Тепер розглянемо докладніше, як окремі види податків (на доходи, на активи, акцизи і т.д.) впливають на ринок і його учасників. Спочатку завважимо, що податки в основному можуть нараховуватися у два способи:
де індекси С і P позначають відповідні параметри
— на кожну одиницю товару (наприклад, 1 грн на кілограм, літр, штуку тощо). Тоді нова ціна товару з податком становити(а) специфічна форма
ме: Р
Т = Р + Т. Податок, накладений у такій формі, називається специфічним; на результати виробничої діяльності (прибуток)
— акордний податок; б) як відсоток t : на ціну одиниці товару (наприклад, 1 % на вартість кілограма, літра, штуки тощо). Ціна товару з доданим до нього у такий спосіб податком розраховуватиметься як P t = P · (1 + t). Форма даного типу оподаткування називається адвалорною; на результати виробничої діяльності
— пропорційний податок.
Застосування різних форм оподаткування для кожного з видів податків матиме різні результати. Проаналізуємо їх докладно. Акцизний податок. Акцизний податок
— найпростіший вид непрямого податку, що накладається на товари масового споживання. Він включається до ціни продукції і тягар з його уплати найчастіше несе кінцевий споживач. Наслідком введення акцизу стає зниження попиту на товар на фоні зростання ціни рис. 10.5). кий спосіб податком розраховуватиметься як P t = P · (1 + t). Форма даного типу оподаткування називається адвалорною; на результати виробничої діяльності
— пропорційний податок.
Застосування різних форм оподаткування для кожного з видів податків матиме різні результати. Проаналізуємо їх докладно. Акцизний податок. Акцизний податок
— найпростіший вид непрямого податку, що накладається на товари масового споживання. Він включається до ціни продукції і тягар з його уплати найчастіше несе кінцевий споживач. Наслідком введення акцизу стає зниження попиту на товар на фоні зростання ціни рис. 10.5). ме: Р
Т = Р + Т. Податок, накладений у такій формі, називається специфічним;
— на результати виробничої діяльності (прибуток)
— акордний податок; б) як відсоток t :
— на ціну одиниці товару (наприклад, 1 % на вартість кілограма, літра, штуки тощо). Ціна товару з доданим до нього у такий спосіб податком розраховуватиметься як P t = P · (1 + t). Форма даного типу оподаткування називається адвалорною;
— на результати виробничої діяльності
— пропорційний податок.
Застосування різних форм оподаткування для кожного з видів податків матиме різні результати. Проаналізуємо їх докладно. (1) Акцизний податок. Акцизний податок
— найпростіший вид непрямого податку, що накладається на товари масового споживання. Він включається до ціни продукції і тягар з його уплати найчастіше несе кінцевий споживач. Наслідком введення акцизу стає зниження попиту на товар на фоні зростання ціни (рис. 10.5).
РР D T D
0 (б) адвалорна форма
0 T S
Р C
Р C
Р E
Р E
Р P Q T t S D t
Р P Q t Q E QQ E Q D
Рис. 10.5. Оподаткування акцизом товару в різних формах
а) як фіксована сума грошей Т :
Рис. 10.5 побудований таким чином, щоб забезпечити однаковий рівень надходжень до бюджету від запровадження акцизу на товар у специфічній і адвалорній формах в обсязі Р
С – Р
Р . Він дає можливість проілюструвати відмінності у формах оподаткування. Якщо за вживання специфічної форми крива початкового попиту D
0 зсувається паралельно вниз до D T , то адвалорне оподаткування змінює кут її нахилу до положення D t . Але частка введеного податку відносно початкової ціни Р
Е буде відмінною: у випадку (а) Т буде значно вищою, ніж t для випадку (б). Дана відмінність має велике значення для податкової політики
— на неї слід зважати, якщо фізична ринкова ціна підакцизного товару є маленькою або ж, навпаки, великою. (2) Податок на прибуток фірм. Об’єктом оподаткування також можуть бути кошти, які залишаються в розпорядженні фірми після вирахування з її загального виторгу TR понесених під час виробництва сукупних витрат TС. Прибуток ?, що утворився, може обкладатися податком в акордній і пропорційній формах. У
першому випадку прибуток визначатиметься як ? T = TR – TC – T; у другому ? t = (1 – t) · (TR – TC). Важливо те, що жодна з форм не позначатиметься на оптимальному обсязі виробництва фірми , отже, не впливатиме на пропозицію товару і рівновагу на ринку. Вважається, що податок на прибуток, запроваджений на «розумному» рівні, не змінюватиме ринкових цін і цілковито перекладатиметься на добробут фірми. З цієї ж причини він не утворюватиме і втрат суспільного добробуту. Але в разі надмірного прибуткового податку підприємці шукатимуть шляхів ухилення від його сплати (докладніше див. тему 12). Податки на доходи фізичних осіб. Надходження від прямих податків на доходи домогосподарств теоретично залежать від тривалості робочого дня, а також від вибору працівників між високою заробітною платою і тривалим дозвіллям. Розмір таких податків впливатиме на пропозицію робочої сили і рівень безробіття.
