4.3. Система раннього реагування й упереджувальних заходів

Система раннього реагування та упереджувальних заходів є важливою складовою процесу попереднього контролю (або безвиїзного нагляду). Раннє реагування полягає у виявленні проблем у діяльності банківських установ до того моменту, коли ці проблеми стануть занадто серйозними й почнуть загрожувати станові платоспроможності чи ліквідності установи. Упереджувальні заходи — це своєчасне реагування на виявлені проблеми.

Раннє реагування й упереджувальні заходи в сукупності підвищують ефективність системи безвиїзного банківського нагляду.

Мета застосування цієї системи полягає в тому, що на доповнення до існуючих методів контролю за діяльністю комерційних банків безвиїзного та виїзного характеру (контроль діяльності банків за статистичною звітністю, економічними нормативами, за допомогою тематичних і комплексних перевірок, аналізу висновків зовнішніх аудиторів тощо), для більш оперативного виявлення проблем у діяльності комерційних банків на ранніх етапах доцільно проводити моніторинг їхньої діяльності за щоденними та щомісячними балансами, який передбачає застосування системи оцінних коефіцієнтів.

Система оцінних коефіцієнтів дає змогу визначити фінансовий стан кожного банку за єдиними критеріями, що охоплюють усі сторони діяльності банків.

Система раннього реагування має такі характеристики:

1. Складається з 32 показниківіндикаторів, поділених за 5 напрямами:

• " показники капіталу;
• " показники прибутковості; " показники якості активів; " показники ліквідності;
• " показники зобов’язань (управління коштами).

2. Усі показники практично є відносними (коефіцієнтами), а не абсолютними, що дає змогу порівнювати дані щодо банків різних розмірів та ранжувати отримані результати.

3. Ідея системи полягає в автоматизованому виявленні тих банків, показники яких є вищими чи нижчими за встановлені граничні значення, а також тих банків, показники яких перебувають у межах припустимих значень, але щодо яких спостерігаються негативні тенденції.

Відбір показників, які використовуються в системі раннього реагування, здійснювався з огляду на забезпечення працівників служби нагляду певною додатковою інформацією, а не таких, що дублюють уже використовувані нормативи.

Важливим є питання встановлення граничних значень показників. Деякі з них можуть бути вищими за нормативні, бо завдання полягає у виявленні проблем банку до того моменту, як він вийде на порушення нормативу. Разом з тим встановлюються такі граничні значення показників, щоб справді виявляти тільки  ті банки, які в майбутньому можуть втратити частину капіталу, мати збитки або проблеми з ліквідністю, що в остаточному підсумку може призвести їх до банкрутства.

Для здійснення щомісячного аналізу можуть бути використані не всі, а основні, на погляд працівника нагляду, показники. На нашу думку, це 17 із 32 показників. Розглянемо кожен з них.

Показники капіталу:

" адекватність регулятивного капіталу — визначається ідентично до визначення нормативу Н2 згідно з Інструкцією про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків. Граничне значення — не менше 12 %;

" адекватність основного капіталу — визначається ідентично до визначення нормативу Н3 за Інструкцією про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків. Граничне значення — не менше 6 %;

" відсоток «проблемних» кредитів (пролонгованих, прострочених та сумнівних щодо повернення) в капіталі банку. Показує, на скільки може скоротитися капітал унаслідок додаткових збитків за тими кредитами, що вже визнані проблемними. Граничне значення — не більше 50 %.

Показники прибутковості:

" загальна рентабельність активів — характеризує загальну прибутковість активів. Граничне значення — не менше 2 % річних; " чиста відсоткова маржа — характеризує стан управління активно-пасивними операціями і вказує на залежність її від інших, менш надійних джерел доходів. Граничне значення — не

менше 4,5 % річних;

" чистий спред — характеризує стан виконання банком посередницької функції. Граничне значення — не менше 4 % річних; " адміністративні витрати як відсоток сукупних активів (у річному еквіваленті) — характеризує якість керівництва. Граничне значення — не більше 6 %;

" показник ефективності роботи банку (чистий відсотковий дохід плюс комісійний дохід, плюс результат фінансових операцій як відсоток адміністративних витрат) — характеризує вигоду від тих витрат, які здійснює банк, що також є свідченням якості менеджменту. Граничне значення — не більше 100 %.

Показники якості активів:

" ефективність використання активів (частка відсоткових активів у сукупних активах) — характеризує використання залучених коштів в активних операціях, які приносять відсотковий дохід. Граничне значення — не менше 70 %;

" кредитний ризик (частка пролонгованих, прострочених і сумнівних до повернення кредитів у сукупному кредитному портфелі) — характеризує якість кредитного портфеля. Граничне значення — не більше 20 %;

" частка дебіторської заборгованості в сукупних активах. Граничне значення — не більше 10 %;

" частка основних засобів і нематеріальних активів у сукупних активах — характеризує політику керівництва з питань придбання будівель, автотранспорту тощо. Граничне значення — не більше 20 %.

Показники ліквідності:

" миттєва ліквідність — характеризує здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань за рахунок високоліквідних активів. Граничне значення — не менше 30 %;

" середньострокова ліквідність — характеризує збалансованість строків і сум ліквідних активів та зобов’язань банку. Граничне значення — не менше 25 %;

" довгострокова ліквідність — характеризує здатність банку виконувати взяті ним довгострокові зобов’язання за рахунок ліквідних активів. Граничне значення — не менше 40 %.

