Цивільно-правові договори є одним із найпопулярніших чинників механізму оптимізації витрат на оплату праці. Однак длятого, щоб застосувати його у своїй діяльності, роботодавецьобов’язково повинен врахувати ряд правил.

Загальні вимоги до цивільно-правових договорів визначеноЦКУ. За загальним правилом цивільно-правовий договір з працівником складається у двох примірниках. Договір може міститидодатки, в яких деталізуються виконувані роботи (надавані послуги), їх вартість тощо [1].

Винагорода, виплачена за цивільно-правовим договором,включається до загального оподатковуваного доходу фізичноїособи відповідно до пп. 164.2.2 ПКУ, і з нього утримуєтьсяПДФО. При цьому застосовується ставки, визначені у пп. 167.1ПКУ (табл. 1) [ 2 ].

За умови документального підтвердження та зв’язку з господарською діяльністю підприємства сума виплаченої за цивільноправовим договором винагороди включається до складу витратна підставі пп. 142.1 ПКУ [ 2 ]. Як правило, при дотриманні даних умов винагорода включається до витрат у повній сумі. Втім,в окремих випадках в податковому обліку зазначені суми відображаються з урахуванням деяких особливостей.

Зокрема, якщо виплата винагороди пов’язана із створеннямоб’єктів основних засобів, його сума збільшує балансову вартістьвідповідної групи основних засобів (абз. 3 пп. 144.1 ПКУ). Такожвинагорода, виплачена у зв’язку з ремонтом основних засобів, доскладу витрат включається в сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів станом на початок звітного року (пп. 146.12 ПКУ).

Єдиний соціальний внесок

Винагорода за цивільно-правовим договоромПДФОнарахуванняутримання

— у розмірі, що за звітний календарниймісяць не перевищує 10-тикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, абз. 1 п. 167.1 ПКУ

15

— у розмірі, що за звітний календарниймісяць перевищує 10-тикратний розмірмінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, абз. 2 п. 167.1 ПКУ

17

34,72,6

Список використаних джерел

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755.

Закон № 2464

— Закон України «Про збір та облік єдиноговнеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 р. № 2464-VI.Шапошник А. А.,науковий керівник — Золотарьова Н. С., к.е.н., доцент,ДВНЗ «Київський національний економічний університетімені Вадима Гетьмана», м. Київ

КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Таблиця 1

РОЗМІРИ ПДФО ТА ЄСВ, ЯКІ НАРАХОВУЮТЬСЯ (УТРИМУЮТЬСЯ)

НА ВИНАГОРОДИ ЗА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИМИ ДОГОВОРАМИ, %

Цукрові буряки відносять до інтенсивних сільськогосподарських технічних культур, тобто таких, що вимагають значних витрат матеріальних і трудових ресурсів. У той же час, буряківництво є високоприбутковим і сприяє зміцненню економікипідприємства. В Україні традиційно цукрові буряки були найпріоритетнішою технічною культурою, а прибуток становив левовучастку прибутку від усього рослинництва. Рівень розвитку виробництва цукрових буряків значною мірою визначає стан економіки аграрно-промислового комплексу та активність формуваннявітчизняного ринку цукру.

Цукровий буряк має велике значення як для економіки всьогогосподарства України, так і для економіки кожного бурякосійного господарства. Коренеплоди цукрових буряків є сировиною длявиробництва продукту харчування — цукру. Цукрові буряки —значне джерело поповнення кормових ресурсів у вигляді гички, атакож жому, патоки і комбікормів. Економічна ефективність виробництва цукрових буряків визначається системою показників,серед яких основними є врожайність, продуктивність праці, собівартість продукції, ціни, рентабельність і розмір прибутку з одиниці посівної площі [1, с. 406].

Планування, ведення обліку і калькулювання виробничої собівартості цукрових буряків регулюються такими законодавчимита нормативними документами: 1. Закон «Про бухгалтерськийоблік та фінансову звітність в Україні»; 2. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку (П(С)БО) 16 «Витрати» — в частині самостійного встановлення підприємством переліку і складу статейкалькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг); 3. П(С)БО 9 «Запаси» — в частині визначення собівартостіреалізованих товарів; 4. Методичні рекомендації з формуваннясобівартості продукції, робіт, послуг у промисловості, затверджені наказом Державного комітету промислової політикиУкраїни від 02.02.2001 № 47; 5. Наказ про облікову політику підприємства, який обов’язково повинен містити питання щодо методів обліку витрат на виробництво і калькуляції собівартості,перелік і склад статей калькулювання собівартості [2, с. 820].

У плануванні й бухгалтерському обліку визначають собівартість реалізованої продукції та виробничу собівартість.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), реалізованої упродовж звітного періоду, нерозподілених загальновиробничих і наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включають: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці;інші прямі витрати; загальновиробничі витрати.

Калькулювання собівартості одиниці продукції (робіт, послуг)здійснюють з метою визначення ефективності запланованих і фактично здійснених агротехнічних, технологічних, організаційнихта економічних заходів, спрямованих на розвиток і вдосконалення виробництва. Собівартість окремих видів сільськогосподарської продукції визначають на підставі витрат, віднесених навідповідну культуру (групу культур).

Для формування стратегії розвитку буряківництва в Українінеобхідно враховувати тісну залежність доходності цукровогобуряківництва від врожайності, загальної суми витрат на гектарпосіву. Перевірка виробничої діяльності і витрат на виробництво

— найважливіший і водночас найскладніший етап ревізії, бо випуск продукції (послуг) та її собівартість становить один із основних показників роботи будь-якого підприємства [4, с. 103–107].

Список використаних джерел

1. Система організаційно-економічних механізмів функціонуванняосновних агропродовольчих підкомплексів рослинництва України[Шпичак О. М., Стасіневич С. А., Боднар О. В. та ін.]; /за ред.О. М. Шпичака. — К.: ЗАТ «Нічлава», 2009. — 406 с.

2. Бухгалтерський облік у сільському господарстві // під редакцієюзаслуженого діяча, науки і техніки України, академіка АН вищої школиі техніки Ю. Я. Литвина. — Тернопіль, 2009. –820 с.

3. Облік калькулювання та аналізу собівартості продукції. Збірникнаукових статей / під ред. А. Д. Шеремет, А.Ф. Аксененко. — М.: Видавництво Московського університету, 2010 — 200 с.

4. Стасіневич С. А., Грищенко О. Ю. Підвищення ефективності виробництва цукрових буряків в Україні: фактори та умови /С. А. Стасіневич // Економіка АПК. — 2008. — № 5.

— С. 103–107.Швець Р. П.,науковий керівник — Кругла М. М., к.е.н., доцент,ДВНЗ «Київський національний економічний університетімені Вадима Гетьмана», м. Київ