Дохід і дозвілля працівника, виміряні часом, що на них виділяється, можна розглянути як два альтернативні блага, серед яких розподіляються його переваги. Під час вибору між ними під дією оподаткування доходів виникають ефект заміщення та ефект реального доходу. Ефект заміщення означатиме, що відносна вартість годин, відведених на заробляння доходу, обкладеного податком, порівняно з годинами на дозвілля падатиме. Отже, праціву другому ? t = (1 – t) · (TR – TC). Важливо те, що жодна з форм не позначатиметься на оптимальному обсязі виробництва фірми , отже, не впливатиме на пропозицію товару і рівновагу на ринку. Вважається, що податок на прибуток, запроваджений на «розумному» рівні, не змінюватиме ринкових цін і цілковито перекладатиметься на добробут фірми. З цієї ж причини він не утворюватиме і втрат суспільного добробуту. Але в разі надмірного прибуткового податку підприємці шукатимуть шляхів ухилення від його сплати (докладніше див. тему 12). Податки на доходи фізичних осіб. Надходження від прямих податків на доходи домогосподарств теоретично залежать від тривалості робочого дня, а також від вибору працівників між високою заробітною платою і тривалим дозвіллям. Розмір таких податків впливатиме на пропозицію робочої сили і рівень безробіття.
Дохід і дозвілля працівника, виміряні часом, що на них виділяється, можна розглянути як два альтернативні блага, серед яких розподіляються його переваги. Під час вибору між ними під дією оподаткування доходів виникають ефект заміщення та ефект реального доходу. Ефект заміщення означатиме, що відносна вартість годин, відведених на заробляння доходу, обкладеного податком, порівняно з годинами на дозвілля падатиме. Отже, працівпершому випадку прибуток визначатиметься як ? T = TR – TC – T; у другому ? t = (1 – t) · (TR – TC). Важливо те, що жодна з форм не позначатиметься на оптимальному обсязі виробництва фірми , отже, не впливатиме на пропозицію товару і рівновагу на ринку. Вважається, що податок на прибуток, запроваджений на «розумному» рівні, не змінюватиме ринкових цін і цілковито перекладатиметься на добробут фірми. З цієї ж причини він не утворюватиме і втрат суспільного добробуту. Але в разі надмірного прибуткового податку підприємці шукатимуть шляхів ухилення від його сплати (докладніше див. тему 12). (3) Податки на доходи фізичних осіб. Надходження від прямих податків на доходи домогосподарств теоретично залежать від тривалості робочого дня, а також від вибору працівників між високою заробітною платою і тривалим дозвіллям. Розмір таких податків впливатиме на пропозицію робочої сили і рівень безробіття.
Дохід і дозвілля працівника, виміряні часом, що на них виділяється, можна розглянути як два альтернативні блага, серед яких розподіляються його переваги. Під час вибору між ними під дією оподаткування доходів виникають ефект заміщення та ефект реального доходу. Ефект заміщення означатиме, що відносна вартість годин, відведених на заробляння доходу, обкладеного податком, порівняно з годинами на дозвілля падатиме. Отже, праців
1
Якщо метою підприємства є максимізація прибутку, а не максимізація виторгу.
