< Попередня  Змiст  Наступна >

ТРИСТОРОННІ ВІДНОСИНИ ЯК СКЛАДОВА СУЧАСНОЇ КОНЦЕПЦІЇ АУДИТУ


Сучасний стан соціально-економічного розвитку став передумовою виникнення нових ідей і концепцій в аудиті, важливоюскладовою яких є визнання тристоронніх відносин як обов’язкового елементу завдань з надання впевненості в цілому та аудиту,зокрема. Тристоронні відносини — це відносини між суб’єктом(фахівцем-практиком) і об’єктами (відповідальною стороною такористувачами) аудиторської діяльності з приводу її результатів.

Термін «фахівець-практик» відповідно Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненостіта супутніх послуг, Кодексу етики професійних бухгалтерів вживається в широкому розумінні, оскільки об’єднує три терміни:аудитор, незалежний аудитор фінансової звітності суб’єкта господарювання, фахівець-практик, якій не є незалежним аудиторомфінансової звітності суб’єкта господарювання. Термін «аудитор»використовується відповідно до документів, затверджених Радоюз міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості, колиописується аудит, огляд, інше надання впевненості і супутні послуги, що можуть виконуватися фахівцем-практиком. Таке посилання не означає, що особа, яка виконує огляд, інше надання впевненості або супутні послуги, має бути аудитором фінансовоїзвітності суб’єкта господарювання. Крім того, слід враховувати,що цей термін вживається також і у Законі України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року №3126-ХІІ (у редакції Закону України від 14 вересня 2006 року №140-V) (із змінамита доповненнями), в якому тлумачиться як фізична особа, яка маєсертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняттяаудиторською діяльністю на території України. Термін «незалежний аудитор фінансової звітності суб’єкта господарювання» вживається в контексті аудиту фінансової звітності. Термін «фахівець-практик, якій не є незалежним аудитором фінансової звітності суб’єкта господарювання» використовується в такомурозумінні. Кодекс Етики професійних бухгалтерів визначає про-

УДК 657.1Давидов Г. М.,д.е.н., професор,Шалімова Н. С.,д.е.н., доцент,Кіровоградський національний технічний університет

Відповідальна сторона — це особа (особи), яка надає аудиторуписьмові твердження з оцінкою або вимірюванням (стосовно відповідних критеріїв) предмету, який можна (чи не можна) податикористувачам як твердження, і відзначається такими характеристиками, які зумовлені специфікою відповідальності: при виконанні завдання з надання безпосереднього висновку є відповідальною за предмет завдання; при виконанні завдання з підтвердження є відповідальною за інформацію з предмета (підтвердження)та може бути відповідальною за предмет, та може бути стороною,що наймає аудитора; при виконанні завдання з надання впевненості формує інформаційні масиви про предмет в межах визначеної облікової політики.

Користувачами є особа, особи або клас осіб, для яких практикготує звіт з завдання з надання впевненості, або звіт, в якомуупевненість не висловлюється (при виконанні завдань з аудиту —аудиторський звіт). Можна запропонувати такі ознаки класифікації користувачів результатами роботи аудиторів, виділені залежновід виду взаємозв’язків у системі тристоронніх відносин «аудитор — відповідальна сторона ? користувач», які дають змогу вподальшому чітко окреслити можливості наявності повноваженьвимагати певну інформацію або можливості користуватися певною інформацією.

Виходячи зі ступеня зв’язків елементів середовища, до якоговходить конкретний користувач, із підприємством, можна виділити зовнішніх користувачів (або користувачів із зовнішньогосередовища), які, в свою чергу, включатимуть користувачів макросередовища (із макрооточення) та користувачів із безпосереднього оточення (із мікрооточення), а також внутрішніх користувачів, тобто користувачів із внутрішнього середовища.

Залежно від наявності формального договору з аудиторомможна виділити особу, яка наймає аудитора (замовника), яка, всвою чергу, може бути, а може й не бути відповідальною стороною, та інших користувачів. Залежно від можливості ідентифікації користувачів виділяють користувачів, які можуть бути заздалегідь ідентифіковані аудитором, і користувачів, які не можутьбути ідентифіковані, наприклад у тому разі, якщо до аудиторсь-

фесійного бухгалтера як особу, яка є членом організації — федерації бухгалтерів, професійного бухгалтера-практика як професійного бухгалтера незалежно від функціональної класифікації(наприклад, аудит, оподаткування, чи консалтинг), який працює уфірмі, що надає професійні послуги. Цей термін також вживаютьдля позначення фірми професійних бухгалтерів-практиків.

Залежно від наявності відповідальності стосовно предмета перевірки — фінансової звітності виділяють користувачів, які євідповідальними особами, та користувачів, які не є такими. Прицьому потрібно враховувати, що відповідальна сторона і визначені користувачі можуть бути як з різних суб’єктів господарювання, так і з того самого суб’єкта господарювання.

Залежно від можливостей задоволення інформаційних потребвиділяють користувачів, для яких фінансова звітність і думка аудитора про її достовірність є практично єдиним джерелом інформації про діяльність певного підприємства, та користувачів, дляяких ця інформація є лише однією зі складових загального обсягуінформації про підприємство, яку вони можуть отримувати, використовуючи власні повноваження та можливості.

Залежно від напрямів використання отриманої інформації можна виділити користувачів, яким думка аудитора потрібна длязадоволення власних інформаційних потреб, і користувачів, якізавдяки власним повноваженням вимагають її подання для забезпечення власних інформаційних потреб і потреб інших груп користувачів.

Залежно від можливості впливу на аудиторську діяльність користувачів можна представити двома групами: ті, які мають відповідні владні повноваження та застосовують певні заходи впливу, і ті, які не наділені такими важелями впливу. Відповіднозалежно від наявності бажання впливати на аудиторську діяльність можна виділити активних користувачів, які застосовуютьзаходи впливу, і пасивних, які не бажають їх застосовувати.

Взаємозв’язок цих класифікаційних ознак з метою характеристики користувачів результатами аудиторської роботи можна подати так. Користувачам із зовнішнього середовища притаманні досить різнорідні характеристики: вони не можуть бути відповідальною стороною, оскільки не належать до складу суб’єкта господарювання, який підлягає аудиту; вони можуть бути стороною, яканаймає аудитора, в такому разі їх самих та їхні інформаційні потреби легко ідентифікувати, а можуть і не бути стороною, яка наймає аудитора, при цьому можливість ідентифікації їх самих та їхніх інформаційних потреб залежить від конкретних обставин таумов завдання; у складі таких користувачів є як користувачі, яківикористовують отриману інформацію для своїх потреб (потенційні інвестори), так і користувачі, які, використовуючи свої владні повноваження, забезпечують інформаційні потреби інших груп


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ, ЯК СКЛАДОВА ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ АУДИТУ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
МІСЦЕ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В КЛАСИФІКАЦІЇ КОНТРОЛЮ
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ В УСТАНОВАХ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО СФЕРИ УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВНОГО АУДИТУ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)