Унаслідок чергового раунду багатосторонніх торгових переговорів у рамках СОТ, що відбулися в грудні 2005 року в Гонк-Конзі, країнами
— членами даної міжнародної організації було підписано декларацію, що вимагає скасування експортних субсидій для сільськогосподарських то
33
На основі даних сайта http://wto-consulting.ru/index.php?fuseaction=forum&mid=56&page=1 варів до 2013 року. Початкові вимоги країн, що розвиваються, стосувалися дати 2010 року, проте Європейський Союз, на який припадає близько 90 % подібних видатків, погодився підписати таку декларацію лише за умови зміни дати на 2013 рік
34 . Декларація також зачіпає питання продовольчої допомоги. Так, у відповідному розділі зазначається, що «будь-які встановлені шляхом переговорів у СОТ правила не повинні перешкоджати надходження продовольства до людей, які голодують, перебувають у критичному стані, проте повинні попереджувати витіснення комерційних продажів безоплатною передачею товарних надлишків»
35 . Представники ЄС вимагають обмеження такої допомоги лише її грошовим виміром, тоді як Сполучені Штати, які активно використовують різні продовольчі програми для збуту надлишку своєї сільськогосподарської продукції та підтримання високих цін на таку продукцію на внутрішньому ринку, виступають проти ініціативи ЄС.
Сучасна практика застосування Україною заходів підтримки сільського господарства
Передусім потрібно відзначити той факт, що сільське господарство відіграє досить помітну роль в економіці України. Це пояснюється як низкою факторів, пов’язаних з історичним розвитком нашої країни, так і з наявністю значного ресурсного потенціалу. Особливою рисою українського аграрного сектора є значна частка його працівників — приблизно 20 %, тоді як такий самий показник у ро звинутих країнах становить близько 3
—4 % . Така розбіжність показників, на жаль, свідчить не на користь України та може характеризувати сільське господарство нашої країни як низькопродуктивне з надлишком зайнятої в ньому робочої сили. Історія розвитку заходів державної підтримки сільського господарства в Україні номінально бере свій початок з 1990 року, проте найактивніше такі заходи стали використовуватись ур ядом, починаючи з 1998 року. З 1998 року аграрний сектор в Україні став одним із найбільших реципієнтів урядових субсидій. Якщо продивитися статистичні дані, то можна відзначити зменшення обсягів субсидування у відсотковому вимірі від ВВП, при цьому сума субсидій в абсолютних величинах зростала (див. рис. 2)
37 .
34
Достигнуто соглашение о некоторых подвижках на переговорах в ВТО// http://usinfo.state.gov/russian/Archive/2005/Dec/19-724608.htm
35
Так само
36
А.Охлопков ЗБИТКОВІСТЬ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА — ЦЕ УСВІДОМЛЕНА БІЗНЕС-СТРАТЕГІЯ ГАЛУЗЕВИХ ЛОБІ/ Дзеркало тижня — електронний варіант статті -http://www.zn.kiev.ua/nn/show/446/38745
37
На основі доповіді: Сільськогосподарські субсидії: Аналіз існуючого законодавства України на відповідність угодам СОТ. Б.Спінуа, К.Шкурупій, О.Устенко/ Українсько-Європейськи консультативний центр з питань законодавтсва/ http://www.ueplac.kiev.ua/outputs/accession/market/An_29_Report_Agriculture_Subsidies_Ukr.pdf#seaРис. 2: Субсидії сільському господарству в Україні, 1998
—2004 рр., млн грн
2004
2003
2002
2001
2000
1999
1998
100020003000400050006000
Цікавою особливістю здійснення урядом таких субсидій є той факт, що досить значна частина таких виплат не доходила до кінцевих реципієнтів. Згідно з даними Державного комітету статистики, у 2001—2003 роках у середньому щорічно майже 36% задекларованого обсягу субсидій не були виплачені.
До державної підтримки сільського господарства в Україні належать бюджетне фінансування програм і заходів, сп рямованих на розвиток галузі, пільговий режим оподатковування, часткову компенсацію процентних ставок за користування кредитами комерційних банків, списання безнадійної заборгованості перед бюджетом і соціальними фондами.
Бюджетні кошти необхідні, з одного боку, для підтримки процесу розширеного відтворення в сільському господарстві, а з другого — для стримування інфляційних процесів і захисту і нтересів споживачів сільськогосподарської продукції.