Ефект заміщення
Ефект заміщення домінує
Ефект доходу
Сукупний ефект
Ефект заміщення
Ефект доходу домінує
Ефект доходу
Сукупний ефект
Рис. 10.6. Попит на дозвілля під дією ефекту доходу й ефекту заміщення (в годинах)
У підсумку, зміна пропозиції годин праці (обернена до попиту на дозвілля) внаслідок оподаткування доходів фізичних осіб залежатиме від того, який з ефектів є сильнішим (рис. 10.6).
Для населення, згрупованого за різними ознаками, співвідношення ефектів різнитиметься. Наприклад, для людей з високим рівнем оплати праці характернішою буде ситуація домінування ефекту заміщення. За збільшення податкових відрахувань із заробітної плати вони відмовлятимуться від додаткових годин роботи. Навпаки, у низькокваліфікованої робочої сили ефект доходу виявлятиметься потужніше: оподаткування доходів на вищому рівні підштовхуватиме їх до збільшення пропозиції праці за рахунок дозвілля. (4) Податки на ресурси. Різні види ресурсів, які підприємства використовують у виробничому процесі,
— капітальні, трудові, сировинні
— можуть виступати також об’єктом оподаткування. Модель Харбергера [34], що в теорії суспільного сектору розглядається як така, яка описує загальну рівновагу, також вдало характеризує наслідки додаткового оподаткування ресурсів.
У моделі Харбергера за схемою Еджуорта аналізується виробництво тільки двох благ, Х та Y, для яких використовують два ресурси
— капітал K і працю L. Ціною капіталу виступатиме
ник для збереження свого добробуту на попередньому рівні волітиме виділити додаткову кількість часу на дозвілля. Водночас спрацьовує й ефект доходу: кількість грошей, що залишаться на руках у працівника, після сплати податку зменшиться, а це означатиме, що для підтримки добробуту на попередньому рівні йому доведеться спрямувати додаткову кількість годин від дозвілля на заробляння доходу.
— заробітна плата w. Благо Х вважається капіталомістким і створюється в промисловому секторі; Y, навпаки, потребує пропорційно більшої кількості праці.
Модель базується на низці передумов: виробничих функціях, що демонструють постійний ефект масштабу (типу Коба
—Дугласа); закритому типові економіки та відсутності транскордонного переміщення ресурсів; досконало конкурентних ринках факторів виробництва. Аналіз здійснюється для короткострокового періоду і передбачає незмінність сукупного обсягу K і L.
З останньої передумови випливає, що попит на ресурс
— нехай це буде капітал
— для одного продукту (наприклад, Y) можна обчислити як різницю між сукупним попитом на капітал і попитом в іншому секторі (відповідно, Х). Тоді крива капітального попиту K D для Y матиме додатний кут нахилу, а для Х
— від’ємний. Оскільки ціною капіталу для обох випадків залишається відсоткова ставка, то криві K D
Х і K D Y можна поєднати на одному графіку (рис. 10.7,а).
Введення пропорційного податку t на капітал означатиме, що попит у капіталоінтенсивному секторі Х знизиться до рівня K D
Х – t . Під дією ринкових сил рівновага на ринку капіталу опиниться у точці Е
2 , а K
Е – K
Т одиниць капіталу переміститься в сектор Y. Перерозподіл капіталу між секторами вестиме до утворення нового стану в системі координат коробки Еджуорта (рис. 10.7.б).
Нехай початкова точка рівноваги між виробниками Е
1 перебувала на контрактній кривій. Введення податку 1) зробить у секторі Х відносну вартість капіталу більш високою, а отже, трансформує його ізокосту ІС
Х ; 2) змістить ізокванту Q
1 у нове положення ІС
2
1 X виробників Х до такого стану Q
2 X , коли кількість залученого капіталу буде меншою на K
Е – K
Т одиниць; 3) розширить можливості виробників Y залучати капітал, змістивши їх бюджетне обмеження ІС
2 Y і виробничу функцію Q
1 Y до нового положення Q
1 до ІС
2 Y ; 4) утворить нову точку рівноваги Е
2 , в якій збігатимуться граничні рівності виробників (1 + t) · MRTS LK X = = MRTS LK Y .
