Вивчення соціально-економічної діяльності з бухгалтерськогообліку на засадах інституціональної теорії виводить дослідженняу цій сфері на якісно новий рівень – від зосередженні уваги натехнологічних аспектах формування економічної інформації, якто способі і порядку вимірювання і відображення господарськихфактів, до розкриття соціальних та інституціональних чинників,які визначають поведінку представників професії і суб’єктів господарювання у сфері бухгалтерського обліку при формуванніекономічної інформації.
Найочікуванішими результатами досліджень бухгалтерськогообліку на засадах інституціоналізму є зміна поглядів наукової іпрофесійної спільноти на бухгалтерський облік як соціальноекономічний об’єкт пізнання та трансформація парадигми бухгалтерського обліку.
Переважна більшість авторів виділяють парадигми у розвиткубухгалтерського обліку за способом відображення і обробки економічної інформації в обліковій системі, а саме уніграфічної, камеральної і диграфічної та інші, які у більшості випадків є їх модифікаціями. Проте дослідження на засадах інституціоналізмудоводять, що бухгалтерський облік це не просто процес обробкиданих і складання фінансової звітності, це набагато складнішасоціальна діяльність з формування економічної інформації в основі якої, особистість озброєна професійними знаннями, а її провадження визначається і залежить від суспільного значення і попиту на інформаційний продукт, що формується і якісними характеристиками, що висуваються до нього заінтересованими особами.
Технологічний аспект бухгалтерського обліку не може бутивизнаний рушійною силою його розвитку, а відповідно його покладання в основу формування парадигми бухгалтерського обліку це шлях до зниження рівня завдань, які висуваються суспільством до цього виду соціально-економічної діяльності, нівелювання соціального статусу професії та знищення наукової діяльності у цій сфері. Парадигма вибудувана тільки на засадах вищезазначених класичних парадигм, обмежена у сприйнятті новихзнань отриманих про бухгалтерський облік, предмет його досліджень, що формуються на засадах методологічного інструментарію суміжних галузей науки, не дає обґрунтованої відповіді нагострі питання, що постають на сучасному етапі розвитку бухгалтерського обліку у зовнішньому соціально-економічному середовищі, яке постійно змінюється.
Сучасна парадигма має розкривати сутність, мету, місію, завдання бухгалтерського обліку як складової соціально-економічної діяльності людства, визначати модель вирішення теоретичнихі практичних питань з урахуванням здобутків суміжних сфер наукової і практичної діяльності, інтернаціонального характеру соціально-економічної діяльності у сфері формування економічноїінформації, тісних зв’язку і взаємозалежності інститутів у національній інституціональній системі та формуватися під впливомнових знань отриманих за результатами всебічного дослідженнябухгалтерського обліку, як об’єкту пізнання через вивчення всіхформ його прояву.
Процес та інформаційна система є формами прояву бухгалтерського обліку як об’єкта дослідження. Тобто бухгалтерськийоблік як соціально-економічний об’єкт є єдиним, проте за певних
умов та певним кутом зору дослідника він постає у вигляді процесу або інформаційної системи, все залежить від обраногопредмету і концепції дослідження.
Але форми сприйняття дослідником бухгалтерського облікуне обмежуються лише вищезазначеними. Усталеним на сучасному етапі розвитку бухгалтерського обліку є науковий підхід заяким він розглядається як єдність двох пов’язаних і одночасносамостійних видів діяльності – науки і практики.
Відповідно наука бухгалтерського обліку може вважатися третьою формою його прояву, як соціально-економічного об’єкту.
Бухгалтерський облік також є соціально-економічним інститутом, це є четвертою формою його прояву.
Відтак бухгалтерський облік є цілісним видом соціальноекономічний діяльності та єдиним об’єктом пізнання, який можебути представлений у дослідженнях процесом формування економічної інформації, інформаційною системою, наукою і соціально-економічним інститутом. Дослідження окремих форм представлення бухгалтерського обліку дозволяє виявити закономірності його розвитку, зовнішні і внутрішні зв’язки і відносини, якіхарактерні для об’єкта в цілому.
З імплементацією у теорію бухгалтерського обліку результатів досліджень інституціональної форми його прояву завершується формування сучасної парадигми – цілісності бухгалтерського обліку, як об’єкту пізнання та різноманітності формйого прояву.
Зміну парадигм бухгалтерського обліку протягом історії йогорозвитку можна розглядати виходячи із охоплення дослідженнями форм прояву бухгалтерського обліку як єдиного соціально-економічного об’єкту, а відповідно глибини пізнання йогосутності.
Парадигма цілісного бухгалтерського обліку з різноманітнимиформами його прояву, ураховуючи нові знань здобуті при вивченні інституціонального аспекту бухгалтерського обліку, вимагає переосмислення усталених теоретичних конструкцій і уявлень про бухгалтерський облік, зміни пріоритетів у завданняхнаукових досліджень у сфері формування економічної інформації, розширення методів пізнання, які застосовуються для вивчення його предмету, перегляду підходів до формування відповідей на актуальні питання і виклики практики і теорії бухгалтерського обліку.УДК 657Клименко Я. В.,аспірант,Кіровоградський національнийтехнічний університет
