Для партнерів підприємства, а також підприємців, які хотіли б вкласти свій капітал у його розвиток, дуже важливо знати параметри прибутковості виробництва.
Одним із найважливіших таких параметрів, що дає змогу судити про ринкову позицію підприємства, є рентабельність продажу. Вказуючи на частку прибутку у валовому обороті підприємства, цей показник, як уже зазначалося, водночас свідчить і про його цінову конкурентоспроможність. Оцінка його зробити висновок про доцільність вибору даного підприємства як партнера або як об’єкта інвестицій. У США, наприклад, показник рентабельності продажу публікується в середньому для галузі, що дещо полегшує вирішення проблеми визначення становища фірми на ринку.
Для потенційних інвесторів важливо знати надійність облігацій, які випускає підприємство з позиції одержання на них гарантованого відсоткового доходу. Ступінь такої надійності визначається за допомогою коефіцієнта покриття відсоткового доходу за облігаціями КП о прибутком:
ПДДОП
КП ?? ?, де ОП — операційний прибуток (поточний); Д — дивіденди, що одержує підприємство; ПД — відсоткові доходи підприємства; С
Кв о
С
Кв — сума коштів, що виплачується власникам облігацій у вигляді відсоткового доходу.
Чим більший цей коефіцієнт, тим вищий ступінь забезпечення виплати відсотків за облігаціями за рахунок поточних прибутків підприємства.
Практика роботи західних фірм дає підстави стверджувати, що за умови, коли КП о дорівнює 3 — 4, забезпеченість виплати відсотків за облігаціями вважається надійною.
Для інвесторів, що орієнтуються на придбання привілейованих акцій, важливо знати ступінь їх надійності. Про нього судять за допомогою коефіцієнта покриття відсоткових виплат за привілейованими акціями КП па чистим річним прибутком підприємства. Цей показник визначають за формулою а
ЧРП
КП?, де ЧРП — чистий річний прибуток підприємства; С
П па
С
Па — сума обов’язкових виплат за привілейованими акціями. В даному випадку, як бачимо, розрахунок ведеться за чистим річним прибутком, оскільки дивіденди за цими акціями виплачуються лише після сплати всіх передбачених законодавством податків.
Для власників і потенційних покупців звичайних акцій дуже важливим є показник їх надійності К
ЗА :
ФВЧРП
К ? ? , де ФВ — фіксовані виплати за привілейованими акціями; К
ЗА
К
ЗА
— кількість звичайних акцій, що перебувають в обігу, або їх номінальна вартість.
ЗА
Кожний із потенційних інвесторів, перш ніж прийняти остаточне рішення про придбання відповідного типу цінних паперів підприємства, обов’язково враховує їх співвідношення в його капіталі. Про необхідність такого врахування можна судити з такого прикладу.
Скажімо, що підприємство випустило облігації на суму 1500 тис. грн з гарантованим доходом 8 % річних. За результатами господарського року одержано 665 тис. грн прибутку. Звідси сума виплати відсотків власникам облігацій ста-влять, наприклад, 300 тис. грн. Таким чином, решта прибутку в сумі 245 тис. грн (665 – 120 – 300) може бути направлена на виплату дивідендів власникам простих акцій підприємства.
Якщо, наприклад, дохід підприємства зросте на 10 %, за цих самих умов дохід власників звичайних акцій збільшиться на 66,5 тис. грн, або на 27 % (66,5 : 245), тоді як дохід власників облігацій залишиться незмінним. Але в разі зниження прибутку за граничну межу 120 тис. грн підприємству потрібно буде шукати кошти для обов’язкової виплати відстків власникам облігацій.
Як бачимо, висока частка облігацій і привілейованих акцій небезпечна не лише для підприємства, а й для потенційних інвесторів у прості акції та для їх фактичних власників, оскільки при цьому мають мало шансів одержати на них високі дивіденди.
Особливо велике значення для оцінки ринкової позиції підприємства має показник «ціна — дохід» — співвідношення між доходом на акцію та її ринковою ціною. Він визначається відношенням біржової ціни однієї акції на річний дивіденд.
Якщо, наприклад, ціна акції становить 150 грн, а річний дивіденд — 18 грн, коефіцієнт співвідношення становитиме 8,33. Якщо даний коефіцієнт у динаміці збільшується, це є свідченням зростання довір’я покупців до його акцій і досить міцного становища підприємства на ринку.
Цей показник реально може підвищуватися за таких умов: ? ціна акції збільшується за тих же дивідендів; ? ціна акції зростає швидшими темпами, ніж зростають дивіденди; ? ціна акції залишається незмінною за менших дивідендів.
Незважаючи на різні причини зростання коефіцієнта співвідношення, в усіх випадках він начебто відображає громадську думку про сучасне і майбутнє підприємства як суб’єкта ринку. Порівняння цього показника з аналогічним показником інших фірм як у динаміці, так і за останній рік дає можливість підприємцям зробити правильний вибір об’єкта здійснення своїх інвестицій.
Слід звернути увагу і на такий важливий момент. Коефіцієнт надійності звичайних акцій, як це випливає з раніше наведеної формули його визначення, вказує, скільки чистого прибутку за мінусом фіксованих виплат за привілейованими акціями припадає на одну таку акцію. Але це ще не означає, що така величина прибутку буде насправді виплачена власникам цих акцій. Підприємство резервує частину прибутку, тобто не розподіляє його у звітному році з метою використання в майбутній період.
Щоб реально судити про механізм розподілу прибутку підприємства на цій стадії, визначають коефіцієнт оплати дивідендів як результат від ділення фактично виплачених дивідендів на акцію на коефіцієнт надійності звичайних акцій.
Якщо, скажімо, цей показник становить 45 %, це означатиме, що 55 % залишку чистого прибутку залишилось нерозподіленою. Цей показник відображається у балансі підприємства і використовується в наступні періоди для інвестицій, виконання інших господарських операцій. 1. Суть ефективності та характеристика її видів.
2. Спільне і відмінне між економічною ефективністю та продуктивністю і результативністю виробництва.
3. Поняття рентабельності та методика визначення рівня рентабельності в цілому по підприємству і в окремих галузях (видах продукції).
4. Методика визначення рентабельності продажу, рентабельності чистого робочого капіталу, інвестованого капіталу та маси прибутку на одиницю земельної площі.
5. Методика аналізу рівня рентабельності і рентабельності продажу.
6. Аналіз маси прибутку і рентабельності авансованого капіталу за показником ROA.
7. Аналіз співвідношення «витрати — випуск — прибуток» і визначення та механізм дії виробничого важеля.
8. Фактори підвищення економічної ефективності виробництва.
9. Поняття беззбитковості виробництва і методика визначення точки беззбитковості г рафічним способом.
10. Визначення критичного (беззбиткового) обсягу виробництва математичним способом і його аналіз за формулою норми беззбитковості.
11. Визначення економічного стану підприємства та його позиції на ринку за показниками: коефіцієнт незалежності, заборгованості, фінансового левериджу, фінансової міцності (стійкості), маневреності власних засобів.
12. Оцінка ринкової позиції підприємства на ринку капіталів.