Слід зазначити, що ситуація в Е
2 означає локальну рівновагу кожного із секторів, коли їх ізокванти стикаються з ізокостами, але розподіл ресурсів між секторами є неефективним. З моделі Харбергера випливає, що внаслідок оподаткування капіталу ситуація на ринку праці залишається без змін, L D X = L D Y , а рівень оплати праці w утримується на попередньому рівні w E (рис. 10.7,.в). Цим пояснюється те, що в т. Е
2 не досягається оптимуму.
відсоткова ставка r, а ціною робочої сили
1 E
2 r E r t K D X – t K D X K D Y E
1 K Y Q
1 Q
2 Y IC
1 Y L X L E K t K E L L E L D X L D Y w E w E
2 Y (а) (б)(в)
2 X IC
1 X Q
2 X Q
1 E
2 E
Рис. 10.7. Модель Харбергера
Висновок, який випливає з моделі Харбергера, є таким: запровадження податку на виробничий ресурс А, що інтенсивно використовується в певній галузі, вестиме до переміщення добробуту від власників ресурсу А до власників інших ресурсів унаслідок падіння віддачі від ресурсу А. (5) Податки на активи. Один із напрямів оподаткування, якому також варто приділити увагу,
— це податки на активи. Вони здавна використовувалися для наповнення скарбниці грошима. Більшість активів (нерухомість, земля, майно і т.д.) здатні
Усі втрати добробуту від введення податку переміщуватимуться на власників і споживачів капіталу, поліпшуючи стан тих, які використовують працю. r L Y K t K E K K X X Y IC
Можливими є дві ситуації: коли частка активу, на який націлено оподаткування, є малою на ринку і коли його величина є порівняною з обсягами ринку (тобто суттєвою). У першому випадку запровадження податку не впливатиме на рівновагу на ринку, але зменшуватиме капіталізацію активу.
Припустимо, що певний актив щороку приносить дохід в обсязі 10 тис. грн. Якщо середньоринкова рівноважна віддача від активів подібного класу становить 10 %, то це означає, що капіталізація активу становитиме 100 тис. грн (10 тис. / 0,1 = 100 тис.). Коли уряд вводить 2-відсотковий податок на такі активи, то доходи, отримані їх власниками, скоротяться на 2 тис. грн. Запровадження податку на конкретний актив, частка якого в обсягах ринку є малою, не впливатиме на сукупний попит і пропозицію активів, а отже, і на їх ціну (обраховану як віддача від усіх активів на ринку). Але воно змінюватиме капіталізацію конкретного активу: за 10 – 2 = 8 тис. грн чистого доходу, співвіднесених з ринковою віддачею в 10 %, вона становитиме 80 тис. грн, зменшуючи добробут своїх власників на 20 тис. грн (100 тис. – 80 тис. грн).
В умовах, коли частка активу в обсягах ринку є високою, введення податку зменшуватиме середньоринкову віддачу від усіх активів і знижуватиме сукупний ринковий попит на них. На цифрах попереднього прикладу 2 % податку скорочуватимуть рівноважну дохідність із 10 до 8 % річних. Хоча індивідуальні доходи власника великого активу як і раніше скоротяться до 8 тис. грн, але, співвіднесені з ринковою віддачею, вони забезпечуватимуть збереження капіталізованої вартості активу на доподатковому рівні: 8 тис. / 0,08 = 100 тис. грн. Побічним наслідком падіння попиту на активи стане виникнення некомпенсованих утрат суспільного добробуту, які нестимуть як покупці активів, так і їх власники.
Тобто, вдаючись до політики оподаткування активів, уряд має знайти компроміс між капіталізацією податків і появою несправедливості по відношенню до власників активів, що виникають у першому випадку, та рівномірним розподілом сфери дії податку на фоні алокаційної неефективності, які виявляються у другому випадку.
