ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ КРИЗИ

Статья посвящена деятельности коммерческих банков Украины в период политического кризиса 2004 года. Приводится анализ динамики основных показателей деятельности банков.

Особое внимание уделяется прибыльности банков в данный период. Производится сравнение по группам банков. Составлен рейтинг банков по критерию толерантности к политической нестабильности. The article is dedicated to Ukrainian commercial banks activity in the period of political crisis of 2004. Analysis of dynamics of the key indicators of banks’ activity has been performed. Special attention is paid to the profitability of banks for the mentioned period. Different groups of banks are compared with one another. Rating of the banks by the criteria of tolerance to political instability has been made.

Ключові слова: банківська система, чисті активи банку, цінні папери, зобов’язання, капітал, кредитний портфель, кризовий період

Аналіз останніх публікацій свідчить про те, що довіра до банківської системи України з боку вкладників дещо знизилась через очікування різноманітних кризових явищ, що негативно впливають на економіку в цілому та на банківську систему взагалі. Спробуємо на прикладі політичної кризи четвертого кварталу 2004 року вивести певні особливості поведінки банків України в умовах політичної кризи.

Останній квартал 2004 року був справжнім випробуванням для економіки України. Наприкінці року політичний стан у країні став відверто критичним. Звичайно, це не могло не вплинути на економіку України. Банківська система немов лакмусовий папірець відображає вплив будь-яких значних подій у суспільстві на економіку і, що характерно, вплив цих змін на банківську систему відбувається майже без затримки у часі. Тому, на мій погляд, оцінка змін у показниках банківської системи допомагає зробити досить адекватний висновок про те, які зміни будуть у економіці. Є ще один вагомий аргумент, що спонукав зробити цей аналіз. Справа в тому, що будь-яка кризова ситуація є хорошим тестом для банківської системи в цілому і кожного окремого банку зокрема. Тому було досить цікаво поглянути, як банківська система вела себе підчас кризи, і які банки виявилися найбільш стійкими.

80

Чисті активи. Загальний обсяг чистих активів комерційних банків зменшився на 752,314 тис. грн, або 0,6 %. Розглянемо динаміку обсягу чистих активів за групами банків. Найтяжче, безумовно, постраждала перша група, тобто найкрупніші за обсягом активів банки — їх активи знизились на 3,5 %. Ненабагато кращою була четверта група, або дрібні банки, — їх чисті активи впали на 1,5 %. Активи ж третьої і другої групи не тільки не впали, але й навпаки дещо зросли.

Слід відмітити те, що загалом обсяг активів (брутто) зменшився на 78,291 тис. грн. (0,01 %), що свідчить про зростання обсягу резервів. Незалежно від того, як вели себе активи банків, усі групи підвищили обсяг резервування. Загалом резерви банків підвищилися на 674,023 тис. грн. Особливо слід звернути увагу на поведінку першої та четвертої груп банків — там одночасно присутнє зниження обсягу активів та підвищення рівня резервування.

Тобто, наявне не лише зменшення активів, а й погіршення якості активів, що лишилися.

Кредитний портфель. Загальний обсяг кредитного портфелю по всіх банках України протягом четвертого кварталу збільшився на 1578,375 тис. грн, або на 1,8 %. Слід відмітити, що тенденція зростання кредитного портфелю простежувалась по всіх групах банків, за виключенням лише одної групи — четвертої. Зновтаки, найкращу динаміку виявила друга група (+5 %).

Паралельно з динамікою обсягів кредитування обов’язково необхідно розглянути динаміку резервування під видані кредити. Загальний обсяг резервів під кредити зріс на 672,314 тис. грн, або

12,6 %. Це означає, що зростання обсягів резервування випереджає зростання обсягів кредитування, тобто наявне загальне підвищення ризикованості банківських кредитів (що не є дивним).

Навіть у четвертій групі, де загальний обсяг кредитного портфеля знизився на 0,3 %, обсяг резервів підвищився на 12,4 %.

Взагалі, середній процент резервування під кредити зріс з

6,2 % на початку кварталу до 6,9 % у кінці, і найбільший процент зростання показала третя група.

Таким чином, можна зробити висновок, що кредитний портфель банківської системи дещо зріс, але його якість знизилася, тобто, по-перше, знизилася довіра банків до боржників — внаслідок загальної нестабільності у країні — і, по-друге, незважаючи на це, банки (особливо друга група) підвищили рівень кредитування, тобто почали вести більш ризиковану кредитну політику. Дрібні ж банки не змогли дозволити собі такий ризик, тому рівень кредитування цією групою дещо знизився. Звичайно, не

слід забувати, що певна частина нових кредитів може бути пов’язана із передвиборчими кампаніями, і безумовно, чим більшим є банк, тим більша імовірність його участі у таких кредитах.