Показники зобов’язань (управління коштами):

" кредиторська заборгованість як відсоток сукупних зобов’язань. Граничне значення — не більше 10 %;

" гарантії та акредитиви як відсоток сукупних зобов’язань.

Граничне значення — не більше 10 %.

За зазначеними вище показниками здійснюються щомісячні розрахунки на підставі щоденних балансів і статистичних звітів комерційних банків київського регіону з використанням програмного забезпечення та комплексу програм Newstat. Отримані результати накопичуються й розглядаються в динаміці за певний період (наприклад, щокварталу).

Наступний етап — проведення стислого аналізу фінансового стану і діяльності банку із зосередженням уваги на переліку показників, які банк порушив. Аналіз має показувати, які порушення виявлено за поточний місяць, як змінилася ситуація порівняно з минулим місяцем, пояснювати взаємозв’язки між показниками, які порушуються, і негативні наслідки для банку, якщо ситуацію не виправлено або вона погіршується.

Приклади взаємозв’язків серед коефіцієнтів, які порушуються банком, можуть бути такими:

" Банк з низьким рівнем капіталу, очевидно, матиме низьку або негативну чисту відсоткову позицію, оскільки він змушений фінансувати свої активи зобов’язаннями, які мабуть будуть відсотковими.

" Банк з низькою відсотковою маржею також матиме низький спред, низьку відсоткову позицію, або перше і друге разом.

" Банк з великою сумою дебіторської заборгованості або основних засобів, або першого і другого разом, очевидно, також порушить показник «ефективного використання активів» (відсоткові активи як відсоток загальних активів).

Щодо кожного порушуваного показника в аналізі слід зазначити, що відбувається з цим показником — він поліпшується, погіршується чи залишається на одному рівні. Працівник має приділяти більшу увагу показнику, що погіршується, ніж поганому показнику, який поліпшується.

За результатами розрахунків та аналізу розробляють рекомендації щодо вжиття наглядових заходів до банків з боку яких системою раннього реагування виявлено порушення. Якщо не рекомендується проведення жодної наглядової дії, тоді результати аналізу мають чітко визначати, чому.

За результатами аналізу можна рекомендувати такі наглядові дії: "

• письмове застереження;
• " тематична перевірка, зосереджена на конкретних сферах, що викликають занепокоєння;
• " комплексна перевірка, яка має відбутися раніше від запланованої дати;
• " зміна комплексної оцінки CAMELS або одного з її компонентів (цю рекомендацію можна поєднати з будьякою іншою рекомендацією);
• " встановлення особливого режиму контролю за діяльністю банку.

Обставини, що виправдовують письмове застереження.

Письмове застереження виправдане, якщо є будьякі умови, передбачені розд. 2 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (постанова Правління НБУ № 369 від 28.08.2001).

Обставини, що є підставою для проведення тематичної (цільової) перевірки. Рекомендації щодо проведення тематичної (цільової) перевірки можуть бути надані за умови, якщо:

" банк порушує невелику кількість показників (наприклад, менше 5) або показники, що порушуються банком, стосуються однієї конкретної сфери (ліквідності або стану кредитного портфеля);

" подальший аналіз і бесіди з керівництвом банку не приводять до задовільного пояснення причин порушення показників або не виявляють пом’якшувальних чинників;

" конкретну проблему не було виявлено під час останньої перевірки або хоча вона й була помічена, проте стала значно серйознішою з часу останньої перевірки;

" наступну комплексну виїзну перевірку заплановано не раніш як за 60 днів після дати аналізу.

Обставини, що обґрунтовують рекомендації для здійснення комплексної перевірки раніше запланованих строків. Рекомендації щодо проведення комплексної перевірки раніше запланованих строків можуть бути надані за таких умов:

" банк порушує велику кількість показників і ці показники не зосереджені в одній конкретній сфері;

" подальший аналіз та бесіди з керівництвом банку не приводять до задовільного пояснення причин порушення показників або не виявляють пом’якшувальних чинників;

" наступну комплексну перевірку заплановано розпочати не раніш як за 60 днів після дати аналізу.

Обставини, що обґрунтовують рекомендації для зміни комплексної оцінки CAMELS або її компонентів. Оцінка банку за системою CAMELS є відповідальністю виїзного інспектування і звичайно змінюється тільки за його результатами. Безвиїзний нагляд має рекомендувати зміни в комплексній оцінці CAMELS або одного з її компонентів тільки тоді, коли підстави для цього встановлено за даними системи раннього реагування. Для цього необхідно:

" детально ознайомитися з останнім звітом про інспектування і зрозуміти, на яких засадах ґрунтується надання банкові як комплексної оцінки за системою CAMELS, так і її компонентів;

" обговорити з керівником попередньої інспекторської перевірки інформацію, отриману системою раннього реагування, і ту, що викликає занепокоєння;

" порекомендувати конкретну (звичайно, нижчу) оцінку за системою CAMELS і обґрунтувати її посиланням на отриману інформацію.

Обставини, які обґрунтовують рекомендації щодо встановлення особливого режиму контролю за діяльністю банку. Рекомендації щодо встановлення банку особливого режиму нагляду за банком можуть бути надані за будьякої з таких обставин:

• " коефіцієнт адекватності регулятивного капіталу нижчий за норму;
• " коефіцієнт адекватності основного капіталу нижчий за норму;