приносити дохід у певному відношенні до їх вартості. Запровадження податку на віддачу від активів у деяких випадках впливатиме на їх ринкову вартість або капіталізацію, змінюючи добробут їх власників. Розглянемо результати оподаткування активів за схемою, запропонованою Куліс і Джоунс [33].
Ключові положення
1. Вплив податків на економічну систему є різноспрямованим: вони зачіпають добробут економічних суб’єктів, змінюють їх економічну поведінку, трансформують макроекономічні параметри. Ступінь їх впливу також не є однаковим
— він залежить од об’єкта, форми оподаткування та сфери дії податку. Для теорії економіки суспільного сектору інтерес являють такі наслідки запровадження податків, як перерозподіл надлишків споживача і виробника на користь держави, а також виникнення у них некомпенсованих втрат добробуту.
2. Розмір таких втрат визначатиметься найбільшою мірою еластичністю попиту і пропозиції на товар чи послугу. Якщо попит є високоеластичним або у пропозиції спостерігається низька еластичність, то наслідки оподаткування таких благ значною мірою відчуватимуть виробники. Коли попит демонструє низьку еластичність, або ступінь еластичності пропозиції є високою, навпаки, введені податки суттєво скорочуватимуть добробут споживача.
3. Ефект від зміни форми оподаткування також може бути різним залежно від виду.
• Застосовувати акциз в адвалорній формі доцільніше для товарів, ціна яких є невисокою, а в специфічній
— для значних благ.
• Податок на прибуток підприємств, запроваджений на помірному рівні, не породжує втрат суспільного добробуту, оскільки сума, виплачена фірмою, не перерозподіляється через ринок, а безпосередньо потрапляє до державного бюджету.
• Введення податків на доходи фізичних осіб позначається на пропозиції праці, порахованої в годинах: особи з високою оплатою праці схильні до її скорочення, а працівники з низькою зарплатою намагатимуться збільшувати кількість відпрацьованого часу. Визначальну роль тут відіграватимуть співвідношення ефекту доходу та ефекту заміщення в перевагах працівника.
• Податок, об’єктом якого є певний ресурс, впливатиме на ринки комплементарних і субститутивних ресурсів і на добробут їх власників, змінюючи з певним лагом структурні пропорції в національному господарстві.
• Податки на активи, частка яких на ринку є незначною, вестимуть до падіння їх капіталізації, але не змінюватимуть ситуа-
Терміни та поняття
Адвалорний податок
Акордний податок
Еластичність
Капіталізація активу
Пропорційний податок
Специфічний податок
Сфера дії податку
Завдання для самоперевірки
1. Пригадайте та дайте характеристику основним джерелам формування доходів бюджету. Від чого залежатиме частка кожного з них у структурі доходів?
2. Чому в розвинутих країнах більшість податкових надходжень потрапляє до бюджету від прямих податків, а в країнах, що розвиваються, від непрямих?
3. Що таке сфера дії податку? Як вона вимірюється? Від яких чинників вона залежить?
4. Чи впливає еластичність пропозиції товару на обсяг грошових надходжень до бюджету від податку на прибуток підприємства, яке виробляє цей товар?
5. У чому відмінність між застосуванням акцизного податку на товар у специфічній та адвалорній формі?
6. Розкрийте вплив ефекту доходу та ефекту заміщення у часових перевагах працівника на запровадження додаткового податку на їх доходи. Як податок на доходи впливатиме на рівень безробіття в країні?
7. Чому введення податку на ресурс впливає на структурні пропорції національної економіки? Поясність це за допомогою моделі Харбергера.
цію на ринку. Якщо оподаткуванню піддається актив з високою часткою на ринку, відбудеться падіння попиту на нього, але його капіталізація не зазнає змін.
8. Як ринкова частка активу, на який запроваджується податок, визначатиме подальші зміни ситуації на ринку? Чи впливатиме вона на обсяг податкових надходжень від такого податку?
Завдання для індивідуальної роботи
