понад 1 млн дол. Компанія «Тайлер фармс» протягом 1996
—2000 років отримала 23,8 млн дол., для чого в своєму складі їй довелося виокремити 66 юридично відокремлених осіб»
25 .
25 http://www.prompolit.ru/146870 Александр Куряев. Кризис системы ГАТТ/ВТО
Розглянемо детальніше програми субсидування сільського господарства у Сполучених Штатах. (табл. 1) .
На рис. 1 можна побачити, що найбільшими за своїми масштабами у період з 2000 по 2004 рр. були фермерські субсидиційні програми, спрямовані на субсидування виробництва певних сільськогосподарських товарів, серед яких найбільшими реципієнтами державних коштів були виробники кукурудзи, бавовни, соя-бобів та зернових культур, які традиційно є провідними сільгоспродуктами США.
Таблиця 1
Програми Агентства Сільськогосподарських послуг (Farm Service Agency) з виплат виробникам за програмами та товарами, 2000—2004 рр., тис. дол.
США
Програма та товар 2000 2001 2002 2003 2004
Сільськогосподарська управлінська допомога
— 1376 2984 2864 1185
Утрата якості
— 52 478 96 956 81 76
Насіння олійних культур
— 422 392 209 1 1 WAMLAP III
— 16 442 343 5 0
Маркетингова допомога, арахіс
53 911 14
— 0
Тютюн 128 259 71
— 0 AMLAP 95 079
—
— 0
Утрати цитрусових у Каліфорнії
2154
—
— 0
Вовна та мохер 7424 2838
—
— 0
Консерваційні програми
60 627 31 183 38 869 32 067 24 015
Підвищення якості природнього середовища
95 516 97 079 58 458 331 324
Допомога тваринництву індіанців
5334 885
—
— 0
Картопля
— 11 327
—
— 0
Контрциклічні програми
—
— 570 512 9 002 616 6 502 679
Втрати прибутку, молочні продукти
—
— 336 903 877 229 204 108
Компенсаційні випла
—
— 836 063 272 521 468
26
На основі данних офіційного сайту Міністерства аграрної політики США — United States Department of agriculture — http://www.usda.gov.
http://www.ewg.org/farm/region.php?fips=00000
ти, тваринництво
Доступ на ринки
—
— 98 727 98 906 128 568
Цукрова тростина
—
—
— 521 721 0
Озима пшениця
—
—
— 3535 6317
Харч для великої рогатої худоби
—
—
— 6 0
Компенсаційні виплати, пташиний грип
—
— 31 420 22 014 0 Інші програми 22 918 546 20 075 439 9 293 665 5 343 147 5 713 546
Загальна вартість усіх програм
23 087 447 20 990 842 11 365 194 16 177 044 12 581 287
Рік
Сума субсидії, тис. дол. США
2000 $23 087 447
2001 $20 990 842
2002 $11 365 194
2003 $16 177 044
2004 $12 581 287
2000—2004 $168403628
Фермерські програми Консерваційні програми Програми, пов’язані зі стихійними лихами
Рис 1 :
Ліквідація різного роду протекціоністських заходів у сільському господарстві, в тому зокрема й субсидій, сприятиме розвитку більшості найменш розвинутих країн, оскільки відкриє їм для здійснення експорту величезні ринки розвинутих країн. Проте не слід забувати й про інший можливий бік наслідків скасування сільськогосподарських субсидій — можливе зростання цін на сільськогосподарські товари, що може нег ативно вплинути на економіку країн, що розвиваються, які імпортують продовольство. Деякі експерти прогнозують, що протягом наступних 10 років ціни на продовольчі товари можуть зрости на 5 %. З іншого боку, зростання рівня цін може бути стимулом для залучення інвестицій до цієї галузі, оскільки потенційні інвестори матимуть змогу отримати більші прибутки. Як приклад пом ітної зміни структури світової торгівлі внаслідок значної лібералізації можна навести приєднання окремих країн до зон вільної торгівлі. Так, після вступу Іспанії та Португалії до ЄС у 1986
27
На основі даних офіційного сайта організації Environmental Working Group — http://www.ewg.org/farm/region.php?fips=00000 ,5 %. році та Мексики до Північно-Атлантичної угоди про вільну торгівлю (НАФТА) експорт молочної продукції з даних країн миттєво зріс.