Цінні папери. Безумовно, чим менш стабільною є ситуація у країні, тим менш стабільною є ситуація на її фондових ринках. Тому, звичайно, банки повинні були зменшити обсяг вкладень у цінні папери. Дійсно, обсяг вкладень у цінні папери впав на 17,7 % або 1712,176 тис. грн.

При цьому більш за всіх бажали «скинути» цінні папери банки першої та другої груп. Друга група зменшила свої вкладення у цінні папери аж на 43 %.

Щодо резервів під цінні папери, то вони зменшились лише на 10 %, що знов-таки свідчить про погіршення якості тих паперів, що лишилися. Якщо у першій та у четвертій групах банків зменшення резервів випереджає зменшення кредитного портфелю, тобто, скоріше за все, банки позбавились від найбільш ризикованих вкладень, то у другій та третій групах наявне збільшення обсягу резервування при одночасному зменшенні обсягу вкладень у цінні папери, тобто якість цінних паперів, що лишилися у портфелях банків цих груп, знизилася. Можливо, ці банки просто продавали усі цінні папери, що були достатньо ліквідними.

Зобов’язання. Динаміка зобов’язань банків України у четвертому кварталі була досить цікавою і інформативною. Загальні зобов’язання дещо знизились — на 2999,534 тис. грн, або 2,5 %. Це, безумовно, було результатом загального зниження довіри до українських банків з боку клієнтів. Звичайно, різкого зростання зобов’язань (які для банків є основним робочим інструментом і без яких жоден нормальний банк працювати не в змозі), не відбулося у жодній з груп. Але друга та третя група змогли утриматись «на плаву» і навіть дещо підвищили рівень своїх зобов’язань, в той час як перша та четверта групи демонструють спадання свого основного ресурсу. Аналогічну тенденцію демонструють кошти клієнтів (які займають більше 70 % зобов’язань).

Щодо коштів інших банків, то тут більше за всіх постраждала четверта група — кошти інших банків у банках четвертої групи впали на 1,5 %, або 153,256 тис. грн. Загалом кошти інших банків зросли на 2,2 %, або 2123,217 тис. грн, причому позитивне зростання демонструвала кожна група. Чим пояснюється така динаміка? Все дуже просто. Справа в тому, що міжбанківські вкладення комерційних банків за четвертий квартал знизились (як це і повинно бути у такій кризовій ситуації). Загальне ж підвищення коштів інших банків у пасивах було викликано різким підвищен-ням у них коштів НБУ — на 2681,240 тис. грн, або аж на 267,9 %. Простіше кажучи, НБУ зробив усе, щоб врятувати ситуацію, і в потрібний час надав необхідну підтримку банківській системі.

Отже, динаміка зобов’язань комерційних банків виявляє досить серйозні негативні зміни у валютній системі країни.

Цього разу розглянемо одразу два «рейтинги» — за динамікою коштів клієнтів та за динамікою коштів НБУ. Одразу бачимо декілька цікавих моментів. Незважаючи на те, що Укрпромбанк стояв на сьомому місці серед банків із найбільшим відтоком коштів клієнтів, він не отримав від НБУ істотної підтримки — кошти НБУ у зобов’язаннях цього банку навіть зменшились. ПУМБ та «Біг Енергія» через відсутність підтримки НБУ потрапили до десятки «найгірших» за динамікою зобов’язань. «Експрес-Банк» та «Надра» отримали суттєву допомогу від НБУ, хоча в них взагалі не було відтоку коштів клієнтів — більше того, наявний був їх приплив, вони були у «найкращій» десятці за цим показником. У результаті вони посіли відповідно перше і третє місце за динамікою зобов’язань. Окрім «Сітібанк Україна» жоден з іноземних банків не скористався підтримкою НБУ, тим не менше, троє з них потрапили до «найкращої» десятки за динамікою зобов’язань. Це дозволяє судити про надійність тих чи інших банків та довіру до них.