Згідно з нинішньою практикою в Україні застосовуються такі заходи підтримки сільгоспвиробників у вигляді програми розвитку рослинництва; розведення худоби та тваринництва; розвитку рибальства; підтримки садівництва, розвитку соціального сектора, аграрної науки; сільської інфраструктури; підтримки виробників обладнання
38 .
rch=%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5%20%D0%B3%D0 %BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE %20%D0%B2%20%D0%A1%D0%9E%D0%A2
38
На основі доповіді: Сільськогосподарські субсидії: Аналіз існуючого законодавства України на відповідність угодам СОТ. Б.Спінуа, К.Шкурупій, О.Устенко/ Українсько-Європейськи консультативний центр з питань законодавтсва/ http://www.ueplac.kiev.ua/outputs/accession/market/An_
29_Report_Agriculture_Subsidies_Ukr.pdf#search=%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81% D1%8C%D0%BA%D0%B5%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0 %D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%20%D0%A1%D0%9E%D0%A2
29_Report_Agriculture_Subsidies_Ukr.pdf#search=%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81% D1%8C%D0%BA%D0%B5%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0 %D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%20%D0%A1%D0%9E%D0%A2 rch=%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5%20%D0%B3%D0 %BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE %20%D0%B2%20%D0%A1%D0%9E%D0%A2
38
На основі доповіді: Сільськогосподарські субсидії: Аналіз існуючого законодавства України на відповідність угодам СОТ. Б.Спінуа, К.Шкурупій, О.Устенко/ Українсько-Європейськи консультативний центр з питань законодавтсва/ http://www.ueplac.kiev.ua/outputs/accession/market/An_
29_Report_Agriculture_Subsidies_Ukr.pdf#search=%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81% D1%8C%D0%BA%D0%B5%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0 %D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%20%D0%A1%D0%9E%D0%A2
http://www.ier.kiev.ua/Ukraine/RT/rt28092005_present/rt_28092005_ukr_nivyevskiy.pdf#search=%D1 %81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5%20%D0%B3%D0%BE%D 1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D 0%B2%20%D0%A1%D0%9E%D0%A2
Найбільшу вагу з усіх програм мали програми розвитку рослинництва — майже 16% загального обсягу. На розвиток тваринництва та рослинництва бюджетом передбачено витрати у розмірі близько 50 млн грн. Частка цих програм є досить стабільною та становить у середньому 25
— 30 % від загального обсягу підтримки
39 .
Загалом, обсяги та заходи з підтримки українського сільського господарства можна відобразити у вигляді табл. 4.
На основі даної таблиці можна зробити висновок, що в Україні спостерігається позитивна тенденція до збільшення частки заходів, віднесених угодами в рамках СОТ до «зеленої скриньки». Дана тенденція помітна як у відносних (з 56,8 % від за гального обсягу аграрних субсидій у 2004 році до 61 %
— у бюджеті 2006 року), так і в абсолютних показниках — 1667,8 млн грн у 2004 та 2576,1 у 2006 році. При цьому відповідно до запланованих заходів частка субсидій «жовтої скриньки» у 2006 році повинна зменшитися, що відповідає загальносвітовій тенденції та прагненням зменшити заходи такого виду.
Таблиця 4
Розподіл видатків Міністерства аграрної політики, згідно з Державним бюджетом України, відповідно до правил СОТ
2004 2005 2006 млн грн% Млн грн % Млн грн %
Бюджет Міністерства аграрної політики 2952,1 5175,1 5817,0
Бюджет Мінагрополітики — Компенсація Пенсійному Фонду
2952,1100,03967,7 100,0 4221,1
100,
0
Жовта скринька: 1070,436,3 1563,8 39,4 1474,5 34,9
Здешевлення кредитів комерційних банків 141,5 4,8 350,0 8,8 500,0 11,6
Фінансова підтримка фермерських господарств
5,1 0,2 27,3 0,7 28,0 0,7
Фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва та рослинництва
421,0 14,3 689,5 17,4 639,5 15,1
Закладка молодих садів, виноградників, ягідників, хмільників
109-1 3,7 175,0 4,4 185,0 4,4
Часткова компенсація вартості техніки, та мінеральних добрив
393,7 13,3 270,0 6,8 102,0 2,4
39
Там само
40
О. Нів’євський. Видатки на сільське господарство та СОТ. Інститут економічних досліджень та консультацій/ http://www.ier.kiev.ua/Ukraine/RT/rt28092005_present/rt_28092005_ukr_nivyevskiy.pdf#search=%D1 %81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5%20%D0%B3%D0%BE%D 1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D 0%B2%20%D0%A1%D0%9E%D0%A2
Здійснення фінансової підтримки розвитку підприємств молочної переробки
0,0 0,0 10,0 0,3 0,0 0,0
Аграрний Фонд 0,0 0,0 42,0 1,1 20,0 0,5
Зелена скринька: 1677,856,8 2252,6 56,8 2576,1 61,0
Науково-дослідні роботи та розвиток і наукові програми щодо окремих видів продукції
61,8 2,1 113,0 2,8 134,6 3,2
Боротьба зі шкідниками та хворобами 86,3 2,9 131,4 3,3 136,0 3,2
Селекція в тваринництві та рослинництві
