Виходячи з вимог Міжнародних стандартів аудиту, аудитор у процесі планування і проведення перевірок повинен дати оцінку стану системи бухгалтерського обліку підприємства — клієнта, а
цівниками, що в цілому вплине на ефективність процесу обліку. Для цього слід розробити точний графік документообігу та чітко дотримуватися строків подання до бухгалтерії первинних документів, наведених у ньому; налагодити постійний контроль за правильністю заповнення і своєчасним поданням первинних документів для достовірного нарахування заробітної плати; провести підвищення кваліфікації працівників бухгалтерії та економічних служб [2, c. 105].
Як відомо, важливим об’єктом аудиту на підприємстві звичайно є обрана система бухгалтерського обліку, закріплена в його обліковій політиці. Перевірка повинна встановити, наскільки ця система достовірно відображає господарську діяльність економічного суб’єкта в усіх її проявах, відповідає обраній концептуальній основі та є законною.
На стадіях планування та проведення аудиту фахівець зобов’язаний досліджувати прийняту на підприємстві систему бухгалтерського обліку.
Перевірка системи бухгалтерського обліку включає в себе вивчення, аналіз і оцінку відомостей, що стосуються: облікової політики та основних принципів ведення бухгалтерського обліку економічного суб’єкта, що перевіряється; організаційної структури підрозділу, відповідального за ведення бухгалтерського обліку та підготовку фінансової звітності; розподілу обов’язків і повноважень між працівниками, які беруть участь у веденні бухгалтерського обліку та підготовці звітності; організації підготовки, обороту та зберігання документів, що відображають господарські операції; порядку відображення господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку, форм і методів узагальнення даних таких регістрів; порядку підготовки періодичної фінансової звітності на основі даних бухгалтерського обліку; ролі та місця інформаційних технологій і програмних продуктів у процесі ведення обліку та складання звітності; критичних областей, де особливо великий ризик появи помилок або спотворень фінансової звітності; засобів контролю, передбачених в окремих областях системи обліку.
Під час проведення аудиту оцінюється організація бухгалтерського обліку на його відповідність діючим нормативним документам і відображаються випадки виявлених порушень.
При проведенні аудиту в частині оцінки стану бухгалтерського обліку економічного суб’єкта слід мати на увазі, що система бухгалтерського обліку господарських операцій може вважатися ефективною, якщо: операції в обліку правильно відображають часовий потік їх здійснення; операції в обліку зафіксовані в правильних сумах; операції правильно і у відповідності з діючими
також оцінити ефективність системи управління підприємством. Використання даної інформації дозволить аудитору визначити, наскільки сприятливо впливає організація ведення бухгалтерського обліку на якість облікових даних і фінансової звітності, а також на можливість запобігання виникненню помилок і викривлення фінансової і управлінської інформації.
Тому, під час перевірки слід: ознайомитися з внутрішніми документами підприємства, що стосуються постановки і ведення бухгалтерського обліку; визначити, якою мірою реальний стан справ відповідає положенням уже перелічених документів; простежувати рух окремих сум в обліку від первинних документів до їх внесення у звітні документи.
Через існування невід’ємних обмежень, системи бухгалтерського обліку та аудиту не можуть дати вичерпних доказів досягнення поставлених перед такими системами цілей. Зазначені обмеження включають: а) вимогу керівництва, згідно з яким витрати, пов’язані із здійсненням аудиту, не повинні бути вище очікуваних вигод; б) потенційна можливість помилки внаслідок людського фактора, через недбалості, неуважності, помилок у судженні і неправильного розуміння інструкцій; в) можливість обійти процедури аудиту шляхом змови представника керівництва або працівника із зовнішніми або внутрішніми по відношенню до осіб, які підлягають аудиторської перевірки; г) можливість зловживання повноваженнями щодо здійснення аудиту; д) можливість того, що процедури аудиту можуть стати неадекватними внаслідок зміни умов фінансово-господарської діяльності, і у зв’язку з цим ефективність зазначених процедур може знизитися.
Процес проведення аудиту має бути побудований таким чином, щоб не тільки виявити помилки, але і розробити заходи щодо їх усунення, а також забезпечити профілактику зловживань і помилок [1, с. 267].
Тому, для подальшого адаптивного розвитку системи бухгалтерського обліку та аудиту можуть бути ефективними такі напрями: посилення уваги до фінансової компоненти бухгалтерського обліку на законодавчому рівні; підтримання міжнародних принципів при веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності; обов’язкове впровадження посади внутрішнього аудитора на кожному господарюючому суб’єкті та обов’язкове проведення поточного нагляду за роботою облікових фахівців з боку аудиторів. З цією метою також необхідним є детальне вивчення аудитором системи обліку та внутрішнього контролю
нормативними положеннями і обліковою політикою відображені на рахунках бухгалтерського обліку; зафіксовані деталі операцій, що мають суттєве значення для обліку та звітності; обмежена можливість появи зловживань.
Література
1. Сухарева К.О. Аудит: оцінка якості системи бухгалтерського обліку : [монографія] / Л.О. Сухарева, К.О. Закалінська. — Донецьк : [ДонНУЕТ], 2008. — 267 с. Коваленко М.О., cтудент ОЕФ, 5 курсу, спеціальність 8.030509 «Облік і аудит», ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», науковий керівник — Бугай Н.О., к.е.н., доцент кафедри аудиту
