На сучасному етапі ринкових відносин в Україні дедалі виразнішими стають притаманні ринку характерні риси — конкурентоспроможність виробництва, оперативність, своєчасність і ризикприйнятих рішень. Розвиток економіки характеризується високою динамічністю бізнесу, активізацією глобалізаційних процесів, кількістю і якістю зростаючої інформації. Застосування інновацій, володіння відомою торговою маркою, хороша ділова репутація є надзвичайно важливими чинниками успішного господарювання, проте не гарантують стабільного положення підприємства на ринку в продовж тривалого часу. Тому підприємствамнеобхідно використовувати свої конкурентні переваги на основівикористання як зовнішньої, так і внутрішньої інформації. Успішно адаптуватися до умов ринку можливо завдяки використанню
Світова і вітчизняна практика свідчать, що стратегічне управління дозволяє зменшити невизначеність у діяльності підприємств, підвищити його готовність до непередбачуваних ситуацій, визначити пріоритетні напрямки розвитку і зосередити наних свої зусилля. У зв’язку з цим набирали актуальності питання, пов’язані з обліково-аналітичним забезпеченням прийняттястратегічних управлінських рішень у діяльності підприємств.І саме тому із перспективних і швидкозростаючих напрямківбухгалтерського обліку стає стратегічний облік. Це пов’язанопередусім із глобальними змінами у технологіях і системахуправління.
Проблемам інформаційної забезпеченості прийняття стратегічних управлінських рішень присвячено роботи відомих зарубіжних і вітчизняних науковців: Б. Райана, С. Каплана, К. Друрі,І. В. Алексєєвої, С. Ф. Голова, В. Р. Шевчук, П. Й. Атамаса,М. Г. Чумаченко та інших. Проте на сьогоднішній день не існуєчіткого підходу до розуміння сутності стратегічного обліку таперспективи його розвитку.
Сьогодні слід говорити про систему бухгалтерського обліку,яка не обмежується грошовим вимірником, системою рахунків іподвійним записом, реєстрацією лише фактів минулого. У зв’язку з цим , безумовно, має рацію М.Чумаченко, який писав: «Бухгалтерський облік ставить своїм завданням описувати, пояснювати, передбачати факти і одночасно спрямовувати наші дії. В цьому він спирається на чотири види моделей: описові, пояснювальні, прогностичні та моделі прийняття рішень» [3].
Протягом тривалого часу свого існування система управлінського обліку зазнавала змін. Останніми роками поряд з традиційними методами управлінського обліку досить широко почали використовувати нові методи і підходи, зокрема, безперервнепрогнозування, комплексне управління якістю, систему збалансованих показників, модель економічної доданої вартості, калькулювання витрат за видами діяльності та інші [1].
Впровадження даних технологій зумовлений у першу чергу зміною бізнес середовища, в якому функціонує підприємство, оскільки
ринкових стратегій і особливих прийомів управління господарською діяльністю, в тому числі шляхом вдосконалення бухгалтерського обліку як основи забезпечення прийняття управлінських рішень. Ту частину системи бухгалтерського обліку, що забезпечуєпотреби управління в інформації, називають управлінським обліком. Інформація, яку надає управлінський облік, зорієнтована назадоволення потреб як стратегічного, так і поточного управління,
Розвиток стратегічного управлінського обліку багато в чомузумовлений тим, що на початку 70-х років ХХ століття зародилася така дисципліна, як стратегічний менеджмент. Основний акцент, який робився в даному напрямку менеджменту, — досягнення стійких конкурентних переваг. Стратегічний облік виявися досить корисною і зручною технологією, яка дозволяла зосередитися на стратегічних перспективах, включаючи дані щодоринку збуту підприємства та його конкурентів. Також стратегічний управлінський облік при цьому забезпечує інформацією стосовно ринкових перспектив уже існуючих товарів. Аналіз, щопроводиться в межах стратегічного управлінського обліку, не повинен обмежуватися одним підприємством, а повинен виявитийого конкурентні переваги порівняно з іншими підприємствами,що функціонують у даній галузі. Стратегічний управлінський облік покращує існуючі ситуації забезпечення аналізу, який сприяєформуванню успішної стратегії фірми [1]. Водночас стає необхідним створювати на підприємстві культуру безперервного вдосконалення стратегічного обліку, щоб визначити й досягти рівнякомпетентності, який би відображав найкращу практику і забезпечення керівництва ефективною, правдивою інформацією. Прицьому управлінський облік повинен бути предметом постійногокритичного оцінювання його ефективності з точки зору співвідношення «витрати — вигоди» [2 ].
Отже, стратегічне управління в умовах глобалізації економікирепрезентує новий етап розвитку управлінського обліку. Стратегічний управлінський облік, використовуючи зовнішню і внутрішню інформацію, покликаний забезпечити керівництво підприємством необхідною якісною інформацією для прийняттяуправлінських рішень.
Література
1. Друри К. Управленческий и производственный учет: Пер.с англ.;Учебник. — М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2005. — 1071с.
2. Голов С. Ф. Управлінський облік. Підручник. — 3-тє вид. — К.:Лібра, 2006. — 704 с.
3. Чумаченко Н. Г. Бухгалтерський учет: прошлое, настоящее.....будущее?! // Світ бухгалтерського обліку. — 1997. — 247 с.