152,7 5,2 224,0 5,6 224,0 5,3
Поширення досвіду та консультаційні послуги
7,9 0,3 16,3 0,4 38,0 0,5
Послуги з проведення перевірок загального характеру і перевірки окремих продуктів для виявлення відповідності нормам охорони здоров’я, безпеки, рівня якості та стандартів
606,9 20,6 737,9 18,6 893,1 21,2
Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації спеціалістів та робітничих кадрів для виробничої та соціальної сфер села
603,1 20,4 881,5 22,2 1005,4 23,8
Земельна реформа 1,8 0,1 5,0 0,1 5,0 0,1
Розвиток інфраструктури на селі 15,6 0,5 17,0 0,4 17,0 0,4
Охорона навколишнього середовища 24,4 0,8 26,5 0,7 29,0 0,7
Програми страхування доходу 0,0 0,0 54,0 1,4 54,0 1,3
Створення державних резервів для забезпечення продовольчої безпеки
50,0 1,7 25,9 0,7 20,0 0,5
Допомога в разі стихійного лиха 67,3 2,3 20,0 0,5 20,0 0,5
Для реалізації напрямів комплексної підтримки сільського господарства в Україні у 2004 році було прийнято Закон «Про державну підтримку сільського господарства в Україні». Цей закон визначає основи державної політики в бюджетній, кредитній, ціновій, страховій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринк у, а також забезпечення продовольчої безпеки населення. Зокрема, цим законом передбачене регулювання оптових цін окремих видів сільськогосподарської продукції за допомогою встановлення мінімальних і максимальних закупівельних цін. Зміст державного цінового регулювання полягає у здійсненні Аграрним фондом державних інтервенцій в обсягах, які дозволять установити ціну рівноваги на рівні, не ни жчому від мінімальної закупівельної ціни й не вищому від максимальної заку- півельної ціни. Крім цінового регулювання даним законом передбачена кредитна підтримка виробників сільськогосподарської продукції (кредитна субсидія), що складається із субсидування частки плати (відсотків) за використання короткострокових і середньострокових кредитів, наданих банками в національній валюті. Розмір кредитної субсидії — до 50 % від розміру процентної ставки, нарахованої на основну суму кредиту. Потрібно відзначити той факт, що в дано му законодавчому акті відсутня обґрунтована програма підтримки довгострокової кредитної підтримки
— більше, ніж на п’ять років — яка, на нашу думку, є необхідною для сільгоспвиробників з метою надання їм можливості здійснити матеріально-технічне переозброєння, що на сучасному етапі є передумовою функціонування конкурентоспроможного господарства. Крім цього, в Законі визначається й мож ливість державного втручання у вигляді тимчасового адміністративного регулювання цін через: а) обмеження рівня торговельної націнки (знижки) на оптовому або роздрібному ринку певного об’єкта цінового регулювання; б) встановлення граничних рівнів рентабельності до витрат; в) встановлення нетарифних обмежень (квот) щодо імпорту або експорту продукції, що є об’єктом держа вного цінового регулювання.
Значним кроком уперед можна вважати й прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників» за № 5483, який запроваджує нову схему сплати ПДВ та розв’язує низку соціальних питань, зокрема щодо обов’язкового державного пенсійного страх ування. З метою збільшення прозорості процесу здійснення дотацій сільськогосподарським виробникам 2 березня 2006 року було прийнято Постанову Кабінету міністрів України №239 «Про затвердження Порядку використання у 2006 році коштів державного бюджету, що виділяються на фінансову підтримку виробництва продукції рослинництва шляхом дотування», яка через зазначений в ній механізм дала змогу мінімізувати викривлення процесу розпо ділу дотацій внаслідок зловживання владою та поданням до відповідних органів явно хибної інформації. Недоліком існуючої системи субсидування вітчизняних сільгоспвиробників є «де факто» спрямованість цих заходів на великих товаровиробників та ігнорування потреб особистих селянських господарств.
Слід зазначити, що на сучасному етапі переговорного процесу з вступу України до Світової організації торгі влі наша держава прагне закріпити за собою можливість здійснювати заходи з підтримки сільського господарства у розмірі 1,14 млрд дол. США, тобто заплановані заходи, віднесені до «жовтої скриньки», зможуть бути застосовані
41 . Проте
41
О. Нів’євський. Видатки на сільське господарство та СОТ. Інститут економічних досліджень та консультацій/ http://www.ier.kiev.ua/Ukraine/RT/rt28092005_present/rt_28092005_
ukr_nivyevskiy.pdf#search=%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0ukr_nivyevskiy.pdf#search=%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0 певні країни, які обстоюють радикальне скорочення таких заходів, зокрема Австралія, вимагають від України скоротити субсидії «жовтої скриньки» до 265 млн дол. США, що, як наслідок, вимагатиме від української влади перегляду комплексу заходів, спрямованих на підтримку сільськогосподарського виробництва.