Капітал. Капіталізація банківської системи України протягом четвертого кварталу 2004 року збільшилась. Загалом капітал банків збільшився на 2247,224 тис. грн або 13,9 %. Якщо подивитись на рейтингову таблицю, ми побачимо, що найбільше коштів вніс у свій капітал той же Укрпромбанк. Окрім нього ще три банки — Приватбанк, Аваль та Промінвестбанк — ми знайдемо у десятці «найгірших» банків за динамікою коштів клієнтів. Висновок ясний: основна причина такої капіталізації — спроба банків хоч якось компенсувати відтік коштів клієнтів шляхом додаткових внесків. Безумовно, це допомогло банкам вижити, але не можна сперечатись з тим, що в даному випадку наявне порушення нормального балансу між капіталом банків та їх зобов’язаннями. Серйозні занепокоєння викликає наявність «Українського Кредитного Банку» одночасно у «найгіршій» десятці за відтоком коштів клієнтів та у «найгіршій» десятці за динамікою капіталу. Також не може не непокоїти зниження капіталу Сітібанку — це може бути ознакою згортання операцій в Україні одного з небагатьох іноземних банків. Взагалі, як буде видно з аналізу прибутковості, від’ємна динаміка капіталу банків в основному пов’язана із понесеними збитками.

Прибуток. Протягом четвертого кварталу 2004 року банки України заробили 300 659 тис. грн прибутку. Порівняємо сезонність з минулим роком (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка прибутку комерційних банків України

Отже, незважаючи на те, що прибуток четвертого кварталу 2004 року вищий за прибуток 2003-го, замість типового «сплеску» під кінець року бачимо спад прибутковості. Це результат проблем банків, що виникли через політичну кризу.

Загалом по банківській системі показник прибутку на активи у четвертому кварталі дорівнював 0,22 % (йдеться про середньоквартальні активи).

Краще за всіх справи були у третьої групи. За нею слідує друга, потім з відносно великим відривом четверта і перша. Як бачимо, картина перевернулась. Розглянемо рейтинг банків за показником прибутку на одиницю активів. Більшість банків «найкращої» десятки належать до четвертої групи. Це означає, що у четвертій групі успішність банків була досить неоднорідною — адже, з одного боку, дуже багато з цих банків увійшли до рейтингу, з іншого боку, загальний рейтинг групи досить низький, тобто багато банків четвертої групи мали низький показник продуктивності активів. Це підтверджує той факт, що більшість «найгіршої» десятки також належать до четвертої групи банків. З першої групи до рейтингу потрапив лише Приватбанк — до «найгіршої» десятки.

Спробуємо зробити певні висновки. Безумовно, більшість змін, що відбулися у банківській системі України в зазначений період, були негативними. Серед основних факторів можна назвати скорочення обсягу чистих активів, збільшення ризиковості активів (зокрема, кредитів), скорочення інвестування у цінні папери, що несе дуже серйозні негативні наслідки для фондового ринку України. Досить багато банків зазнали протягом четвертого кварталу значних збитків і скоротили власний капітал. Більшість банків стикнулися з проблемою зниження рівня довіри з боку населення, з проблемою відтоку коштів. Загалом, політична криза в Україні стала жорстоким випробуванням для банківської системи країни. Хочеться також виділити деякі позитивні моменти, зокрема те, що НБУ не кинув банки напризволяще, надав їм необхідну підтримку і, врешті решт, втримав банківську систему на краю безодні. Також дає надію те, що знайшлося дуже багато банків, які були достатньо толерантними щодо кризи і змогли навіть у таких важких умовах ефективно працювати. Спробуємо також оцінити толерантність банків за групами.

Перша група, на мій погляд, є найменш толерантною щодо політичних криз такого роду. Банки цієї групи розділились порівну, і у одної половини справи йшли добре, а у другої — навпаки. Я вважаю, що основною причиною такого положення є надмірна політизованість усіх рішень, що приймаються такими банками. Крім того, ці банки є дуже великими (за визначенням), і не завжди можуть швидко пристосуватись до різкої зміни умов праці, яка є характерною для таких криз. Мабуть, з цієї причини вміння керувати власними активами у кризових ситуаціях у банках цієї групи не на висоті. Ці банки, як показала практика, найбільш активно піддаються втраті довіри з боку клієнтів, адже відтік коштів клієнтів в цій групі найбільший. Є і позитивні риси першої групи. Так, ця група останньою губить довіру з боку інших банків — тут як раз у пригоді стають великі розміри, банки розуміють, що швидко «завалити» такого гіганта дуже складно. Про цю групу більше, ніж про інші, турбується НБУ — і, звичайно, правильно робить, адже крах будь-якого з цих гігантів призводить до надзвичайного резонансу у економічному та політичному житті держави. Загалом, безумовно, перша група банків була б найбільш надійною, якби не одне «але» — для того, щоб не втратити гроші при різноманітних політичних перетурбаціях, необхідно точно знати, що обраний банк належить до групи, що піде вгору. На мій погляд, безумовним лідером з надійності у першій групі є Райффайзенбанк Україна. Цей банк не

втратив активів, не загубив довіри клієнтів, не скористався допомогою НБУ і зумів у такий складній ситуації заробити істотний прибуток. Отже, банки першої групи найбільш підходять тим вкладникам, основною метою яких є збереження коштів, а не отримання прибутку. Але все одно через політизованість банків ризик у таких вкладеннях присутній.

