АВТОРСЬКИХ ВИНАГОРОДЄдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальнестрахування (далі — ЄСВ) — це консолідований страховий внесок на пенсійне страхування, страхування у зв’язку з тимчасовоювтратою працездатності та витратами, зумовленими похованням,медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втратупрацездатності, страхування на випадок безробіття, який вобов’язковому порядку сплачується страхувальниками з метоюзабезпечення реалізації прав застрахованих осіб на отриманнястрахових виплат (послуг) за соціальним страхуванням [1].
Базою для нарахування єдиного внеску як для роботодавців,так і застрахованих осіб відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про збірта облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464 (далі — Закон № 2464) [1] є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні такомпенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до ЗУ «Про оплату праці» [2], та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг)за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД).
За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір і порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) ЦПД міжавтором і роботодавцем (ст. 16 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» [3]). Даний Закон передбачає такі виплати за авторськими договорами: 1) авторська винагорода за використання твору(за ліцензійним договором чи іншим договором щодо розпорядження майновими правами на твір); 2) авторська винагорода застворення твору (за договором про створення твору за замовленням чи за створення службового твору); 3) авторська винагорода
при передачі (відчуженні) майнових прав (за договором про передачу виключних майнових прав); 4) авторська винагорода привідчуженні (продажу) оригіналу (примірника) твору.
Відповідно до п.п. 2.1.3 п. 2.1 Інструкції зі статистики заробітної плати гонорар штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва й (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками(розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованоїна даному підприємстві, відноситься до фонду основної заробітної плати [4].
Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавця, на які не нараховується ЄСВ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170 (далі —Перелік) [5].
Відповідно до п. 9 Переліку ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується на винагороду, щосплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва та (або) оплата їхпраці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві.
Отже, якщо гонорар виплачується працівнику згідно трудового договору, він є базою для нарахування та утримання ЄСВ.
ЦПД на створення твору має ознаки договорів про виконанняробіт. Тому, якщо винагорода згідно ЦПД за створення твору виплачується видавництвом автору, який є його працівником, то натаку винагороду ЄСВ нараховується на загальних підставах.
Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (авторське право) регулюється ст. 1113 Цивільного кодексу України[6], коли одна сторона (особа, що має виключні майнові права)передає другій стороні частково або у повному складі ці прававідповідно до закону та на визначених договором умовах, і засвоїми ознаками належить до групи договорів у сфері інтелектуальної власності, що не є характерною ознакою договорів про виконання робіт, надання послуг.
За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін. Відносини, що виникають при укладенні
ліцензійного договору, не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Отже, враховуючи зазначене, винагороди, отримані згідно здоговорами про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності та ліцензійним договором, не є базою для нарахування ЄСВ.Cписок використаних джерел
1. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 р.
2. Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/995-ВР.
3. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від23.12.1993 р. № 3792-XII.
4. Інструкція зі статистики заробітної плати від 13.01. 2004 року № 5.
5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, наякі не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державнесоціальне страхування» від 22 грудня 2010 р. №1170.
6. Цивільний Кодекс України від 16.01. 2003 року № 435-IV.Доннік М.А.,науковий керівник — Шевченко Ю. А., старший викладач,ДВНЗ «Київський національний економічний університетімені Вадима Гетьмана», м. Київ
