У зв’язку із виникненням і подальшим розвитком ринковоїінфраструктури в Україні, для забезпечення балансу приватних іпублічних інтересів, виникла необхідність введення нових економічних термінів, зокрема, категорії «афілійовані (пов’язані)особи», а також гостро постала проблема забезпечення державного регулювання відносин афілійованості (залежності) міжсуб’єктами господарювання.
При відображенні операцій з пов’язаними сторонами слід враховувати вимоги Положення (стандарту) бухгалтерського обліку23 «Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін», який визначає методологічні засади формування інформації про операціїпов’язаних сторін та її розкриття у фінансовій звітності.
Так, згідно П(С)БО 23, пов’язаними сторонами вважаються:
— підприємства, які перебувають під контролем або суттєвимвпливом інших осіб;
— особи, які прямо або опосередковано здійснюють контрольнад підприємством або суттєво впливають на його діяльність.
При цьому варто зазначити, що у П(С)БО 23 не наведено визначення поняття «суттєвий вплив», але в МСБО 28 «Облік інвестицій в асоційовані компанії» розкрито сутність поняття «значний вплив». Під суттєвим (значним) впливом розуміється участьу прийнятті рішень щодо фінансової та операційної політикипідприємства, але не контроль за цією політикою. Значний впливможе здійснюватись різними шляхами, як правило, через представництво у раді директорів, але також, наприклад, і шляхомучасті у процесі розробки політики, у суттєвих операціях компанії, при взаємному обміні управлінським персоналом або череззалежність від технічної інформації. Значного впливу можна досягти шляхом володіння певною часткою власності через статутабо угоду. При цьому вважається, що інвестор має суттєвийвплив, поки не буде доведено протилежне, при володінні 20 % ібільше голосів об’єкта інвестування.
Такий же термін використовується і в податковому законодавстві. Так, згідно пп. 14.1.159 Податкового кодексу України, «пов’я-зані особи — це юридичні та/або фізичні особи, відносиниміж якими можуть впливати на умови чи економічні результатиїх діяльності чи діяльності осіб…»
Аналогом пов’язаних осіб в оподаткуванні виступає поняттяафілійованих (у корпоративних відносинах) і зацікавлених (у законодавстві про банкрутство) осіб.
Законодавством щодо таких осіб установлено ряд обмежень.Зокрема, згідно з Законом України «Про акціонерні товариства»від 17.09.2008 № 514-VI (зі змінами та доповненнями), вони неможуть виступати представниками інших акціонерів на загальних зборах, їм слід дотримуватися додаткових вимог у разі придбання нового пакету акцій акціонерного товариства.
Коло осіб, близьке до переліку афілійованих суб’єктів, окреслює і Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ(у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VІ зізмінами та доповненнями), називаючи їх зацікавленими у відношенні боржника особами.
Податковий облік операцій з пов’язаними особами також маєособливий порядок.
Відповідно до пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексуу разі, якщо договірна ціна на товари (роботи, послуги), проданіпов’язаним особам, відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на аналогічні товари (роботи, послуги), то доходи продавця у такому випадку визначатимуться податковими органамиза звичайними цінами.
На аналогічних принципах будується і врахування витрат платника податку, понесених у зв’язку з придбанням товарів (робіт,послуг) у пов’язаної особи, тобто якщо витрати на товари (роботи, послуги) відрізняються більше ніж на 20 % від звичайної цінина такі самі товари (роботи, послуги), то у випадку завищеннявитрат покупцем більше ніж на 20 % його витрати визначатимуться за звичайними цінами.
Такі ж правила діють і при врахуванні доходів і витрат у випадках сплати або отримання процентів за депозитами, кредитами (операціями фінансового лізингу), позиками, іншими цивільно-правовими договорами із пов’язаними з платником податкуособами.
Особливістю є і те, що не включаються до складу витрат витрати платника податку на оплату винагород або інших видів за-
охочень пов’язаним з ним фізичним особам у разі, якщо немаєдокументальних доказів того, що таку оплату було проведено яккомпенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час).За наявності зазначених документальних доказів віднесенню доскладу витрат підлягає фактична сума оплати, але не більша, ніжсума, розрахована за звичайними цінами.
Крім того, існують певні застереження щодо визнання витрату разі здійснення операцій з продажу/обміну товарів, виконанняробіт, надання послуг пов’язаним з таким платником податкуособам або за операціями з давальницькою сировиною, оскількивитрати, понесені у зв’язку зі здійсненням перелічених операцій,визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну.
Так, у податковому обліку операції з продажу/обміну товарів,виконання робіт, надання послуг з пов’язаними з таким платникомподатку особами не можуть призводити до виникнення збитків.
Отже, чинне законодавство України наводить різні дефініціїпоняття «пов’язаних осіб», зокрема це визначення «афілійованих» і «зацікавлених осіб», але вкладає в них доволі схожийзміст. Що ж стосується податкового обліку, то для цих операційвстановлено деякі обмеження щодо врахування доходів і витрат.Вони цілком обґрунтовані, оскільки досить часто такі операціїстають причиною ухилень від сплати податків.УДК 657.01Коваленко Г. С.,аспірант кафедри облікупідприємницької діяльності,ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»