Пряму протилежність першій групі являють банки четвертої групи. Вони є найменш «політизованими», але водночас їх вадою є те, що вони дуже дрібні. Серед них багато відверто «кишенькових» банків, які залежать від певної невеликої групи підприємств. Відповідно, якщо з якоїсь причини положення цих підприємств погіршиться, погіршиться і положення відповідного банку. Ця група банків у кризових ситуаціях отримує найменшу частку уваги з боку НБУ, тобто, як правило, покладається тільки на себе. Через таку відсутність «зглажуючих» факторів банки четвертої групи дуже сильно різняться між собою щодо толерантності до політичних криз. Реакція того чи іншого банку на кризу є непередбачуваною. Четверта група є найбільш привабливою для вкладників, головною метою яких є отримання прибутку, а не надійне збереження коштів. Дійсно, більшість з «найкращої» десятки банків за вмінням керувати активами займають саме банки четвертої групи. Але банки тієї ж самої групи займають і більшість місць у «найгіршій» десятці, тому вкладник повинен дуже ретельно підбирати банк і розуміти, що при цьому його ризик достатньо великий.

Друга та третя група являють собою «золоту середину» між політизованістю першої групи та дрібністю четвертої. Ці банки достатньо відомі, і кредит довіри до них дозволяє їм пережити нетривалі кризи відносно без втрат. Вони вміють і хочуть ефективно керувати своїми активами. Вони заслуговують на певну увагу з боку НБУ, який надає цим банкам солідну підтримку. Такі банки призначені для вкладників, які хочуть заробляти на своєму капіталі і водночас звертають увагу на ризик. Якщо обирати між цими двома групами, то на нашу думку, кращою є третя, тому що, по-перше, динаміка основних показників цієї групи була більш спокійною, що свідчить про стабільність цих банків, а по-друге, показники прибутку на одиницю активів та прибутку на одиницю капіталу при цьому були найкращими.

Спробуємо вивести десятку банків, що були найбільш успішними у кризовий період. По-перше, відсіємо банки, які втратили активи і особливо кредитний портфель. По-друге, відсіємо банки, що втратили довіру клієнтів та інших банків. Нарешті, проранжу-ємо ті банки, що лишилися, за критеріями прибутковості активів та прибутковості власного капіталу і оберемо «призову» десятку (таблиця 1). Як бачимо, вся верхня п’ятірка складається з банків третьої групи. Майже всі іноземні банки (окрім Сітібанку) потрапили до таблиці, і майже всі — до першої десятки.

Таблиця 1 «НАЙКРАЩА» ДЕСЯТКА БАНКІВ ЗА ТОЛЕРАНТНІСТЮ

ДО ПОЛІТИЧНИХ КРИЗ

Ре йти

ційних банків, %

Гру

активів, %

тів, %

грн

62ЕКСПРЕС-БАНК+ 90,60+ 90,06+ 41,8312,037

62ЕКСПРЕС-БАНК+ 90,60+ 90,06+ 41,8312,037

74

Загалом, безумовно, події, що відбулися у четвертому кварталі минулого року мають і матимуть досить вагомий вплив на економічну ситуацію у країні. Але наш короткий аналіз банківської системи показав, що хоча більшість підприємств так чи інакше постраждала, врешті решт у більшої частини з них ситуація виправиться. Безумовно, те, що лише 22 банки вийшли з кризи відносно без втрат є істотним приводом для засмучення — адже цей процент можна сміливо екстраполювати на всю економіку. Але з іншого боку, досить небагато банків зазнало ушкоджень, які вони не зможуть налагодити. Радує те, що навіть у такій складній ситуації досить багато банків зуміли не просто вижити, а й ефективно працювати. На мій погляд, це свідчить про загальну стабільність банківської системи України і економіки країни взагалі.

Література:

1. Основні показники діяльності банків України//Вісник НБУ. — 2005. — № 2;

2. Основні показники діяльності банків України //Вісник НБУ. — 2004. — № 2, 5, 8, 11.

3. Основні показники діяльності банків України //Вісник НБУ. — 2003. — № 2, 5, 8, 11.

Стаття надійшла до редакції 2 березня 2006 р.

УДК 347.27 О. О. Ляхова, канд. екон. наук, доцент кафедри банківських інвестицій

КНЕУ імені Вадима Гетьмана Є. А. Поліщук, асистент кафедри банківських інвестицій, аспірантка КНЕУ імені Вадима Гетьмана